Рішення

від 23.02.2024 по справі 922/4475/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2024м. ХарківСправа № 922/4475/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків до Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+", м.Харків про визнання трудових правовідносин припиненими за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, Чуб С.В.

від першого відповідача: Бочарова О.М., Микитюк В.О.

від другого відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_2 (надалі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" (надалі - другий відповідач) про визнання припиненими з 15.09.2023 трудових відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+".

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що він є одним із засновників та директором ТОВ "ДІП Сервіс+". 15.09.2023 ним була складена та підписана заява про звільнення з даної посади за власним бажанням, а також направлено на адресу першого відповідача, який є іншим засновником ТОВ "ДІП Сервіс+", повідомлення про скликання позачергових загальних зборів щодо припинення виконання обов`язків директора даного товариства. Однак заплановані на 16.10.2023 позачергові загальні збори учасників не відбулися через відсутність першого відповідача, у зв`язку з чим не було кворуму для прийняття рішень. Позивач вважає свої корпоративні права порушеними та просить з 15.09.2023 визнати припиненими його трудові правовідносини з ТОВ "ДІП Сервіс+".

Ухвалою від 30.10.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.11.2023.

У підготовчому засіданні 22.11.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 13.12.2023.

Ухвалою від 13.12.2023 підготовче засідання відкладено на 19.01.2024.

13 грудня 2023 року від першого відповідача надійшли пояснення, в яких викладено заперечення проти позовних вимог, а також клопотання про долучення до матеріалів справи електронного доказу, а саме копії відеозапису з системи відеоспостереження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 за 16 жовтня 2023 року за період часу з 14 години 29 хвилин по 15 годину 29 хвилин.

Ухвалою від 19.01.2024 вищевказані пояснення та електронний доказ прийняті судом та долучені до матеріалів справи. Крім того, даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.01.2024.

Ухвалами від 26.01.2024 та 21.02.2024 розгляд справи в судовому засіданні відкладався на 21.02.2024 та 23.02.2024, відповідно.

У судовому засіданні 23.02.2024 позивач та його представник підтримали доводи викладені в позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представники першого відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечили з підстав, наведених у раніше поданих письмових поясненнях.

Другий відповідач відзиву не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце підготовчих та судових засідань у даній справі повідомлявся належним чином.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника другого відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (позивач у справі) є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" (код ЄДРПОУ 38631806). Розмір частки засновника (учасника): 30000,00. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50.

При цьому, позивач також є керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+".

Відповідно до п.10.1 Статуту ТОВ "ДІП Сервіс+" (надалі - Статут) виконавчий орган Товариства є одноосібним в особі директора та здійснює управління поточною діяльністю Товариства, підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень.

Як зазначає позивач у позові, він вирішив припинити трудові відносини з Товариством шляхом звільнення з посади директора.

15 вересня 2023 року позивачем було складено та підписано заяву, адресовану Голові Загальних зборів учасників ТОВ "ДІП Сервіс+", в якій він просив звільнити його з посади директора Товариства з 15 вересня 2023 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.

Дана заява була того ж дня направлена позивачем засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 6100501108207) на адресу іншого учасника ТОВ "ДІП Сервіс+" - ОСОБА_2 , якій відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, належить частка засновника (учасника) у розмірі 30000,00грн., відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50.

Слід зазначити, що заява про звільнення не була вручена ОСОБА_2 та повернулася відправнику 07.10.2023, що підтверджується наявною у справі інформацією з веб-сайту АТ "Укрпошта" (номер поштового відправлення 6100501108207).

У відповідності з п.п.9.1-9.4 Статуту вищим органом Товариства є загальні збори його учасників. Кожен учасник Товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник Товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства.

Згідно з п.10.8 Статуту повноваження директора можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

При цьому, відповідно до пп. 6 п. 9.5 Статуту ТОВ до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема, обрання виконавчого органу Товариства.

Загальні збори учасників скликаються у наступних випадках: з ініціативи виконавчого органу Товариства; на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства (п.9.8 Статуту).

Відповідно до п. 9.12 Статуту виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання поштового повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. За згодою всіх учасників Товариства повідомлення про скликання загальних зборів може бути зроблено в іншій формі (шляхом розсилання листів на електронну адресу учасників, ін.).

У повідомленні про загальні збори зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Враховуючи вищевказані положення Статуту, ОСОБА_1 , як директор ТОВ "ДІП Сервіс+", 15.09.2023 склав та підписав повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ДІП Сервіс+", яке адресовано ОСОБА_2 , як іншому учаснику ТОВ "ДІП Сервіс+".

У даному повідомленні про скликання позачергових загальних зборів учасників позивач зазначив, що директор висловив ініціативу у скликанні позачергових загальних зборів Товариства 16.10.2023 о 15:00 за адресою: АДРЕСА_1 . Також, у повідомленні містився порядок денний позачергових загальних зборів учасників Товариства, що передбачав розгляд наступних питань:

1. Припинення виконання обов`язків Директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" з 15.09.2023 та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи;

2. Розгляд заяви про звільнення за власним бажанням (відповідно до ст. 38 КЗпП).

Дане повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства було надіслано на адресу ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 6100501108193).

Відповідно до наявної у справі інформації з веб-сайту АТ "Укрпошта" (номер поштового відправлення 6100501108193) вищевказане повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства також не було вручене ОСОБА_2 та повернулося відправнику 07.10.2023.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази повідомлення позивачем іншого учасника ОСОБА_2 про скликання на 16.10.2023 загальних зборів учасників товариства з вищевказаних питань порядку денного.

Заплановані на 16.10.2023 о 15:00 за адресою 61068, м. Харків, пров. Брянський, буд. 5А позачергові загальні збори учасників ТОВ "ДІП Сервіс+" не відбулися через відсутність ОСОБА_2 , яка не була обізнана про їх проведення, у зв`язку з чим не було кворуму для прийняття рішень.

Так, згідно з п. 9.7 Статуту рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, З, 12 пункту 9.5, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 8, 9 пункту 9.5, приймаються одностайно всіма учасниками Товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників Товариства, які мають право голосу з відповідних питань.

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначає, що ним належно вчинено та дотримано законодавчо визначену процедуру, а також усі передбачені чинним законодавством та визначені статутом ТОВ "ДІП Сервіс+" дії щодо дотримання порядку звільнення із посади директора, однак перший відповідач умисно не виконує жодних обов`язків, які передбачені Статутом Товариства та законодавством України.

У зв`язку з цим, позивач у позові просить визнати припиненими з 15.09.2023 свої трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+".

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Матеріли справи свідчать, що відповідно до Статуту позивач, як директор товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

При цьому, згідно з п.10.8 Статуту повноваження директора можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків. В той же час, відповідно до пп. 6 п. 9.5 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема, обрання виконавчого органу Товариства.

З урахуванням викладеного, позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

З матеріалів справи вбачається, що позивач склав на ім`я Голови загальних зборів учасників Товариства заяву про своє звільнення та ініціював проведення загальних зборів для розгляду цього питання, про що направив відповідне повідомлення на адресу іншого учасника - ОСОБА_2 .

При цьому позивач у позові посилається на те, що перший відповідач проігнорувала повідомлення позивача про його звільнення та умисно не з`явилася для участі у призначених на 16.10.2023 загальних зборах, у зв`язку з чим питання про звільнення позивача з посади директора не могло бути розглянуто через відсутність кворуму.

Втім, дослідивши обставини справи та проаналізувавши докази, надані позивачем, на які останній посилався як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що останній дотримався порядку встановленого статтею 38 КЗпП України щодо повідомлення іншого учасника товариства про свій намір бути звільненим та про дотримання порядку скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення.

Водночас, передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні заява позивача про звільнення його з займаної посади директора та повідомлення про скликання загальних зборів, які надсилалися, проте не були вручені іншому учаснику товариства ( ОСОБА_2 ), що підтверджується інформацією з веб-сайту АТ "Укрпошта" (номери поштових відправлень 6100501108207 та 6100501108193).

