Ухвала

від 04.03.2024 по справі 454/3922/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 березня 2024 року

м. Київ

справа № 454/3922/18

провадження № 61-15070ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Головного управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Сокальського районного суду Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів прокуратури, суду і досудового розслідування,

встановив:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Головного управління МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Сокальського районного суду Львівської області, Державної казначейської служби України, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд стягнути з Державного бюджету України компенсацію за завдану йому моральну шкоду в розмірі 5 635 440, 00 грн.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з Держави Україна за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 811 668, 00 грн моральної шкоди.

В решті позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року виправлено арифметичну помилку, допущену судом в постанові Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року.

Вважати вірним, що з Держави Україна за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 905 840, 00 грн моральної шкоди.

Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року стягнуто з Держави Україна за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 4 194, 27 грн витрат на правову допомогу.

30 листопада 2023 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткову постанову Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, який продовжувався ухвалою від 22 січня 2024 року.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22 січня 2024 року заявник надіслав суду касаційної інстанції касаційну скаргу в новій редакції.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявник вказує, що копії повних текстів оскаржуваних судових рішень були видані на його заяву від 12 вересня 2023 року лише після повернення справи до суду першої інстанції. Долучає до клопотання супровідний лист Червоноградського міського суду Львівської області від 06 листопада 2023 року про направлення заявнику копій постанови Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткової постанови Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Зважаючи на те, що пропущений ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, визначений частиною другою статті 390 ЦПК України, є незначним, враховуючи співмірність тривалості такого пропуску із правом заявника на касаційне оскарження судових рішень, вказаний строк підлягає поновленню.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- застосування судом апеляційної інстанції норм прав без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в справі № 534/955/17, від 20 вересня 2018 року в справі № 686/23731/15-ц, від 28 жовтня 2020 року в справі № 610/3221/19-ц, від 22 листопада 2023 року в справі № 712/4126/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року та додаткової постанови Львівського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року.

Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко