КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 372/602/22 Головуючий у І інстанції Сташків Т.Г.
Провадження №22-ц/824/9985/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 листопада 2024 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» - адвоката Лукашенка Євгена Олександровича на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2023 року у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Громадської організації «Екологічна безпека Київщини», товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2022 року заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області звернувся до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Громадської організації «Екологічна безпека Київщини», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», у якому просив:
- усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду, що розташовані на території смт. Козин, Обухівського району, Київської області, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- № 60583288 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,249 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0062;
- № 60583340 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,233 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0066;
- № 60583325 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,2224 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0069;
- № 60583304 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2238 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0068;
- № 60582563 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,2258 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0060;
- 58692888 від 11.06.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0067;
- № 60583274 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2376 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0061;
- № 60583335 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,23 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0063;
- № 60583118 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,23 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0059;
- № 60582821 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,5211 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0065;
- № 60582902 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,2921 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0071;
- № 60583332 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,2927 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0064;
- № 60583317 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2918 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0070;
- № 60583154 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0078;
- № 59272256 від 14.07.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,2501 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0077;
- № 60582978 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0076;
- № 59333887 від 19.07.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,2432 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0075;
- № 59829796 від 13.08.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,2198 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0074;
- № 60583348 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,1987 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0073;
- № 60583039 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 0,1529 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0127;
- № 60583216 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,112 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0132;
- № 60582463 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0393 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0123;
- № 60583298 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_14 на земельну ділянку площею 0,1225 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0130;
- № 60583343 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_11 на земельну ділянку площею 0,1258 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0129;
- № 60583191 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_13 на земельну ділянку площею 0,122 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0131;
- № 60583263 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_15 на земельну ділянку площею 0,1317 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0128;
- № 60583252 від 24.09.2021 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_16 на земельну ділянку площею 0,0981 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0122.
- усунути перешкоди у здійсненні Козинською селищною радою права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду з кадастровими номерами:
- 3223155400:03:028:0062 та 3223155400:03:028:0061, шляхом їх повернення від ОСОБА_1 ;
- 3223155400:03:028:0066 та 3223155400:03:028:0063, шляхом їх повернення від ОСОБА_2 ;
- 3223155400:03:028:0069 та 3223155400:03:028:0064, шляхом їх повернення від ОСОБА_7 ;
- 3223155400:03:028:0068 та 3223155400:03:028:0070, шляхом їх повернення від ОСОБА_8 ;
- 3223155400:03:028:0060 та 3223155400:03:028:0123, шляхом їх повернення від ОСОБА_3 ,
- 3223155400:03:028:0067, шляхом її повернення від ОСОБА_4 ;
- 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0075 та 3223155400:03:028:0078, шляхом їх повернення від ОСОБА_5 ;
- 3223155400:03:028:0065, 3223155400:03:028:0071 та 3223155400:03:028:0076, шляхом їх повернення від ОСОБА_6 ;
- 3223155400:03:028:0077, шляхом її повернення від ОСОБА_9 ;
- 3223155400:03:028:0074, шляхом її повернення від ОСОБА_10 ;
- 3223155400:03:028:0073 та 3223155400:03:028:0129, - шляхом їх повернення від ОСОБА_11 ;
- 3223155400:03:028:0127, шляхом її повернення від ОСОБА_12 ;
- 3223155400:03:028:0132 та 3223155400:03:028:0131, шляхом їх повернення від ОСОБА_13 ;
- 3223155400:03:028:0130, шляхом її повернення від ОСОБА_14 ;
- 3223155400:03:028:0128, шляхом її повернення від ОСОБА_15 ;
- 3223155400:03:028:0122, шляхом її повернення від ОСОБА_16 , - на користь Козинської територіальної громади в особі Козинської селищної ради.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що Київською обласною прокуратурою за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території смт Козин Обухівського району виявлено порушення вимог земельного законодавства при відведенні у власність земельних ділянок водного фонду.
Встановлено, що рішенням Козинської селищної ради від 10.04.2019 року № 15 ТОВ «Рейнір бізнес Груп» передано в оренду земельну ділянку площею 40,8895 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0039, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення, 11.04.2019 року між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» укладено договір оренди, за умовами якого селищною радою передано в оренду ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:028:0039 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
У подальшому, рішенням Козинської селищної ради від 17.05.2019 № 21 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває в користуванні на умовах оренди ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: АДРЕСА_1 затверджено технічну документацію та поділено орендовану земельну ділянку площею 40,8895 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0039 на земельні ділянки площами: 3,2651 га, 1,3319 га, 0,0948 га, 0,2159 га, 0,7678 га, 2,0128 га, 8,2994 га, 3,0058 га, 3,5135 га, 4,1132 га, 2,7779 га, 3,4784 га, 1,8539 га, 3,8973 га, 2,2618 га.
На підставі даного рішення, між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019 та визначено об`єктами оренди за договором наступні земельні ділянки: площею 3,4784 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0042; площею 1,8539 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0043; площею 2,7779 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0044; площею 2,2618 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0045; площею 4,1132 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0046; площею 3,0058 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0047; площею 8,2994 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0048; площею 3,8973 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0049; площею 3,5135 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0050; площею 2,0128 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0051; площею 0,7678 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0052; площею 0,2159 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0053; площею 0,0948 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0054; площею 3,2651 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0055; площею 1,3319 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0056.
У подальшому, Козинською селищною радою на підставі договорів купівлі-продажу відчужено на користь ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» ряд вказаних вище земельних ділянок.
В подальшому, на підставі заяв власника земельних ділянок ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» упродовж 2020-2021 років за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0042, утворено 13 нових земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0062, 3223155400:03:028:0066, 3223155400:03:028:0069, 3223155400:03:028:0068, 3223155400:03:028:0060, 3223155400:03:028:0067, 3223155400:03:028:0061, 3223155400:03:028:0063, 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0065, 3223155400:03:028:0071, 3223155400:03:028:0064, 3223155400:03:028:0070.
За рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0044 утворено 14 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0073, 3223155400:03:028:0074, 3223155400:03:028:0075, 3223155400:03:028:0076, 3223155400:03:028:0077, 3223155400:03:028:0078, 3223155400:03:028:0079, 3223155400:03:028:0080, 3223155400:03:028:0081, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0083, 3223155400:03:028:0084, 3223155400:03:028:0085.
За рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0055 утворено 12 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0130, 3223155400:03:028:0129, 3223155400:03:028:0131, 3223155400:03:028:0128, 3223155400:03:028:0122, 3223155400:03:028:0123, 3223155400:03:028:0132, 3223155400:03:028:0127.
У подальшому, ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» частину вказаних вище земельних ділянок відчужено на користь фізичних та юридичних осіб, в тому числі і відповідачам по справі.
Позивач зазначає, що набуття ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» у власність вказаних земельних ділянок відбулось з грубим порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим останні підлягають поверненню у власність територіальної громади.
Так, спірні земельні ділянки знаходяться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги річки Дніпро, у зв`язку з чим набуття відповідачами їх у користування, а потім у власність з метою здійснення житлової забудови суперечить вимогам статей 60, 61 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України.
Спірні земельні ділянки передавались в оренду у зв`язку із набуттям ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» права власності на об`єкти незавершеного будівництва, без проведення аукціону, що суперечить ст.ст. 127, 134 ЗК України, оскільки об`єкт незавершеного будівництва, до моменту завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, за своєю правовою природою не є нерухомим майном, а лише сукупністю будівельних матеріалів; площа земельних ділянок, які передавались в оренду для завершення будівництва та подальшого обслуговування нерухомого майна значно перевищувала площу об`єктів незавершеного будівництва.
Крім того, продаж земельних ділянок здійснено Козинською селищною радою за ціною, значно меншою за реальну ринкову вартість спірних земельних ділянок.
Зазначені обставини стали підставою для звернення заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до суду з вказаним позовом.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернувся представник ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» - адвокат Лукашенко Є.О., який, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що в межах спірного землекористування прибережні захисні смуги були встановлені ще до 2014 року на безстроково (відповідно до Порядку затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012р.), збереглись у тих самих розмірах та межах, що відображено у Детальному плані території смт Козин (внесення змін по вул. Старокиївська), який затверджено рішенням Козинської селищної ради від 25.05.2019 року № 12 та є чинним у тих самих розмірах та межах станом на сьогодні, оскільки сформовані як окремі земельні ділянки із присвоєнням окремих кадастрових номерів (3223155400:03:028:0043, 3223155400:03:028:0045, 3223155400:03:028:0049, 3223155400:03:028:0052, 3223155400:03:028:0053, 3223155400:03:028:00564).
Вказує, що судом першої інстанції безпідставно відхилений та не надано належної правової оцінки Висновку за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою №2/394, який складено 02.02.2023 року судовими експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Київське відділення, яким підтверджено, що Детальний план території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»), затверджений рішенням Козинської селищної ради № 12 від 25.05.2016 року, розроблений ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» у 2015 році, відповідає в повній мірі вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та містобудування станом на 25.05.2016 року. Висновком також встановлено, що проект «Берегоукріплення території, що межує з земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні ТОВ «Сімінвест» за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт Козин, вул. Старокиївська, розроблений ТОВ «РІАЛЬТО» у 2014 році відповідає вимогам законодавства щодо встановлення прибережних захисних смуг. Крім того, технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває в користуванні на умовах оренди у ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаціного призначення (для будівництва рекреаціно-житлового комплексу) за адресою: АДРЕСА_1 , яка виготовлена на підставі Детального плану території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»), відповідає вимогам земельного законодавства станом на 14.05.2019р. Експертами встановлено також, що розмір прибережної захисної смуги зменшено правомірно в результаті розробленої містобудівної документації, згідно з нормами ст. 60, 61, 62, 63 Земельного кодексу України, ст. 88, 89, 90, 91 Водного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності станом на 25.05.2016 року.
Вказує, що в матеріалах справи також міститься копія Висновку експерта № 119/22/2 судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 17.11.2022 року, підготовленого для подання до суду, згідно із яким, досліджувані земельні ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровими номерами переліченими нижче ( в т.ч. ті, що є предметом даного спору) відповідно до містобудівної документації не накладаються на землі водного фонду.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що серед спірних земельних ділянок, щодо яких пред`явлено позов, земельна ділянка кадастровий номер 3223155400:03:028:0051 набута у власність відповідачем ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на підставі договору купівлі-продажу від 05.11.2019 №3292; інші спірні земельні ділянки утворені в результаті поділу та об`єднання земельних ділянок в межах земельних ділянок кадастрові номери: 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0046, 3223155400:03:028:0047, 3223155400:03:028:0048, 3223155400:03:028:0055, які також були набуті у власність ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» на підставі в договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених з продавцем Козинською селищною радою.
Враховуючи вище викладене, апелянт не погоджується з висновками суду, про те, що: «... Відповідач не набув право власності на об`єкт нерухомого майна у розумінні ст. 181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, достатньо для висновку про те, що абзац другий частини другої статті 134 ЗК України був незастосований для продажу 15 земельних ділянок, утворених у результаті поділу орендованої відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га».
Вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223165400:03:028:0039 уже передавалася «під зареєстровані» об`єкти нерухомого майна, стосовно яких відповідно існував відсоток готовності та указані об`єкти в майбутньому підлягали введенню в експлуатацію, як повністю завершенні об`єкти нерухомого майна.
Набуття ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» права на земельну ділянку відбулося не у порядку переходу права на підставі статей 377 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України, а поза конкурсними процедурами на підставі Рішення Козинської селищної ради від 10.04.2019 №15, яке містило посилання на ст. 124, частину 2 ст. 134 Земельного кодексу України за нотаріально посвідченим договором оренди земельної ділянки від 11.04.2019 №932, при цьому метою оренди було визначено будівництво та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
Посилаючись на актуальну судову практику, скаржник зазначає, що факт набуття права власності на об`єкти незавершеного будівництва слугують самостійною підставою для оформлення прав на землю, а відмова органу місцевого самоврядування у наданні такої землі - порушила б законні права та інтереси власника таких об`єктів незавершеного будівництва.
Зазначає також, що станом на момент звернення ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» до Козинської селищної ради із заявою про передачу земельної ділянки в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 3223165400:03:028:0039 уже була сформована як самостійний об`єкт нерухомого майна. Указане також підтверджується і рішенням Козинської селищної ради «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» земельної ділянки в оренду для будівництва рекреаційно-житлового комплексу» від 10.04.2019 за №15.
Скаржник також посилається на правову позицію, відображену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №910/12366/18 щодо компетенції органів державної влади та органів місцевого самоврядування у питаннях про визначення розміру земельних ділянок, необхідних для обслуговування об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, то у випадку надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення, що здійснюється без складення документації із землеустрою, компетентний орган діє на власний розсуд у межах визначених принципів проведення своєї діяльності у сфері земельних правовідносин, якими є у тому числі: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення раціонального використання та охорони земель; забезпечення гарантій прав на землю, адже чинне законодавство України не містить жодних чітких і легких до застосування (без наявності спеціальних знань) нормативів розрахунку площі землі, необхідної для функціонування будівлі.
Також, звертає увагу на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 910/12366/18, за змістом якої: «Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (положення ст. 79-1 Земельного кодексу України). Ключову роль у питанні раціонального (чи не раціонального) використання земельної ділянки відіграє саме проект землеустрою, за яким таку ділянку було відведено у користування, позаяк саме у ньому враховуються усі особливості формування ділянки. Так, в силу специфіки місцевості, виду господарської діяльності, логістичних параметрів та багатьох інших чинників, площа (та зокрема і «геометричні розміри») земельної ділянки може перевищувати площу нерухомості, яка на такій ділянці знаходиться... Сама на собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості, без обґрунтування належними та допустимими доказами, не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення».
Крім того, вказує, що позивач - Козинська селищна рада, ТОВ «Рейнір Бізнес Груп»та фізичні особи-відповідачі у справі є сторонами договорів кулівлі-продажу - продавцем та покупцем.
Так, земельні ділянки, які перебували у власності ТОВ «Реннір Бізнес Груп», були продані відповідачам у справі.
При цьому, укладаючи приватно-правові угоди купівлі-продажу, орган місцевого самоврядування вступив у зобов`язальні відносини, засновані на юридичній рівності сторін перед законом і судом. Крім того, відповідно до частини 1 ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Відтак, сторони правочину несуть рівну відповідальність за порушення чинного законодавства на момент укладення таких договорів.
За таких обставин, на переконання скаржника, заявлена на підставі позиції Великої Палати Верховного Суду негатрона вимога в інтересах Козинської селищної ради у даних обставинах суперечить презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України); презумпції правомірності відомостей Державного земельного кадастру (ст. 2, 3, 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр»), презумпції правомірності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 3, частина 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») порушує статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та покладає на одну із сторін правочинів - покупця індивідуальний та надмірний тягар всіх негативних наслідків без будь-якого відшкодування у зв`язку із позбавленням права на майно.
Належним засобом правового захисту має бути обрано такий засіб правового захисту, який забезпечить справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із втручанням у право власності, та інтересами особи, яка зазнає таке втручання. Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20.10.2011, «Кривенький проти України» від 16.02.2017 та інші), яким у даних обставинах може бути повернення земельних ділянок у порядку реституції, як наслідок визнання недійсними у судовому порядку правочинів, укладених із порушенням чинного законодавства.
Вказує також на те, що окремої уваги заслуговують обставини, встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили, у справах: 218/7-05/328/13, 17/146-11, якими прокурору відмовлено в задоволенні позовних вимог з підстав не доведення факту віднесення спірної земельної ділянки загальною площею 40,8895 га до земель водного фонду.
Перелік земельних ділянок, які є предметом спору у даній справі № 372/602/22, були утворені внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер: 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га відповідно до Державного акту серії і-КВ № 000477, яка була предметом спору у справах № 218/7-05/328/13 та № 17/146-11.
У всіх справах беруть та брали участь одні і ті самі особи: прокуратура Київської області, Козинська селища рада. У всіх справах прокурор стверджував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га відповідно до Державного акту серії 1-КВ № 000477 відноситься до земель водного фонду.
Громадська організація «Екологічна безпека Київщини» подала відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», в якому заперечує проти задоволення вимог скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Звертає увагу суду на те, що документація, на яку посилається апелянт в обґрунтування доводів щодо зменшення прибережної захисної смуги для земельної ділянки з кадастровим номером …:0039, сама по собі не містить положень та розрахунків про визначення розміру прибережної захисної смуги, а лише містить викопіювання з Детального плану території, який діяв на той момент, і плани меж зон обмеження і сервітутів, з яких вбачається, що прибережна захисна смуга складає 10,7615 га. При цьому, технічна документація не містить жодних розрахунків чи згадок про те, що не ю встановлюються прибережна захисна смуга.
Вказує на те, що ч. 3 ст. 60 ЗК України, у редакції, чинній на момент формування земельної ділянки …:0039 і набуття спірної земельної ділянки в оренду, прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних смуг зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації. Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення.
Погоджується також із висновком суду першої інстанції про те, що об`єкти незавершеного будівництва не дають право на отримання в оренду земельної ділянки під такими об`єктами без проведення земельних торгів.
Вважає також, що прокуратура Київської області правомірно обрала спосіб захисту порушеного права щодо земельної ділянки водного фонду шляхом заявлення негаторного позову, що відповідає практиці Верховного Суду в аналогічних справах.
Щодо посилання апелянта на обставини, встановлені у справах№ 218/7-05/328/13 та №17/146-11, які розглядались господарськими судами, вказує, що апелянт не був учасником зазначених справ, а отже не може посилатися на застосування ч. 7 статті 82 ЦПК України. Крім того, у вказаних справах обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є відмінними від обставин даної справи, яка переглядається апеляційним судом.
Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» також подано представником відповідача ОСОБА_15 - адвокатом Навроцьким Д.М., який погоджується з доводами апеляційної скарги, просить її задовольнити. Вказує на допущені судом першої інстанції процесуальні порушення на стадії відкриття провадження по справі, оскільки вважає, що суд першої інстанції безпідставно продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви (сплати судового збору), що призвело до надання прокурору привілейованого становища порівняно з іншими сторонами.
Зазначає також, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання, поданого представником відповідача, про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на відсутність доказів, підтверджуючих підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Козинської селищної ради.
Звертає увагу, що позовна заява у даній справі подана не з метою захисту інтересів держави, а є прямим втручанням прокуратури в право власності фізичних осіб та господарської діяльності юридичних осіб.
Підтримує доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки такому доказу, як Детальний план № 12 від 25.05.2016 року, який був розроблений виключно в межах та з урахуванням Генерального плану як основної містобудівної документації смт Козин.
