Ухвала

від 29.02.2024 по справі 686/27634/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/27634/23

Провадження № 1-кс/686/1775/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м.Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого від 07.02.2024 р., про відмову у визнанні потерпілим,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 07.02.2024 р. про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні № 12023240000000537, посилаючись на те, що зі вказаною постановою слідчого ОСОБА_4 не згідна, оскільки вважає, що досудове розслідування є неповним, без всебічного та об`єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення, внаслідок чого, не було достовірно та поза розумним сумнівом встановлено особу, яка здійснювала керування автомобілем в момент скоєння ДТП, внаслідок якої загинув син ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , висновок про те, що саме останній керував автомобілем, ОСОБА_4 вважає передчасним, оскільки не було вчинено необхідних слідчих дій, які б виключали факт перебування за кермом, на момент скоєння ДТП, інших осіб. Також, ОСОБА_3 у скарзі посилається й на те, що ОСОБА_4 було завдано немайнової шкоди, у зв`язку з загибеллю її сина, і при цьому, останній не був виявлений за кермом автомобіля, натомість, без наявності очевидних і достатніх підстав, ОСОБА_4 не було надано статус потерпілої у кримінальному проваджені, що позбавляє її можливості реалізовувати її процесуальні права та клопотати про проведення слідчих дій, що не сприяє повноті, всебічності та неупередженості досудового розслідування. Окрім того, ОСОБА_3 звертає увагу й на ту обставину, що після скасування попередньої постанови про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою, слідчий не усунув допущених недоліків, та не навів мотивів прийняття постанови та їх обґрунтування, які б відповідали матеріалам кримінального провадження, не послався на матеріали досудового розслідування, які б давали підстави дійти до висновку про існування очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого, подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій статті 55 КПК України. Тому, у скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 07.02.2024 р., у кримінальному провадженні №12023240000000537, про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_4 та зобов`язати слідчого повторно розглянути заяву скаржниці про визнання потерпілою і визнати її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.

В судове засідання ОСОБА_3 , який клопотав про розгляд скарги у відсутності скаржника, та слідчий не з`явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Згідно зі ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вказане, враховуючи принцип диспозитивності, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явились, на підставі наданих слідчому судді матеріалів.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12023240000000537, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із наданих матеріалів вбачається, що Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023240000000537 від 17.10.2023 р., з правовою кваліфікацією ч.1 ст.286-1 КК України.

08.12.2023 року ОСОБА_4 звернулась до слідчого з заявою, датованою 02.12.2023 р., в якій просила визнати її потерпілою у кримінальному провадженні, в зв`язку з загибеллю її сина ОСОБА_6 .

У задоволенні цієї заяви ОСОБА_4 було відмовлено постановою слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 11.12.2023 р., яка була скасована ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25.01.2024 р., цією ж ухвалою, було зобов`язано слідчого повторно розглянути і вирішити вищеозначене, заявлене ОСОБА_4 , клопотання від 02.12.2023 р.

Постановою слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 07.02.2024 р. було повторно відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні її заяви про залучення в якості потерпілої до кримінального провадження №12023240000000537, відомості про яке 17.10.2023 р. були внесенні до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.

Згідно зі ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положеньЗакону України"Проринки капіталута організованітоварні ринки"діє вінтересах власниківоблігацій,яким кримінальнимправопорушенням завданомайнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Відмовляючи ОСОБА_4 , яка являється матір`ю загиблого ОСОБА_6 , у визнанні її потерпілою, слідчий, після аналізу матеріалів кримінального провадження, у своїй постанові від 07.02.2024 р., окрім іншого, вказав, що у даному випадку загиблий ОСОБА_6 , згідно з п.27 ст.3 КПК України, перебуває у статусі особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, оскільки здобуті докази (які були описані слідчим в оскаржуваній постанові), в сукупності є достатніми для встановлення того факту, що за кермом автомобіля «Ваз 2110», р.н. НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував ОСОБА_6 та його одноосібні дії стали причиною виникнення ДТП. З посиланням на ст.55 КПК України, яка допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим, слідчий у постанові також зазначив, що «очевидність та достатність» визнання особи потерпілою чи відмови у надання такого статусу є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати у неможливості визнання потерпілим особи, на певній стадії проведення досудового розслідування, виходячи з обставин, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, та доказів, які б визначили винного, чиї дії призвели до виникнення у даному випадку вищеописаної дорожньо-транспортної пригоди.

Слідчий у постанові обґрунтовано посилається на ст.55 КПК України, частиною п`ятою якої визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Системний аналіз змісту ст.55 КПК України на предмет того, хто є потерпілим у кримінальному провадженні, дає однозначні підстави вважати, що це особа, якій кримінальним правопорушенням, вчиненим іншою особою, заподіяно шкоди, і саме наявність безпосередності цього причинного зв`язку має значення при вирішенні питання щодо надання особі статусу потерпілого у конкретному кримінальному провадженні. В даному ж випадку, в ході досудового розслідування, не було встановлено будь-яких даних, котрі б вказували на заподіяння ОСОБА_4 шкоди, пов`язаної зі смертю її сина ОСОБА_6 , саме не внаслідок дій останнього.

Одне лише звернення з клопотанням про визнання особи потерпілою не є безумовною підставою для визнання цієї особи потерпілою та, відповідно, наділення процесуальними правами потерпілого у кримінальному провадженні.

Також, слідчий суддя звертає увагу й на ту обставину, що ОСОБА_4 у своїй заяві, датованій від 02.12.2023 р. просила визнати її потерпілою у кримінальному провадженні, очевидно, у якому встановлюються обставини загибелі її сина ОСОБА_6 , однак, у цій заяві ОСОБА_4 не вказувала саме про те, що їй було завдано фізичної, майнової або моральної шкоди, саме внаслідок діяння іншої особи, не ОСОБА_6 , не конкретизувала ОСОБА_4 в своїй заяві й того, яку саме шкоду їй було завдано кримінальним правопорушенням (у якому розмірі та в чому вона полягає), не долучила до своєї заяви ОСОБА_4 й будь-яких документів, які б давали підстави вважати, що зазначена заява подана особою, якій самекримінальним правопорушенням,вчиненим іншоюособою,було завданоморальної,фізичної абомайнової шкоди. Тобто, аналіз змісту заяви ОСОБА_4 від 02.12.2023 р. про залучення її до кримінального провадження як потерпілої свідчить, що будь-яких обґрунтувань завданої шкоди ця заява не містить, а зазначено у цій заяві лише про прохання визнати ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженню.

Слідчий суддя критично оцінює посилання ОСОБА_3 у скарзі на те, що ОСОБА_4 завдано немайнової шкоди, пов`язаної з загибеллю її сина, саме внаслідок можливого керування транспортним засобом не ОСОБА_6 , а ОСОБА_7 чи іншими особами, оскільки матеріали кримінального провадження, на сьогоднішній день, не свідчать про вказані обставини, до того ж обставини, начебто заподіяної, на думку скаржника, моральної з наведених обґрунтувань, про які ОСОБА_3 зазначає у поданій до слідчого судді скарзі, не були предметом розгляду слідчого, який 07.02.2024 р., на підставі досліджених матеріалів кримінального провадження №12023240000000537, прийняв рішення про відмову у визнані ОСОБА_4 потерпілою, оскільки остання описані обставини не зазначала у своїй заяві про залучення до кримінального провадження як потерпілої від 02.12.2023 р., а отже, ці обставини не могли бути покладені у основу прийнятого слідчим рішення.

Частиною 1 статті 9 КПК України, передбачено, що слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Тобто, саме слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, в тому числі, встановити чи спростувати вид і розмір шкоди, завдану кримінальним правопорушенням.

Положенням ч.5 ст.38КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Слідчим суддею встановлено, що на даний час у рамках кримінального провадження №12023240000000537, досудове розслідування у якому ще незакінчене, слідчим вживаються заходи, передбачені ст.9 КПК України.

Окрім того, слідчий суддя звертає увагу й на ту обставину, що в рамках означеного кримінального провадження 13.02.2024 р. було повідомлено ОСОБА_4 про можливість закриття кримінального провадження на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України, в зв`язку зі смертю особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку зі смертю цієї особи - ОСОБА_6 . Враховуючи, що ОСОБА_4 скористалась своїм правом, визначеним п.1 ч.10 ст.284 КПК України, щодо можливості заявити клопотання про непогодження із закриттям кримінального провадження, та заперечила щодо закриття кримінального провадження через неповноту досудового розслідування та відсутність доказів, які беззаперечно вказують на перебування за кермом транспортного засобу її сина, досудове розслідування у кримінальному провадженні на даний час не може бути закінчено, і ОСОБА_4 не позбавлена можливості у порядку, встановленому законом, ініціювати питання щодо залучення до кримінального провадження захисника для здійснення захисту особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, і такий захисник матиме можливість заявляти клопотання про проведення у кримінальному провадженні додаткових слідчих дій, зокрема, й тих, про які йдеться у скарзі ОСОБА_3 .

На думку слідчого судді, вимога ОСОБА_4 щодо визнання її потерпілою у даному кримінальному провадженні є передчасною, оскільки на даний час триває досудове розслідування, в рамках якого здійснюються слідчі дії, спрямовані на отримання доказів та перевірку вже отриманих доказів у цьому кримінальному провадженні. В подальшому, після встановлення, що саме дії іншої особи, не ОСОБА_6 , призвели до настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків, ОСОБА_4 не буле позбавлена можливості повторно звернутись до слідчого з клопотанням про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні.

Таким чином, вважаю, що вищеозначена постанова слідчого від 07.02.2024 року про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою є вмотивованою, обґрунтованою та прийнятою з дотриманням вимог ст.ст.40, 55, 110, 220 КПК України. Висновки слідчого, викладені в оскаржуваній постанові, відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження № 12023240000000537.

З огляду на викладене, а також те, що в ході розгляду скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , не знайшли підтвердження факти порушення слідчим вимог КПК України при прийнятті оскаржуваного рішення, підстав для процесуального реагування слідчим суддею, на даному етапі досудового розслідування, немає, тому, вимога поданої ОСОБА_3 скарги, в частині скасування означеної постанови слідчого від 07.02.2024 р., не може бути задоволена.

Також, не підлягає задоволенню висловлена ОСОБА_3 у скарзі й вимога щодо зобов`язання слідчого повторно розглядати заяву ОСОБА_4 про визнання потерпілою, оскільки ця вимога є похідною від вимоги щодо скасування вказаної постанови слідчого від 07.02.2024 р., у задоволенні якої скаржнику відмовлено.

Щодо вимоги скарги про зобов`язання визнати ОСОБА_4 потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, то слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно з ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого. Жодною нормою КПК України не передбачено, що слідчий суддя може втручатись в діяльність слідчого, зокрема, й зобов`язувати його визнавати певних осіб потерпілими у кримінальному провадженні. Слідчий суддя наділений лише правом судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на етапі досудового розслідування, однак, не може переймати на себе функції слідства (п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.22 КПК України), та не наділений повноваженнями зобов`язувати слідчого визнавати певних осіб потерпілими у кримінальному провадженні, тому ця вимога скарги ОСОБА_3 також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 55, 110, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспортну СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_5 від 07.02.2024 р. про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні №12023240000000537, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя