Постанова

від 12.08.2024 по справі 902/1368/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року Справа №902/1368/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хлипавки Назара Васильовича на рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 (повний текст - 04.03.2024) у справі №902/1368/23 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Хлипавки Назара Васильовича ( АДРЕСА_1 )

до Фізичної особи-підприємця Будяка Олександра Васильовича ( АДРЕСА_2 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" (вул.Лисенка, буд.6, м.Київ, 01601)

про визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - Сімчук Ігор Анатолійович (поза межами приміщення суду)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 у справі №902/1368/23 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Хлипавки Назара Васильовича до Фізичної особи-підприємця Будяка Олександра Васильовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", про визнання права власності на майно та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Хлипавка Назар Васильович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що представник позивача не з`явився в судове засідання, оскільки він перебував в місті Києві по інших справах і не міг своєчасно прибути в місто Вінницю та з`явитися в суд.

Позивач також не міг прийняти участь в судовому засіданні, оскільки не знав матеріали справи, не був підготовлений до участі в засіданні, не знав як себе вести в судовому засіданні, та не міг прийняти участі в засіданні без представника - адвоката. Тому подав до суду клопотання від 22.02.2024 про відкладення розгляду справи із вказаної причини, однак суд розглянув справу в першому ж засіданні 22.02.2024 без участі позивача, його представника, представника відповідача, та прийняв рішення по суті.

Також апелянт зазначає, що суд не повідомив, що Будяк О.В. є неналежним відповідачем, що ним встановлено належного відповідача, не роз`яснив право залучення до справи належного відповідача чи співвідповідача, а натомість прийняв рішення про відмову в позові.

Крім цього, апелянт стверджує, що ОСОБА_1 прямо не визнає право власності на майно.

На підставі викладеного скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 у справі №902/1368/23 за позовом Фізичної особи - підприємця Хлипавки Назара Васильовича до Фізичної особи - підприємця Будяка Олександра Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», та прийняти нове рішення яким задоволити позовні вимоги повністю та визнати за Фізичною особою-підприємцем Хлипавкою Назаром Васильовичем, РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , право власності на майно:

- залишки (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, згідно Схеми примикання під`їзних колій до станції Антоніни (є невід`ємною частиною цього Договору), що складаються з:

- шпала ЖБ у кількості 1500 (одна тисяча п`ятсот) штук, підкладка - 50а у кількості 3000 (три тисячі) штук, болт кляпний у кількості 6000 (шість тисяч) штук, накладка - 50а у кількості 304 (триста чотири) штуки, рейса - 50 (25 м./п.) у кількості 76 (сімдесят шість) штук, рейса - 65 (25 м./п.) у кількості 8 (вісім) штук, накладка - 65а у кількості 16 (шістнадцять) штук, болт стиковий у кількості 960 (дев`ятсот шістдесят) штук, які складають під`їзну залізну дорогу до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів та залізничний тупік до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які знаходяться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, та

- шпала ЖБ у кількості 675 (шістсот сімдесят п`ять) штук, підкладка - 50а у кількості 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) штук, шуруп у кількості 2700 (дві тисячі сімсот) штук, болт клямний у кількості 2700 (дві тисячі сімсот) штук, накладка - 50а у кількості 72 (сімдесят дві) штуки, рейса - 50 (25 м./п.) у кількості 36 (тридцять шість) штук, які складають залізничний тупік сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, та усунути перешкоди у здійснені мною права користування та розпорядження своїм майном, зазначеним в договорі купівлі-продажу від 03.04.2023 року із невід`ємною частиною договору - схемою примикання під`їзних колій Антонінського цукрового заводу до станції Антоніни, будь-якими третіми особами.

Листом від 15.04.2024 матеріали справи витребувано з господарського суду Вінницької області.

22.04.2024 матеріали справи №902/1368/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хлипавки Назара Васильовича на рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 у справі №902/1368/23 - залишено без руху. Скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати докази доплати судового збору за апеляційне оскарження рішення в розмірі 4026,00 грн; подати відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 поновлено Фізичній особі - підприємцю Хлипавці Назару Васильовичу строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 у справі №902/1368/23, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 24 липня 2024 року об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 07.06.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

07.06.2024 від представника АТ «Українська залізниця» на адресу суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає наступне.

З приводу твердження скаржника, що представник позивача не з`явився в судове засідання, оскільки, він перебував в місті Києві по інших справах і не міг своєчасно прибути в м.Вінницю та з`явитись в суд, то від представника позивача до суду не надходило відповідних клопотань. В апеляційній скарзі скаржником також не додано жодних достовірних доказів участі його представника в інших судових засіданнях 22.02.2024.

Старокостянтинівська дистанція колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» реорганізована шляхом приєднання до виробничих підрозділів Вінницька, Шепетівська дистанції колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», також вона не являється відокремленим підрозділом юридичної особи, а тому не може бути стороною в судовому процесі.

Отже, господарським судом Вінницької області прийнято законе рішення про залучення саме АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Зазначає, що під час розгляду справи господарським судом Вінницької області було встановлено належність відповідача та дана оцінка обґрунтованості позовних вимог. Позивач не заявляв клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Аналогічних клопотань від інших учасників справи також не надходило, зокрема, і від самого відповідача.

Вважає, що скаржником не наведено жодного аргументу щодо порушення судом будь-яких норм права, тому, враховуючи очевидність обставин справи, які випливають з наданих доказів, а також аргументів позивача, на які було надано повні та достатні відповіді судом першої інстанції, вважає, що подання апеляційної скарги зводиться виключно до незгоди з судовим рішенням однією з сторін, що завжди має місце в господарському судочинстві.

На підставі викладеного представник АТ «Українська залізниця» просить суд залишити рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 у справі №902/1368/23 без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Хлипавки Назара Васильовича без задоволення.

Судове засідання 24.07.2024 не відбулось у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Саврія В.А. Учасники справи були повідомлені про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 25.07.2024 судове засідання по розгляду вказаної скарги було призначене на 05.08.2024 об 14:00.

Судове засідання 05.08.2024 не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Саврія В.А. з 03.08.2024 по 07.08.2024. Учасники справи були повідомлені про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 08.08.2024 судове засідання по розгляду вказаної скарги було призначене на 12.08.2024 об 14:30.

09.08.2024 Фізичну особу - підприємця Будяка О.В. на номер телефону НОМЕР_2 та Фізичну особу - підприємця Хлипавку Н.В. на номер телефону НОМЕР_3 , було повідомлено, що судове засідання по розгляду вказаної скарги було призначене на 12.08.2024 об 14:30, про що складено відповідно довідку (телефонограму).

Інформацію щодо призначеного судового засідання також було розміщено на офіційній сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду: https://nwag.court.gov.ua/sud4874/.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 12.08.2024 представник Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд залишити рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 у справі №902/1368/23 без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Хлипавки Назара Васильовича без задоволення.

Інші учасники провадження не забезпечили явку своїх представників у судові засідання, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені.

Оскільки доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, всі учасники провадження у справі повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Згідно акту прийому - передачі майна, як внеску до Статутного фонду ТОВ "Вітанова-Х" від 25.04.2002 Дочірнє підприємство закритого акціонерного товариства "Антонінський цукровий завод" передало зі свого балансу, а ТОВ " Вітанова -Х" прийняло як внесок до статутного фонду майно, вільне від заборгованості, а саме - цілісний майновий комплекс для виробництва цукру і супутньої продукції вартістю 2200000 грн. В акті зазначено, що при передачі майна передається і право власності на це майно. Додатком до акту є перелік майна, що передається ТОВ "Вітанова-Х".

Відповідно до свідоцтва про право власності ТОВ "Вітанова-Х" від 15.11.2002, виданого Кременчуківською сільською радою, об`єкт в цілому, який розташований в с.Кременчуки по вул.Горького, 16 та складається із 47 будинків та належить ТОВ "Вітанова-Х" на праві колективної власності.

02.10.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітанова-Х" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1. якого продавець продає, а покупець купує належне продавцю наступне майно: під`їзну жд.дорогу до заводу 1600 м. та залізничний тунік до бурякопункту 156 м., які знаходиться за адресою: Хмельницька область, Красилівський р-н., с. Кременчуки у вигляді: шпала ЖБ- 1500 шт.; підкладака - 50а - 3000 шт.; болт кляпний - 6000 шт.; накладка - 50а - 304 шт.; рейса - 50 (25 м./п.) - 76 шт.; рейса - 65 (25 м./п.) - 8 шт.; накладка - 65а - 16 шт.; болт стиковий - 960 шт.

Згідно із п.2.1. зазначеного Договору загальна вартість майна становить 141729 грн без ПДВ.

Передачу обумовленого майна підтверджено обопільно підписаним Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітанова-Х", як продавцем, та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем, як покупцем, актом від 02.10.2003 приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 02.10.2003.

10.03.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітанова-Х" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець продає, а покупець купує належне продавцю наступне майно: залізничний тупік сільхозхімії 450 м.п., який знаходиться за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, с. Кременчуки у вигляді: шпала ЖБ - 675 шт.; підкладка 50а - 1350шт.; шуруп - 2700 шт.; болт клямний - 2700 шт.; накладка 50а - 72 шт.; рейса - 50 (25 м./п.) 36 шт.

Згідно із п.2.1. договору загальна вартість майна становить 27328 грн без ПДВ.

Факт передачі обумовленого договором купівлі-продажу від 10.03.2004 майна підтверджується обопільно підписаним Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітанова-Х", як продавцем, та Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем, як покупцем, актом приймання-передачі, датованим 12.03.2004.

03.04.2023 між ОСОБА_1 (Продавець, відповідач) та ОСОБА_2 (Покупець, позивач) укладено Договір купівлі-продажу (Договір), відповідно до п.1.1. якого Продавець передав у власність - продав, а Покупець прийняв у власність - купив залишки (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, згідно Схеми примикання під`їзних колій до станції Антоніни (є невід`ємною частиною цього Договору) (надалі - "Товар"), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору обумовлено відомості про Товар:

1.2.1. шпала ЖБ у кількості 1500 (одна тисяча п`ятсот) штук, підкладка - 50а у кількості 3000 (три тисячі) штук, болт кляпний у кількості 6000 (шість тисяч) штук, накладка - 50а у кількості 304 (триста чотири) штуки, рейса - 50 (25 м./п.) у кількості 76 (сімдесят шість) штук, рейса - 65 (25 м./п.) у кількості 8 (вісім) штук, накладка 65а у кількості 16 (шістнадцять) штук, болт стиковий у кількості 960 (дев`ятсот шістдесят) штук, які складають під`їзну залізну дорогу до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів та залізничний тупік до бурякопуску 156 (сто п`ятдесят шість) метрів, які знаходяться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, що належать продавцю на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 02 жовтня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х", код ЄДРПОУ 31913744, та Продавцем, та

1.2.2. шпала ЖБ у кількості 675 (шістсот сімдесят п`ять) штук, підкладка - 5оа у кількості 1350 (одна тисяча триста п`ятдесят) штук, шуруп у кількості 2700 (дві тисячі сімсот) штук, болт клямний у кількості 2700 (дві тисячі сімсот) штук, накладка - 50а у кількості 72 (сімдесят дві) штуки, рейсу - 50 (25м./п.) у кількості 36 (тридцять шість) штук, які складають залізничний тупік сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, що належать Продавцю на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 10 березня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАНОВА-Х", код ЄДРПОУ 31913744, та Продавцем.

Відповідно до п.3.1. Договору Продавець зобов`язується передати Товар Покупцю протягом 10 (десяти) днів з моменту укладання цього Договору після оплати згідно п.2.1. цього Договору. Передача Товару Покупцю відбудеться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, шляхом самовивозу Товару технікою Покупця. Демонтаж частин Товару здійснюється Покупцем та за його рахунок.

Даний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п.5.5. Договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Копаничук Я.Ю. 03.04.2023 та зареєстровано в реєстрі за №443.

Обопільно підписаним актом приймання-передачі залишків (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п. від 10.04.2023, складеним у м. Вінниця, сторони підтвердили, що у зв`язку з укладенням Договору ОСОБА_1 передав, а Хлипавка Назар Васильович прийняв залишки (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п., які розташовані за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район (колишній Красилівський район), село Кременчуки, згідно Схеми примикання під`їзних колій до станції Антоніни.

Відповідно до п.2 зазначеного Акту сторони засвідчили, що не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею обумовленого майна.

Поряд з цим позивач стверджує, що на місцевості відповідач не показав куплене майно, та представники Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії" перешкоджають у розпорядженні купленим майном, зазначаючи про перебування такого майна на балансі підрозділу.

Так, за змістом листа Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вих.№П4-20-3/69 від 29.05.2023, адресованого позивачу, Виробничий підрозділ "Старокостянтинівська дистанція колії" повідомляє, що під`їзна колія Антонінського цукрового заводу знаходиться у нього на балансі, ніколи не передавалася в оренду та не продавалася.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно із статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі №910/11511/18).

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду.

Щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Такий же висновок підтримано у Верховним Судом у постанові від 22.03.2023 у справі №509/5080/18.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Як встановлено ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Застосовуючи норми статті 328 Цивільного кодексу України, суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Позивачем було заявлено позовну вимогу про визнання права власності на майно в порядку ст.392 Цивільного кодексу України.

Статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 Цивільного кодексу України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

З огляду на наявні у матеріалах докази та встановлені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач - Фізична особа-підприємець Будяк Олександр Васильович жодним чином не оспорює права власності позивача на придбане майно.

В матеріалах справи відсутні докази невизнання або оспорювання такого права.

Твердження позивача, що відповідач на місцевості не показав куплене майно не підтверджено жодними доказами.

Навпаки, у матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт приймання-передачі залишків (деталі та матеріали) під`їзної дороги до заводу 1600 (одна тисяча шістсот) метрів, залізничного тупіка до бурякопункту 156 (сто п`ятдесят шість) метрів та залізничного тупіка сільхозхімії 450 (чотириста п`ятдесят) м.п. від 10.04.2023, за змістом якого позивач та відповідач засвідчили, що не мають один до одного матеріальних претензій у зв`язку з передачею обумовленого майна.

При цьому, норми статті 392 Цивільного кодексу України вимагають доведення порушення відповідачем права власності (оспорювання або невизнання), за захистом якого звертається позивач.

В даному випадку, як вірно зазначив суд першої інстанції, спір про право власності має місце між позивачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Про невизнання саме третьою особою права власності позивача на придбане майно свідчать пояснення Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" по суті спору, відзив на апеляційну скаргу, а також адресований позивачу лист Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії" регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" вих.№П4-20-3/69 від 29.05.2023, який додано до позовної заяви (а.с. 30, т. 1). За змістом такого листа Виробничий підрозділ "Старокостянтинівська дистанція колії" повідомляє, що під`їзна колія Антонінського цукрового заводу знаходиться у нього на балансі, ніколи не передавалася в оренду та не продавалася.

Більше того, першочергово право власності відповідача на відчужене позивачу за Договором майно оспорювалося Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії", що підтверджується фактом подання позову Фізичною особою-підприємцем Будяком Олександром Васильовичем у справі №924/311/22, за результатами якого 02.11.2022 прийнято рішення про відмову у позові. Така відмова мотивована тим, що позивачем не наведено достатніх і належних індивідуалізуючих ознак майна, на яке він просив визнати право власності; не конкретизовано місцезнаходження майна. Позовні ж вимоги у даному спорі та у спорі по справі №924/311/22 є аналогічними.

З огляду на викладене, позивачем не доведено наявність його порушеного права у даному спорі саме відповідачем, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню по суті.

Аналогічний висновок щодо відмови у позові про визнання права власності з підстав відсутності заперечень щодо такого права з боку відповідача підтримано Верховним Судом у постанові від 22.05.2018 у справі №923/1283/16.

Більше того, позовна вимога про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном спрямована не до відповідача, а до будь-яких третіх осіб.

Так, право власності позивача заперечується Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", що є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

При цьому, сам позивач стверджує, що представники АТ "Укрзалізниця" (Виробничого підрозділу "Старокостянтинівська дистанція колії") перешкоджають у розпорядженні купленим майном.

Однак, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб (постанова Верховного суду від 01.03.2023 у справі №757/55549/17).

Крім цього, колегія суддів звертає увагу апелянта, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а нормами ГПК України не встановлено обов`язку суду повідомляти позивача, який відповідач є належним. Навпаки, така дія може бути розцінена як порушення принципу диспозитивності (ст.14 ГПК України).

Апелянт в скарзі зазначає, що звертався до суду з клопотанням від 22.02.2024 про відкладення розгляду справи, однак останнє не було розглянуте.

Колегія суддів зазначає, що клопотання надійшло до господарського суду Вінницької області та було зареєстроване 22.02.2024 об 10:13 год., при цьому, судове засідання було розпочато о 10:08 год.

Оскільки вказане клопотання надійшло після відкриття судового засідання, тому не могло бути розглянуте у судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хлипавки Назара Васильовича на рішення господарського суду Вінницької області від 22.02.2024 у справі №902/1368/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 16.08.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.