Постанова

від 10.10.2024 по справі 569/23140/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/23140/23

Провадження № 22-з/4815/76/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів:. Боймиструка С.В, Ковальчук Н.М.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс»

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне»

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення сторін клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» адвоката Коваленка С.О. про ухвалення додаткового рішення у справі № 569/23140/23,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року позов задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року залишено без змін.

При прийнятті постанови Рівненського апеляційного суду від 05 вересня 2024 року не вирішено питання про розподіл судових витрат, що потребує ухвалення додаткового рішення.

06 вересня 2024 року до Рівненського апеляційного суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» адвоката Коваленка С.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення в рівних частинах з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне» витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн.

11 вересня 2024 року від представника ОСОБА_1 адвоката Оспанова Р.О. та від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплосфера Рівне» адвоката Левченко К.В. надійшли заперечення на заяву про стягнення правничої допомоги. Просили зменшити витрати на професійну правничу допомогу з 10000,00 до 00,00 грн.

Перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» адвокат Коваленко С.О. у відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України, навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона понесла та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 20 000 грн. До відзиву долучено копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 02 квітня 2024 року серії ВН № 1350071; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД № 004873, видане 19 вересня 2022 року адвокату Коваленку С.О. Заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу професійну допомогу до закінчення судових дебатів.

До заяви ТОВ «Консалт Солюшенс», поданої адвокатом Коваленко С.О. про ухвалення додаткового рішення були долучені, зокрема: копія договору про надання правової допомоги № 25 від 04 лютого 2021 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Пантеон» та ТОВ «Консалт Солюшенс»; копія додаткової угоди від 02 січня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 04 лютого 2021 року; копія детального опису робіт АО «Пантеон» від 06 вересня 2024 року, копія акта наданих послуг № 49 від 06 вересня 2024 року згідно договору про надання правової допомоги № 25 від 04 лютого 2021 року, у якому вказано, що вартість наданих адвокатом послуг (проведення змістовного аналізу кредитної справи та апеляційної скарги, надання консультацій клієнту щодо стратегії представництва його інтересів в суді, ознайомлення з питанням застосування законодавства у спірних правовідносинах, написання, формування пакету документів та підготовка заяви про стягнення правничої допомоги) складає 10 000 грн., рахунок - фактура № 5 від 06 вересня 2024 року, платіжна інструкція № 415 від 06 вересня 2024.

Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Представники відповідачів подали до суду апеляційної інстанції заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, які судом враховуються, зокрема в частині того, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю виконаної роботи.

Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зазначив, «…надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною…».

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що такі послуги як проведення змістовного аналізу кредитної справи та апеляційної скарги адвоката Оспанова Р.О. в інтересах ОСОБА_1 , аналіз законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта, підготовка відзиву на апеляційну скаргу фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції для подання відзиву на апеляційну скаргу. Отже, правнича допомога адвоката полягала у складанні лише відзиву на апеляційну скаргу, з використанням незначної кількості нормативно-правових актів, стосовно яких існує судова практика, а тому беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг колегія суддів вважає, що відшкодуванню витрат на правову допомогу на користь позивача підлягає сума у розмірі 3 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 134, 137, 270, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» адвоката Коваленка С.О. про ухвалення додаткового рішення у справі № 569/23140/23 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 та ТзОВ «Теплосфера Рівне» на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 1500, 00 грн. з кожного.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 10 жовтня 2024 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.