Рішення

від 29.02.2024 по справі 569/23140/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №569/23140/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю представника позивача Коваленка С.О. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Левченко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Консалт Солюшенс» (далі - позивач), діючи через свого представника Коваленка С.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» (далі - відповідачі), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість в розмірі 499 794 грн. 86 коп., яка складається з: 226 829 грн. 77 коп. - інфляційного збільшення; 272 965 грн. 09 коп. - 3% річних за користування грошовими коштами.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07 березня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 014/2628/4/11331, за змістом пункту 1.1. якого кредитор надає позичальнику кредит у сумі 600 000 доларів CША зі строком користування кредитними коштами до 06 березня 2018 року і зі сплатою 12,00 % відсотків річних.

З метою забезпечення кредитного договору 07 березня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ТОВ «Теплосфера Рівне», в особі директора ОСОБА_3, було укладено Договір поруки № 014/2628/4/11331/2, за змістом пункту 1.2. якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань, що випливають з кредитного договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року, в повному обсязі таких зобов`язань.

30 жовтня 2013 року на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Фідобанк» був затверджений передавальний акт, у відповідності до якого ПАТ «Фідобанк» стає правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Ерсте Банк».

Через невиконання ОСОБА_3 та ТОВ «Теплосфера Рівне» своїх зобов`язань за кредитним договором № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року та договором поруки № 014/2628/4/11331/2 утворилась значна заборгованість, у зв`язку з чим ПАТ «Фідобанк» було вимушене звернутись до суду з позовною заявою за захистом своїх порушених прав.

06 березня 2015 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у цивільній справі № 1715/22072/12 позов Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» про дострокове стягнення заборгованості задоволено та вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість в сумі 6 067 495 грн. 78 коп.

В подальшому, 19 січня 2021 року було проведено електронний аукціон № UA-EA- 2020-12-23-000001-b за лотом № GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитних договорів, що забезпечені заставою та 267 без заставних кредитних договорів. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс».

03 лютого 2021 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28, за змістом пункту 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

За змістом пункту 476 Додатку 1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03 лютого 2021 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» за кредитним договором № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року та договором поруки № 014/2628/4/11331/2 від 07 березня 2008 року.

ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «Фідобанк» кошти в порядку пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1 805 235 грн. 04 коп. Таким чином, ПАТ «Фідобанк» вибуло як кредитор із зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року, а ТОВ «Консалт Солюшенс» є правонаступником ПАТ «Фідобанк» у правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року та в подальшому були підтверджені рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2015 року у цивільній справі № 1715/22072/12.

Станом на сьогодні, вказане грошове зобов`язання є невиконаним, позичальник та його поручитель ухиляються від повернення кредитних коштів на шкоду кредитору. У зв`язку з тим, що позичальник безпідставно користується грошовими коштами, у ТОВ «Консалт Солюшенс» виникло законне право на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за користування коштами, передбачене статтею 625 ЦК України, з врахуванням строків позовної давності для звернення до суду з такою вимогою.

19 січня 2024 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 та представник ТОВ «Теплосфера Рівне» Левченко К.В. подали письмові пояснення, які аналогічні за своїм змістом, в яких вказали, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Так, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2015 року по справі №1715/22072/12 стягнуто на користь ПАТ «Фідобанк» солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Теплосефра Рівне» 6 067 495 грн. 78 коп. в рахунок погашення заборгованості. Рішення набрало законної сили 17 березня 2015 року. В подальшому судом було видано виконавчі листи у даній справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2021 по справі №1715/22072/12 було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Фідобанк» про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання. У даному судовому рішенні було встановлено, що згідно відповіді Рівненського міського відділу державної виконавчої служби № 35694 від 02 травня 2019 року вбачається, що у відкритті виконавчих проваджень ВП №50436925 та ВП №50436223 з примусового виконання виконавчих листів № 1715/22072/12, виданих 28 вересня 2015 року Рівненським міським судом Рівненської області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (пред`явлення виконавчого документа не за місцем виконання) відмовлено та направлено разом з оригіналами виконавчих листів на адресу стягувача ПАТ «Фідобанк». Відтак виконавче провадження за вищевказаними листами не відкривалося. Тому, зважаючи, що ПАТ «Фідобанк» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів з пропуском строку, та враховуючи, що стягувачем не було надано доказів втрати виконавчих листів, судом було відмовлено у задоволенні такої заяви.

