Ухвала

від 04.03.2024 по справі 646/7201/19

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/7201/19

№ провадження 2/646/804/2024

У Х В А Л А

04.03.24 м.Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., розглянувши заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді по цивільній справі № 646/7201/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави в особі Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з держави Україна моральної шкоди, завданої незаконними діями прокуратури.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та розпорядження керівника апарату суду № 02-13/120 від 01.11.2021 року про повторний авторозподіл справ в провадження судді Янцовської Т.М. надійшла справа за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області про відшкодування моральної шкоди.

02.02.2024 року за вх. № № 4953, 4954 та 16.02.2024 р. за вх. № № 6933, 6934 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали заяви про відвід судді на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України. В обґрунтування зазначених заяв позивачі зазначили на порушення цивільного процесуального законодавства суддею під час проведення підготовчого судового засідання, а саме позивачі посилаються на те, що суддею вчинено тиск на позивачів шляхом залучення до участі у справі представника Харківської обласної прокуратури Штефана Є.О., суддя не узгоджує зі сторонами по справі дату, час проведення судових засідань та не повідомляє номер залу судового засідання, порушує право позивачів на справедливий суд.

В порядку ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч. ч. 1, 2 ст. 36, ст.37 ЦПК України.

Частинами 2,3статті 40ЦПК Українипередбачено,що питанняпро відвідсудді вирішуєсуд,який розглядаєсправу.Суд задовольняєвідвід,якщо доходитьвисновку пройого обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції ізаконів Українита назасадах верховенстваправа. Зверненнядо судугромадян,організацій чипосадових осіб,які відповіднодо законуне єучасниками судовогопроцесу,щодо розглядуконкретних справсудом нерозглядаються,якщо іншене передбаченозаконом. Втручанняу здійсненняправосуддя,вплив насуд абосуддів убудь-якийспосіб,неповага досуду чисуддів,збирання,зберігання,використання іпоширення інформаціїусно,письмово абов іншийспосіб зметою дискредитаціїсуду абовпливу набезсторонність суду,заклики доневиконання судовихрішень забороняютьсяі маютьнаслідком відповідальність,установлену законом. Органидержавної владита органимісцевого самоврядування,їх посадовіособи повинніутримуватися відзаяв тадій,що можутьпідірвати незалежністьсудової влади. Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до цього Закону діє суддівське самоврядування.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

За практикою Європейського суду з прав людини визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24травня 1989року у «Справі Гаусшильдта» (HauschildtCase), заява №11/1987/134/188, §46).

Найголовніше, як відзначає Європейський суд з прав людини, - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в обвинуваченого. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (ріщення у справі Де Куббера, серія А, № 86, с. 14, п. 26).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimatereason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною»(Meћnariж v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Об`єктивнийпідхід стосуєтьсянадання судомнеобхідних гарантійдля відсутностіможливості будь-якогоправомірного сумнівущодо безсторонностіі незалежностісуду.Для задоволеннявідводу заоб`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Аналогічний висновок зроблено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 908/137/18.

Обставини, на які посилаються позивачі в обґрунтування відводу, не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що суддя Янцовська Т.М. не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи № 646/7201/19. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Однак,враховуючи те,щоб засуб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час вирішення справи № 646/7201/19, суд вважає необхідним задовольнити клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Янцовської Т.М.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід судді Янцовської Т.М. по цивільній справі № 646/7201/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до держави в особі Державної казначейської служби України, Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Справу передати для повторного автоматизованого розподілув порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.М. Янцовська