Постанова

від 16.04.2024 по справі 922/4475/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/4475/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. 679 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2024, ухвалене суддею Калантай М.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області 23.02.2024 о 13 год. 06 хв. (повне рішення складено 04.03.2024) у справі №922/4475/23

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

до 1) Фізичної особи ОСОБА_2 , м.Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+", м.Харків,

про визнання трудових правовідносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" про визнання припиненими з 15.09.2023 трудових відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.02.2024 у справі №922/4475/23 у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування вказаного рішення господарський суд зазначив наступне: позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що останній дотримався порядку встановленого статтею 38 КЗпП України щодо повідомлення іншого учасника товариства про свій намір бути звільненим та про дотримання порядку скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення, а саме, у матеріалах справи наявні заява позивача про звільнення його з займаної посади директора та повідомлення про скликання загальних зборів, які надсилалися, проте не були вручені іншому учаснику товариства ( ОСОБА_2 ), що підтверджується інформацією з веб-сайту АТ "Укрпошта" (номери поштових відправлень 6100501108207 та 6100501108193), таким чином, ОСОБА_2 не була обізнана ані про написання позивачем заяви звільнення з посади директора, ані про скликання позачергових загальних зборів; будь-які інші докази повідомлення іншого учасника товариства про звільнення позивача з посади директора та про скликання загальних зборів, призначених на 16.10.2023 в матеріалах справи відсутні; особа, яка скликає загальні збори учасників Товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17), однак позивач під час розгляду даної справи не довів вжиття ним належних заходів щодо повідомлення першого відповідача про час та місце проведення загальних зборів. Господарський суд зазначив, що позивач, який ще до моменту проведення призначених на 16.10.2023 позачергових загальних зборів учасників Товариства дізнався про неповідомлення іншого учасника про їх скликання, оскільки відповідні поштові відправлення були повернуті позивачу ще 07.10.2023, був зобов`язаний вжити всіх можливих заходів щодо повторного повідомлення першого відповідача; невчинення позивачем таких дій, недоведення позивачем обставини, що інший учасник товариства - ОСОБА_2 була обізнана про намір позивача бути звільненим з посади директора, а також про проведення позачергових зборів учасників товариства для вирішення цього питання, свідчить про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог. Також суд першої інстанції навів додаткові підстави для відмови в задоволенні його позову: позивач у позові та у заяві про звільнення вказує, що просить звільнити його в день написання заяви (15.09.2023), що може мати місце лише за наявності відповідних поважних причин, проте такі поважні причини не були наведені позивачем, ані у його заяві про звільнення від 15.09.2023, ані у повідомленні про скликання загальних зборів; складене позивачем повідомлення від 15.09.2023 про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства не передбачало розгляду питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, відповідно, не розглянувши на загальних зборах питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, загальні збори не могли припинити повноваження позивача, у тому числі й шляхом розірвання з ним трудового договору.

Позивач у межах встановленого законом строку через систему "Електронний суд" надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення господарського суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає наступне: позивачем було повідомлено відповідача про скликання загальних зборів шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення, тобто у порядку, встановленому законодавством та Статутом Товариства; статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що про проведення загальних зборів товариства повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів, ця норма Закону позивачем була дотримана в повному обсязі. На думку апелянта, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника; небажання першого відповідача, ОСОБА_2 , отримувати надіслану на її адресу кореспонденцію, що стало підставою для її повернення поштовою установою відправнику за закінченням терміну зберігання, не може свідчити про неналежне виконання позивачем обов`язку з повідомлення першого відповідача про проведення загальних зборів Товариства; доказів не здійснення зазначеного відправлення, здійснення його за неналежною адресою, чи існування обставин, що унеможливили отримання цього поштового відправлення, першим відповідачем надано не було.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2024 у справі №922/4475/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "16" квітня 2024 р. о 12:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк до 11.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо. Іншою ухвалою від цієї ж дати витребувано у суду першої інстанції матеріали даної справи, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду 25.03.2024.

15.04.2024 представник позивача надав додаткові пояснення, в яких, із посиланням на правовий режим воєнного стану та ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, де розташовано ТОВ "ДІП Сервіс+", зазначає, що ОСОБА_1 самостійно визначив дату звільнення з 15.09.2023.

У судовому засіданні 16.04.2024 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Інші учасники справи письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали. Представники першого відповідача у судовому засіданні виклали усні заперечення щодо вимог апелянта, посилаючись, зокрема, на наявні в матеріалах справи докази.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Під час судового засідання також було досліджено відеозапис, який представник першого відповідача надав до господарського суду (клопотання від 13.12.2023, а.с.61), зазначивши, що відповідний запис із системи відеоспостереження підтверджує ту обставину, що позивач 16.10.2023 не прибув за адресою місцезнаходження ТОВ "ДІП Сервіс+" (м.Харків, пров.Брянський, буд.5А) для участі у Загальних зборах учасників товариства, які були ним скликані на вказану дату, на 15:00 годину.

Присутні в судовому засіданні представники позивача та першого відповідача не висловлювали заперечень щодо повноти дослідження доказів, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників позивача та першого відповідача, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Як вбачається з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не заперечується учасниками справи, ОСОБА_1 є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" (код ЄДРПОУ 38631806). Розмір частки засновника (учасника): 30000,00 грн. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50. Іншим учасником товариства є ОСОБА_2 , якій належить частка засновника (учасника) у розмірі 30000,00 грн, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50.

ОСОБА_1 також є керівником (директором) ТОВ відповідальністю "ДІП Сервіс+".

Відповідно до п.10.1 Статуту ТОВ "ДІП Сервіс+" (надалі - Статут) виконавчий орган Товариства є одноосібним в особі директора та здійснює управління поточною діяльністю Товариства, підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень.

У відповідності з п.п.9.1-9.4 Статуту вищим органом Товариства є загальні збори його учасників. Згідно з пп. 6 п. 9.5 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема, обрання виконавчого органу Товариства.

Загальні збори учасників скликаються у наступних випадках: з ініціативи виконавчого органу Товариства; на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства (п.9.8 Статуту).

Відповідно до п. 9.12 Статуту виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання поштового повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. За згодою всіх учасників Товариства повідомлення про скликання загальних зборів може бути зроблено в іншій формі (шляхом розсилання листів на електронну адресу учасників, ін.). У повідомленні про загальні збори зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників Товариства.

15.09.2023 позивачем було складено та підписано заяву, адресовану Голові Загальних зборів учасників ТОВ "ДІП Сервіс+", в якій він просив звільнити його з посади директора Товариства з 15.09.2023 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП.

Заяву було того ж дня направлено позивачем засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 6100501108207) на адресу іншого учасника ТОВ "ДІП Сервіс+" - ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 (а.с.12).

Вказане поштове відправлення не було отримано ОСОБА_2 та повернулося відправнику 07.10.2023, що підтверджується наявною у справі інформацією з веб-сайту АТ "Укрпошта" (а.с.73).

Також, враховуючи вищевказані положення Статуту, ОСОБА_1 , як директор ТОВ "ДІП Сервіс+", 15.09.2023 склав та підписав повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ДІП Сервіс+", яке адресовано ОСОБА_2 , як іншому учаснику ТОВ "ДІП Сервіс+".

У даному повідомленні про скликання позачергових загальних зборів учасників (а.с.11) позивач зазначив, що директор висловив ініціативу у скликанні позачергових загальних зборів Товариства 16.10.2023 о 15:00 за адресою: АДРЕСА_2 . Також, у повідомленні містився порядок денний позачергових загальних зборів учасників Товариства, що передбачав розгляд наступних питань:

1. Припинення виконання обов`язків Директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" з 15.09.2023 та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи;

2. Розгляд заяви про звільнення за власним бажанням (відповідно до ст. 38 КЗпП).

Дане повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства було надіслано на адресу ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 6100501108193, а.с. 12, зворотний бік). Відповідно до наявної у справі інформації з веб-сайту АТ "Укрпошта" (а.с.73, зворотний бік) вищевказане повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства також не було отримано ОСОБА_2 та повернулося відправнику 07.10.2023.

Заплановані на 16.10.2023 о 15:00 за адресою АДРЕСА_2 позачергові загальні збори учасників ТОВ "ДІП Сервіс+" не відбулися.

У зв`язку з цим, вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_1 20.10.2023 звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Рішенням Господарського суду Харківської області у даній справі у позові було відмовлено з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову в даній справі є вимога керівника (директора) товариства з обмеженою відповідальністю про припинення трудових відносин із товариством.

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Разом з тим, у даному випадку спірні правовідносини врегульовані нормами не лише трудового, але, насамперед, корпоративного законодавства.

Чинна редакція Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Статуту позивач, як директор товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора. При цьому, згідно з пп. 6 п. 9.5 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема, обрання виконавчого органу Товариства.

