Ухвала

від 04.03.2024 по справі 372/602/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/602/22 Головуючий у суді І інстанції Сташків Т.Г.

Провадження № 22-з/824/490/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про відмову у виправленні арифметичної помилки в судовому рішенні

04 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про виправлення арифметичної помилки в ухвалі Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: громадської організації «Екологічна безпека Київщини», товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію,

в с т а н о в и в:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року позовні вимоги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області задоволено.

Усунуто перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт. Козин Обухівського району Київської області, шляхом скасування 27 рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права приватної власності відповідачів на спірні земельні ділянки.

Усунуто перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду шляхом їх повернення від відповідачів на користь Козинської територіальної громади в особі Козинської селищної ради.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 25 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Навроцького Д.М. звернувся з апеляційною скаргоюіз пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України, та без додержання вимог статті 356 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та поновлено йому строк на апеляційне оскарження рішення суду. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення. Апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

29 лютого 2024 року відповідач в особі представника - адвоката Навроцького Д.М. подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просить виправити арифметичні помилки, які були допущені в мотивувальній частині ухвали Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року під час розрахунку розміру судового збору, шляхом визначення розміру сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 372/602/22 в наступному порядку: 69 468,00 (сума судового збору, яка підлягала сплаті за подання позовної заяви) х 150 % (ставка судового збору за подання апеляційної скарги) =104 202,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначив, що в ухвалі про залишення апеляційної скаргибез руху визначено розмір судового збору, який необхідно сплатити відповідачу за подання апеляційної скарги, у розмірі 1 403 005,50 грн (2 481 грн х 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб /майнова вимога/ + 2 481 грн х 27 немайнових вимог х 150 %).

Такий обрахунок судового збору був зроблений з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів про дійсну вартість земельних ділянок та з урахуванням того, що, на думку апеляційного суду, у даній справі заявлена 1 майнова вимога та 27 вимог немайнового характеру.

Суд обґрунтовував дану позицію постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20).

Однак, такі висновки суду зроблені без урахування положень Закону України «Про судовий збір», дійсних обставин справи та наявної ухвали суду першої інстанції, якою було визначено, що даний спір не містить майнових вимог та якою було визначено розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про виправлення арифметичної помилки у судовому рішенні, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно із частиною першою статті 269 ЦК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Арифметичними є помилки, які мали місце при обчисленнях, арифметичних діях, що здійснювалися судом.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, підстав для виправлення арифметичних помилок немає (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі»).

Виходячи з правової позиції Верховного Суду України (ухвала від 22 лютого 2017 року у справі № 6-788цс16), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Таким чином, диспозиція статті 269 ЦПК України не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви ухваленого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких арифметичних помилок, про які вказує відповідач в особі представника - адвоката Навроцького Д.М., в ухвалі Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року про залишення апеляційної скаргибез руху допущено не було, а вимоги ОСОБА_1 зводяться до незгоди із визначеним судом апеляційної інстанції розміром судового збору за оскарження ним рішення суду першої інстанції про задоволення 1 позовної вимоги майнового та 27 вимог немайнового характеру прокурора і є фактично порушенням питання про зміну його змісту, що є недопустимо.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що зазначені відповідачем обставини не є арифметичною помилкою у розумінні статті 269 ЦПК України, а отже підстави для задоволення поданої заяви відсутні.

Керуючись статями 269, 381 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення арифметичної помилки в ухвалі Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року у справі № 372/602/22 відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С.А. Голуб