Постанова

від 29.02.2024 по справі 908/3750/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3750/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Голубничий О.І., адвокат (поза межами суду);

інші учасники справи в судове засідання не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 (суддя Горохов І.С., повний текст якого підписаний 22.12.2023), постановлену за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" про забезпечення позову у справі № 908/3750/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс", 04201, м. Київ, пр. Мінський, б.4

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітона Трейд", 69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 11

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3750/23 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" про забезпечення позову по справі № 908/3750/23 відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс", в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що застосування у справі заходу забезпечення позову шляхом арешту майна Відповідача-2 є достатнім, співмірним та необхідним з метою зобов`язання виконання ймовірного судового рішення, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача.

Відповідач-2 надав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу ТОВ «Агро Терра Ренесанс» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3750/23 - залишити без змін.

При цьому зазначив, що доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових та фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельні ділянки та житлові будинки, що перебувають у власності ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 22.01.2024 здійснено запит матеріалів справи №908/3750/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

30.01.2024 матеріали справи №908/3750/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі № 908/3750/23; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 29.02.2024.

В судовому засіданні 29.02.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" з позовом до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітона Трейд", 2) ОСОБА_1 про солідарне стягнення грошових коштів у розмірі 57 438,489 доларів США (еквівалент у гривні згідно курсу НБУ 36,6618 гривень за один долар США дорівнює 2 105 908,64 грн).

Разом із матеріалами позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" надіслано заяву про забезпечення позову по справі № 908/3750/23 шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві власності рухоме, нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер: 3222910100:03:015:0009, адреса: Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта: 1109584032229; земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер: 3222910100:03:015:0010, адреса: Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта: 1111676232229; земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер: 3222910100:03:015:0011, адреса: Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта: 1109620932229; земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер: 3222910100:03:015:0013, адреса: Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта: 1111649732229; земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер: 3222910100:03:015:0014, адреса: Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта: 1109676532229; земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер: 3222910100:03:015:0020, адреса: Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, призначення: для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта: 1108737432229; земельну ділянку, площею 1,9999 га, кадастровий номер: 3222910100:03:015:0021, адреса: Київська обл., Миронівський р-н., м. Миронівка, призначення: для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення, реєстраційний номер об`єкта: 1109651532229; земельну ділянку, площею 0,1349 га, кадастровий номер: 3220686201:01:006:0112, призначення: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта: 218881232206; будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта: 21247637; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта: 36876730.

Заява обґрунтована тим, що відповідач-1 ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених договором поставки № 30/07/18 від 30.07.2018, № 19АТР0205/1 від 02.05.2019, № 20АТР12/08 від 12.08.2020.

З метою забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, зареєстроване на ім`я відповідача-2 у межах суми позову.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у межах даної справи може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що підтверджується фактичним ухиленням відповідачів від виконання зобов`язань та невчиненням будь-яких дій з метою повернення коштів з часу отримання претензій.

Оскаржуваною ухвалою суду від 22.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення. Вказаний процесуальний документ і є предметом апеляційного оскарження.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки ОСОБА_1 та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Іншими словами ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та відповідно до ст. 74 ГПК України Позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

В той же час, відповідно до заяви про забезпечення позову та інших матеріалів справи позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник послався на те, що невжиття заходів забезпечення позову у межах даної справи може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Втім, позивачем разом із заявою про забезпечення позову не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, тобто таких вчинення яких обумовлюється в часі після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, такі як:

- реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації;

- витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем;

- укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідач-2 поручався в межах суми боргу, яка складала 19 294 дол. США. та 2 803 дол. США штрафних санкцій (п.1.1. Договору поруки), тобто 22 097 дол. США, в той же час, позивач просить накласти арешт на майно відповідача-2 в межах ціни позову - 57 438, 489 дол. США, внаслідок чого заходи забезпечення позову в такій сумі не є адекватними і співмірними до заявлених позовних вимог.

До того ж, сума основного боргу лише 19 294 дол. США., а сума штрафу може бути зменшена судом.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову; доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових та фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельні ділянки та житлові будинки, що перебувають у власності ОСОБА_1 .

Посилання в заяві позивача про забезпечення позову на потенційну загрозу неможливості виконання судового рішення в зв`язку з тим, що компанія відповідача-1 не веде жодної діяльності, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Отже, оскаржувана ухвала суду, кореспондується з нормами ст. 137 ГПК України (реальним порушенням прав), а доводи заявника апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні суду першої інстанції, обставинам справи під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Оскільки ухвала про відмову у забезпеченні позову, передбачена п.4 ч.1 ст.255 ГПК України, переглянута в апеляційному порядку, не відноситься до переліку тих, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку згідно з п.2 ч.1 ст.287 ГПК України, то постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі № 908/3750/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3750/23 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Терра Ренесанс" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.03.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков