Справа № 569/3778/24
1-кп/569/1319/24
УХВАЛА
05 березня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024181010000094 від 11.01.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження № 12024181010000094 від 11.01.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог КПК України, підстав для закриття справи, зупинення, внесення подання про визначення підсудності та повернення обвинувального акту прокурору немає. Крім того, подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки існує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання вищевказаним ризикам.
Потерпіла в судовому засіданні підтримала позицію прокурора.
Обвинувачений та його захисник проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували, клопотань пов`язаних з підготовкою провадження до судового розгляду не заявили.
Водночас обвинувачений ОСОБА_5 подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на такий, що не пов`язаний із триманням під вартою. В обґрунтування клопотання вказує, що на даний час немає потреби у застосуванні запобіжного заходу як тримання під вартою. Зазначає, що не має будь-яких намірів переховуватись від суду, не має наміру знищити, спотворити будь-яких із речей, які мають істотне значення для суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Також не має бажання та потреби незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, оскільки повністю визнає свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Крім того, звернув увагу суду на незадовільний стан свого здоров`я.
Захисник в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив суд відмовити у його задоволенні, просив задоволити клопотання обвинуваченого та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зазначивши, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, на утриманні в обвинуваченого перебуває малолітня дитина, намірів ухилятися від суду, впливати на потерпілу та свідків, а також перешкоджати встановленню істини по справі не має, а тому підстав для продовження строку тримання під вартою немає.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Рівненському міському суду Рівненської області.
Враховуючи те, що немає підстав для прийняття рішень, визначених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Обвинувачений ОСОБА_5 у відповідності до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше неодноразово судимий. Виходячи з викладеного, є підстави вважати реальним та обґрунтованим існування ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_5 може ухилятись від явки до суду, та/або у протиправний спосіб вплинути на учасників процесу, котрі не допитані у суді. Можливість обвинуваченого іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 будучи востаннє судимим 03.08.2023 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 263 КК України до покарання 3 років 3 місяців позбавлення волі, 07.08.2023 року звільнений від відбування покарання у зв`язку із його відбуттям, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності. У зв`язку з чим суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не є достатнім для запобігання встановленим ст. 177 КПК України ризикам. Тому, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, є необхідним продовжити до обвинуваченого запобіжний захід тримання під вартою.
Наведені у клопотанні про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу обставини, враховані при вирішенні питання про продовження щодо останнього обраного запобіжного заходу, а нових обставин, які б свідчили про необхідність змінити щодо ОСОБА_5 запобіжний захід на більш м`який, стороною захисту не доведено, тому суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, відтак клопотання до задоволення не підлягає.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до статей 3, 49 Конституції України, ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» людина, її життя і здоров`я, честь, гідність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на охорону здоров`я і медичну допомогу; держава створює умови для ефективного і доступного медичного обслуговування; обвинувачений має право на кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров`я.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави (рішення від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов`язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров`я та «практичних вимог ув`язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з`ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (рішення від 04.10.2005 року у справі «Сарбан проти Молдови»).
Враховуючи зазначене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, з метою забезпечення дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає необхідним зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» забезпечити здійснення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 та надання йому належної медичної допомоги.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 314-316 КПК України суд,-
УХВАЛИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) на 28.03.2024, 11:30 год.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з 05 березня 2024 року до 03 травня 2024 року включно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 233 600 (двісті тридцять три тисячі шістсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN №UA048201720355229002000010559.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 03 травня 2024 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Доручити Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор» забезпечити здійснення медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 та надання йому належної медичної допомоги.
Копію ухвали вручити обвинуваченим ОСОБА_5 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117441193 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Рівненський міський суд Рівненської області
Яковлєв Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні