Ухвала

від 19.03.2024 по справі 372/602/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/602/22 Головуючий у суді І інстанції Сташків Т.Г.

Провадження № 22-ц/824/7462/2024 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

19 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: громадської організації «Екологічна безпека Київщини», товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію,

в с т а н о в и в:

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року позовні вимоги заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області задоволено.

Усунуто перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт. Козин Обухівського району Київської області, шляхом скасування 27 рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права приватної власності відповідачів на спірні земельні ділянки.

Усунуто перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду шляхом їх повернення від відповідачів на користь Козинської територіальної громади в особі Козинської селищної ради.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 25 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Навроцького Д.М. звернувся з апеляційною скаргоюіз пропуском строків, встановлених статтею 354 ЦПК України, та без додержання вимог статті 356 ЦПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2024 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та поновлено йому строк на апеляційне оскарження рішення суду. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення.Апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення її недоліків, а саме подання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Копія цієї ухвали була направлена на електронну адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Навроцького Д.М., яка зазначена ним в апеляційній скарзі. Супровідний лист разом із копією ухвали останній отримав 27 лютого 2024 року, про що свідчить звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) зроблено висновок про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху в розумінні норм статей 128, 130, 272 ЦПК України вважається врученою скаржнику, однак протягом встановленого апеляційним судом строку її вимоги ОСОБА_1 не виконанні, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

При цьому правом щодо продовження процесуальних строків для виправлення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 не скористався, клопотання з даного приводу не подавав, як і не зазначав поважних причин неможливості виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями статті 12 ЦПК учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається скаржнику.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

З огляду на те, що у визначені судом строки недоліки апеляційної скарги не виправлені, відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.

Разом з тим, право скаржника на апеляційний перегляд справи не порушено, оскільки він не позбавлений права або можливості звернутися з апеляційного скаргою повторно на підставі частини восьмої статті 185 ЦПК Україниякщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтями 185, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року у справі № 372/602/22 вважати неподаною та повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати скаржнику разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами. Копію апеляційної скарги залишити у справі.

Роз`яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених в частині другій статті 389 ЦПК України.

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар

Д.О. Таргоній