Рішення

від 01.03.2024 по справі 909/890/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/890/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: представника позивача - адвоката Прилепи Р.А, представника відповідача Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - адвоката Награбовського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/890/23 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" до відповідачів: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району, Івано-Франківської області, Дем`янек Іванни Антонівни ; на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко" - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Коваль Катерини Олександрівни про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Суть спору.

Товариство з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко" про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району, Івано-Франківської області Дем`янек Іванни Антонівні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54307511 від 29.09.2020, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 15115626236, а саме: нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори"), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13, за ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (ідентифікаційний код: 14282829);

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61791084 від 23.11.2021, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 15115626236, а саме: нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори"), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13, за ТОВ "Шешори-Еко" (ідентифікаційний код: 44151669);

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району, Івано-Франківської області Дем`янек Іванни Антонівні про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54307835 від 29.09.2020, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 15041826236, а саме: нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори"), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13-А, за ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (ідентифікаційний код: 14282829);

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61791700 від 23.11.2021, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 15041826236, а саме: нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори"), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13-А, за ТОВ "Шешори-Еко" (ідентифікаційний код: 44151669);

- витребування на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ", ідентифікаційний код: 02500238, зареєстрованого за адресою: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Василя Симоненка, 2Б з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко", ідентифікаційний код: 44151669, зареєстрованого за адресою: 78623, Івано-Франківська область, с. Шешори, вул. Шевченка, 116 нежитлових будівель (санаторій-профілакторій "Шешори") площею 9 299,6 кв. м, в тому числі: спальний корпус 3364,4 кв. м, котельня 388,6 кв. м, насосна 119,3 кв. м, насосна 93,1 кв. м, насосна 7,3 кв. м, теплиця 1511,9 кв. м, корпус головний 3377,3 кв. м, басейн 437,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 15115626236, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13;

- витребування на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ", ідентифікаційний код: 02500238, зареєстрованого за адресою: 78200, Івано-Франківська обл., м. Коломия, вул. Василя Симоненка, 2Б з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко", ідентифікаційний код: 44151669, зареєстрованого за адресою: 78623, Івано-Франківська область, с. Шешори, вул. Шевченка, 116 нежитлових будівель санаторію-профілакторію "Шешори" 150,7 кв. м, в тому числі: літній котедж, 59,6 кв. м, лазня 91,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 15041826236, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13-А.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення державних реєстраторів щодо набуття Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" права власності на спірні об`єкти нерухомого майна (предмет іпотеки) є незаконними, так як такі прийняті на підставі документів, що не відповідали п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ за № 1127 від 25.12.2015 року, зокрема: довідки про суму боргу були складені та містили відомості про суму боргу станом на 2017 рік, тобто більш ніж за три дні до дня подання документів для проведення державної реєстрації; висновки про вартість нерухомого майна подані з датою оцінки 26 січня 2017 року і терміном дії - шість місяців, а отже вартість оціненого нерухомого майна була визначена на дату понад 90 днів до дня подання документів для проведення державної реєстрації, сформовані оцінювачем за 3 роки та 8 місяців до фактичного набуття Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" права власності на предмети іпотеки.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" набуло незаконно, в порушення вимог законодавства, то відчужуючи за договором купівлі-продажу зазначені об`єкти в користь ТОВ "Шешори-Еко", воно не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження майном, оскільки не було його законним власником, а тому підлягають скасуванню рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Коваль К.О. про державну реєстрацію спірного майна за ТОВ "Шешори-Еко", а майно має бути витребувано на користь позивача з незаконного володіння ТОВ "Шешори-Еко".

Стислий виклад заперечень відповідача Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк".

Відповідач зазначає, що у зв`язку з невиконанням позичальником за кредитним договором - ТОВ "Компанія Рона" своїх зобов`язань, Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" задовольнило забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі статті 6 іпотечного договору, ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку" та п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ за № 1127 від 25.12.2015 року. На підставі поданих документів, 31.01.2017 державним реєстратором - приватним нотаріусом Фрісом І.П. були прийняті рішення з індексними номерами 33649236 та 33649783 та здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк".

Зазначені рішення були оскаржені ТДВ "Коломийський ДОЗ" в судовому порядку у справі № 909/1080/18, у якій постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 було задоволено позовні вимоги. На виконання зазначеної постанови державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Челах А.В. були прийняті рішення за індексними номерами 50858323 та 50858393 про скасування права власності Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на спірне нерухоме майно та скасовано (вилучено) відповідні записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 909/1080/18 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 і залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові ТДВ "Коломийський ДОЗ".

Враховуючи, що записи про державну реєстрацію права власності на майно за Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" були скасовані (вилучені), товариство звернулось до державного реєстратора Лисецької селищної ради Дем`янек І.А. для поновлення в реєстрі даних записів. На підставі постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 909/1080/18 та документів, що були підставою для державної реєстрації права власності за банком 31.01.2017, державним реєстратором 29.09.2020 прийнято рішення про реєстрацію предмета іпотеки за банком. Тому доводи позивача про наявність порушення його прав та інтересів є безпідставними.

Відповідач також вважає вимоги позивача про скасування рішень державних реєстраторів неефективними способами судового захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Відповідач доводить, що відсутні підстави для витребування спірного майна в його користь, оскільки банк набув право власності на це майно законно, на підставі іпотечного договору, що підтверджено судовими рішеннями у справах № 909/1080/18, № 809/1141/17 та № 909/712/22, а також зазначає що уклавши іпотечний договір позивач висловив свою волю на відчуження такого майна.

Інші учасники справи своїм правом на висловлення суду своєї позиції щодо позову не скористались.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 28.09.2023 для розгляду справи № 909/890/23 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2023 позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи, що позивач усунув недоліки позовної заяви, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/890/23; суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10.11.2023. Також, цією ухвалою суд залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району, Івано-Франківської області, Дем`янек Іванну Антонівну ; на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко" - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, Коваль Катерину Олександрівну.

31.10.2023 від відповідача Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15697/23), який суд приєднав до матеріалів справи.

08.11.2023 від представника позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 12945/23).

Підготовче судове засідання 10.11.2023 у даній справі не відбулося з огляду оголошення повітряної тривоги (з 10:30 год. до 14:07 год.). За наведеного, 10.11.2023 суд постановив ухвалу, якою підготовче засідання відклав на 24.11.2023.

В підготовчому засіданні 24.11.2023 суд, за участі представника позивача адвоката Прилепи Р.А., представника відповідача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" адвоката Награбовського О.В. розглянув клопотання представника позивача від 08.11.2023 (вх. № 12945/23) про витребування доказів. Ухвалою від 24.11.2023, яка постановлена судом в нарадчій кімнаті, суд витребував у Косівської районної державної адміністрації оригінал або належним чином засвідчену копію реєстраційних справ (всіх документів, що містяться в реєстраційних справах) щодо об`єктів нерухомого майна:

- за реєстраційним номером 15115626236, а саме: нежитлові будівлі (санаторій - профілакторій "Шешори"), що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13;

- за реєстраційним номером 15041826236, а саме: нежитлові будівлі санаторію - профілакторію "Шешори", що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13-А.

Цією ж ухвалою суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 11.01.2024 та відклав підготовче засідання на 20.12.2023 о 10:30 год.

11.12.2023, на виконання ухвали від 24.11.2023, до суду від Косівської районної військової адміністрації надійшли завірені копії реєстраційних справ № 15115626236 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13 та № 15041826236 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13-А (лист від 08.12.2023 № 2183/01-24/05, вх. № 17832 від 11.12.2023, вх. № 17833 від 11.12.2023).

20.12.2023 до суду засобами підсистеми (модуля) ЄСІТС "Електронний суд" від представника відповідача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" адвоката Награбовського О.В. надійшло клопотання від 20.12.2023 (вх. № 14038/23 від 20.12.2023) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек І.А. від 29.09.2020 за індексними номерами 54307511 і 54307835 з підстав існування такого, що набрало законної сили, рішення суду у справі № 909/712/22 між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих же підстав.

Підготовче засідання 20.12.2023 у даній справі не відбулося, оскільки в зазначену дату з 11:00 год. припинили роботу модулі системи ЄСІТС (ВКЗ, Електронний Суд, Електронний кабінет), що унеможливило ведення звукозапису судового засідання та проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій мали приймати участь представники позивача та відповідача Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк". Ухвалою суду від 20.12.2023 суд відклав підготовче засідання на 11.01.2024.

11.01.2024 засобами підсистеми (модуля) ЄСІТС "Електронний суд" від представника позивача адвоката Прилепи Р.А. надійшло заперечення на клопотання (заяву) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек І.А. від 29.09.2020 за індексними номерами 54307511 і 54307835.

В підготовчому засіданні 11.01.2024 взяли участь в режимі відеоконференції представник позивача адвокат Прилепа Р.А. та представник відповідача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" адвокат Награбовський О.В. Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені судом про дату і час підготовчого засідання. Вирішивши всі питання підготовчого провадження, суд, протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання в режимі конференції № 2336631 від 11.01.2024, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.02.2024.

В судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 08.02.2024 з`явився представник відповідача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" адвокат Награбовський О.В. Враховуючи неявку представника позивача, який не подав суду заяву про розгляд справу в його відсутності, заслухавши думку представника відповідача Награбовського О.В., який не заперечив проти відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи по суті на 01.03.2024.

08.02.2024 о 14:30 год. до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Прилепи Р.А. про відкладення розгляду справи, призначеного на 01.03.2024 у зв`язку з затримкою судового розгляду справи № 359/7585/23, що розглядається в Бориспільському міськрайонному суді Київської області, та в якій адвокат Прилепа Р.А. є представником.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 01.03.2024 взяли участь в режимі відеоконференції представник позивача адвокат Прилепа Р.А. та представник відповідача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" адвокат Награбовський О.В. Інші учасники справи в підготовче засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені судом про дату і час підготовчого засідання.

01.03.2024 суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача АТ "ПУМБ", їх відповіді на питання один одного та суду, дослідив письмові докази, провів судові дебати, та в нарадчій кімнаті ухвалив це рішення. Вийшовши з нарадчої кімнати суд 01.03.2024 проголосив вступну та резолютивну частину цього рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Предметом доказування у справі є встановлення обставин звернення стягнення на спірне майно, що є предметом іпотеки, прийняття державними реєстраторами оскаржуваних рішень про державну реєстрацію права власності на спірну нерухомість, наявність у позивача права власності на об`єкти спірного нерухомого майна, вибуття їх з володіння позивача поза його волею.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши представників сторін, які з`явились в судове засідання, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів, наданих суду учасниками справи, з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

20.01.2012 Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк (у цьому рішенні також - АТ "ПУМБ" або Банк) та ТОВ "Компанія Рона" уклали Кредитний договір № 1.12-02 (з додатковими угодами та додатками до нього (далі - Кредитний договір № 1.12-02).

28.02.2013 з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Компанія Рона" (позичальник) за Кредитним договором №1.12-02, АТ "ПУМБ"( іпотекодержатель) та Товариство з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (у цьому рішенні також позивач або ТДВ "Коломийський ДОЗ" (іпотекодавець, майновий поручитель) уклали Іпотечний договір №1.12.-02/1-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. за реєстровим № 784 (із змінами, внесеними до нього в подальшому договорами про внесення змін та доповнень №1 від 12.02.2014, №2 від 25.12.2014 та № 3 від 14.07.2015, далі разом - Іпотечний договір ).

Відповідно до п. 2.1. Іпотечного договору, іпотекодавець ТДВ "Коломийський ДОЗ" передало в іпотеку Банку належне йому на праві власності нерухоме майно: 1) нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори"), загальною площею 9 299,6 кв.м., що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р.Савицького, буд. 13; 2) нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори ", загальною площею 150,7 кв. м., що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13а (у цьому рішенні також - нежитлові будівлі або Предмет іпотеки).

Статтею 6 Іпотечного договору встановлений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок Предмета іпотеки.

Пунктом 6.2 Іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється одним з таких способів за вибором Іпотекодержателя: 1) за рішенням суду; 2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; 3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя. Визначені цим договором способи звернення стягнення на Предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на Предмет іпотеки, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю Сторін.

Відповідно до п. 6.7. Іпотечного договору сторони погодили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки.

Зокрема, у разі виникнення у Іпотекодержателя права звернути стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є Предметом іпотеки. Іпотекодавець бере на себе обов`язок вчиняти всі залежні від нього дії, які можуть стати необхідними для переходу права власності на Предмет іпотеки до Іпотекодержателя, а також дії, які не є необхідними, але можуть зробити процес переходу права власності належним, простим та максимально швидким (п. 6.7.1-6.7.3 Іпотечного договору).

У зв`язку з невиконанням позичальником ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за Кредитним договором, АТ "ПУМБ" задовольнило забезпечені іпотекою грошові вимоги шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки - нежитлові будівлі в позасудовому порядку на підставі положень статті 6 Іпотечного договору, ст. ст. 36 та 37 Закону України "Про іпотеку", та відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. № 1127 (у цьому рішенні також - Порядок державної реєстрації речових прав).

Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційні довідки № 348286607 від 27.09.2023 та № 348286753 від 27.09.2023) підтверджується, що 31.01.2017 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісом І.П., як державним реєстратором, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33649236 від 31.01.2017 та індексний номер 33649783 від 31.01.2017, якими за ПАТ "ПУМБ" було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (предмет іпотеки).

З долучених до відзиву на позовну заяву судових рішень по справах № 909/1080/18 (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020) та № 809/1141/17 (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.05.2018) зазначені рішення приватний нотаріус Фріс І.П. прийняв у зв`язку з тим, що АТ "ПУМБ" звернуло стягнення на нежитлові приміщення, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання згідно з іпотечним застереженням у іпотечному договорі (у порядку абзацу другого частини третьої статті 36 та статті 37 Закону України "Про іпотеку").

Зазначене не заперечується жодним учасником справи, а також підтверджується і тим, що згідно вищезгаданих інформаційних довідок, для державної реєстрації за АТ "ПУМБ" права власності на нежитлові будівлі, іпотекодержатель 31.01.2017 надав державному реєстратору - приватному нотаріусу Івано-Франківського міського нотаріального округу Фрісу Ігорю Павловичу: Іпотечний договір №1.12.-02/1-2 (зі всіма договорами про внесення змін та доповнень до нього); вимогу про усунення порушення, забезпеченого іпотекою зобов`язання КНО-61-05-383 від 12.08.2016; повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.08.2016, вручено 22.08.2016, опис вкладення у цінний лист від 12.08.2016, тобто саме ті документи, які іпотекодержатель подає державному реєстратору для проведення державної реєстрації за ним права власності на нерухоме майно при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на передане в іпотеку майно.

ТДВ "Коломийський ДОЗ" не погодилось з вказаними рішеннями державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. індексний номер 33649236 від 31.01.2017 та індексний номер 33649783 від 31.01.2017, та оскаржило їх в судовому порядку.

28.05.2019 Господарський суд Івано-Франківської області у справі № 909/1080/18 ухвалив рішення, яким у позові ТДВ "Коломийський ДОЗ" до АТ "ПУМБ" та приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., треті особи: ТОВ "Компанія Рона", приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Яцко П.П., про визнання недійсними пунктів Іпотечного договору №1.12.-02/1-2 та скасування вказаних вище рішень про державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі за Банком, відмовив.

15.01.2020 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019 у справі № 909/1080/18 скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову, а саме: визнав недійсними пункти 6.7 із підпунктами 6.7.1- 6.7.3 та пункт 6.8 із підпунктами 6.8.1 та 6.8.2 Іпотечного договору №1.12.-02/1-2; скасував рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса Ігоря Павловича № 33649236 від 31.01.2017 про державну реєстрацію права власності АТ "ПУМБ" на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13 та № 33649783 від 31.01.2017 про державну реєстрацію права власності АТ"ПУМБ" на нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" за адресою: Івано-Франківськаобл., Косівський район, село Шешори, вул. Р.Савицького, буд. 13а.

28.01.2020 на підставі вказаної постанови Західного апеляційного господарського суду державний реєстратор Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Челах Антон Васильович прийняв рішення за індексним номером 50858323 про скасування реєстрації права власності АТ "ПУМБ" на нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13, та рішення за індексним номером 50858393 про скасування реєстрації права власності АТ "ПУМБ" на нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13а, а також скасував (вилучив) відповідні записи про право власності АТ "ПУМБ" з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Дані обставини підтверджуються згаданими вище інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.09.2022 за № 348286607 та за № 348286753, доданими до позовної заяви.

18.03.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду задоволив касаційну скаргу АТ"ПУМБ", скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №909/1080/18, і залишив в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019, відповідно до якого у позові ТДВ "Коломийський ДОЗ" до Банку та приватного нотаріуса про визнання недійсними пунктів іпотечного договору, скасування рішень приватного нотаріуса Фріса І.П., як державного реєстратора, було відмовлено.

29.09.2020 державний реєстратор Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек Іванна Антонівна винесла оскаржувані у даній справі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54307511 та 54307835, якими право власності на нерухомое майно за реєстраційними номерами 15115626236 та 15041826236, а саме нежитлові будівлі (санаторій-профілакторій "Шешори") за адресою: Івано- Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул.Р. Савицького, буд. 13, та нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р. Савицького, буд. 13а, було зареєстровано за ПАТ "ПУМБ", про що зроблений відповідні записи за номером 38410313 та 38410676.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.09.2022 за № 348286607 та за № 348286753 підставою для державної реєстрації зазначено:

1) щодо рішення державного реєстратора індексний номер 54307511 від 29.09.2020: опис вкладення у цінний лист, серія та номер: бн, виданий 12.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: бн, виданий 22.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; серія та номер: бн, виданий 24.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; вимога про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання, серія та номер: КНО-61-05-383, виданий 12.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; постанова, про визнання недійсними пунктів іпотечного договору від 28.02.2013 та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, серія та номер: 909/1080/18, виданий 18.03.2020, видавник: Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, головуючий Ткач І.В.; іпотечний договір №1.12-02/І-2, серія та номер: 784, виданий 28.02.2013, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; договір про внесення змін і доповнень №1 до іпотечного договору №1.12-02/І-2, серія та номер: 469, виданий 20.02.2014, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; договір про внесення змін і доповнень №2 до іпотечного договору №1.12-02/І-2, серія та номер: 4314, виданий 25.12.2014, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; договір про внесення змін і доповнень №3 до іпотечного договору №1.12-02/І-2, серія та номер: 2274, виданий 14.07.2015, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; опис вкладення у цінний лист, серія та номер: бн, виданий 12.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; довідка, серія та номер: КНО-61-05-БН, виданий 31.01.2017, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; висновок про вартість нерухомого майна, серія та номер: бн, виданий 26.01.2017, видавник: Асоціація "УкрЕксПроБуд", оцінювач Бережкова О.Д.;

2) щодо рішення державного реєстратора індексний номер 54307835 від 29.09.2020: вимога про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання, серія та номер: КНО-61-05-383, виданий 12.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: бн, виданий 24.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: бн, виданий 22.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; опис вкладення у цінний лист, серія та номер: бн, виданий 12.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; висновок про вартість нерухомого майна, серія та номер: бн, виданий 26.01.2017, видавник: Асоціація "УкрЕксПроБуд", оцінювач Бережкова О.Д.; іпотечний договір №1.12-02/І-2, серія та номер: 784, виданий 28.02.2013, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; довідка, серія та номер: КНО-61-05-БН, виданий 31.01.2017, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК"; договір про внесення змін і доповнень №3, серія та номер: 2274, виданий 14.07.2015, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; договір про внесення змін і доповнень №2, серія та номер: 4314, виданий 25.12.2014, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; договір про внесення змін і доповнень №1, серія та номер: 469, виданий 20.02.2014, видавник: приватний нотаріус Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П.; постанова, про визнання недійсними пунктів іпотечного договору від 28.02.2013 та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, серія та номер: 909/1080/18, виданий 18.03.2020, видавник: Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, головуючий Ткач І.В.; опис вкладення у цінний лист, серія та номер: бн, виданий 12.08.2016, видавник: Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК".

23.11.2021 АТ "ПУМБ" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко" (у цьому рішенні також ТОВ "Шешори-Еко") уклали договори купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна №2027 та № 2028. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61791084 та 617917000 від 23.11.2021, внесла в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. Відповідно, власником нежилових будівель зареєстровано покупця за договорами купівлі-продажу - ТОВ "Шешори-Еко".

Підставою для державної реєстрації вказано: договори купівлі-продажу, серія та номер: 2027 та 2028, видані 23.11.2021, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коваль К.О.; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 23.11.2021, видавник АТ"ПУМБ" та ТОВ "ШЕШОРИ-ЕКО".

Відповідно до п. 1.2 договорів купівлі-продажу № 2027 та № 2028 право власності на нерухоме майно зареєстроване за продавцем в порядку задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого ст.37 Закону України "Про іпотеку" на підставі іпотечного договору №1.12-02/1-2, посвідченого 28 лютого 2013 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцко П.П. за реєстровим №784.

Згідно з п. 1.3. договорів купівлі-продажу № 2027 та № 2028 право власності на нерухоме майно зареєстроване за продавцем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25 вересня 2020 року державним реєстратором Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек Іванною Антонівною.

При встановленні обставин справи, суд, керуючись положеннями ст. 13, 74, 80 ГПК України, виходив з тих доказів, що подавались сторонами, або які суд витребував за їх клопотанням.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а також про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20) зробила висновок (п.п.100-120), що належний та ефективний спосіб захисту прав позивача визначається з огляду на обставини конкретної справи. Так, якщо спірне майно, на яке було звернено стягнення на підставі договору іпотеки, надалі відчужив іпотекодержатель - скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав не може забезпечити поновлення прав позивача, а відповідно позивачеві слід пред`являти віндикаційний позов до останнього набувача цього майна.

В пункті 116 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем (іпотекодержателем), а не за іншою особою.

Враховуючи, що після звернення стягнення на іпотечне майно ПАТ "ПУМБ" відчужив таке на користь іншої особи (ТОВ "Шешори-Еко"), ефективним способом захисту ТОВ "Коломийський ДОЗ" є віндикаційний позов до останнього набувача цього майна (вимога про витребування майна з його володіння).

Така вимога позивачем заявлена поряд із вимогами про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Тому суд з`ясовує обставини переходу прав на нерухоме майно між сторонами, зокрема наявність підстав для звернення стягнення на іпотечне майно та проведення державної реєстрації прав та внесення запису про державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за іпотекодержателем, підстави та час переходу права власності на спірне майно.

Відповідно до частин першої, третьої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З наведених норм права вбачається, що власник може витребувати своє індивідуально-визначене майно у недобросовісного набувача, який заволодів ним без відповідної правової підстави. У добросовісного набувача майно може бути витребувано, якщо він набув його безоплатно або якщо набув за відплатним договором, але майно було загублене власником, викрадене у нього або вибуло з його володіння не з його волі іншим шляхом.

Отже, суд при витребуванні майна на підставі статей 387, 388 ЦК України повинен встановити, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати, чи існує це майно на момент витребування, чи знаходиться це майно у недобросовісного набувача, а якщо у добросовісного, то чи відплатно або безвідплатно він його придбав, а якщо придбав відплатно, то яким чином воно вибуло з володіння власника.

Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

З положень статті 388 ЦК України вбачається, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Частинами першою та другою статті 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Законом визначені два способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду, та позасудовий - на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).

У частині першій статті 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями частини третьої зазначеної вище статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору іпотекодержатель ПАТ "ПУМБ" звернув стягнення на предмет іпотеки способом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Такий спосіб звернення стягнення на передане в іпотеку майно обумовлений п. 6.2 та 6.7 Іпотечного договору.

Обґрунтовуючи вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач ТДВ "Коломийський ДОЗ" стверджує, що спірне нерухоме майно Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" набуло незаконно, в порушення вимог законодавства, а тому відчужуючи за договором купівлі-продажу зазначені об`єкти в користь ТОВ "Шешори-Еко" воно не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження майном, оскільки не було його законним власником.

Судом встановлено, що перехід права власності на спірні нежитлові приміщення від ТДВ "Коломийський ДОЗ" до АТ "ПУМБ" відбувся на підставі рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., як державного реєстратора, з індексними номерами 33649236 від 31.01.2017 та 33649783 від 31.01.2017, внаслідок звернення стягнення на це майно, як предмет іпотеки, через невиконання кредитних зобов`язань за кредитним договором, які воно забезпечувало.

В подальшому, зазначені рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П., були спершу скасовані постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 909/1080/18, а потім, у зв`язку з скасуванням постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 та залишенням в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019 по справі № 909/1080/18 постановою Верховного Суду від 18.03.2020, в позові про скасування рішень державного реєстратора остаточно відмовлено.

Однак, враховуючи набрання законної сили постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 909/1080/18 в день її ухвалення, на підставі рішень державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Челаха Антона Васильовича від 28.01.2020 за індексними номерами 50858323 та 50858393, скасовано державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ "ПУМБ" та відновлено запис про право власності на це ж майно за ТДВ "Коломийський ДОЗ".

Після прийняття Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови від 18.03.2020 у справі № 909/1080/18, державним реєстратором Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек І.А. прийнято рішення від 25.09.2020 за індексними номерами 54307511 та 54307835 про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ "ПУМБ".

З наявних у справі доказів слідує, що рішення про державну реєстрацію права власності від 25.09.2020 за індексними номерами 54307511 та 54307835 прийнято на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови від 18.03.2020 у справі № 909/1080/18, також документів, які раніше слугували підставою для прийняття рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., як державного реєстратора, з індексними номерами 33649236 від 31.01.2017 та 33649783 від 31.01.2017, якими вперше за АТ "ПУМБ" було зареєстровано право власності на предмет іпотеки, і в скасуванні яких судами відмовлено за наслідками розгляду справи № 909/1080/18.

У постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, від 10.05.2018 у справі № 643/18839/13-ц, від 23.01.2019 у справі № 643/12557/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 643/19761/13-ц, від 18.08.2021 у справі № 910/10984/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15, Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 6-1193цс15 сформульовано висновки про те, що у разі якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Відтак, враховуючи що постанова Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 909/1080/18 була скасована постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2020 у цій же справі, то перший судовий акт не породив жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а тому АТ "ПУМБ" набуло право власності на предмет іпотеки за наслідками звернення стягнення на дане майно у 2017 році, що остаточно було оформлено прийняттям рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., як державного реєстратора, з індексними номерами 33649236 від 31.01.2017 та 33649783 від 31.01.2017.

У зв`язку з цим, ухвалення постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 909/1080/18 та скасування, за наслідками ухвалення вказаної постанови суду, рішеннями державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Челаха Антона Васильовича від 28.01.2020 за індексними номерами 50858323 та 50858393, державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за АТ "ПУМБ" та відновлено записів про право власності на це ж майно за ТДВ "Коломийський ДОЗ", не мали наслідком втрату АТ "ПУМБ" набутого 31.01.2017 права власності на предмет іпотеки та набуття права власності на нього позивачем ТДВ "Коломийський ДОЗ".

Отже, не зважаючи на те, що в період з 28.01.2020 по 25.09.2020 право власності на предмет іпотеки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТДВ "Коломийський ДОЗ", власником майна все одно залишався АТ "ПУМБ".

У таких своїх висновках суд спирається на те, що у практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно (такий висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі N 653/1096/16-ц і в подальшому повторювався у практиці Верховного Суду).

Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі N 48/340 (пункт 6.30), від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17 (пункт 4.17), від 19.01.2021 у справі N 916/1415/19 (пункт 6.13) та інші).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Таким чином державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі N 914/2006/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі N 199/8324/19 зазначено, що державна реєстрація речових прав виконує важливу функцію інформування третіх осіб про права та обтяження на майно, а у випадках, встановлених законом, з такою реєстрацією пов`язується виникнення прав на нерухоме майно (абзац третій частини 2 статті 331 ЦК). Хоча державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі N 199/8324/19, від 02.07.2019 у справі N 48/340, від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, від 19.01.2021 у справі N 916/1415/19).

За змістом наведеної вище норми статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суд при витребуванні майна на підставі статей 387, 388 ЦК України повинен встановити, чи є позивач власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати, чи існує це майно на момент витребування, чи знаходиться це майно у недобросовісного набувача, а якщо у добросовісного, то чи відплатно або безвідплатно він його придбав, а якщо придбав відплатно, то яким чином воно вибуло з володіння власника.

Відтак, однією з умов задоволення віндикаційного позову є встановлення належності цього майна позивачу, що є неможливим при наявності передбачених законом підстав, на яких право власності на майно перейшло до іншої особи.

Тому для задоволення позову про витребування майна має бути встановлено відсутність належної правової підстави вибуття майна у позивача, зокрема нікчемність правочину, на якій майно вибуло у власника (позивача), або такий договір має бути визнано недійсним в судовому порядку. Зазначене не означає необхідності для позивача за віндикаційним договором визнавати недійсним весь ланцюг правочинів, за якими майно перейшло до останнього набувача, однак не спростовує необхідності встановлення відсутності правових підстав для вибуття майна у власника.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом стаття 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз статей 216, 328 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а незаконність набуття права власності, яка встановлена судом не може обґрунтовувати правомірності набуття права власності.

При цьому, як вище зазначав суд, і як зазначено у правових позиціях Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі N 911/3594/17 (провадження N 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19 (провадження N 12-80гс20, пункт 6.13)) відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи.

Отже, сама лише наявність державної реєстрації права власності на майно за певною особою має значення лише спростовуваної презумпції виникнення права власності на майно, і у разі встановлення судом відсутності правових підстав для такої реєстрації, така презумпція є спростована.

Враховуючи, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 909/1080/18, яка слугувала підставою для поновлення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТДВ "Коломийський ДОЗ", була скасована постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови від 18.03.2020, і тому не породжувала жодних правових наслідків з моменту її ухвалення, то відновлення 28.01.2020 державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТДВ "Коломийський ДОЗ" не свідчить про повернення до позивача права власності на спірне майно, набуття позивачем права власності на спірне майно. А тому власником майна в період з 28.01.2020 по 23.11.2021 залишалося АТ "ПУМБ", а 23.11.2021 АТ "ПУМБ" продало майно ТОВ "Шешори-Еко".

Зазначені обставини підтверджують, що право власності на предмет іпотеки перейшло від ТДВ "Коломийський ДОЗ" до АТ "ПУМБ" 31.01.2017 за наслідками звернення Банком стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, що було оформлено рішеннями державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783.

Віндикаційний позов ТДВ "Коломийський ДОЗ" може бути задоволений лише за умови встановлення незаконності вибуття у позивача майна саме 31.01.2017, порушення прав позивача при зверненні стягнення на предмет іпотеки, за наслідками якого були прийняті саме рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783.

Зазначене підтверджується також і тим, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек І.А. від 29.09.2020 з індексними номерами 54307511 та 54307835 слугували ті самі документи, що раніше були підставою для прийняття рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783 та додатково постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови від 18.03.2020.

З цього слідує, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності в рахунок погашення боргу, АТ "ПУМБ" проводило лише один раз - у 2017 році, і зазначена процедура була завершена прийняттям державним реєстратором - приватним нотаріусом Фрісом І.П. рішень від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783 та державною реєстрацією за АТ "ПУМБ" права власності на предмет іпотеки.

Необхідність у повторному зверненні з цими ж документами до державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек І.А. 29.09.2020 була зумовлена саме тим, що на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 по справі № 909/1080/18, рішеннями державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Челаха Антона Васильовича від 28.01.2020 за індексними номерами 50858323 та 50858393, було скасовано державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ "ПУМБ" та відновлено записи про право власності на це ж майно за ТДВ "Коломийський ДОЗ".

Відтак, державна реєстрація 29.09.2020 права власності Банку на нерухоме майно за своєю суттю зводиться до відновлення запису про таке право на підставі судового рішення, і єдиною правовою підставою для такої реєстрації є судове рішення - постанова Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 909/1080/18, а саме право власності АТ "ПУМБ" виникло раніше - 31.01.2017.

Підставою своїх позовних вимог ТДВ "Коломийський ДОЗ" зазначає порушення державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек І.А., допущені при прийнятті нею 29.09.2020 рішень з індексними номерами 54307511 та 54307835 про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ "ПУМБ", зокрема ті обставини, що:

а) подана заявником серед документів довідка КНО-61-05-бн від 31.01.2017 видана 31.01.2017, не містить відомостей про розмір заборгованості та адресована приватному нотаріусу Фрісу І.П. В той же час за змістом п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав, мала подаватись довідка іпотекодержателя, яка має містити суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення державної реєстрації;

б) поданий заявником серед документів висновок про вартість нерухомого майна від 26.01.2017, видавник: Асоціація "УкрЕксПроБуд", оцінювач Бережкова О.Д., містить дату оцінки 26.01.2017 та має термін дії - 6 місяців. В той же час, ч. 3 п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки Іпотекодержателем подаються відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

При цьому, з викладених у позовній заяві фактичних підстав позову та змісту позовних вимог, слідує, що позивач жодним чином не оспорює правомірності звернення Банком стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на спірне майно в рахунок погашення заборгованості, яке проводилось у 2017 році та було завершене прийняттям рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783. Позивач у позовній заяві взагалі не згадує та жодним чином не описує зазначених обставин щодо прийняттям рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783, не оспорює законності та правомірності таких рішень. Жодних доказів протиправності звернення стягнення АТ "ПУМБ" на предмет іпотеки у 2017 році, незаконності рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 позивач суду не подавав.

В той же час, правомірність рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783 була двічі предметом перегляду в судовому порядку у справах № 909/1080/18 та 809/1141/17. Копії ухвалених у цих справах постанов Верховного Суду від 08.05.2018 та від 18.03.2020 АТ "ПУМБ" долучило до свого відзиву, і з їх змісту слідує, що Верховний Суд підтримав позицію судів першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П.

За наведеного, враховуючи висновки суду, що позивач втратив право власності на предмет іпотеки внаслідок звернення на нього стягнення іпотекодержателем АТ "ПУМБ", що відбулось у 2017 році, та було остаточно оформлено рішеннями державного реєстратора - приватного нотаріуса Фріса І.П. від 31.01.2017 за індексними номерами 33649236 та 33649783 про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ "ПУМБ" та проведенням цієї державної реєстрації, та що підстави позову не стосуються протиправності цих рішень державного реєстратора від 31.01.2017 чи незаконності звернення стягнення на предмет іпотеки, яке ці рішення оформляли, то ТДВ "Коломийський ДОЗ" не довів свого права власності на спірне майно, а тому не має права на витребування цього майна з чужого незаконного володіння, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки за змістом статті 387 ЦК України право на витребування майна з чужого незаконного володіння належить лише власнику.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області Дем`янек І.А., від 29.09.2020 з індексними номерами 54307511 та 54307835; рішень державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни від 23.11.2021 з індексними номерами 61791084 та 61791700, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон).