Таким чином, ОСОБА_2 не була обізнана ані про написання позивачем заяви звільнення з посади директора, ані про скликання позачергових загальних зборів.

Будь-які інші докази повідомлення іншого учасника товариства про звільнення позивача з посади директора та про скликання загальних зборів, призначених на 16.10.2023 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 73, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оскільки судове рішення має ґрунтуватися на обставинах, що були встановлені судом на підставі наданих сторонами доказів, однак матеріали справи не свідчать про надання позивачем доказів отримання першим відповідачем повідомлення про проведення 26.10.2023 позачергових загальних зборів товариства, на яких мало бути вирішено питання про звільнення позивача з посади директора цього товариства, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем порушення його прав.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що саме по собі направлення заяви про звільнення та повідомлення про скликання загальних зборів учасників на адресу першого відповідача є належним виконанням порядку скликання загальних зборів, виходячи з наступного.

Особа, яка скликає загальні збори учасників Товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17.

Однак позивач під час розгляду даної справи не довів вжиття ним належних заходів щодо повідомлення першого відповідача про час та місце проведення загальних зборів.

Суд зауважує, що вжиття позивачем всіх необхідних заходів щодо доведення до учасників товариства інформації (повідомлення) про скликання загальних зборів є необхідним і для належного виконання ним, як директором, свого обов`язку щодо надання учасникам можливості ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників, а також щодо забезпечення належних умов для ознайомлення з такими документами та інформацією (п.9.12 Статуту).

Отже, позивач, який ще до моменту проведення призначених на 16.10.2023 позачергових загальних зборів учасників Товариства дізнався про неповідомлення іншого учасника про їх скликання, оскільки відповідні поштові відправлення були повернуті позивачу ще 07.10.2023, був зобов`язаний вжити всіх можливих заходів щодо повторного повідомлення першого відповідача.

Невчинення позивачем таких дій, недоведення позивачем обставини, що інший учасник товариства - ОСОБА_2 була обізнана про намір позивача бути звільненим з посади директора, а також про проведення 26.10.2023 позачергових зборів учасників товариства для вирішення цього питання, свідчить про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Окрім вищенаведеного, суд також вважає за необхідне звернути увагу і на наступні обставини, які фактично є додатковими підставами для відмови в задоволенні його позову.

Так, стаття 38 КЗпП передбачає, що розірвання трудового договору за заявою працівника може відбуватися:

1) через два тижні після подання відповідної письмової заяви про звільнення (є загальним строком, не потребує наведення будь-яких підстав);

2) у строк, про який просить працівник (потребує наведення відповідних поважних причин).

Зокрема, в останньому випадку заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням має бути зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин).

У даній справі позивач у позові та у заяві про звільнення вказує, що просить звільнити його в день написання заяви (15.09.2023), що може мати місце лише за наявності відповідних поважних причин.

Проте такі поважні причини не були наведені позивачем, ані у його заяві про звільнення від 15.09.2023, ані у повідомленні про скликання загальних зборів.

Відсутність відповідного обґрунтування свідчить про безпідставність вимог позивача про визнання припиненими трудових відносин з ТОВ "ДІП Сервіс+" саме з 15.09.2023.

Також слід зауважити, що відповідно до статті 36 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39) є однією з підстав припинення трудового договору.

Згідно з п.10.8 Статуту повноваження директора можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Отже Статутом передбачено, що повноваження директора припиняються лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Однак складене позивачем повідомлення від 15.09.2023 про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства не передбачало розгляду питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Відповідно, без розгляду на загальних зборах питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, загальні збори не могли припинити повноваження позивача, у тому числі й шляхом розірвання з ним трудового договору.

Підсумовуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" (61068, м.Харків, пров.Брянський, буд.5А, код 38631806) про визнання припиненими з 15 вересня 2023 року трудових відносин відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "04" березня 2024 р.

Суддя М.В. Калантай