Рішення

від 22.02.2024 по справі 902/1368/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2024 р. Cправа № 902/1368/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника третьої особи - Сімчука І.А.,

у відсутності решти учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Хлипавки Назара Васильовича ( АДРЕСА_1 )

до: Фізичної особи-підприємця Будяка Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601)

про визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Хлипавки Назара Васильовича до Фізичної особи-підприємця Будяка Олександра Васильовича про визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Ухвалою суду за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1368/23 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.11.2023. Цією ж ухвалою залучено до участі в розгляді справи Виробничий підрозділ "Старокостянтинівська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

28.11.2023 через канцелярію суду надійшло пояснення позивача щодо підсудності справи Господарському суду Вінницької області, мотивоване належністю спірного майна до рухомого.

Під час підготовчого провадження, строк якого протокольною ухвалою від 19.12.2023 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, виключено зі складу третіх осіб Виробничий підрозділ "Старокостянтинівська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та залучено до участі в справі Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Крім того, учасникам справи надано можливість скористатися правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору.

Таким правом скористалася третя особа, подавши пояснення в порядку ст. 168 ГПК України (вх. № 01-34/647/24 від 19.01.2024; а.с. 118-141, т. 1). Поряд з цим позивачем подано відповідь на пояснення третьої особи (вх. №01-34/1201/24 від 01.02.2024; а.с. 148-163, т. 1).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 22.02.2024, про що постановлено відповідну ухвалу від 01.02.2024 у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 22.02.2024 з`явився представник третьої особи, решта повідомлених належним чином учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористалися. Так, представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений під розписку від 01.02.2024, яка міститься у матеріалах справи. Обізнаність відповідача про призначене судове засідання підтверджується наявним у матеріалах рекомендованим поштовим повідомленням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на придбання у відповідача за Договором купівлі-продажу від 03.04.2023 залишків (деталей та матеріалів) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, згідно Схеми примикання під`їзних колій до станції Антоніни (є невід`ємною частиною цього Договору) вартістю 193 000 грн. При цьому зазначає, що за Актом приймання-передачі від 10.04.2023, укладеним у м. Вінниця, таке майно було прийнято Фізичною особою-підприємцем Хлипавкою Назаром Васильовичем, однак відповідач протягом 10 днів на місцевості не показав позивачу куплене майно.

Окрім того, Фізична особа-підприємець Хлипавка Назар Васильович зазначає, що представники Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії" перешкоджають у розпорядженні купленим майном, стверджуючи про перебування такого майна на балансі зазначеного підрозділу.

За таких обставин Фізичною особою-підприємцем Хлипавкою Назаром Васильовичем заявлено до Фізичної особи-підприємця Будяка Олександра Васильовича позовні вимоги про визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном будь-яким третім особам.

Третя особа у поясненні по суті спору щодо позову заперечує в повному обсязі. З посиланням на встановлені у рішенні Господарського суду Хмельницької області у справі №924/311/22 обставини вказує, що на момент укладення між ФОП Хлипавкою Н.В. та ФОП Будяком О.В. договору купівлі-продажу від 03.04.2023 у відповідача права на відчужуване майно не існувало, тому таке право не могло перейди до покупця (позивача).

Поряд з цим третя особа акцентує увагу, що оспорюваний позивачем об`єкт - під`їзна колія, яка знаходиться на території колишнього Антонінського цукрового заводу (с. Кременчуки, Красилівського району, Хмельницької області) належить на праві власності АТ "Українська залізниця".

Заперечення позивача у відповідь на пояснення третьої особи зводяться до того, що рішенням суду у справі №924/311/22 не позбавлено Будяка О.В. права власності і не спростовано його право власності на майно. Рішенням лише відмовлено в позові з підстав необґрунтованості, оскільки, на думку суду, Будяк О.В. недостатньо визначив конкретне майно, що є предметом спору. Водночас таке рішення не є преюдиційним у даній справі.

Окрім того, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за АТ "Укрзалізниця" під`їзна колія колишнього Антонінського цукрового заводу не зареєстрована, хоча такий реєстр діє з 2003 року. При цьому перебування відповідного майна на балансі виробничого підрозділу Шепетівська дистанція колії регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" не встановлює права власності за таким суб`єктом, позаяк є внутрішнім документом бухгалтерського обліку.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як підтверджується актом прийому передачі майна, як внеску до Статутного фонду ТОВ "ВІТАНОВА-Х" від 25.04.2002 Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства "Антонінський цукровий завод" передало зі свого балансу, а ТОВ "ВІТАНОВА-Х" прийняло як внесок до статутного фонду майно, вільне від заборгованості, а саме цілісний майновий комплекс для виробництва цукру і супутньої продукції вартістю 2200000 грн. В акті зазначено, що при передачі майна передається і право власності на це майно. Додатком до акту є перелік майна, що передається ТОВ "ВІТАНОВА-Х".

Відповідно до свідоцтва про право власності ТОВ "ВІТАНОВА-Х" від 15.11.2002, виданого Кременчуківською сільською радою, об`єкт в цілому, який розташований в с. Кременчуки по вул. Горького, 16 та складається із 47 будинків та належить ТОВ "ВІТАНОВА-Х" на праві колективної власності.

02.10.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує належне продавцю наступне майно: під`їзну жд. дорогу до заводу 1600 м. та залізничний тунік до бурякопункту 156 м., які знаходиться за адресою: Хмельницька область, Красилівський р-н., с. Кременчуки у вигляді: шпала ЖБ- 1500 шт.; підкладака - 50а - 3000 шт.; болт кляпний - 6000 шт.; накладка - 50а - 304 шт.; рейса - 50 (25 м./п.) - 76 шт.; рейса - 65 (25 м./п.) - 8 шт.; накладка - 65а - 16 шт.; болт стиковий - 960 шт.

Згідно із п. 2.1. зазначеного Договору загальна вартість майна становить 141729 грн. без ПДВ.

Передачу обумовленого майна підтверджено обопільно підписаним Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х" як продавцем та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем як покупцем актом від 02.10.2003 приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 02.10.2003.

10.03.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує належне продавцю наступне майно: залізничний тупік сільхозхімії 450 м.п., який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, с. Кременчуки у вигляді: шпала ЖБ - 675 шт.; підкладка 50а - 1350шт.; шуруп - 2700 шт.; болт клямний - 2700 шт.; накладка 50а - 72 шт.; рейса - 50 (25 м./п.) 36 шт.

Згідно із п. 2.1. договору загальна вартість майна становить 27328 грн. без ПДВ.

Факт передачі обумовленого договором купівлі-продажу від 10.03.2004 майна підтверджується обопільно підписаним Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х" як продавцем та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем як покупцем актом приймання-передачі, датованим 12.03.2004.

03.04.2023 між Будяком Олександром Васильовичем (Продавець, відповідач) та Хлипавкою Назаром Васильовичем (Покупець, позивач) укладено Договір купівлі-продажу (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець передав у власність - продав, а Покупець прийняв у власність - купив залишки (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, згідно Схеми примикання під`їзних колій до станції Антоніни (є невід`ємною частиною цього Договору) (надалі - "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору обумовлено відомості про Товар:

1.2.1. шпала ЖБ у кількості 1500 (одна тисяча п`ятсот) штук, підкладка - 50а у кількості 3000 (три тисячі) штук, болт кляпний у кількості 6000 (шість тисяч) штук, накладка - 50а у кількості 304 (триста чотири) штуки, рейса - 50 (25 м./п.) у кількості 76 (сімдесят шість) штук, рейса - 65 (25 м./п.) у кількості 8 (вісім) штук, накладка 65а у кількості 16 (шістнадцять) штук, болт стиковий у кількості 960 (дев`ятсот шістдесят) штук, які складають під`їзну залізну дорогу до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів та залізничний тупік до бурякопуску 156 (сто п`ятдесят шість) метрів, які знаходяться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, що належать продавцю на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02 жовтня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х", код ЄДРПОУ 31913744, та Продавцем, та

1.2.2. шпала ЖБ у кількості 675 (шістсот сімдесят п`ять) штук, підкладка - 5оа у кількості 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) штук, шуруп у кількості 2700 (дві тисячі сімсот) штук, болт клямний у кількості 2700 (дві тисячі сімсот) штук, накладка - 50а у кількості 72 (сімдесят дві) штуки, рейсу - 50 (25м./п.) у кількості 36 (тридцять шість) штук, які складають залізничний тупік сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, що належать Продавцю на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 10 березня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х", код ЄДРПОУ 31913744, та Продавцем.

Відповідно до п. 3.1. Договору Продавець зобов`язується передати Товар Покупцю протягом 10 (десяти) днів з моменту укладання цього Договору після оплати згідно п. 2.1. цього Договору. Передача Товару Покупцю відбудеться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, шляхом самовивозу Товару технікою Покупця. Демонтаж частин Товару здійснюється Покупцем та за його рахунок.

Даний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п. 5.5. Договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Копаничук Я.Ю. 03.04.2023 та зареєстровано в реєстрі за №443.

Обопільно підписаним актом приймання-передачі залишків (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п. від 10.04.2023, складеним у м. Вінниця, сторони підтвердили, що у зв`язку з укладенням Договору Будяк Олександр Васильович передав, а Хлипавка Назар Васильович прийняв залишки (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, згідно Схеми примикання під`їзних колій до станції Антоніни.

Відповідно до п. 2 зазначеного Акту сторони засвідчили, що не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею обумовленого майна.

Поряд з цим Фізична особа-підприємець Будяк Олександр Васильович стверджує, що на місцевості відповідач не показав позивачу куплене майно, та представники Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії" перешкоджають у розпорядженні купленим майном, зазначаючи про перебування такого майна на балансі зазначеного підрозділу.

Так, за змістом листа Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вих. №П4-20-3/69 від 29.05.2023, адресованого позивачу, Виробничий підрозділ "Старокостянтинівська дистанція колії" повідомляє, що під`їзна колія Антонінського цукрового заводу знаходиться у нього на балансі, ніколи не передавалася в оренду та не продавалася.

За таких обставин, Фізичною особою-підприємцем Хлипавкою Назаром Васильовичем заявлено позовні вимоги до Фізичної особи-підприємця Будяка Олександра Васильовича про визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном будь-яким третім особам.

З огляду на встановлені обставини, суд враховує таке.

Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Такий же висновок підтримано у Верховним Судом у постанові від 22.03.2023 у справі № 509/5080/18

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Застосовуючи норми статті 328 ЦК України, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Так, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання права власності на майно в порядку ст. 392 ЦК України.

Згідно із статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Аналізуючи спірні правовідносини та наявні у матеріалах докази, суд приходить до висновку, що відповідач - Фізична особа-підприємець Будяк Олександр Васильович жодним чином не оспорює права власності позивача на придбане майно. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Твердження позивача, що відповідач на місцевості не показав куплене майно об`єктивно не свідчить про оспорення відповідного права власності Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем. Більше того, таке твердження не обґрунтовано жодними доказами, на противагу якому у матеріалах справи міститься обопільно підписаний сторонами акт приймання-передачі залишків (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п. від 10.04.2023, за змістом якого позивач та відповідач засвідчили, що не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею обумовленого майна.

Поряд з цим норми статті 392 ЦК України вимагають доведення порушення відповідачем права власності (оспорювання або невизнання), за захистом якого звертається позивач.

В даному ж випадку спір про право власності має місце між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Про невизнання саме третьою особою права власності позивача на придбане майно свідчать як пояснення Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" по суті спору, так і адресований позивачу лист Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вих. №П4-20-3/69 від 29.05.2023, який додано до позовної заяви (а.с. 30, т. 1). За змістом такого листа Виробничий підрозділ "Старокостянтинівська дистанція колії" повідомляє, що під`їзна колія Антонінського цукрового заводу знаходиться у нього на балансі, ніколи не передавалася в оренду та не продавалася.

Більше того, першочергово право власності відповідача на відчужене позивачу за Договором майно оспорювалося Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії", що підтверджується фактом подання позову Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем у справі № 924/311/22, за результатами якого 02.11.2022 прийнято рішення про відмову у позові. Така відмова мотивована тим, що позивачем не наведено достатніх і належних індивідуалізуючих ознак майна, на яке він просив визнати право власності; не конкретизовано місцезнаходження майна. Позовні ж вимоги у даному спорі та у спорі по справі № 924/311/22 є аналогічними.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т. ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність його порушеного права у даному спорі саме відповідачем, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню по суті.

Більше того, позовна вимога про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном спрямована не до відповідача, а до будь-яких третіх осіб.

Так, судом встановлено, що право власності позивача заперечується Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", що є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. При цьому сам позивач стверджує, що представники АТ "Укрзалізниця" (Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії") перешкоджають у розпорядженні купленим майном.

Однак, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб (постанова КЦС ВС №757/55549/17 від 01.03.2023).

Отже, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, позаяк позивачем заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача.

Аналогічний висновок щодо відмови у позові про визнання права власності з підстав відсутності заперечень щодо такого права з боку відповідача підтримано КГС ВС у постанові від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору в сумі 5579 грн за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору в сумі 5579 грн залишити за позивачем.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 04 березня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ФОП Хлипавці Назару Васильовичу - АДРЕСА_1 ;

3 - ФОП Будяку Олександру Васильовичу - АДРЕСА_2 ;

4 - Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" - вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601.