З урахуванням викладеного, позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством. Про відповідне зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем у даній справі обрано належний спосіб захисту.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що позивач не довів вжиття ним належних заходів щодо повідомлення першого відповідача про час та місце проведення загальних зборів тоді як апелянт у скарзі наполягає на тому, що ОСОБА_1 повною мірою виконав відповідні вимоги чинного законодавства та Статуту.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

З урахуванням вищенаведених приписів ч.2, 3 ст.32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також п. 9.12 Статуту, директор ТОВ "ДІП Сервіс+" при скликанні загальних зборів мав дотриматися такого порядку: надіслати поштове повідомлення про це кожному учаснику Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

Відповідне поштове повідомлення про скликання зборів на 16.10.2023 ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 15.09.2023, тобто з дотриманням встановленого тридцятиденного строку, на належну адресу ( АДРЕСА_1 ). Як вбачається з матеріалів справи, процесуальні документи, які суд першої інстанції направляв на вказану адресу ОСОБА_2 , було повернуто відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 34) що, відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, свідчить про належне повідомлення учасника справи про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21 тощо).

Окрім того, за вказаною адресою ОСОБА_2 отримала ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 16.04.2024 (а.с.165).

Зазначене дає підстави для висновку, що отримання або неотримання кореспонденції ОСОБА_2 за вказаною адресою перебувало поза межами контролю позивача як відправника і залежало виключно від волі отримувача.

У судовому засіданні 16.04.2024 представники першого відповідача, не заперечуючи того факту, що адреса, на яку позивач направив повідомлення, є адресою реєстрації ОСОБА_2 , водночас стверджували, що ОСОБА_2 з 2022 року фактично мешкає за адресою місцезнаходження ТОВ "ДІП Сервіс+" ( АДРЕСА_3 ), про що, за їх словами, позивачеві станом на 15.09.2023 було відомо.

Проте доказів, що підтверджували б відповідні обставини, матеріали справи не містять.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні правильно зазначив, що особа, яка скликає загальні збори учасників Товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17).

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/6983/17, на яку послався місцевий господарський суд, у вказаній справі №904/6983/17 судами не було прийнято накладну кур`єрської служби як доказ належного повідомлення учасника товариства про проведення зборів з огляду, зокрема, на ті обставини, що в накладній зазначено, що поштова послуга є міжміською, тоді як позивач і відповідач знаходяться за юридичною адресою в місті Дніпро; зазначене відправлення повернуто відправнику за місяць до дати зборів, проте жодних інших заходів для повідомлення учасника про призначені збори не вживалось.

Разом з тим, у даній справі №922/4475/23 ані суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, ані представники першого відповідача під час апеляційного провадження, не обґрунтували в чому саме полягає "формальність" направлення позивачем повідомлення, завчасно надісланого на належну адресу учасника товариства в порядку, передбаченому законом і Статутом, і яких іще розумних додаткових заходів мав вжити позивач, враховуючи, що поштові відправлення були повернуті поштою 07.10.2023 тоді як збори учасників було призначено на 16.10.2023.

Здійснення повторного повідомлення ОСОБА_2 про дату зборів (про необхідність якого зазначив місцевий господарський суд) у будь-якому випадку не відповідало б вимогам закону та Статуту щодо направлення повідомлення не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, причому ці обставини виникли не внаслідок неправильних дій позивача, а виключно через бездіяльність першого відповідача, яким без поважних причин не було отримано вказане повідомлення.

Відповідно до п. 9.12 Статуту, за згодою всіх учасників Товариства повідомлення про скликання загальних зборів може бути зроблено в іншій формі (шляхом розсилання листів на електронну адресу учасників, ін.).

Однак матеріали справи не містять доказів наявності такої згоди ОСОБА_2 на отримання повідомлень в електронній формі на визначену нею електронну адресу.

Тому, на думку колегії суддів, відмова місцевого господарського суду в позові з посиланням на відсутність доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про проведення зборів 16.10.2023 є немотивованою.

Під час апеляційного провадження представники першого відповідача, посилаючись на відеозапис, наданий ними до суду першої інстанції, стверджували, що позивач 16.10.2023 не прибув за місцезнаходженням ТОВ "ДІП Сервіс+" (м. Харків, пров. Брянський, буд. 5А) для участі у загальних зборах учасників товариства, які були ним скликані на вказану дату, на 15:00 годину.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Дослідивши у судовому засіданні 16.04.2024 відеозапис, на який посилалися представники першого відповідача колегія суддів зазначає наступне.

За твердженням представників відповідача, вказаний запис зроблено за допомогою системи відеоспостереження, встановленої на будівлі за адресою АДРЕСА_3 , де знаходиться ТОВ "ДІП Сервіс+". Разом з тим, із самого запису відповідного не вбачається, він не дає змоги ідентифікувати місце відеозйомки, а відтак і встановити обставини, на які посилається перший відповідач і які, на його думку, мають значення для вирішення спору. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 20.03.2018 у справі № 910/3585/17, в якій суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що із відеозапису, наданого учасником справи, неможливо встановити обставини, на які він посилається, зокрема, через те, що відеозапис не надає можливості ідентифікувати місце відеозйомки і встановити особу, яку знято.

Представники першого відповідача також стверджували, що сходи та двері, які видно на відеозаписі, є єдиним входом до будівлі, в якій знаходиться ТОВ "ДІП Сервіс+". Однак матеріали справи не містять доказів (планів, схем тощо), які б підтверджували, що такий вхід є єдиним і що позивач не міг потрапити до будівлі іншим шляхом. Також представниками першого відповідача не доведено, що позивач не міг прибути за вказаною адресою раніше або пізніше того відрізку часу, який зафіксовано на відео.

В оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд як на додаткову підставу для відмови в позові вказав на те, що складене позивачем повідомлення від 15.09.2023 про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства не передбачало розгляду питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, відповідно, без розгляду на загальних зборах питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, загальні збори не могли припинити повноваження позивача, у тому числі й шляхом розірвання з ним трудового договору.

Стосовно вказаного аргумента колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 9.12 Статуту до порядку денного загальних зборів можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників Товариства. Тому, у разі вжиття заходів для своєчасного отримання поштової кореспонденції, а саме, повідомлення про порядок денний зборів, надісланого ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 у встановленому законом та Статутом порядку, учасники товариства мали змогу внести зміни до порядку денного зборів.

У судовому засіданні 16.04.2024 представники першого відповідача зазначали, що можуть надати до суду апеляційної інстанції додаткові докази на підтвердження своїх заперечень проти вимог апелянта.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак представники першого відповідача не надали доказів наявності таких об`єктивних причин, а також не просили про відкладення розгляду справи для надання ними додаткових доказів (з обґрунтуванням об`єктивної неможливості подання їх до суду першої інстанції, у відповідності до вищенаведених вимог ч.3 ст.269 ГПК України).

Посилання представників першого відповідача в судовому засіданні 16.04.2024 на те, що ОСОБА_2 скликала загальні збори ТОВ "ДІП Сервіс+" на 19.02.2024, на які ОСОБА_1 прибув, але відмовився підписувати документи колегія суддів не вважає переконливими доводами, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять. Окрім того, вищенаведені твердження представників першого відповідача не змінюють тих обставин, що ОСОБА_2 без поважних причин (а саме, через бездіяльність, що виявилася у неотриманні поштової кореспонденції, направленої позивачем на її належну адресу у встановленому законом та Статутом порядку) не прибула на збори, призначені позивачем на 16.10.2023, внаслідок чого збори не відбулися.

Відповідне призвело до порушення гарантованого законом та Статутом права позивача як директора ТОВ "ДІП Сервіс+" на припинення трудових правовідносин із зазначеним товариством.

Отже, у відповідності до вищенаведених норм закону та практики їх застосування Верховним Судом, колегія суддів зазначає, що таке порушене право підлягає поновленню в судовому порядку, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.

Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам всіх учасників справи, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Тому, враховуючи, що доводи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду має бути скасовано з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (а саме, обставинам, що свідчать про належне повідомлення позивачем першого відповідача про час та місце проведення загальних зборів учасників товариства).

Разом з тим, як уже зазначалося, ОСОБА_1 , звертаючись з позовом 20.10.2023, просив господарський суд визнати вказані трудові відносини припиненими з 15.09.2023. Однак матеріали справи не містять обґрунтування щодо наявності фактичних та правових підстав для припинення трудових відносин з моменту, що передував не лише зверненню з позовом та вирішенню спору судом, але і даті 16.10.2023, на яку самим позивачем було призначено загальні збори учасників ТОВ "ДІП Сервіс+".

Під час апеляційного провадження позивачем також не було наведено відповідного обґрунтування позовних вимог в частині дати припинення трудових відносин, натомість у судовому засіданні 16.04.2024 представник позивача зазначив, що у разі задоволення позову правильним буде визначити дату припинення трудових відносин з моменту ухвалення рішення у даній справі.

Тому, оскільки, як було встановлено вище, ОСОБА_1 правомірно звернувся до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими то їх має бути припинено не ретроспективно (що означало б прийняття судом рішення про встановлення факту, а не про вирішення спору), а саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст.284 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Отже, колегія суддів зазначає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме, трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" слід визнати припиненими з 16.04.2024, тобто з дати набрання законної сили цією постановою.

Розподіл судових витрат між сторонами за результатами даного апеляційного провадження здійснюється у відповідності до вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись п.2 ч.1 статті 275, п.3 ч.1 статті 277, статтями 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2024 у справі №922/4475/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" (61068, м. Харків, пров. Брянський, буд. 5А, код ЄДРПОУ 38631806) з 16.04.2024 (з дати набрання законної сили цією постановою).

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1342,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 2013,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" (61068, м. Харків, пров. Брянський, буд. 5А, код ЄДРПОУ 38631806) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1342,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 2013,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.04.2024.

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов