Ухвала

від 28.02.2024 по справі 196/1297/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/445/24 Справа № 196/1297/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023041600000204, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року задоволено клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023041600000204.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що враховуючи те, що триста сорок три колоди дерев різної довжини та діаметру мають значення речового доказу у кримінальному провадженні та незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, з метою всебічного, неупередженого та повного розслідування кримінального провадження для встановлення об`єктивної істини та проведення ряду слідчих дій необхідним є клопотання задовольнити та накласти арешт на вказане майно, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, повернути дерева.

Вимоги апеляційної скарги в частині поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що справу розглянуто без виклику власника майна, ухвалу слідчого судді отримано лише 08.02.2024 року.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що клопотання про арешт майна подано до суду з порушенням строків передбачених ст. 171 КПК України, порушенням норм КПК України.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення злочину та арештоване майно не відповідає ознакам речового доказу.

Вказує, що не було залучено власника майна до розгляду клопотання про арешт майна в судовому порядку

Позиції учасників судового провадження.

Адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційні скарги, просив їх задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Оскільки справу розглянуто без участі сторін по справі, ухвалу слідчого судді отримано лише 08.02.2024 року, апеляційний суд вважає строк на апеляційне оскарження не пропущеним.

Висновки слідчого судді про накладення арешту на майно, апеляційний суд вважає правильними.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який згідно до ч.1 ст. 170 КПК України - є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Так, відповідно до змісту клопотання слідчого про арешт майна 27 січня 2024 року слідчим СВ ВП №11 за участю керівника СФГ «Злагода» ОСОБА_9 , майстра лісу Царичанського лісництва, проведено огляд автомобіля марки ГАЗ 3307, блакитного кольору, днз НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить СФГо «Злагода», який знаходиться на території ВП №11 ДРУП ГУНП в Дніпропетровської області за адресою: вул. Нагорна, 9 смт Царичанка, Дніпровського району, Дніпропетровської області. В ході огляду в багажному відділенні даного автомобіля виявлено, оглянуто та вилучено 343 (триста сорок три) колоди дерев різної довжини та діаметру.

27 січня 2024 року слідчим СВ ВП №11 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_10 за правилами, передбаченими ч.ч.3, 5-7 ст. 110 КПК України, винесено постанову про визнання триста сорок три колоди дерев породи «Дуб», «Акація» та «Бересток», різної довжини та діаметру, речовими доказами по вказаному кримінальному провадженні, так як зазначена деревина, яка вилучена під час огляду автомобіля, є об`єктом вчинення кримінального провадження, передбаченого ст. 246 КК України.

25 жовтня 2023 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041600000204 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що накладення арешту на майно є необхідним, оскільки триста сорок три колоди дерев різної довжини та діаметру мають значення речового доказу у кримінальному провадженні та незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, з метою всебічного, неупередженого та повного розслідування кримінального провадження для встановлення об`єктивної істини та проведення ряду слідчих дій, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки в рамках кримінального провадження будуть проводитися відповідні слідчі дії.

Слідчий суддя дотримався вимог п.п. 5, 6 ч.2 ст. 173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на вилучене майно з метою його збереження.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні органу досудового розслідування, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023041600000204 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4