Ухвала

від 04.03.2024 по справі 755/9500/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-з/824/328/2024

Справа № 755/9500/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2024 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Діденка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Глазкова Євгена Станіславовича про ухвалення додаткового рішення в справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , поданою представником Глазковим Євгеном Станіславовичем , та Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Чех Н.А. в м. Київ у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час розрахунку при звільненні, тобто по день ухвалення рішення в справі, в тому числі за період з 31 березня 2018 року по 09 червня 2020 року включно в сумі 322312,20 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 84820,58 грн., відшкодування моральної шкоди за невиплачену тривалий час заробітну плату в розмірі 79488 грн., покласти на відповідача судові витрати.

Збільшивши позовні вимоги в лютому 2022 року в частині грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, просила стягнути грошову компенсацію в розмірі 113093,28 грн. за 188 днів невикористаної відпустки, в іншій частині позовні вимоги залишено незмінними.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року позов частково задоволено, стягнуто з ДП УСТФ «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 49680,00 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 84 820,58 грн., а всього 134500,58 грн. В задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір 1345 грн.

Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року стягнуто з ДП УСТФ «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 18545,20 грн.

Позивач ОСОБА_1 в особі представника Глазкова Є.С. , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірну оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року в частині відмови в позові та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, постановити окрему ухвалу згідно п. 7 прохальної частини позову, врахувати намір позивача подати докази розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення в даній справі.

Відповідач ДП УСТФ «Укртелефільм», також не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які визнано встановленими судом першої інстанції, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Глазковим Є.В. , та апеляційну скаргу ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року скасовано та прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_1 до ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 50891,40 грн. з утриманням податків та інших обов`язкових платежів та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Судові витрати, понесені ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» в розмірі 6874,36 грн. за подання апеляційної скарги, компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовлено.

05 лютого 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Глазкова Є.С. направлена засобами поштового зв`язку 29 січня 2024 року, в якій заявник посилався на те, що в постанові Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року не зазначено нового розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Вказував, що розмір судових витрат позивача на правничу допомогу в апеляційному суді становить 41500 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року, додатком № 1 від 22 лютого 2021 року до договору про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року, розрахунком від 29 січня 2024 року та детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року; актом наданих послуг від 29 січня 2024 року до договору про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року.

Щодо строків подання доказів судових витрат, вказував, що постанова апеляційного суду прийнята 17 січня 2024 року, при її оголошенні сторона позивача була відсутньою, ні поштою, ні іншим чином копію постанови не отримувала, про ухвалення постанови дізналися через 29 січня 2024 року після її оприлюднення 23 січня 2024 року.

На підставі вищевикладеного просив визнати причини пропуску строку для подання доказів розміру витрат, які сторона позивача сплатила або має сплатити у зв`язку переглядом справи у суді апеляційної інстанції, поважними, та поновити цей строк, приєднати до матеріалів справи докази розміру понесених витрат, ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ДП «Українська студія телевізійних фільмів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 41500 грн.

Від відповідача ДП «Українська студія телевізійних фільмів» надійшло заперечення на заяву про додаткове судове рішення, в якому відповідач звертав увагу, що в розрахунок адвокатом внесені суми, що не підтверджені фактичними обставинами надання правової допомоги у межах апеляційного провадження.

Зокрема, п. 7, 8 розрахунку містить суму відшкодування понесених адвокатом витрат на здійснення представництва в суді апеляційної інстанції, проте 17 січня 2024 року розгляд справи відбувся у відсутності учасників справи. В п. 8 розрахунку адвокатом зазначено відшкодування вартості понесених витрат адвоката на виготовлення клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, проте не зазначено підстави відсутності та неможливості виконати вимоги та положення п. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України. Вважав, що наведені адвокатом витрати у п. 7, 8 не пов`язані з представництвом адвоката в суді апеляційної інстанції на захист поданої апеляційної скарги, є непідтвердженими та не можуть бути віднесені до витрат на відшкодування правової допомоги.

Щодо сум витрат на правову допомогу, зазначених у п. 1, 4 розрахунку, відповідач вважав, що відокремлення адвокатом, як окремо наданої адвокатської послуги, здійснення аналізу рішення суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження, не відповідає критерію співмірності витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зважаючи на те, що адвокатом при поданні апеляційної скарги не здійснювалася зміна процесуальної позиції, отже витрачений адвокатом час на підготовку апеляційної скарги та відокремлення від цієї послуги аналізу - рішення суду першої інстанції не відповідає реальним затратам витраченого адвокатом часу на підготовку апеляційної скарги, а час, що зазначений окремо у п. 1 розрахунку, фактично входить в час, що витрачений адвокатом при написанні мотивувальної частини апеляційної скарги.

Звертав увагу, що визначення адвокатом витрат на правову допомогу у цій категорії спорів не відповідає принципам дійсності та необхідності понесення адвокатом вказаних витрат, за умови обґрунтування їх пропорційності.

Зазначав, що сума відшкодування, зазначена адвокатом, у 41500 грн., майже дорівнює сумі, що задоволена апеляційним судом 50891,40 грн. середнього заробітку та 5000 грн. моральної шкоди. Наведене свідчить, що даний розподіл судових витрат не узгоджується з принципом пропорційності.

Звертав увагу, що у п. 5 розрахунку адвокатом наведений такий вид правової допомоги, як вивчення релевантної практики Верховного Суду, проте в змісті апеляційної скарги адвокат посилається на джерела та правові висновки, що зазначені у позовній заяві при незмінності правової позиції, та посилається на відсутність правового аналізу доказів, котрі не були залучені адвокатом до матеріалів справи, на що послався суд у мотивувальній частині постанови.

Вказував, що позивач на підтвердження розміру витрат не надав доказів, що підтверджують факт оплати позивачем витрат на правову допомогу представнику позивача.

Згідно з частинами першою-третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд враховує, що постанову від 17 січня 2024 року прийнято у відсутності учасників справи.

25 січня 2024 року копія постанови Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року була направлена на адресу учасників справи електронною поштою.

Враховуючи вищевикладене, докази витрат на правничу допомогу, понесені стороною позивача, фактично подані 29 січня 2024 року протягом п`яти днів від дня отримання копії постанови позивачем, і його доводи щодо поновлення строку є обґрунтованими, оскільки до отримання копії постанови він не знав про результати апеляційного перегляду, а відтак заява про поновлення строку підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, питання про ухвалення додаткового судового рішення в даній справі вирішується в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по суті, апеляційний суд виходить із наступного.

Питання про судові витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, апеляційним судом в постанові від 17 січня 2024 року в справі № 755/9500/21 не вирішувалось.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зроблено заяву про намір позивача подати докази розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити в зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по даній справі, та стягнути з відповідача понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу, при розгляді апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Згідно договору про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року, укладеного ОСОБА_1 з адвокатом Глазковим Є.С., копія якого знаходиться на а. с. 7 т. 3, на підставі ст. 59 Конституції України клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання представляти та захищати інтереси клієнта на території України в тому числі у цивільних справах. Оплата за надані послуги проводиться у відповідності до додатків, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додатку № 1 до договору про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року, укладеного 22 лютого 2021 року, ОСОБА_1 та адвокат Глазков Є.В. погодили, що юридичні послуги та/або правова допомога, зазначені в договорі, надаються виконавцем з метою представництва інтересів та/або захисту прав замовника в справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «УСТФ «Укртелефільм» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди. Вартість юридичних послуг та/або правової допомоги, що надається виконавцем згідно цього додатку та договору, становить: 1.1 зустріч з замовником, аналіз документів, наданих замовником, формування правової позиції, за одну годину роботи - 1500 грн.; 1.2 підготовка (складання) будь-якого процесуального документа (позов, клопотання, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення тощо), за одну годину роботи 1000 грн., 1.3 участь в одному судовому засіданні (оплата здійснюється за участь в кожному судовому засіданні) 3500 грн., 1.4 ознайомлення з матеріалами справи 3000 грн., 1.5 підготовка (складання) апеляційної/касаційної скарги (на ухвалу суду), заперечень (відзиву) на апеляційну/касаційну скаргу (на рішення суду) (за кожен документ), 1.6 підготовка (складання) апеляційної/касаційної скарги (на рішення суду), заперечень (відзиву) на апеляційну/касаційну скаргу (на рішення суду) (за кожен документ), 1.7 надання будь-яких інших послуг, за одну годину роботи - 1000 грн. (а. с. 8 т. 3).

До заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію розрахунку від 29 січня 2024 року та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року, в якому зазначено найменування наданих послуг, дата надання, витрачений час, ставка за годину та вартість наданої послуги, а саме: 1. Ознайомлення та аналіз рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року в справі № 755/9500/21 - 02 березня 2023 року, 1 година, 1000 грн.; 2. Спілкування із замовником, роз`яснення замовнику змісту рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року у справі № 755/9500/21, формування правової позиції щодо подання апеляційної скарги - 06 березня 2023 року, 1 година, 1000 грн.; 3. Складання та подання до суду апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року в справі № 755/9500/21 - 03 квітня 2023 року, 18 годин, 25000 грн.; 4. Аналіз відзиву боржника ДП «УСТФ» «Укртелефільм» на апеляційну скаргу - 25 травня 2023 року, 2 години, 2000 грн.; 5. Пошук та аналіз актуальної судової практики Верховного Суду, релевантної щодо справи № 755/9500/21 - 01 червня 2023 року - 5 годин, 5000 грн.; 6. Складання та подання до суду клопотання про відкладення розгляду справи № 755/9500/21 - 13 червня 2023 року - 1 година, 1000 грн.; 7. Участь в судовому засіданні в Київському апеляційному суді - 11 липня 2023 року - 1 година, 3500 грн.; 8. Складання та подання до суду клопотання про розгляд справи № 755/9500/21 за відсутності позивача та його представника - 31 жовтня 2023 року, 1 година, 1000 грн.; 9. Складання та подання до суду заяви про додаткове рішення - 29 січня 2024 року, 2 години, 2000 грн.

Також до заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію акту наданих послуг до договору про надання правової допомоги адвоката від 19 лютого 2020 року, складеного ОСОБА_1 та адвокатом Глазковим Є.В. 29 січня 2024 року, яким погоджено, що вартість наданих послуг відповідно до договору та додатку № 1 від 22 лютого 2021 року до договору становить 41500 грн. станом на 29 січня 2024 року, цей акт набуває чинності з моменту його підписання, є невід`ємною частиною договору.

Судом встановлено, що представництво інтересів ОСОБА_1 в даній справі в апеляційній інстанції здійснював адвокат Глазков Є.В. за ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1111704, виданим на підставі договору б/н від 19 лютого 2020 року (т. 3 а. с. 70), яким підписано апеляційну скаргу і який брав участь в судовому засіданні Київського апеляційного суду 11 липня 2023 року.

Таким чином, факти надання послуг правничої допомоги підтверджені матеріалами справи та встановлені судом.

У постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 (провадження № 61-7550св19) Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи».

Аналогічні правові висновки підтримуються Верховним Судом і в подальшому, зокрема в постанові від 06 листопада 2023 року в справі № 938/466/21 (провадження № 61-5256св23).

Оцінюючи дотримання стороною позивача критеріїв реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), а також критерії розумності їхнього розміру, апеляційний суд вважає в даному випадку дотриманими, що не спростовано доводами, викладеними у запереченні відповідача, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що всі зазначені в акті послуги дійсно надавалися адвокатом, в тому числі п. 1, 4, 7, 8 розрахунку, щодо яких відповідач мав заперечення.

Зокрема, адвокат дійсно брав участь в судовому засіданні 11 липня 2023 року, подавав процесуальні заяви, вказані ним у розрахунку, а складання та подання до суду апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року в справі № 755/9500/21 потребувало ознайомлення та аналіз даного рішення, спілкування з замовником, формування правової позиції щодо подання апеляційної скарги, пошук та аналіз актуальної судової практики Верховного Суду, релевантної щодо справи.

Апеляційний суд враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21), від 06 листопада 2023 року в справі № 725/8953/21 (провадження № 61-531св23), від 08 листопада 2023 року в справі № 443/299/22 (провадження № 61-8861св23). Указана судова практика є незмінною.

Відтак, доводи відповідача у запереченні на апеляційну скаргу, що позивачем не надано доказів, які підтверджують факт оплати позивачем витрат на правову допомогу представнику позивача, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом.

Відповідачем у запереченні не доведено, що розмір адвокатських витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом із тим, апеляційний суд враховує часткове задоволення позову та необхідність пропорційного розподілу судових витрат в зв`язку з цим.

Як вже зазначалось вище, статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У справі, що переглядалася Київським апеляційним судом, за наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені на 11 % (задоволено 55891,40 грн. з заявлених до стягнення 514893,48 грн.), про що також зазначено в постанові від 17 січня 2024 року в справі № 755/9500/21.

Відтак, пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складають 41500 грн. х 11 % = 4565 грн.

Виходячи із наведеного, оскільки апеляційним судом встановлено, що позивачем було укладено договір з адвокатом Глазковим Є.С. про надання правничої допомоги, в якому сторони обумовили розмір витрат на правничу допомогу, склали акт наданих послуг, в якому зазначено дату наданих послуг, їх опис, витрачений час, і відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України в апеляційній скарзі позивачем зроблено заяву про надання доказів понесення витрат на правничу допомогу в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а протягом п`яти днів після отримання копії постанови представник позивача звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої надав докази на підтвердження розміру судових витрат, які підлягають сплаті позивачем, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідача судові витрати на правничу допомогу, які були понесені позивачем в апеляційному суді, на її користь в розмірі 4565 грн. пропорційно до задоволення позовних вимог за наслідками апеляційного перегляду справи.

Щодо доводів представника позивача про те, що в постанові Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року не зазначено нового розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу в зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, апеляційний суд звертає увагу, що питання розподілу судових витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції розглянуто в додатковому рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 08 березня 2023 року в справі № 755/9500/21, яке ніким не оскаржувалось і є чинним, а відтак підстави для перерозподілу цих витрат відсутні.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 389 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Глазкова Євгена Станіславовича про поновлення строку на подання заяви про постановлення додаткового рішення та розподіл судових витрат задовольнити.

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Глазкова Євгена Станіславовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (м. Київ вул. Туманяна 15 код ЄДРПОУ 02841347) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 4565 грн.

В іншій частині заяву про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагеєв В.О.

Яворський М.А.