У статті 2 Закону наведено дефініцію поняття "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою державна реєстрація - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, а пунктом 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав визначено як одну із основних загальних засад державної реєстрації прав.

Частиною 2 ст. 3 Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 10 Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.2 ст.18 Закону).

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком.

Так, відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав (в редакції станом на 31.01.2017) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав станом на 29.09.2020 викладений у такій редакції: для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами); 3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації; 4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацом другим ч. 3 ст. 26 даного Закону (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора - 29.09.2020 та 23.11.2021) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться, крім іншого, також на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Виходячи із приписів ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Конституційний Суд України в пункті 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015 року (заява № 38722/02)).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Виходячи зі змісту частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, з яким він не перебуває у договірних відносинах, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права позивача (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц(провадження № 14-256цс18)).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що право власності позивача на нежитлові будівлі не може бути відновлене лише шляхом скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію права власності на ці будівлі за АТ "ПУМБ", та, в подальшому, за ТОВ "Шешори-Еко", а належним та ефективним способом захисту прав позивача у даному випадку має бути віндикаційний позов.

Однак у даному спорі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні віндикаційного позову з тих підстав, що позивач не довів свого права власності на спірне майно, що дозволяє зробити висновок також і про безпідставність позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів.

Недоведення позивачем свого права власності на спірне майно свідчить про те, що оскаржувані ним рішення державних реєстраторів не порушують його прав, що теж є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування таких рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо вирішення представника відповідача АТ "ПУМБ" адвоката Награбовського О.В. від 20.12.2023 (вх. № 14038/23 від 20.12.2023) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень державного реєстратора Лисецької селищної ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 29.09.2020 за індексними номерами 54307511 та 54307835, суд в нарадчій кімнаті постановив самостійну ухвалу, вступну та резолютивну частини якої проголосив 01.03.2024.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 статті 163 ГПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ст. 7 Закону "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2684 грн 00 коп.

Відтак позивач повинен був сплатити судовий збір:

а) за чотири немайнові вимоги про визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів - в сумі 10736 грн;

б) за вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння - 1,5% від вартості майна, що витребовується: (5890200 грн + 109800 грн) х 1,5 % = 90000 грн.

Разом сума судового збору мала складати 100736 грн 00 коп.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 101773,00 грн, що підтверджується шістьма квитанціями до платіжних інструкцій (Т.1, а.с. 14-19).

При цьому позивач виходив з обрахунку сплати судового збору за майнові вимоги, окремо за кожен об`єкт нерухомого майна, а не ціною позову за загальною вартістю майна, що витребовується, як визначено законодавством.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак позивач не позбавлений права на звернення до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору в сумі 1037 грн.

Щодо судового збору в сумі 100736 грн 00 коп., суд зазначає, що пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що в задоволенні позову суд відмовив, судові витрати зі сплати позивачем судового збору в сумі 100736 грн 00 коп. покладаються на позивача.

Повний текст рішення складено 04.03.2024.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

відмовити у задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" (вул. Василя Симоненка, буд. 2Б, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, ідентифікаційний код юридичної особи: 02500238) до відповідачів: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи: 14282829), Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко" (вул. Шевченка, 116, с. Шешори, Івано-Франківська область, 78623, ідентифікаційний код юридичної особи: 44151669), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" - державного реєстратора Лисецької селищної ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області Дем`янек Іванни Антонівни (вул. Січових Стрільців, 55 с. Лисець, Івано-Франківська область, 77455); на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко" - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - Коваль Катерини Олександрівни (вул. Юрківська, 34 Б, м. Київ, 04080) про:

- визнання протиправними та скасування рішень: державного реєстратора Лисецької селищної ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області Дем`янек Іванни Антонівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54307511 від 29.09.2020; державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61791084 від 23.11.2021; державного реєстратора Лисецької селищної ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області Дем`янек Іванни Антонівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54307835 від 29.09.2020; державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коваль Катерини Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61791700 від 23.11.2021;

- витребування на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко" нежитлових будівель (санаторій-профілакторій "Шешори") площею 9 299,6 кв. м, в тому числі: спальний корпус 3364,4 кв. м, котельня 388,6 кв. м, насосна 119,3 кв. м, насосна 93,1 кв. м, насосна 7,3 кв. м, теплиця 1511,9 кв. м, корпус головний 3377,3 кв. м, басейн 437,7 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15115626236, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13;

- витребування на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Шешори-Еко", нежитлових будівель санаторію-профілакторію "Шешори" 150,7 кв. м, в тому числі: літній котедж, 59,6 кв. м, лазня 91,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15041826236, що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Шешори, вул. Савицького Р., 13а.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 100736 грн 00 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Є. Горпинюк