03 лютого 2021 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір №GLIN019277_205/1 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28. За змістом пункту 476 Додатку № 1 до вказаного договору до нового кредитора ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» за кредитним договором №014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року, договором поруки №014/2628/4/11331/3 від 09 грудня 2009 року.

У подальшому, позивач вчиняв дії щодо заміни сторони стягувача ПАТ «Фідобанк» її правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими у справі № 1715/22072/12, однак ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2021 року було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони стягувача.

У даному позові позивач просить стягнути солідарно із відповідачів 3% річних та інфляційні втрати на суму заборгованості за кредитним договором, що визначена у рішенні Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2015 року по справі №1715/22072/12 за період з 23 лютого 2019 року по 23 серпня 2020 року.

Однак, матеріали справи підтверджують, що ПАТ «Фідобанк» як стягувач за рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2015 року по справі №1715/22072/12, отримавши виконавчі листи по згаданій справі, не пред`явив їх до виконання за підвідомчістю у встановлений строк в один рік. ПАТ «Фідобанк» з вересня 2015 по листопад 2018 року не цікавився долею виконавчих листів, що були надіслані на адресу Рівненського міського відділу ДВС ГУЮ у Рівненській області, в тому числі, впродовж строку пред`явлення виконавчих листів до виконання не вчиняв жодних дій для встановлення інформації щодо наявності постанов про відкриття виконавчого провадження за згаданими виконавчими листами. Після повернення виконавчих листів до виконання ПАТ «Фідобанк» не було пред`явлено виконавчі листи до органів державної виконавчої служби за підвідомчістю. При тому, судом відмовлено ПАТ «Фідобанк» у видачі дублікатів виконавчих листів, а ТОВ «Консалт Солюшенс» не визнано правонаступником ПАТ «Фідобанк» по справі №1715/22072/12.

Таким чином, ПАТ «Фідобанк» не скористався належним чином своїм правом на пред`явлення виконавчого листа, в частині вимог про стягнення загальної суми заборгованості за кредитним договором, та пред`явлення його до примусового виконання у визначений законом строк. На теперішній час відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України позивач не має права повторно заявити вимогу до відповідачів про стягнення непогашеної кредитної заборгованості за кредитним договором. Отже, зобов`язання відповідачів з погашення кредитної заборгованості фактично є задавненими, внаслідок чого позивач позбавлений права вимагати його примусового виконання та судового способу захисту своїх інтересів.

І, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, представники відповідачів вважають, що приватне право не може допускати ситуацію, за якої кредитор (стягувач), який пропустив строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, пред`являє тільки позов про стягнення 3 % річних без вимоги про поновлення строків виконавчої давності для задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних, оскільки подібна ситуація дозволяє кредитору (стягувачу) обійти застосування наслідків пропуску строків виконавчої давності.

Зважаючи, що за договором про відступлення прав вимоги до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшли усі права ПАТ «Фідобанк», що випливають із судових справ, зокрема справи №1715/22072/12, враховуючи, що судом відмовлено ПАТ «Фідобанк» у видачі дублікатів виконавчих листів, внаслідок чого ПАТ «Фідобанк» пропустив строк виконавчої давності, й заборгованість відповідачів, що виникла з кредитних договорів є задавненим зобов`язанням, то позовна заява про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Теплосфера Рівне» 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнене зобов`язання, задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні представник позивача Коваленко С.О. просив позов задовольнити з підстав у ньому наведених.

Представники відповідачів ОСОБА_2 та Левченко К.В. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у їхніх письмових поясненнях.

04 грудня 2023 року представник позивача Коваленко С.О. подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволено ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2023 року.

02 січня 2024 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 та представник ТОВ «Теплосфера Рівне» Левченко К.В. подали відзиви на позовну заяву.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 січня 2024 року відзиви представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 та представника ТОВ «Теплосфера Рівне» Левченко К.В. повернуто без розгляду.

24 січня 2024 року представник позивача Коваленко С.О. подав клопотання про залишення письмових пояснень без розгляду, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, залишено без задоволення.

28 лютого 2024 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 подав клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, залишено без задоволення.

28 лютого 2024 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_2 подав клопотання про приєднання доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати, задоволено.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 07 березня 2008 року між ВАТ «Ерсте Банк», як кредитором, та ОСОБА_3 , як позичальником, укладено Кредитний договір з фізичною особою № 014/2628/4/11331.

