Ухвала

від 06.02.2024 по справі 911/84/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/84/21 (911/2971/23)

за заявою ліквідатора СФГ «Меркурій» арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16/108, каб. № 20)

до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями СФГ «Меркурій» у зв`язку з доведенням до банкрутства

у справі № 911/84/21

за заявою Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797)

до Селянського (фермерського) господарства «Меркурій» (08840, Київська обл., Миронівський р-н, с. Пустовіти, вул. Терешківка, буд. 23; код ЄДРПОУ 20595194)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ворка Л.О.

За участю представників учасників у справі:

ліквідатор СФГ «Меркурій» арбітражний керуючий Різник О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/84/21 за заявою ГУ ДПС у Київській області про банкрутство СФГ «Меркурій», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 26.07.2022.

Постановою Господарського суду Київської області від 31.01.2023 визнано банкрутом СФГ «Меркурій» та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Різника О.Ю.

На даний час провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

26.09.2023 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута від 22.09.2023 № 02-24/81 (вх. № 2550/23) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями СФГ «Меркурій» у зв`язку з доведенням до банкрутства у сумі 1019138,68 грн, шляхом стягнення вказаних коштів з ОСОБА_1 на користь Банкрута.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2023 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено на 21.11.2023 судове засідання для розгляду заяви; встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень та пояснень; зобов`язано Сектор з питань банкрутства у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підготувати висновок щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства в порядку ч. 1 ст. 3 КУзПБ, щодо юридичної особи Боржника - СФГ «Меркурій», та надати вказаний висновок Господарському суду Київської області. В подальшому розгляд заяви неодноразово відкладався судом з об`єктивних підстав, зокрема, на 19.12.2023, на 23.01.2024.

15.12.2023 до суду надійшов лист Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.11.2023 № 59605/10.1-23/вх.53718/10-23 (вх. № 23148/23) на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 03.10.2023.

23.01.2024 о 15:35 судове засідання не відбулось з підстав оголошення у м. Києві сигналу «Повітряна тривога» тривалістю з 14:47 до 17:41, у зв`язку з чим ухвалою суду від 24.01.2024 повідомлено сторін про призначення на 06.02.2024 судового засідання для розгляду заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності.

06.02.2024 в судове засідання з`явився ліквідатор Банкрута. Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Щодо повідомлення Відповідача про дане судове провадження суд зазначає наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру судом підтверджено інформацію, зазначену Позивачем в заяві про адресу реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Ухвала Господарського суду Київської області від 03.10.2023 про відкриття провадження, а також всі подальші ухвали суду стосовно повідомлення Відповідача про дату та час судового засідання (від 21.11.2023, від 19.12.2023 та від 24.01.2024) надсилались судом за вказаною адресою Відповідача та були повернуті до суду поштовою службою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд враховує усталену позицію Верховного Суду, згідно якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Судом встановлено, що Відповідач у встановлений ухвалою суду від 03.10.2023 строк не скористався правом на подачу відзиву на заяву.

Таким чином розгляд заяви ліквідатора Банкрута про покладення субсидіарної відповідальності здійснюється за наявними матеріалами.

В судовому засіданні ліквідатор Банкрута подану заяву про покладення на Відповідача субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями СФГ «Меркурій» у зв`язку з доведенням до банкрутства підтримав і просив задовольнити заяву повністю.

Розглянувши заяву ліквідатора СФГ «Меркурій» арбітражного керуючого Різника О.Ю. про притягнення до субсидіарної відповідальності, а також матеріали справи в цілому, заслухавши доводи ліквідатора, суд зазначає наступне.

В заяві ліквідатор Банкрута просить суд покласти на Відповідача субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями СФГ «Меркурій» у зв`язку з доведенням до банкрутства; стягнути з Відповідача на користь СФГ «Меркурій» грошові кошти в сумі 1019138,68 грн.

В обґрунтування підстав субсидіарної відповідальності за доведення Боржника до банкрутства ліквідатор зазначає про те, що колишнім керівником Банкрута ОСОБА_1 не було передано ліквідатору транспортний засіб Боржника - автомобіль Ford Tourneo, 2013 р.в., у зв`язку з чим на підставі відповідного звернення ліквідатора вказаний транспортний засіб було оголошено в розшук. Проте розшук транспортного засобу виявився безрезультативним, правоохоронними органами на даний час транспортний засіб не розшукано.

Ліквідатор зауважує, що вказаний транспортний засіб був описаний контролюючим органом в податкову заставу, разом з іншим рухомим майном - обприскувач, та майном, яке Боржник набуде в майбутньому (майбутній врожай). Проте, в подальшому за наслідком перевірки стану збереження майна Боржника контролюючим органом було складено акт про відсутність майна, описаного в податкову заставу.

Крім того підставою для субсидіарної відповідальності ліквідатор визначив дії Відповідача щодо виведення коштів Боржника, зокрема Відповідачем було отримано з каси Боржника грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги в розмірі 520260,00 грн за період з 03.2016 до 09.2017. Запит ліквідатора до Відповідача щодо підтвердження правомірності перерахування вказаних коштів залишено без задоволення, грошові кошти не повернуто.

Вказані вище обставини ліквідатор Банкрута вважає достатніми для висновку про наявність в діях керівника Боржника ОСОБА_1 ознак доведення СФГ «Меркурій» до банкрутства.

Як вже вказано вище, ухвалою суду від 03.10.2023 було зобов`язано державний орган з питань банкрутства підготувати висновок щодо наявності/відсутності ознак доведення до банкрутства в порядку ч. 1 ст. 3 КУзПБ стосовно юридичної особи Боржника - СФГ «Меркурій».

З наданого суду листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 17.11.2023 № 59605/10.1-23/вх.53718/10-23 вбачається, що для здійснення аналізу на відповідний запит державного органу з питань банкрутства ліквідатором Банкрута було надано наявні у нього документи, які стосуються Боржника, у т.ч. копії: витягів з ЄДР, постанови про відкриття виконавчого провадження № 71990539 стосовно виконання ухвали суду від 29.05.2023 у справі № 911/84/21, листа РСЦ ГСЦ МВС в Київській області від 21.03.2023 № 31/10-1648 щодо зареєстрованого транспортного засобу, листа ГУ НП в Київській області від 16.06.2023 № 1703/109/27/01-2023 щодо перебування транспортного засобу в розшуку, заяви про покладення субсидіарної відповідальності, інформаційної довідки з ДРРП, листа ГУ ДПС у Київській області від 22.03.2023 № 10286/6/10-36-12-01-08 з додатками про банківські рахунки та фінансовий звіт (форма № 1-м баланс та форма № 2-м звіт про фінансові результати) на 31.12.2018 СФГ «Меркурій», листа ГУ статистики у Київській області від 14.03.2023 № 17-05/374-23 та фінансовий звіт Боржника за 2018 рік, довідки АТ КБ «Приватбанк» про рух грошових коштів на рахунку Боржника, виписки АТ «Райффайзен Банк» і АТ «Ощадбанк» по рахункам Боржника, листи контрагентів Боржника - ФГ «Кландайк» і ПП «Агро-Транс Індустрія».

Згідно вказаного вище листа державного органу з питань банкрутства повідомлено суд про неможливість підготовки та надання обґрунтованого висновку про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, дій з доведення до банкрутства з боку керівництва підприємства, або приховування стійкої фінансової неспроможності, зокрема у зв`язку з відсутністю фінансової звітності підприємства за період три роки до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство на даний час визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 619 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 215 ГК України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Частиною 2 статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду в постанові від 30.10.2019 у справі 906/904/16, що викладена з посиланням на правову позицію Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 у справі № 910/21232/16.

Зокрема Верховний Суд зазначив, що «субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійний цивільно-правовий вид відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Разом з тим, одним із повноважень ліквідатора у справі про банкрутство є аналіз фінансового становища банкрута.

Слід зазначити, що можливістю подання в межах справи про банкрутство заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства наділений виключно ліквідатор банкрута.

З наведеного, можна дійти до висновку, що виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора банкрута, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень визначених ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи».

Враховуючи викладене вище суд зазначає, що встановлення обставин щодо наявності/відсутності ознак доведення підприємства до банкрутства, а також обов`язок доведення вини та наявність протиправної поведінки осіб, які можуть нести субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, покладений на ліквідатора.

Як зазначено вище, підставами притягнення колишнього керівника Боржника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями СФГ «Меркурій», ліквідатор визначив непередання колишнім керівником ліквідатору транспортного засобу, який обліковується за Банкрутом; отримання Відповідачем грошових коштів з каси підприємства в якості фінансової допомоги та її неповернення.

Суд зазначає, що до об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів, відноситься:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16.

Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема: підписання завідомо невигідних для підприємства (у т.ч. фіктивних) договорів; необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі майна третім особам; прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат; заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.

Навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками: зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства; штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості; продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів; продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав; у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності; необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства.

Як зазначено вище, державним органом з питань банкрутства надано суду лист, відповідно до якого наявних матеріалів недостатньо для надання обґрунтованого висновку про наявність/відсутність ознак дій з доведення до банкрутства з боку керівництва СФГ «Меркурій».

Відповідно до розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 № 1361) основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності); баланс підприємства (форма № 1, для суб`єктів малого підприємництва - форма № 1-м); звіт про фінансові результати (форма № 2, для суб`єктів малого підприємництва - форма № 2-м); звіт про рух грошових коштів (форма № 3); звіт про власний капітал (форма № 4); примітки до річної фінансової звітності (форма № 5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (форма № 11-ОЗ); обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма № 1-інновація); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма № 1-Б); звіт з праці (форма № 1-ПВ); звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма № 1-ПВ (умови праці)); звіт про використання робочого часу (форма № 3-ПВ); звіт про виробництво промислової продукції (форма № 1П-НПП); інша інформація, необхідна для проведення аналізу та виявлення резервів виробництва.

Відносно доводів ліквідатора Банкрута про непередання колишнім керівником СФГ «Меркурій» ОСОБА_1 (Відповідач) ліквідатору Банкрута транспортного засобу Боржника - автомобіль Ford Tourneo, 2013 р.в., суд зазначає, що вказаний транспортний засіб оголошено в розшук, який наразі триває; правоохоронними органами на даний час транспортний засіб не розшукано.

Водночас вказані обставини щодо фактичної відсутності транспортного засобу та безрезультатності дій правоохоронних органів щодо розшуку автомобіля (без встановлення ліквідатором обставин, коли саме і яким чином транспортний засіб вибув з володіння Банкрута) самі по собі не є підставою для висновку про наявність в діях колишнього керівника Банкрута ознак доведення підприємства до банкрутства.

Відносно доводів ліквідатора Банкрута про отримання колишнім керівником Банкрута грошових коштів в якості позики (поворотної фінансової допомоги), а також обставин перерахування грошових коштів контрагентам (ФГ «Кландайк» і ПП «Агро-Транс Індустрія») вбачається, що зазначені операції стосуються господарської діяльності підприємства.

Отже за відсутності повноцінного аналізу фінансово-господарської діяльності СФГ «Меркурій» за період трьох років, які передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а також аналізу динаміки змін даних фінансового стану, відсутності достатніх документів фінансової звітності підприємства за вказаний період, суд не вбачає підстав для обґрунтованого висновку про наявність ознак дій з доведення до банкрутства у діях керівника СФГ «Меркурій» ОСОБА_1 при здійсненні зазначених господарських операцій.

Виходячи з положень статті 73 та частини першої статті 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про те, що твердження ліквідатора Банкрута про наявність в діях колишнього керівника Боржника ознак дій з доведення Боржника до банкрутства, є недоведеними та безпідставними.

Відтак, проаналізувавши матеріали справи в сукупності, суд вважає, що вказані вище обставини справи, які встановлені в ході розгляду справи, позбавляють суд підстав для висновку про наявність вини у діях ОСОБА_1 щодо доведення СФГ «Меркурій» до банкрутства та як наслідок покласти на нього субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Боржника в порядку ст. 61 КУзПБ.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того, суд, оцінивши доводи сторін в їх сукупності та дослідивши наявні в справі докази, враховує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України») зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора СФГ «Меркурій» арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 22.09.2023 № 02-24/81 (вх. № 2550/23) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями СФГ «Меркурій» у зв`язку з доведенням до банкрутства, зокрема у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.

Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора СФГ «Меркурій» арбітражного керуючого Різника О.Ю. від 22.09.2023 № 02-24/81 (вх. № 2550/23) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями СФГ «Меркурій» у зв`язку з доведенням до банкрутства.

2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 04.03.2024.

Суддя С.Ю. Наріжний