Погоджується також із доводами скаржника щодо обрання позивачем неналежного способу захисту та добросовісності набувачів спірних земельних ділянок.
Інших відзивів на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
У судовому засіданні представник скаржника, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» - Лукашенко Є.О. підтримав доводи апеляційної скарги, посилаючись на викладені у ній доводи.
Представник відповідача ОСОБА_15 - адвокат Навроцький Д.М. у судовому засіданні також підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Представник позивача - прокурор Козачук В.Б. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи апеляційним судом були сповіщені належним чином, про що у справі є докази.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні, визначивши важливість кожного на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.
На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06).
Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції аргументував свої рішення тим, що відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин, вказує на те, що розмір прибережної захисної смуги р. Дніпро уздовж смт Козин становить 100 метрів від узрізу води. Відповідно, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0055, що в подальшому були поділені на 3223155400:03:028:0061, 3223155400:03:028:0062; 3223155400:03:028:0063, 3223155400:03:028:0066; 3223155400:03:028:0069, 3223155400:03:028:0064; 3223155400:03:028:0060, 3223155400:03:028:0123; 3223155400:03:028:0067; 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0078, 3223155400:03:028:0075; 3223155400:03:028:0065, 3223155400:03:028:0071, 3223155400:03:028:0076; 3223155400:03:028:0068, 3223155400:03:028:0070; 3223155400:03:028:0077; 3223155400:03:028:0074; 3223155400:03:028:0073, 3223155400:03:028:0129; 3223155400:03:028:0127; 3223155400:03:028:0132, 3223155400:03:028:0131; 3223155400:03:028:0130; 3223155400:03:028:0128; 3223155400:03:028:0122 є земельними ділянками водного фонду, оскільки розташовані у межах прибережної захисної смуги р. Дніпро.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками не погоджується, оскільки вони не відповідають встановленим по справі обставинам та не ґрунтуються на вимогах законодавства.
Так, судом першої інстанції встановлено, що Козинською селищною радою 10.04.2019 року прийнято рішення №15 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» земельної ділянки в оренду для будівництва рекреаційно-житлового комплексу», яким, беручи до уваги, що на даній земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва, які належать ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», що дозволяє передати у користування на умовах оренди без проведення земельних торгів (аукціону) на позаконкурсній основі, а також з метою належної адресації землеволодінь вирішено присвоїти земельній ділянці площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 поштову адресу: АДРЕСА_1 ; вирішено передати в оренду вказану земельну ділянку ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» строком на 49 років, встановити річну орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, а селищному голові ОСОБА_17 доручити укласти з ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» договір оренди зазначеної земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню.
На підставі вказаного рішення, 11.04.2019 року між Козинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає земельну ділянку площею 40,8895 га, яка виділена в натурі, категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, склад угідь - землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення, кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 (пункт 1.1).
На земельній ділянці розташовані об`єкти незавершеного будівництва, які належать орендарю на підставі договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва, посвідчених приватним нотаріусом Зимою Н.Ф. 09.04.2019 за №№ 1336, 1337, 1338, 1339, 1340, 1341, 1342, 1343, 1344, 1345, 1346, 1347, 1348, 1349, 1350, 1351 (пункт 1.5).
Договір укладено на 49 років (пункт 2.1).
Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, визначеної у році, у якому укладається договір оренди (пункт 3.2).
Згідно з Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.04.2019 №НВ-0003002612019, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені порядком ведення Державного земельного кадастру, зареєстровані, а саме: прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах - 5,4248 га, прибережні захисні смуги вздовж річок, навколо водойм та на островах - 5,3367 га (пункт 4.1).
Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Мельник М.В. за реєстровим номером №932.
11.04.2019 року між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки.
У подальшому, рішенням Козинської селищної ради від 17.05.2019 року № 21 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває в користуванні на умовах оренди ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: АДРЕСА_1 , затверджено технічну документацію та поділено орендовану земельну ділянку площею 40,8895 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0039 на земельні ділянки площами: 3,2651 га, 1,3319 га, 0,0948 га, 0,2159 га, 0,7678 га, 2,0128 га, 8,2994 га, 3,0058 га, 3,5135 га, 4,1132 га, 2,7779 га, 3,4784 га, 1,8539 га, 3,8973 га, 2,2618 га.
На підставі даного рішення, між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» 23.05.2019 року укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.04.2019 та визначено об`єктами оренди за договором наступні ділянки: площею 3,4784 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0042; площею 1,8539 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0043; площею 2,7779 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0044; площею 2,2618 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0045; площею 4,1132 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0046; площею 3,0058 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0047; площею 8,2994 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0048; площею 3,8973 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0049; площею 3,5135 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0050; площею 2,0128 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0051; площею 0,7678 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0052; площею 0,2159 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0053; площею 0,0948 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0054; площею 3,2651 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0055; площею 1,3319 га з кадастровим номером 3223155400:03:028:0056.
У подальшому, Козинською селищною радою на підставі договорів купівлі-продажу відчужено на користь ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» ряд вказаних вище земельних ділянок.
Так, 05.11.2019 на підставі рішень Козинської селищної ради від 01.11.2019 року № 7 та № 5 між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0042 та 3223155400:03:028:0044.
Також, 16.04.2021 року між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», на підставі рішення Козинської селищної ради від 24.03.2021 № 47 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0055.
За умовами п. 1.3 усіх вказаних договорів купівлі-продажу на земельних ділянках, які відчужуються розташовані об`єкти незавершеного будівництва, що належать покупцеві (ТОВ «Рейнір Бізнес Груп»).
У подальшому, на підставі заяв власника земельних ділянок ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» упродовж 2020-2021 років за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0042 утворено 13 нових земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0062, 3223155400:03:028:0066, 3223155400:03:028:0069, 3223155400:03:028:0068, 3223155400:03:028:0060, 3223155400:03:028:0067, 3223155400:03:028:0061, 3223155400:03:028:0063, 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0065, 3223155400:03:028:0071, 3223155400:03:028:0064, 3223155400:03:028:0070.
За рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0044 утворено 14 земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0072, 3223155400:03:028:0073, 3223155400:03:028:0074, 3223155400:03:028:0075, 3223155400:03:028:0076, 3223155400:03:028:0077, 3223155400:03:028:0078, 3223155400:03:028:0079, 3223155400:03:028:0080, 3223155400:03:028:0081, 3223155400:03:028:0082, 3223155400:03:028:0083, 3223155400:03:028:0084, 3223155400:03:028:0085.
За рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0055 утворено 12 земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0121, 3223155400:03:028:0126, 3223155400:03:028:0124, 3223155400:03:028:0125, 3223155400:03:028:0130, 3223155400:03:028:0129, 3223155400:03:028:0131, 3223155400:03:028:0128, 3223155400:03:028:0122, 3223155400:03:028:0123, 3223155400:03:028:0132, 3223155400:03:028:0127.
У подальшому ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» частину вказаних вище земельних ділянок відчужено на користь фізичних та юридичних осіб.
Так, зокрема на підставі договорів купівлі-продажу від 11.06.2021, 24.09.2021, 14.07.2021, 19.07.2021, 13.08.2021 відчужено земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:028:0061, 3223155400:03:028:0062 - на користь ОСОБА_1 ; 3223155400:03:028:0063, 3223155400:03:028:0066 - на користь ОСОБА_2 ; 3223155400:03:028:0069, 3223155400:03:028:0064 - на користь ОСОБА_7 ; 3223155400:03:028:0060, 3223155400:03:028:0123 - на користь ОСОБА_3 ; 3223155400:03:028:0067 - на користь ОСОБА_4 ; 3223155400:03:028:0059, 3223155400:03:028:0078, 3223155400:03:028:0075 - на користь ОСОБА_5 ; 3223155400:03:028:0065, 3223155400:03:028:0071, 3223155400:03:028:0076 - на користь ОСОБА_6 ; 3223155400:03:028:0068, 3223155400:03:028:0070 - на користь ОСОБА_8 ; 3223155400:03:028:0077 - на користь ОСОБА_9 ; 3223155400:03:028:0074 - на користь ОСОБА_10 ; 3223155400:03:028:0073, 3223155400:03:028:0129 - на користь ОСОБА_11 ; 3223155400:03:028:0127 - на користь ОСОБА_12 ; 3223155400:03:028:0132, 3223155400:03:028:0131 - на користь ОСОБА_13 ; 3223155400:03:028:0130 - на користь ОСОБА_14 ; 3223155400:03:028:0128 - на користь ОСОБА_15 ; 3223155400:03:028:0122 - на користь ОСОБА_16 .
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з статтями 15 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтями 13, 14, 19 Конституції України визначено, що земля, водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.
Так, стаття 59 ЗК Українипередбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).
Відповідно до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.
Землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Відповідно до статті 60 ЗК України,статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.
Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.
У справі спір виник стосовно витребуванняземельних ділянок у фізичних осіб у межах прибережної захисної смуги р. Дніпро в смт Козин Обухівського району району Київської області.
Суд першої інстанції при вирішенні справи керувався нормативними розмірами прибережних захисних смуг, установленимистаттею 88 ВК України,а відповідачі та третя особа для встановлення меж прибережної захисної смуги р. Дніпропосилалися на Детальний план території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»), затверджений рішенням Козинської селищної ради № 12 від 25.05.2016 року, який є невідємною складовою генерального плану населеного пункту та плану ззонування території.
Відповідно до частини п`ятої статті 87 ВК України зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проєктами.
Згідно із частинами шостою-восьмою статті 88 ВК України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проєктами землеустрою. Проєкти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини третьої статті 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проєктами землеустрою.Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.
Законодавством визначено порядок розроблення, погодження та затвердження проєкту визначення розмірів і меж водоохоронних зон, у межах яких виділяються землі прибережних захисних смуг.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 87 ВК України).
Згідно з пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486 (далі - Порядок; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно достатей 88-91 ВК України.Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проєктом на основі нормативно-технічної документації. Проєкти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.
Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженогонаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених унатурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зонта прибережних захисних смуг водних об`єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, таорієнтовних розмірів імеж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку, з урахуванням конкретної ситуації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що межі прибережної захисної смуги у межах населених пунктів визначаються з урахуванням будь-якої містобудівної документації у цій сфері. У разі відсутності належної землевпорядної документації меж прибережних захисних смуг (не лише проєкту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги) враховуються нормативні розміри прибережних захисних смуг, установлені статтею 88 ВК України, та орієнтовні розміри і межі водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку.
Така правова позиція сформована Верховним Судом України (постановивід 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 29 жовтня 2014 року у справі№ 6-155цс14, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-175цс14,від 10 червня 2015 року у справі № 6-162цс15, від 01 липня 2015 року у справі № 6-523цс15 й безліч інших), продовжила існувати у практиці Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, провадження № 14-76цс18; від 22 травня 2018 року у справі №469/1203/15-ц, провадження № 14-95цс18; від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, провадження№ 14-71цс18; від14 листопада2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18; від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, провадження №14-452цс18 та інші), та від неї не відступала Велика Палата Верховного Суду.
Аналогічні висновки про те, що прибережні захисні смуги визначаються з урахуванням містобудівної документації та виходячи з конкретних умов забудови, які склалися на місцевості, викладені й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), та постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 330/1629/18 (провадження № 61-16934св19).
Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Різновидом містобудівної документації є: генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (стаття 1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до частини десятої статті 17 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
Згідно з пунктом 42 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прозатвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (частина перша статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
У матеріалах міститься "Детальний план території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест"), розроблений ДП "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "УкрНДПІцивільбуд" від 2015 року. При дослідженні вказаного Детального плану встановлено, що план містить нанесення меж прибережних захисних смуг із зазначенням їх розміру у межах спірного землекористування, які повторюють межі, площі, конфігурацію та контури зареєстрованих 01.02.2014 Управлінням Держземагентства в Обухівському районі обмежень (обтяжень) згідно додатку 6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, а саме 05.02 - прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів приймає до уваги посилання скаржника на обставини, встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 911/268/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 за нововиявленими обставинами у справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратурив інтересах держави в особі Козинської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачаГромадської організації «Екологічна безпека Київщини» про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію.
Вказаним судовим рішення, зокрема встановлено, щорішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області №40 03.XXIII від 18.09.1998 «Про затвердження Генерального плану селища Козин та плану детального планування житлового району села П?ятихатки», затверджено Генеральний план селища Козин, затверджено проект детального планування житлового району села по планування житлового району села П?ятихатки.
Також, рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 25.05.2016 №12 «Про затвердження містобудівної документації» «Детальний план території смт Козин Обухівського району Київської області» (частини населеного пункту) Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»)», затверджено Детальний план території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту) Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест») у 2015 році, вирішено оприлюднити «Детальний план території смт.Козин» Обухівського району Київської області (частини населеного пункту) Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест») згідно вимог чинного законодавства.
Також, згідно Державного акта № І-КВ No 000477, виданого Козинською селищною радою 09.12.1997р. Акціонерному товариству «Сімінвест», вказаному товариству надано земельну ділянку площею 5 га у постійне користування для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, а в подальшому - згідно рішення Козинської селищної ради "Про внесення змін до меж Державного акту" №118/52 від 25.12.1997 додатково виділено земельну ділянку площею 7,3 га та внесено зміни до відповідного Державного акту, згідно рішення виконкому Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 7 від 24.09.1998 - вилучено земельну ділянку площею 19,4 га та передано Акціонерному товариству «Сімінвест», внесено зміни до вказаного державного акту, згідно рішення виконкому Козинської селищної ради № 5/1 від 28.01.1999 - вилучено земельну ділянку площею 17,2 га та передано Акціонерному товариству «Сімінвест», внесено зміни до вказаного державного акту, встановивши загальну площу - 48,9 га, а також згідно рішення Виконавчого комітету Козинської селищної ради «Про вилучення та надання земельної ділянки» № 5 від 24.07.2003, виключено зі складу відповідної території приватизовані присадибні ділянки загальною площею 8,0105 га., і в подальшому на підставі рішення № 15 від 10.04.2019 передано ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" відповідну сформовану земельну ділянку загальною площею 40,8895 га, кадастровий номер: 3223155400:03:028:0039, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3202404242014 від 13.03.2014 (копія том 2 аркуш справи 167) земельна ділянка площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, категорія земель Землі рекреаційного призначення, вид використання для будівництва рекреаційно-житлового комплексу, комунальної власності зареєстрована як об`єкт цивільних прав 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 27.02.2014. Згідно вказаного Витягу, на земельну ділянку зареєстровані обмеження у використанні, а саме (за окремими контурами): прибережні захисні смуги річок, навколо водойм та на островах, площею 5,4248 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії безстроково та площею 5,3367 га, дата державної реєстрації обтяження 01.02.2014, строк дії безстроково; орган, який здійснив державну реєстрацію земельної ділянки - Управління Держземагентства в Обухівському районі. Додаток до витягу - кадастровий план - містить контури обмеження з координатами їх поворотних точок та довжиною.
Таким чином, Північний апеляційний господарський суд у справі № 911/268/22дійшов висновку, що Генеральний план селища Козин, затверджений саме рішенням Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХ111 - є тими нововиявленими обставинами, які спростовують висновки суду першої інстанції у відповідній постанові щодо відсутності відповідного рішення ради про затвердження генерального плану смт Козин, і відповідно, спростовують висновки суду щодо відсутності затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг.
У справі № 911/268/22 суд також встановив, що законність та чинність рішення Обухівської районної ради народних депутатів Київської області від 18.09.1998 №40 03.ХХП, яким затверджено Генеральний план селища Козин, переглядались в межах справи №320/4225/21, і за результатами перегляду справи №320/4225/21 у касаційному порядку Касаційний адміністративний суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2024 вказав: "Детальний план території, затверджений рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 29.06.2016 №5 відповідає Генеральному плану смт Козин, оскільки у контексті цієї справи матеріали містобудівного обґрунтування зміни меж смт Козин стали невід`ємною частиною Генерального плану з моменту прийняття рішення Обухівської районної ради від 21 грудня 2001 року № 206-16.XXIII "Про зміну меж смт. Козин".
Таким чином, Детальний план, затверджений рішенням Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 «Про затвердження містобудівної документації» - є невід`ємною частиною Генерального плану смт. Козин.
Встановлено також, що 13.03.2014 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки 3223155400:03:028:0039 в натурі (на місцевості) від 27.02.2014 до Державного земельного кадастру внесені відомості про встановлені у натурі (на місцевості) межі щодо прибережних захисних смуг, що в свою чергу виключає можливість їх визначення на підставі статті 88 Водного кодексу України.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У № 911/268/22та у справі, яка переглядається апеляційним судо, брали участь: прокуратура Київської області, Козинська селища рада. Звертаюучись із позовом в обох справах прокурор стверджував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:028:0039, площею 40,8895 га відповідно до Державного акту серії 1-КВ № 000477 відноситься до земель водного фонду.
З огляду на вказане, висновки суду першої інстанції у справі, що переглядається апеляційним судом, про відсутність затвердженого у встановленому законом порядку проекту встановлення природних захисних смуг, відсутність затвердженого у встановленому законом порядку генерального плану смт Козин та про те, що розмір прибережної захисної смуги р. Дніпро вздовж смт Козин становить 100 метрів від урізу води, зроблені без урахування зазначених обставин та за неправильного застосування норм матеріального права, а саме ЗК України, статті 88 ВК України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Таким чином, у даній справі встановлено, що у межах спірного землекористування прибережні захисні смуги зареєстровано у Державному земельному кадастрі 01.02.2014 року Управлінням Держземагенства в обухівському районі безстроково відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 року; у тих самих розмірах та межах встановлені у Детальному плані території смт Козин, який затверджений рішенням Козинської селищної ради від 25.05.2019 року № 12 та узгоджується з Генеральним планом селища Козин; у тих самих межах в подальшому сформовані як окремі земельні ділянки із присвоєнням кадастрових номерів: …0043, …0045 - …0049, ...0050 - …0056, та зареєстровані в Державному земельному кадастрі 14.05.2019 року відділом ГУ Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області.
Судом першої інстанції також не надано належної оцінки Висновку за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та експертизи з питань землеустрою № 2/394, який складено 02.02.2023 судовими експертами Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім Засл. Проф. М.С. Бокаріуса», відповідно до якого:
- детальний план території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТО«ѳмінвест»), затверджений рішенням Козинської селищної ради №12 від 25.05.2016 року, розроблений ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» у 2015 році, відповідає в повній мірі вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та містобудування станом на 25.05.2016 року;
- проект «Берегоукріплення території, що межує з земельною ділянкою, яка перебуває у користуванні ТОВ «Сімінвест» за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Старокиївська, розроблений ТОВ «РІАЛЬТО» у 2014 році відповідає вимогам законодавства щодо встановлення прибережних захисних смуг. Його необхідність обґрунтована в проекті та більш детально наведено у дослідницькій частині висновку;
- технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває в користуванні на умовах оренди ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: АДРЕСА_1 , яка виготовлена на підставі Детального плану території смт Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вул. Старокиївська (в частині землекористування ТОВ «Сімінвест»), затверджений рішенням Козинської селищної ради № 12 від 25.05.2016 року відповідає вимогам земельного законодавства станом на 14.05.2019 року;
- розмір прибережної захисної смуги зменшено правомірно в результаті розробленої містобудівної документації, згідно з нормами ст. 60, 61, 62, 63 Земельного кодексу України, ст. 88, 89, 90, 91 Водного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності станом на 25.05.2016 року.
Крім того, згідно підготовленого Судовим експертом Українського незалежного інституту судових експертиз Коваленко Л.А. Висновку судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 223/12/2021 від 28.10.2.022:
- технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться у постійному користуванні ТОВ «СІМІНВЕСТ» для будівництва рекреаційно-житлового комплексу в межах смт. Козин, Козинської селищної ради, Обухівського району, Київської області, яка розроблена 2014 році ТОВ ПВП «ПРОЕКТ» відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з і землеустрою та землекористування;
- технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Козинської селищної ради, що перебуває в користуванні на умовах оренди у ТОВ «РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (для будівництва рекреаційно-житлового комплексу) за адресою: АДРЕСА_1 , яка розроблена у 2019 році ТОВ «Кадастровий квартал», відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Встановлені по справі обставини та досліджені докази у своїй сукупності свідчать про те, що межі первісної земельної ділянки площею 40,8895 га 3223155400:03:028:0039, яка передавалась у користування ТОВ «Сімінвест», а в подальшому була передана в оренду ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» не накладаються на прибережні захисні смуги, конфігурація та контури яких повторюють межі, площу і конфігурацію зареєстрованих 01.02.2014 року Управлінням Держземагенства в Обухівському районі обмежень (обтяжень) згідно додатку №6 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012.
Подальший поділ земельної ділянки 3223155400:03:028:0039, яка перебувала в оренді ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», відчуження розподілених земельних ділянок, повторний поділ та продаж спірних земельних ділянок фізичним особам - відповідачам у даній справі, не змінює статусу цих земельних ділянок, оскільки вони сформовані у тих самих розмірах та межах, встановлених в Детальному плані території смт Козин.
Щодо висновків суду першої інстанції в частині неправомірності набуття у власність ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» земельних ділянок із кадастровими номерами 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0055, шляхом укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок за відсутності визначеної в частині другій статті 134 ЗК України підстави, без дотримання конкурентних засад, спрямованих на незаконне заволодіння земельними ділянками комунальної власності, що свідчить про нікчемність таких правочинів, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на спірних земельних ділянках із кадастровими номерами 3223155400:03:028:0042, 3223155400:03:028:0044, 3223155400:03:028:0055 були розташовані об`єкти незавершеного будівництва з різним ступенем готовності, державної реєстрації права власності на які не проведено.
Козинською селищною радою 10.04.2019 року прийнято рішення №15 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» земельної ділянки в оренду для будівництва рекреаційно-житлового комплексу», яким унаслідок розташування на земельній ділянці площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039 об`єктів незавершеного будівництва, які належать ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», передано таку земельну ділянку в користування на умовах оренди без проведення земельних торгів (аукціону) на позаконкурсній основі.
Після поділу земельної ділянки площею 40,8895 га кадастровий номер 3223155400:03:028:0039, 05.11.2019 на підставі рішень Козинської селищної ради від 01.11.2019 року № 7 та № 5 між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:028:0042 та 3223155400:03:028:0044.
Також, 16.04.2021 року між Козинською селищною радою та ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», на підставі рішення Козинської селищної ради від 24.03.2021 № 47 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:028:0055.
Продаж чи передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 ЗК України. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
При цьому норми частини другої статті 124, частини другої статі134 ЗК України передбачають, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із частиною 1статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва визначений статтею 331 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частинами другою, третьою якої передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши положення частини 3 статті 331 ЦК України, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібне виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.
Доки цих умов не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна) (частина 3 статті 331 ЦК України) (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 та від 22 липня 2019 року у справі № 369/3043/17-ц).
Таким чином, того що ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» не набуло право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, достатньо для висновку про те, що абзац другий частини другої статті 134 ЗК України був незастосовний для продажу первинної земельної ділянки.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договори купівлі-продажу земельних ділянок за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладені без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, і такі договори згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц).
Поряд із цим, колегія суддів апеляційного суду не може залишити без уваги доводи третьої особи про обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС 05.06.18, справа № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18); 30.01.19, справа № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18); 11.09.19, справа № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); 19.02.20, справа № 210/4458/15-ц (провадження № 14-354цс19); 04.04.20, справа № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19); 16.06.20, справа № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19); 15.09.20, справа № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) та ін.
У разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю.
За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
У такій категорії справ суд, задовольняючи вимогу сторони про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно). Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції. Інше тлумаченнястатті 216 ЦК України, за якого відповідач має заявити вимогу про повернення йому переданого за недійсним правочином, покладатиме на відповідача непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення / відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину.
Вказані висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 року у справі № 918/1043/21, у якій Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від своїх висновків, викладених у пунктах 72 та 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, та виходила з буквального тлумачення змісту статті 216 ЦК України, яке дає підстави для висновку про те, що, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.
У даній справі позовні вимоги про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності відповідачів на земельні ділянки заявлені прокурором в інтересах держави в особі Козинської селищної ради не до ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», як до сторони правочину, укладеного за відсутності підстав, визначених в частині другій статті 134 ЗК України, без дотримання конкурентних засад, а до фізичних осіб - добросовісних набувачів, які придбали спірні земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ «Рейнір Бізнес Груп», і такі вимоги заявлені не з підстав, передбачених ст. 216 ЦК України, а з посиланням на положення статті 391 ЦК України, як усунення перешкод у здійсненні власником права і розпорядження належним йому майном, а саме - земельними ділянками водного фонду (негаторний позов).
Апеляційний суд звертає увагу, що укладаючи приватно-правові угоди купівлі-продажу, орган місцевого самоврядування вступає у зобов`язальні відносини, засновані на юридичній рівності сторін перед законом і судом. Крім того, відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Відтак, сторони правочину несуть рівну відповідальність за порушення чинного законодавства на момент укладення таких договорів.
За таких обставин заявлена негаторна вимога в інтересах Козинської селищної ради у даних обставинах суперечить презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України); презумпції правомірності відомостей Державного земельного кадастру (ст. 2, 3, 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр"), презумпції правомірності відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 3, частина 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") порушує статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та покладає на одну із сторін правочинів - покупця індивідуальний та надмірний тягар всіх негативних наслідків без будь-якого відшкодування у зв`язку із позбавленням права на майно.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу законність будь-якого втручання державного органу у право на мирне володіння майном, тобто його відповідність національному законодавству та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» («East/West Alliance Limited v. Ukraine»).
Зміст «трискладового тесту» для оцінки відповідності втручання у право власності європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання; 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря).
Невідповідність втручання у право власності хоча б одному із зазначених критеріїв свідчить про протиправність втручання навіть у разі дотримання національного законодавства та (або) присудження власнику компенсації.
Контроль за дотриманням конвенційних гарантій здійснюється ЄСПЛ, який застосовує норми Конвенції відповідно до базових принципів (методів) тлумачення, до яких відносять «принцип автономного тлумачення понять», «принцип еволюційного (динамічного) тлумачення», «принцип європейського консенсусу», «принцип розсуду держави», «принцип ефективного тлумачення» та «принцип пропорційності та балансу інтересів».
Достатньо докладно стандарт верховенства права та пропорційність як його складова частина висвітлені у практиці ЄСПЛ.
Так, у рішенні у справі «Фрессо і Руар проти Франції» (Fressoz and Roire V. France) ЄСПЛ зазначає, що «необхідність» будь-якого обмеження реалізації права завжди має бути обґрунтованою. Відсутність такого мотивування - прояв свавілля держави.
У цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив неприпустимість свавільного втручання держави у права людини без нагальної на то потреби. Звичайно, насамперед уповноважені органи державної влади повинні оцінювати, чи наявна реальна суспільна потреба, яка виправдовує таке обмеження.
Вирішувати питання про пропорційність чи непропорційність обмеження прав людини має суд, адже судова влада - політично нейтральна гілка влади, покликана урівноважувати інші гілки влади у цьому напрямі.
ЄСПЛ вказав на необхідність перевіряти передбачення обмеження прав людини у національному законі, визначати наявність обставини для його застосування та вирішувати питання співмірності. У сукупності це утворює трискладовий тест на пропорційність.
Обмеження прав має передбачатись національним законом. Такий закон повинен існувати на момент введення такого обмеження.
Обмеження прав у такому разі повинно прямо передбачатись у законі, а зміст закону повинен бути доведений до відома громадянам.
Закон має відповідати критеріям якості - обмеження прав повинно бути зрозумілим для кожного.
Обмеження прав повинно відповідати легітимній меті. Така мета зумовлена потребою захистити певні найбільш важливі для держави блага та принципи.
Втручання у права має відповідати вимогам співмірності. Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не самоціллю, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю, воно має бути необхідним - безальтернативним та достатнім - а не надмірним.
Таким чином, можна зазначити, що лише при дотриманні всіх критеріїв трискладового тесту можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому - те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачем не наведено належного обґрунтування та не надано суду доказів, які підтверджують, що втручання у право власності відповідачів, добросовісних набувачів, у даній справі переслідує легітимну мету усунення перешкод державі у здійсненні нею права користування та розпоряджання спірною земельною ділянкою, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням.
Позбавлення права власності має бути здійснене відповідно до закону, необхідним у демократичному суспільстві і спрямованим на досягнення «справедливого балансу» між інтересами суспільства та інтересами заявника.
Перевіряючи дотримання «справедливого балансу» між вимогами -загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав людини, ЄСПЛ у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Кривенький проти України» констатував порушення такого балансу у зв`язку з позбавленням заявника права на земельну ділянку без надання будь-якої компенсації або іншого відповідного відшкодування, тобто порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції. ЄСПЛ зробив висновок, що відбулось непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Право власності та право користування земельною ділянкою набуваються в порядку, визначеному ЗК України, який також передбачає вичерпний перелік підстав для припинення таких прав.
Отже, суди під час розгляду справ, пов`язаних із захистом прав а власності на землю чи права землекористування повинні неухильно дотримуватись положень ЗК України щодо підстав припинення прав на землю та гарантій, установлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо захисту права власності.
У даному випадку спірні земельні ділянки відчужені у власність ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» уповноваженим органом місцевого самоврядування, який не міг не мати інформації про те, що право власності на нерухоме майно, розташоване на спірних земельних ділянках, за ТОВ «Рейнір Бізнес Груп» не зареєстровано. В подальшому, спірні земельні ділянки набуті фізичними особами на підставі цивільно-правових угод. Жодних самочинних недобросовісних дій щодо заволодіння спірними земельними ділянками відповідачі не вчиняли.
Перекладення тягаря відповідальності на фізичних осіб, які обґрунтовано сподівались на правомірність дій органу місцевого самоврядування та органу влади в особі Козинської селищної ради, за умови тривалої бездіяльності прокуратури не відповідає засадам, закріпленим як в Конституції України, так і в міжнародних актах з прав людини та у прецедентній практиці ЄСПЛ.
Заявлення негаторного позову унеможливлює застосування двосторонньої реституції.
У разі задоволення позову про повернення земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності на відповідачів буде покладено надмірний тягар, який полягає у необхідності вчинення додаткових дій щодо звернення до суду з позовами про повернення грошових коштів або стягнення збитків, пов`язаних із незаконними діями органів місцевого самоврядування.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, не оцінив надані докази, неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» - адвоката Лукашенка ЄвгенаОлександровича задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення.
У задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Громадської організації «Екологічна безпека Київщини», товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп», про повернення земельних ділянок та скасування рішень про їх державну реєстрацію - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 16 грудня 2024 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 18.12.2024 |
Номер документу | 123791082 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Таргоній Дар'я Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні