Ухвала

від 04.03.2024 по справі 466/953/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/953/24

Провадження № 1-кп/466/444/24

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

04 березня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №12023140000000888 від 03.07.2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України,

за участю прокурора: ОСОБА_7 ,

обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.10.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10.12.2023 з визначенням розміру застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, яку не внесено.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.01.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, яку не внесено.

Прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого під вартою завершується 16 березня 2024 року, а тому виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки судовий розгляд у даному кримінальному провадженню завершити у зазначений термін не представляється можливим, у зв`язку з необхідністю проведення судового розгляду, допиту свідків, дослідження доказів та ін.

Зазначає, що кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6 відносяться до категорії особливо тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна. При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення вказує, що наявні докази, які дають підстави обґрунтовано обвинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи та соціальних зв`язків, обвинувачений не одружений, не має дітей та не має будь - яких інших осіб на утриманні; наявний ризик повторення протиправної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки в останнього відсутні будь - які інші джерела доходів. Разом з тим, оцінюючи особу обвинуваченого та обставини вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, сторона обвинувачення переконана в тому, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наведені фактичні дані та ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , може: переховуватися від органів досудового розслідуваним та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинені ним діяння може спонукати останнього, перебуваючи на волі, ухилитися (змінити місце проживання тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Також вважає за необхідне врахувати, що в останнього відсутнє місце праці, офіційне джерело доходу та міцні соціальні зв`язки, які б перешкоджали йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі. Зазначає, що ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування і схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували ОСОБА_6 . Просить врахувати, що на даний час не встановлено всіх свідків та осіб, які можуть бути причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення та відносно таких кримінальне провадження виділено в окреме провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, а також враховуючи, що останній неодноразово судимий, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків у останнього, а тому сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_6 може продовжити займатися злочинною діяльністю та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_6 матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, може узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Наголошує, що згідно ст. 183 КПК України заборон щодо застосування, продовження застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 підтримав доводи, наведені у письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_10 проти клопотання прокурора заперечили, просили визначити розмір застави у меншому розмірі.

Ознайомившись з поданими клопотаннями, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Водночас, відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде відповідати характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).

Як зазначає Європейський суд з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Так, судом встановлено, що 12.10.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України, 13.10.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та 20.10.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.10.2023 обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10.12.2023 з визначення розміру застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, яку не внесено.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.01.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720 гривень, яку не внесено та завершується 16 березня 2024 року.

Завершити розгляд кримінального провадження до вказаного числа є неможливим.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років із конфіскацією майна. Також у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченим злочинів і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину, продовження злочинної діяльності, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений має можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, з урахуванням наведених обставин, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання передбаченого що застосування запобіжних заходів не пов`язаних з утриманням обвинуваченого під вартою, не попередить вчинення ним нових злочинів, не забезпечить його належної поведінки та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому з врахуванням вказаного вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою.

Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину встановлюється у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 1 січня 2023 року становить 2694 гривні, так як інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення вчиненні впродовж 2023 року та обрано запобіжний захід у 2023 році застосовуються вищевказані розміри, оскільки застосування розмірів передбачених на 2024 рік погіршуватимуть становище обвинуваченого, оскільки збільшуватимуть розмір застави.

При визначенні розміру застави необхідно врахувати не лише майновий стан підозрюваного, а й значну суспільну небезпеку інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного та вагомість вищеописаних ризиків.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п. З ст. 5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства.

Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

З врахуванням положень ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 369, 372, 376, КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави з 04 березня 2024 року по 02 травня 2024 року включно.

У відповідності до положень ст.ст. 182, 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб ( двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень 00 копійок).

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

2) не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчог прокурора, суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальї провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від ста,і кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним кримінальному провадженні №12023140000000888 від 03.07.2023;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади св паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право і виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку наявності таких.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання даних обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.

Для виконання копії ухвали скерувати у Державну установу «Львівська установа виконання покарання (№19) за місцем утримання обвинуваченого.

Копії ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.

Текст ухвали складений 04 березня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1