Ухвала

від 04.03.2024 по справі 947/28942/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/28942/23

Провадження № 1-кс/947/2170/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72023160000000024 від 07.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року в рамках кримінального провадження № 72023160000000024 від 07.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає про те, що з моменту вилучення майна пройшло вже п`ять місяців, протягом якого у сторони обвинувачення було достатньо часу для проведення усіх необхідних слідчий дій та експертних досліджень із вилученим майном. Власник майна ОСОБА_4 не має в рамках кримінального провадження жодного процесуального статусу, а є третьою особою, майно якої було арештовано. Оскільки арешт, накладений на майно ОСОБА_4 порушує його права в частині вільного розпорядження та користування своїм майном, виникла необхідність звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.

Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила розглянути клопотання без її участі.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти скасування арешту та просив розглянути клопотання без його участі.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Приймаючи до уваги заяви учасників процесу, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Як вбачається з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року в рамках кримінального провадження № 72023160000000024 від 07.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України було накладено арешт на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_1 .

Арешт на майно було накладено у зв`язку із відповідністю його категорії речових доказів та необхідністю його огляду.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Слідчий суддя враховує те, що з моменту накладення арешту на вилучене майно пройшло вже більше п`яти місяців, протягом яких у органу досудового розслідування було достатньо часу для його огляду, проведення необхідних експертних досліджень для зняття з нього інформації, яка може мати значення для досудового розслідування.

Також вагомим є те, що ОСОБА_4 , на майно якого було накладено арешт, в рамках кримінального провадження не було повідомлено про підозру.

Одночасно, з огляду на арешт, на даний час ОСОБА_4 не має можливості у повній мірі використовувати та розпоряджатися належним йому майном, адже наразі діють обмеження встановлені ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в частині арешту майна.

Крім цього, прокурор зазначив, що не заперечує проти скасування арешту з майна, що свідчить про те, що необхідність продовження строку дії застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 наразі відпала.

За таких обставин, слідчий суддя не може прийти до переконання, що на теперішній час накладений арешт майна продовжує відповідати засадам розумності та співмірності, а відповідно, й що такий захід забезпечення обґрунтовано продовжує обмежувати право власності власника майна - ОСОБА_4 .

З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню, а майно поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72023160000000024 від 07.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.11.2023 року в рамках кримінального провадження № 72023160000000024 від 07.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України на майно, вилучене за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

- грошові кошти у сумі 17 822 доларів США;

- грошові кошти у сумі 25 115 Євро;

- грошові кошти у сумі 850 рублів РФ;

- грошові кошти у сумі 30 польських злотих;

- грошові кошти у сумі 1 молдовської леї;

-грошові кошти у сумі 2 385 971 грн;

- грошові кошти у сумі 70 900 грн;

- мобільний телефон Iphone, IMEI НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон Iphone, IMEI НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон Iphone, IMEI 1 НОМЕР_3 , IMEI 2 НОМЕР_4 ;

- ноутбук Macbook Pro, модель А1708 з зарядним пристроєм;

-аркуш паперу з чорновими записами щодо сум коштів та дат;

-дві квитанції щодо переведення коштів ОСОБА_4 в адресу ОСОБА_6 ;

- сім картка з невстановленим номером телефону.

Вилучене майно на підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України повернути особі, у якої воно було вилучено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1