Згідно п. 1.1. даного Договору кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 600 000 доларів США 00 центів, зі строком користування кредитним коштами (кредитом) до 06 березня 2018 року (включно), із сплатою 12,00 % річних.

15 квітня 2009 року між ВАТ «Ерсте Банк», як кредитором, ОСОБА_3 , як позичальником, та ТОВ «Теплосфера Рівне», як поручителем, укладено Договір поруки № 014/2628/4/11331/2.

Згідно п. 1.2. даного Договору поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов`язань, що випливають з укладеного між кредитором та позичальником Кредитного договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в тому числі, але не виключно, зобов`язань щодо повернення у встановлений кредитним договором строк суми кредиту, сплати в порядку та строки, визначені кредитним договором, процентів за користування кредитом та/або комісій, можливої неустойки (пені, штрафів), а також зобов`язань щодо відшкодування позичальником витрат кредитора, пов`язаних з пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків кредитора, завданих порушенням позичальником своїх обов`язків за кредитним договором.

30 жовтня 2013 року на підставі рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Фідобанк» був затверджений передавальний акт, у відповідності до якого ПАТ «Фідобанк» стало правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Ерсте Банк», що слідує зі Статуту ПАТ «Фідобанк», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів від 14 квітня 2016 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2015 року у справі № 1715/22072/12, яке набрало законної сили 17 березня 2015 року, позов ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» про дострокове стягнення заборгованості задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість в сумі 6 067 495 грн. 78 коп., яка утворилась внаслідок невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 січня 2021 року у справі № 1715/22072/12, яка набрала законної сили 27 січня 2021 року, в задоволенні заяви ПАТ «Фідобанк» про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання відмовлено.

19 січня 2021 року було проведено електронний аукціон № UA-EA- 2020-12-23-000001-b за лотом № GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитних договорів, що забезпечені заставою та 267 беззаставних кредитних договорів, переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс», що слідує з Протоколу електронного аукціону № UA-EA- 2020-12-23-000001-b від 19 січня 2021 року.

03 лютого 2021 року між ПАТ «Фідобанк», який є повним правонаступником ВАТ «Ерсте Банк», як банком, та ТОВ «Консалт Солюшенс», як новим кредитором, укладено Договір № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрований в реєстрі за № 28.

Згідно п. 1 даного Договору банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або договорами та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно п. 476 Додатку 1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення права вимоги від 03 лютого 2021 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» за Кредитним договором № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року та Договором поруки № 014/2628/4/11331/2 від 15 квітня 2009 року.

28 січня 2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» сплатило ПАТ «Фідобанк» кошти у розмірі 1 837 092 грн. 44 коп., як оплату за лот № GL1N019277, що підтверджується платіжним дорученням №55 від 28 січня 2021 року.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 вересня 2021 року у справі № 1715/22072/12, яка набрала законної сили 28 вересня 2021 року, в задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони стягувача - ПАТ «Фідобанк» її правонаступником ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Рівненським міським судом Рівненської області у справі №1715/22072/12 за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне», відмовлено.

Згідно розрахунку вимог позивача у зв`язку з неповерненням відповідачами заборгованості за період з 23 лютого 2019 року по 23 серпня 2020 року 3% річних на суму заборгованості згідно рішення суду в сумі 6 067 495 грн. 78 коп. становлять 272 965 грн. 09 коп., інфляційні втрати - 226 829 грн. 77 коп., загалом 499 794 грн. 86 коп.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2015 року у справі № 1715/22072/12, яке набрало законної сили 17 березня 2015 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість в сумі 6 067 495 грн. 78 коп., яка утворилась внаслідок невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року.

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2015 році зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року не припинилося та триває по час розгляду даної справи. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

У цій справі ТОВ «Консалт Солюшенс», яке набуло всіх прав вимоги по Кредитному договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року та Договору поруки № 014/2628/4/11331/2 від 15 квітня 2009 року, пред`явило позов і в межах строку позовної давності, перебіг якого був продовжений на строк дії карантину та зупинений в період дії воєнного стану в Україні, просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 272 965 грн. 09 коп. та інфляційні втрати у розмірі 226 829 грн. 77 коп.

