Ухвала від 14.03.2024 по справі 755/9500/21

УХВАЛА

14 березня 2024 року

м. Київ

справа № 755/9500/21

провадження № 61-2193ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

розглянув касаційні скарги Державного підприємства Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» та ОСОБА_1 , подану адвокатом Глазковим Євгеном Станіславовичем, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» (далі -ДП «УСТФ «Укртелефільм») з позовом, просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час розрахунку при звільненні, тобто до дня ухвалення рішення у справі, в тому числі за період з 31 березня 2018 року до 09 червня 2020 року включно у розмірі 322 312,20 грн, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки - 84 820,58 грн, відшкодування моральної шкоди за невиплачену тривалий час заробітну плату у розмірі 79 488,00 грн, а також судові витрати.

Збільшивши позовні вимоги у лютому 2022 року в частині грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, ОСОБА_1 просила стягнути грошову компенсацію у розмірі 113 093,28 грн за 188 днів невикористаної відпустки, в іншій частині позовні вимоги залишити незмінними.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2023 року позов частково задоволено.

Стягнено з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 49 680,00 грн та компенсацію за невикористану відпустку - 84 820,58 грн, а всього 134 500,58 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнено з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1 345,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ДП «УСТФ «Укртелефільм» задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову частково.

Стягнено з ДП «УСТФ «Укртелефільм» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 50 891,40 грн з утриманням податків та інших обов`язкових платежів, відшкодовано моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Судові витрати, понесені ДП «УСТФ «Укртелефільм» у розмірі 6 874,36 грн за подання апеляційної скарги, компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У лютому 2024 року ДП «УСТФ «Укртелефільм», ОСОБА_1 через адвоката Глазкова Є. С. звернулася до Верховного Суду із касаційними скаргами на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року.

У касаційній скарзі заявниця зазначила, що загальна сума всіх позовних вимог становить 690 186,08 грн, що включає:

- середній заробіток за час затримки розрахунку під час звільнення, тобто з 31 березня 2018 року до дня ухвалення рішення судом першої інстанції (403,90 грн х 1 232 днів);

- компенсація за не використані дні відпустки113 093,28 грн;

- відшкодування моральної шкоди 79 488,00 грн.

Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі, з урахуванням наведених розрахунків у касаційній скарзі, є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди у розмірі 690 186,08 грн.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн*250=757 000,00 грн).

Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі ДП «УСТФ «Укртелефільм» немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що справа не є малозначною та на винятки, визначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не посилалась.

Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявниками рішення судів попередніх інстанцій ухвалені у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Державного підприємства Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм», ОСОБА_1 , поданою адвокатом Глазковим Євгеном Станіславовичем, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, грошової компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали направити заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська