Ухвала

від 04.03.2024 по справі 613/2099/23

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/2099/23 Провадження № 2/613/182/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Сеник О.С., за участі секретаря судового засідання Нагорної С.П., представника відповідача Говорухи О.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Богодухові питання про прийняття клопотання позивача про відшкодування немайнової шкоди по цивільній справі № 613/2099/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

05.12.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області, у якому просить:1) визнати недійсним договір про надання послуг з розподілу електричної енергії між АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» код ЄДРПОУ 00131954 та ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 ; 2) визнати недійсним договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії між АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» та ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 08.12.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання договорів недійсними. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

29.02.2024 позивачем подано клопотання про відшкодування немайнової шкоди, в якому позивач просить суд зобов`язати АТ «Харківобленерго» код ЄДРПОУ 00131954 відшкодувати немайнову шкоду шляхом відновлення електропостачання до жилого дому АДРЕСА_2 . В обґрунтування клопотання позивач послалась на ст.ст. 5, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», та зазначила, що у разі задоволення позовних вимог про захист прав споживачів суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування немайнової шкоди. Пояснила, що 08.02.2024, коли позивачки не було вдома, працівниками АТ «Харківобленерго» було від`єднано житловий будинок АДРЕСА_2 від електропостачання, залишивши позивача ОСОБА_1 , яка має статус інваліда, у небезпеці без життєво необхідного ресурсу електроенергії. З посиланням на п.7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії зазначила, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Позивач в підготовче засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у поданій до суду письмовій заяві просила суд розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача у підготовчому засіданні проти прийняття клопотання про відшкодування немайнової шкоди заперечувала, посилаючись на те, що домоволодіння позивачки було від`єднане від електропостачання на підставі п.7.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки з 01.01.2024 договір з позивачкою ОСОБА_1 припинений.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, розглянувши питання про прийняття клопотання про відшкодування немайнової шкоди, зазначає наступне.

Статтею 13 ЦПК Українизакріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями п.2 ч.2 ст.49 ЦПК Українипозивач має право, зокрема, збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд в своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбаченіЦПК України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, а правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У своїй постанові від 22 липня 2021 року у справі №910/18389/20 Верховний Суд зазначив, що предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема устатті 16 Цивільного кодексу України, а відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Зі змістуклопотання провідшкодування немайновоїшкоди вбачається,що фактичнопозивач доповнюєпозов новоювимогою відшкодувати шкодушляхом відновленняелектропостачання добудинку АДРЕСА_2 , а відтак, це клопотання фактично є заявою про зміну предмету позову.

За приписами ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченоїпунктом 2частини другої,частинами третьою,четвертоюцієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Враховуючи, що до клопотання про відшкодування немайнової шкоди позивачкою не додано доказів надіслання копії цього клопотання відповідачу, з огляду на приписи ч.5 ст.49 ЦПК України, вказане клопотання слід повернути позивачці.

Керуючись ст.ст. 13, 49, 197, ч.1 ст.223, ч.2 ст.258, т.ст.260, 261 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про відшкодування немайнової шкоди повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не булла вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04.03.2024.

Суддя О.С. Сеник