Позивачем проведено та надано розрахунок 3 % річних у розмірі 272 965 грн. 09 коп. та інфляційних втрат у розмірі 226 829 грн. 77 коп., який відповідачами не спростований, перевірений судом, а тому приймається судом як належний.

За таких обставин, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 272 965 грн. 09 коп. та інфляційні втрати у розмірі 226 829 грн. 77 коп.

Доводи представників відповідачів про те, що заборгованість відповідачів, що виникла з кредитного договору є задавненим зобов`язанням, оскільки пропущений строк виконавчої давності, відповідно позовна заява про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнене зобов`язання, задоволенню не підлягає, суд відхиляє з огляду на наступне.

Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 757/44680/15-ц (провадження № 61-32171сво18).

Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, оскільки боржник заявив про застосування позовної давності і яка застосована судом, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Задавненим зобов`язанням є зобов`язання, в якому стосовно задавненої вимоги спливла позовна давність, кредитор не пред`являє в судовому порядку позову про захист задавненої вимоги і боржник відповідно не заявив про застосування до неї позовної давності.

Законодавець в пункті 4 частини першої статті 602 ЦК України передбачає заборону для зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності в задавненому зобов`язанні для охорони інтересів боржника. Сплив позовної давності при пред`явленій позовній вимозі кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності. Зарахування, яке є по своїй суті замінником належного виконання зобов`язання, не має створювати механізм обходу заборони, передбаченої в пункті 4 частини першої статті 602 ЦК України. Така заборона стосується випадку, коли кредитор ініціює зарахування за задавненою вимогою. У такому разі кредитор за допомогою зарахування може обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору в межах пред`явленої позовної вимоги кредитором в судовому порядку про стягнення боргу, за яким сплинула позовна даність, і яка дозволяє боржнику заявити про застосування позовної давності.

Очевидно, що аналогічний підхід для охорони інтересів боржника при задавненому зобов`язанні має бути й стосовно трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на таку вимогу в цьому зобов`язанні. Пред`явлення кредитором, при існуванні задавненої вимоги, тільки позову про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються три проценти річних та інфляційні втрати, дозволяє кредитору обійти охорону, що надається боржнику при спливі позовної давності, і досягнути результату, який недоступний кредитору при пред`явленні позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, і яка забезпечує можливість боржнику заявити про застосування до неї позовної давності. Тобто складається доволі нерозумна ситуація: зі спливом позовної давності і неможливістю захисту задавненої вимоги кредитор зберігає можливість постійно подавати вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на задавнену вимогу, що означає по суті виконання задавненої вимоги і без можливості боржнику заявити про застосування позовної давності до задавненої вимоги. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року в справі № 285/3536/20 (провадження № 61-261св22).

У даній справі відсутні підстави вважати зобов`язання відповідачів натуральним чи задавненим зобов`язанням, оскільки рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2015 року у справі № 1715/22072/12, яке набрало законної сили 17 березня 2015 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ТОВ «Теплосфера Рівне» на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість по Кредитному договору № 014/2628/4/11331 від 07 березня 2008 року в сумі 6 067 495 грн. 78 коп., тобто вимога про стягнення заборгованості за кредитом вже захищена у судовому порядку. Пропуск строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не має правового значення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зазначено, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання; наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2021 року в справі № 759/4755/19.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи представників відповідачів, які зводяться до помилкового тлумачення ними натурального та задавненого зобов`язанням, в зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, оскільки пропуск строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання не має правового значення.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору у розмірі по 3 748 грн. 46 коп. з кожного.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 15 000 грн. 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження надання правничої допомоги (не подано договору надання правничої допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо), що є підставою для відмови у стягненні цих витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. Заяви про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як це передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України, стороною позивача не зроблено.

Керуючись статтями 526, 530, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 272 965 (двісті сімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) гривень 09 копійок та інфляційні втрати у розмірі 226 829 (двісті двадцять шість тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» судові витрати у розмірі 3 748 (три тисячі сімсот сорок вісім) гривень 46 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» судові витрати у розмірі 3 748 (три тисячі сімсот сорок вісім) гривень 46 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, м. Одеса, код ЄДРПОУ 42251700.

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне», місцезнаходження: вул. С. Крушельницької, буд. 77А, м. Рівне, код ЄДРПОУ 30233788.

Повне судове рішення складено 04 березня 2024 року.

Суддя О.О. Першко