Постанова

від 26.02.2024 по справі 676/1158/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 676/1158/21

провадження № 61-8956св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи за позовом ОСОБА_1

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільська міська рада,

третя особа - Приватне підприємство «Проектбуд»,

учасники справи за позовом ОСОБА_2

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільська міська рада,

третя особа - Приватне підприємство «Проектбуд»,

розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа - Приватне підприємство «Проектбуд», про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку і договору дарування та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа - Приватне підприємство «Проектбуд», про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І. та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у лютому 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа - Приватне підприємство «Проектбуд» (далі - ПП «Проектбуд»), в якому просив:

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 102970, виданий Довжоцькою сільською радою і Кам`янець-Подільським районним відділом земельних ресурсів 27 травня 2005 року на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0226 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку та надвірних споруд в селі Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- визнати недійсним договір дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0226 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6822482400:01:005:0153, в селі Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Ткачук А. О. 10 березня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 85, і скасувати його реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

- скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права власності на земельну ділянку в системі Державного земельного кадастру за кадастровим номером 6822482400:01:005:0153, площею 0,0226 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд, що розташована в селі Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що у вересні 2020 року йому стало відомо, що 27 травня 2005 року Довжоцькою сільською радою і Кам?янець-Подільським районним відділом земельних ресурсів на ім`я ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ХМ № 102970 про те, що він та ОСОБА_4 є співвласниками по 1/2 частці земельної ділянки площею 0,0226 га в селі Довжок Кам?янець-Подільського району Хмельницької області із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та надвірних споруд.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серія XM № 102970 видано на підставі ухвали Кам?янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року.

При видачі державного акта кадастровий номер земельної ділянки був 6822482400:01:005:0152, пізніше внесено виправлення і змінено кадастровий номер земельної ділянки на 6822482400:01:005:0153.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 стало відомо, що 10 березня 2015 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 1/2 частку у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0226 га кадастровий номер 6822482400:01:005:0153.

Вважав, що ні він, ні ОСОБА_4 ніколи не отримували у спільну часткову власність земельну ділянку площею 0,0226 га і Кам?янець-Подільським районним судом Хмельницької області не приймалося жодного рішення про передачу ОСОБА_4 і ОСОБА_1 у спільну часткову власність зазначеної земельної ділянки.

Крім того, проект землеустрою, на підставі якого видано державний акт від 27 травня 2005 року, розроблений ПП «Проектбуд» без його відома та з порушенням вимог законодавства.

ОСОБА_2 у квітні 2021 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХМ № 047719, виданий Довжоцькою сільською радою і Кам`янець-Подільським районним відділом земельних ресурсів 06 жовтня 2000 року на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1493 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і надвірних споруд в селі Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування (тупіковим заїздом) площею 0,0223 га на АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод у проході та проїзді до належної йому земельної ділянки (кадастровий номер 6822482400:01:005:0152), площею 0,1475 га на АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що на підставі договору дарування від 31 жовтня 2014 року, укладеного між ним та ОСОБА_5 , він набув право власності на присадибну земельну ділянку вільну від забудови з кадастровим номером 6822482400:01:005:0152, площею 0,1475 га, на АДРЕСА_1 , із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд.

Він позбавлений можливості реалізувати свої наміри на будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці, оскільки землекористувач суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 чинить перешкоди, блокуючи прохід та проїзд транспорту по земельній ділянці, яка використовується для заїзду до земельних ділянок як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 .

На порушення норм законодавства та вимог Конституції України Кам`янець-Подільська міська рада та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , використовуючи підроблене рішення та технічну документацію, яка не відповідає нормам законодавства України, передали незаконно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1493 га та земельну ділянку загального користування.

Рішення Довжоцької сільської ради № 79 від 29 лютого 2000 року щодо передачі за заявою ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку не приймалося, тому неправомірними діями відповідачів право власності позивача на земельну ділянку є порушеним і підлягає відновленню відповідно до вимог статей 16, 386, 391 ЦК України.

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 02 вересня 2021 року позовну вимогу ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0226 га (тупіковим заїздом) на АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 не чинити будь-яких перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування площею 0,0226 га на АДРЕСА_1 залишив без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 09 вересня 2021 року справу № 676/2505/21 за позовом ОСОБА_2 об`єднав в одне провадження із справою № 676/1158/21 за позовом ОСОБА_1

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 21 березня 2022 року замінив відповідача ОСОБА_4 у зв`язку з її смертю на правонаступника - ОСОБА_3 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 22 вересня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.

У стягненні з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі по 681 грн з кожного відмовив.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково.

Усунув перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0226 га, кадастровий номер 6822482400:01:005:0153, на АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 не чинити будь-яких перешкод в проході та проїзді до земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:01:005:0152 на АДРЕСА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ХМ № 047719, виданого Довжоцькою сільською радою від 06 жовтня 2000 року відмовив.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908 грн.

У стягненні з ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської міської ради, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі по 302,67 грн з кожного відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на порушення його прав і законних інтересів при видачі оспорюваного державного акта.

Також суд першої інстанції зазначив, що укладенням оспорюваного договору дарування права і законні інтереси ОСОБА_1 не порушуються, ОСОБА_4 як співвласник земельної ділянки мала право подарувати її будь-якій особі; чинним законодавством не передбачено застосування такого способу захисту прав і законних інтересів сторін як скасування державної реєстрації договору та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку в системі Державного земельного кадастру, оскільки чинним законодавством передбачено застосування такого способу захисту як скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 місцевий суд виходив з того, що право власності є непорушним і ОСОБА_1 не повинен створювати перешкоди ОСОБА_2 в користуванні спірною земельною ділянкою; крім того суд враховував, що ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що проїзд по спірній земельній ділянці може призвести до появи тріщин на стінах житлового будинку ОСОБА_1 .

Хмельницький апеляційний суд постановою від 19 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2022 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 про визнання недійсними державного акта та договору дарування і в частині відмови у скасуванні реєстрації земельної ділянки та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 і в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору скасував та прийняв в цих частинах нове судове рішення.

Визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 102970, виданий Довжоцькою сільською радою та Кам`янець-Подільським райвідділом земресурсів 27 травня 2005 року на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0226 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та надвірних споруд.

Визнав недійсним договір дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0226 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та надвірних споруд кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 в селі Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Ткачук А. О. 10 березня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 85.

Скасував в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 відмовив.

У решті рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2022 року залишив без змін.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги ОСОБА_1 і позовна вимога ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та заперечення сторін, не застосував норми статей 78, 81, 87 ЗК України в редакції, чинній на час видачі оспорюваного державного акта на землю, норми статей 203, 215 ЦК України, неправильно витлумачив положення статей 317, 319, 321 ЦК України і не дотримався положень статей 12, 89 ЦПК України.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 просив визнати недійсними державний акт, що виданий на ім`я ОСОБА_4 27 травня 2005 року на земельну ділянку кадастровий номер 6822482400:01:005:0153, договір дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на цю ж земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 з тих підстав, що рішенням суду не передавалася у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 земельна ділянка площею саме 0,0226 га, технічна документація із землеустрою на вказану земельну ділянку вимогам Закону України «Про землеустрій» не відповідає, адже ОСОБА_1 не звертався до проектної організації для оформлення на його ім`я землевпорядної документації; враховуючи те, що ОСОБА_4 не отримувала у власність ділянку саме площею 0,0226 га, тому не мала права на відчуження ОСОБА_2 своєї 1/2 частки у праві спільної часткової власності.

Встановивши, що ухвалою Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року в результаті затвердження мирової угоди у цивільній справі № 2-11/04 тупиковий заїзд площею 180 кв. м передано у спільне користування і власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта від 27 травня 2005 року, виданого на ім`я ОСОБА_4 , оскільки на підставі вказаного судового рішення у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникло право спільної часткової власності на земельну ділянку саме площею 180 кв. м, а не площею 0,0226 га, розмір якої збільшився за рахунок земельної ділянки, яка є власністю ОСОБА_1 , що визнається та не оспорюється учасниками справи.

Відповідно і державна реєстрація такої земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 площею 0,0226 га у Державному земельному кадастрі є незаконною, а посилання суду першої інстанції на те, що площа земельної ділянки 0,0226 га, яка зазначена у спірному державному акті від 27 травня 2005 року відповідає площі земельної ділянки, що зазначена у судовому рішенні у справі № 2-11/04 є безпідставними.

Оскільки підлягає до скасування державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 у Державному земельному кадастрі та визнанню недійсним державний акт від 27 травня 2005 року серії ХМ № 102970, тому і підлягає визнанню недійсним, як похідна вимога, і оспорюваний договір дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на цю ж земельну ділянку від 10 березня 2015 року.

Також апеляційний суд зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (тупіковим заїздом) площею 0,0226 га.

Хмельницький апеляційний суд додатковою постановою від 03 травня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задовольнив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Додаткову постанову апеляційний суд мотивував тим, що ним не вирішено питання про судові витрати, що понесені ОСОБА_1 .

Рішення місцевого суду переглядалося в апеляційному порядку лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Бориславського В. М. у червні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що зазначаючи як підставу неповноти з`ясування обставин справи судом першої інстанції апеляційний суд посилався на збільшення розміру спірної земельної ділянки за рахунок земельної ділянки ОСОБА_1 без посилання на будь-які належні та допустимі докази, які були встановлені судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, не встановлювалося та не досліджувалося, яка ж площа земельної ділянки залишилася у ОСОБА_1 по іншому державному акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ № 047719, тобто земельної ділянки, за рахунок якої, як стверджує суд апеляційної інстанції, був збільшений розмір земельної ділянки ОСОБА_2 .

Крім того, в суді першої інстанції не досліджувалось питання внаслідок чого збільшилась площа земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153, а представник ОСОБА_1 на цьому не наполягав.

Ухвалою Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року при затвердженні мирової угоди земельна ділянка як об`єкт цивільного права створена не була; вказана ухвала була прийнята на підставі неналежних доказів, які в подальшому стали підставою для визнання недійсним рішення суду першої інстанції, площа земельної ділянки (заїзду) була визначена неправильно при розгляді справи у 2004 році, оскільки експертом проводилися заміри на засніженій земельній ділянці, внаслідок чого визначалась площа снігового покриву, а не розмір земельної ділянки, тому не може бути визнаний недійсним державний акт.

Відзив на касаційні скарги іншими учасниками справи не подано

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 31 липня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Справа № 676/1158/21 надійшла до Верховного Суду 10 серпня 2023 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого на підставі рішення Довжоцької сільської ради від 09 червня 1995 року № 3, належала земельна ділянка площею 0,157 га на АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. І відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки від точки Б до точки В розміщені землі загального користування сільської ради (тупіковий заїзд).

Суміжним землекористувачем, крім інших, від точки В до точки Г була ОСОБА_7 , яка відчужила ОСОБА_1 житловий будинок, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Рішенням 12 сесії Довжоцької сільської ради № 85 від 05 червня 2000 року «Про виділення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства» задоволено заяву ОСОБА_1 про наділення земельної ділянки розміром 0,15 га, яка прилягає до житлового будинку, який належить йому на підставі договору купівлі-продажу.

ОСОБА_1 видано державний акт на право приватної власності на землю серії 111-ХМ № 047719, згідно з яким ОСОБА_1 на підставі рішення Довжоцької сільської ради від 29 лютого 2000 року № 79 передано у приватну власність земельна ділянка площею 0,1496 га на території села Довжок Довжоцької сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку і надвірних споруд.

Кам`янець-Подільський районний суд Хмельницької області ухвалою від 16 березня 2004 року у цивільній справі № 2-11/04 за позовом ОСОБА_4 до Довжоцької сільської ради, ОСОБА_1 , відділу земельних ресурсів Кам`янець-Подільської РДА про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_1 , усунення перешкод та стягнення моральних збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Довжоцької сільської ради відділу земельних ресурсів Кам`янець-Подільської РДА про визнання недійсним державного акта про право власності на землю затвердив мирову угоду, згідно з якою ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 90 кв. м на АДРЕСА_1 . Тупиковий заїзд площею 180 кв. м переходить у спільне користування і власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які зобов`язуються підтримувати заїзд у належному технічному стані і сторони зобов`язуються щорічно узгоджувати необхідні роботи для підтримки заїзду.

На ім`я ОСОБА_4 27 травня 2005 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 1029970 на підставі ухвали Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року на земельну ділянку площею 0,0226 га, що розташована в селі Довжок Кам`янець-Подільського району з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд із зазначенням співвласників цієї земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , по 1/2 частці у спільній власності. Кадастровий номер земельної ділянки 6822482400:01:005:0153.

Згідно з кадастровим планом зовнішніх меж земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 від точки В до точки Г межує із землеволодінням ОСОБА_1 , а від точки Г до точки Д - із землеволодінням ОСОБА_4

ОСОБА_4 16 червня 2005 року відчужила ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд площею 0,1475 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 31 жовтня 2014 року подарувала ОСОБА_2 земельну ділянку вільну від забудов із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1475 га, яка розташована на АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Ткачук А. О. та зареєстрованим в реєстрі за № 628.

ОСОБА_4 , від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_8 , 10 березня 2015 року подарувала ОСОБА_2 1/2 частку у справі спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0226 га із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у селі Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6822482400:01:005:0153, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Ткачук А. О. та зареєстрованим в реєстрі за № 85.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 просив визнати недійсними державний акт, виданий на ім`я ОСОБА_4 27 травня 2005 року на земельну ділянку з кадастровим номером 6822482400:01:005:0153, договір дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на цю ж земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 з тих підстав, що ухвалою Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року не передавалася у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 земельна ділянка площею саме 0,0226 га, технічна документація із землеустрою на вказану земельну ділянку не відповідає вимогам Закону України «Про землеустрій», оскільки він не звертався до проектної організації для оформлення на його ім`я землевпорядної документації, а ОСОБА_4 не отримувала у власність ділянки саме площею 0,0226 га, тому не мала права на відчуження ОСОБА_2 своєї 1/2 частки у праві спільної часткової власності.

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_2 просив, крім іншого, усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою тупіковим заїздом площею 0,0226 га на АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_1 не чинити йому перешкод в проході та проїзді до своєї земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:01:005:0152, площею 0,1475 га, на АДРЕСА_1 .

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 317, частина перша статті 319 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Пунктом б частини першої статті 81 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду (пункт г частини першої статті 87 ЗК України у редакції, чинній на час виникненні спірних правовідносин).

В силу положень частини першої статті 126 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Встановивши, що ухвалою Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року в результаті затвердження мирової угоди у цивільній справі № 2-11/04 тупіковий заїзд площею 180 кв. м передано у спільне користування і власність ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ № 102970, виданого 27 травня 2005 року на ім`я ОСОБА_4 , визнання недійсним договору дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,0226, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою, оскільки на підставі вказаного судового рішення у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникло право спільної часткової власності на земельну ділянку саме площею 180 кв. м, а не площею 0,0226 га.

Відповідно і державна реєстрація такої земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0153 площею 0,0226 га у Державному земельному кадастрі є незаконною.

Також суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним оспорюваного договору дарування 1/2 частки у праві спільної часткової власності на цю ж земельну ділянку від 10 березня 2015 року, оскільки вказана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та визнання недійсним державного акта від 27 травня 2005 року.

Встановивши вищевказані обставини та врахувавши докази, які містяться у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (тупіковим заїздом) площею 0,0226 га на АДРЕСА_1 , зобов`язавши ОСОБА_1 не чинити йому перешкод в проході та проїзді до своєї земельної ділянки кадастровий номер 6822482400:01:005:0152 площею 0,1475 га на АДРЕСА_1 .

Щодо доводів касаційної скарги про те, що ухвала Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року була прийнята на підставі неналежних доказів, які в подальшому стали підставою для визнання недійсним рішення суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.

Враховуючи те, що ухвала Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області від 16 березня 2004 року є чинною та ніким не оскаржена, тому доводи заявника у цій частині є безпідставними.

Посилання у касаційній скарзі на неналежну оцінку доказів апеляційний судом суд касаційної інстанції також відхиляє, оскільки згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Отже, заявником не мотивовано та не доведено, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права щодо порядку та оцінки доказів, зокрема, отримання доказів та/або дослідження доказів.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та додаткової постанови Хмельницького апеляційного суду від 03 травня 2023 року, зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 травня 2023 року- без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку в апеляційному порядку не переглядалося, тому не може бути предметом перегляду апеляційним судом.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 19 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа - Приватне підприємство «Проектбуд», про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку і договору дарування та в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа - Приватне підприємство «Проектбуд», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування (тупіковим заїздом) площею 0,0223 га на АДРЕСА_1 , та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

Є. В. Петров