Постанова

від 28.08.2024 по справі 922/4475/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4475/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Шевель О.В., судді: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.)

від 16.04.2024

у справі № 922/4475/23

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+"

про визнання трудових правовідносин припиненими,

за участю представників учасників справи:

позивача - Чуб С.В.

відповідача 1 - не з`явилися

відповідача 2 - не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" про визнання припиненими з 15.09.2023 трудових відносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+".

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є одним із засновників та директором ТОВ "ДІП Сервіс+". 15.09.2023 ним була складена та підписана заява про звільнення з даної посади за власним бажанням, а також направлено на адресу першого відповідача, який є іншим засновником ТОВ "ДІП Сервіс+", повідомлення про скликання позачергових загальних зборів щодо припинення виконання обов`язків директора даного товариства. Однак заплановані на 16.10.2023 позачергові загальні збори учасників не відбулися через відсутність першого відповідача, у зв`язку з чим не було кворуму для прийняття рішень. Позивач вважає свої корпоративні права порушеними та просить з 15.09.2023 визнати припиненими його трудові правовідносини з ТОВ "ДІП Сервіс+".

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.02.2024 у справі №922/4475/23 у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що останній дотримався порядку встановленого статтею 38 КЗпП України щодо повідомлення іншого учасника товариства про свій намір бути звільненим та про дотримання порядку скликання загальних зборів для вирішення питання про його звільнення, а саме, у матеріалах справи наявні заява позивача про звільнення його з займаної посади директора та повідомлення про скликання загальних зборів, які надсилалися, проте не були вручені іншому учаснику товариства ( ОСОБА_1 ), що підтверджується інформацією з веб-сайту АТ "Укрпошта" (номери поштових відправлень 6100501108207 та 6100501108193). Суд дійшов висновку, що позивач, який ще до моменту проведення призначених на 16.10.2023 позачергових загальних зборів учасників Товариства дізнався про неповідомлення іншого учасника про їх скликання, оскільки відповідні поштові відправлення були повернуті позивачу ще 07.10.2023, був зобов`язаний вжити всіх можливих заходів щодо повторного повідомлення першого відповідача; невчинення позивачем таких дій, не доведення позивачем обставин, що інший учасник товариства - ОСОБА_1 була обізнана про намір позивача бути звільненим з посади директора, а також про проведення позачергових зборів учасників товариства для вирішення цього питання, свідчить про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Також суд першої інстанції навів додаткові підстави для відмови в задоволенні його позову: позивач у позові та у заяві про звільнення вказує, що просить звільнити його в день написання заяви (15.09.2023), що може мати місце лише за наявності відповідних поважних причин, проте такі поважні причини не були наведені позивачем, ані у його заяві про звільнення від 15.09.2023, ані у повідомленні про скликання загальних зборів; складене позивачем повідомлення від 15.09.2023 про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства не передбачало розгляду питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, відповідно, не розглянувши на загальних зборах питання про обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, загальні збори не могли припинити повноваження позивача, у тому числі й шляхом розірвання з ним трудового договору.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 23.02.2024 у справі №922/4475/23 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано припиненими трудові відносини ОСОБА_2 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" з 16.04.2024 (з дати набрання законної сили цією постановою).

2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення, виходив з того, що відмова місцевого господарського суду в позові з посиланням на відсутність доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів 16.10.2023 - є немотивованою та дійшов висновку, що позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин, а тому порушене право підлягає поновленню.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №922/4475/23, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. ОСОБА_1 підставою касаційного зазначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 (щодо застосування статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 38 КЗпП України); від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 10.05.2018 у справі № 906/592/17 (щодо повідомлення учасника про скликання загальних зборів товариства); від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 (щодо застосування статті 38 КЗпП України); від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (щодо застосування статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Також посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень пунктів 2, 5, 6 частини другої статті 11, статті 13, частини першої статті 14, статей 73-77, 86, 236, частини першої статті 269, статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржниця зазначила у скарзі про виявлення у колегії суддів Східного апеляційного господарського суду явної зацікавленості в результаті розгляду справи.

3.5. Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти її доводів та вимог заперечує, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, мотивуючи його тим, що судом апеляційної інстанції правильно оцінено в сукупності матеріали справи та враховано доводи сторін; повідомлення учаснику товариства було надіслано за дійсною адресою; інші доводи скаржника фактично стосуються переоцінки доказів у справі; щодо посилання скаржника на зацікавленість колегії суддів апеляційної інстанції, позивач зазначив, клопотання про відвід колегії скаржником не заявлялося, а наведені скаржником твердження є надуманими та суб`єктивними.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" (код ЄДРПОУ 38631806). Розмір частки засновника (учасника): 30 000,00 грн. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50. Іншим учасником товариства є ОСОБА_1 , якій належить частка засновника (учасника) у розмірі 30 000,00 грн, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50.

ОСОБА_2 також є керівником (директором) ТОВ "ДІП Сервіс+".

Відповідно до пункту 10.1 статуту ТОВ "ДІП Сервіс+" (далі - статут) виконавчий орган товариства є одноосібним в особі директора та здійснює управління поточною діяльністю товариства, підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень.

У відповідності з пунктами 9.1 - 9.4 статуту вищим органом товариства є загальні збори його учасників. Згідно з підпунктом 6 пункту 9.5 статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, обрання виконавчого органу товариства.

Загальні збори учасників скликаються у наступних випадках: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (пункт 9.8 статуту).

Відповідно до пункту 9.12 статуту виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання поштового повідомлення про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. За згодою всіх учасників Товариства повідомлення про скликання загальних зборів може бути зроблено в іншій формі (шляхом розсилання листів на електронну адресу учасників, ін.). У повідомленні про загальні збори зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства.

15.09.2023 позивачем було складено та підписано заяву, адресовану голові загальних зборів учасників ТОВ "ДІП Сервіс+", в якій він просив звільнити його з посади директора товариства з 15.09.2023 за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП.

Заяву було того ж дня направлено позивачем засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 6100501108207) на адресу іншого учасника ТОВ "ДІП Сервіс+" - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Вказане поштове відправлення не було отримано ОСОБА_1 та повернулося відправнику 07.10.2023, що підтверджується наявною у справі інформацією з веб-сайту АТ "Укрпошта".

Також, враховуючи вказані положення статуту, ОСОБА_2 , як директор ТОВ "ДІП Сервіс+", 15.09.2023 склав та підписав повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ДІП Сервіс+", яке адресовано ОСОБА_1 , як іншому учаснику ТОВ "ДІП Сервіс+".

У повідомленні про скликання позачергових загальних зборів учасників позивач зазначив, що директор висловив ініціативу у скликанні позачергових загальних зборів товариства 16.10.2023 о 15:00 за адресою: АДРЕСА_2 . Також, у повідомленні містився порядок денний позачергових загальних зборів учасників товариства, що передбачав розгляд наступних питань:

1. Припинення виконання обов`язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІП Сервіс+" з 15.09.2023 та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи;

2. Розгляд заяви про звільнення за власним бажанням (відповідно до статті 38 КЗпП).

Дане повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства було надіслано на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 6100501108193). Відповідно до наявної у справі інформації з веб-сайту АТ "Укрпошта" вказане повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства також не було отримано ОСОБА_1 та повернулося відправнику 07.10.2023.

Заплановані на 16.10.2023 о 15:00 за адресою АДРЕСА_2 позачергові загальні збори учасників ТОВ "ДІП Сервіс+" не відбулися.

У зв`язку з цим, вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_2 20.10.2023 звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

5.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріально-правовою вимогою у цій справі є вимога керівника (директора) товариства з обмеженою відповідальністю про припинення трудових відносин із товариством.

5.4. Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Частинами першою - четвертою статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

5.5. Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів законом або статутом товариства (частина перша статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема обрання однооосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них) (пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

5.6. Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, як директор товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.

Згідно з підпунктом 6 пункту 9.5 статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, обрання виконавчого органу товариства.

5.7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, на незастосуванні якої до спірних правовідносин наголошує скаржник, дійшла висновків про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 Цивільного кодексу України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", підпункт "є" пункту 8.5 статуту).

При цьому директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.

5.8. Відповідно до частин другої - п`ятої та одинадцятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

5.9. Пунктом 9.12 статуту передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання поштового повідомлення про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. За згодою всіх учасників товариства повідомлення про скликання загальних зборів може бути зроблено в іншій формі (шляхом розсилання листів на електронну адресу учасників, інше).

5.10. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідне поштове повідомлення про скликання зборів на 16.10.2023 ОСОБА_2 направив ОСОБА_1 15.09.2023, тобто з дотриманням встановленого тридцятиденного строку на належну адресу ( АДРЕСА_1 ).

Проте вказане поштове відправлення не було отримано ОСОБА_1 та повернулося відправнику 07.10.2023, що підтверджується наявною у справі інформацією з веб-сайту АТ "Укрпошта".

Спростовуючи висновки місцевого господарського суду щодо відсутності доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення зборів 16.10.2023, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що процесуальні документи, які суд першої інстанції направляв на вказану адресу ОСОБА_1 , було повернуто відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" - що, відповідно до частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, свідчить про належне повідомлення учасника справи про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21 тощо).

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою отримала ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 16.04.2024.

З огляду на що, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що отримання або неотримання кореспонденції ОСОБА_1 за вказаною адресою перебувало поза межами контролю позивача як відправника і залежало виключно від волі отримувача, тобто ОСОБА_1 без поважних причин (саме через бездіяльність, що виявилася у неотриманні поштової кореспонденції, направленої позивачем на її належну адресу у встановленому законом та статутом порядку) не прибула на збори, призначені позивачем на 16.10.2023, внаслідок чого останні не відбулися.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів наявності згоди ОСОБА_1 на отримання повідомлень в електронній формі на визначену нею електронну адресу.

5.11. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 зазначала, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. У постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17 Верховний Суд дійшов висновку, що особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направлення такого повідомлення.

5.12. Що стосується доводів касаційної скарги, що позивачем не ставилося питання щодо призначення іншої особи на посаду директора та/або передачі повноважень засновнику товариства, то суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що відповідно до пункту 9.12 статуту до порядку денного загальних зборів можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства, а тому, у разі вжиття заходів для своєчасного отримання поштової кореспонденції, а саме, повідомлення про порядок денний зборів, надісланого ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 у встановленому законом та статутом порядку, учасники товариства мали змогу внести зміни до порядку денного зборів.

5.13. З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неврахування судом апеляційної інстанції правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 10.05.2018 у справі № 906/592/17.

При цьому, колегія також відхиляє доводи скаржника стосовно застосування судом апеляційної інстанції статті 38 КзПП всупереч правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, оскільки на відміну від зазначеної справи, де суд апеляційної інстанції у резолютивній частині рішення дійшов висновку про звільнення позивача з посади керівника товариства за власним бажанням на підставі статті 38 КзПП, то у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, врахувавши, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду та встановивши, що позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин, припинив трудові відносини.

5.14. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції постанови Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 щодо застосування статті 38 КЗпП України, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Також колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неврахування правової позиції щодо застосування статті 79 Господарського процесуального кодексу України, викладеної у постановах Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, оскільки спірні правовідносини, за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, є очевидно не подібними. Крім того, справа № 129/1033/13-ц, не розглядалася за правилами Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, доводи касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції проігноровано докази, надані відповідачем-1, а саме відеозапис з камери спостереження офісу товариства, не відповідає дійсності, оскільки судом апеляційної інстанції мотивовано відхилено, оскільки цим доказом не доводяться зазначені відповідачем-1 обставини.

Доводи стосовно виявлення у колегії суддів Східного апеляційного господарського суду явної зацікавленості в результаті розгляду справи до уваги не приймаються, оскільки скаржником не заявлялося клопотань чи заяв про відвід колегії суддів.

5.15. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються відповідно на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №922/4475/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко