П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/25855/23
Головуючий в І інстанції: Хурса О.О.
Дата та місце ухвалення рішення: 25.12.2023 р. м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шеметенко Л.П.
судді Градовського Ю.М.
судді Турецької І.О.
за участю секретаря Худика С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року по справі за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Одеської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабіна Компані Лімітед», про визнання протиправними та скасування протоколу, рішення та наказу, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2023 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, Одеської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабіна Компані Лімітед», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати протокол від 16.08.2018 року № 4478 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської обласної ради від 21.12.2018 року № 874-VII «Про надання погодження Державній службі геології та надр України щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного конденсату, нафти Боутинської структури Боутинської площі, розташованої в межах Одеської області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 року № 521 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Сабіна Компані Лімітед».
У позовній заяві Заступник керівника Одеської обласної прокуратури просив поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування вимог заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду прокурор зазначив наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000708 від 27.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
15.08.2023 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2023 року у справі № 757/27230/23-к, слідчим здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні Державної служби геології та надр України, з можливістю вилучення їх копій.
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 15.08.2023 року, в ході слідчої дії вилучено копії: договору купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 23.02.2017 року № 18/11; акту прийому-передачі геологічної інформації до договору від 23.02.2017 року № 18/11; експертного висновку № 3942; CD-R диск з умовними позначеннями 65917_1 «Текст», 65917_2 «Графіка», 65917_3 «Протокол».
Таким чином, прокурор вважає, що підстави для звернення Одеської обласної прокуратури до суду з позовом про оскарження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478 виникли лише в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000708 та після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави.
Постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 25.08.2023 року надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави.
З огляду на викладене, прокурор зазначає, що факт порушення інтересів держави в даній справі ним встановлено 25.08.2023 року після отримання в межах кримінального провадження документів, які подавались суб`єктом господарювання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин, якою в подальшому прийнято оскаржуваний протокол № 4478.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року поновлено прокурору строк звернення до суду з цим позовом та відкрито провадження у справі.
12.10.2023 року Одеською обласною радою подано відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначено, що відповідач вважає, що прокурором пропущено строк звернення до адміністративного суду у зв`язку з тим, що прокурор міг дізнатися про прийняття рішення обласної ради від 21.12.2018 року № 874-VII «Про надання погодження Державній службі геології та надр України щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного конденсату, нафти Боутинської структури Боутинської площі, розташованої в межах Одеської області» раніше дати подання позовної заяви. Відповідач зазначив, що оскаржуване рішення з дня прийняття і на сьогоднішній день є доступним для перегляду на офіційному сайті обласної ради.
17.10.2023 року та 20.10.2023 року Державною комісією України по запасах корисних копалин подані клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду.
В обґрунтування заявлених клопотань відповідач зазначив наступне.
Протокол засідання колегії ДКЗ від 16.08.2018 року № 4478 оформлено за результатами розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів нафти і розчиненого газу Боутинської структури Боутинської площі Одеської області, поданих ТОВ «Сабіна Компані Лімітед».
Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково- виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра.
На офіційному сайті Одеської облради оприлюднено 28 грудня 2018 року рішення Одеської обласної ради від 21.12.2018 року № 874-VII «Про надання погодження Державній службі геології та надр України щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату, нафти Боутинської структури Боутинської площі, розташованої в межах Одеської області».
Наказ Держгеонадра від 27.12.2018 року № 521 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік.
Відповідно до змісту цього наказу ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.
Таким чином, відповідач вважає, що заступник керівника Одеської обласної прокуратури у прагненні стати на захист інтересів держави мав доступ до інформації щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами у 2018 році, також, протоколи ДКЗ перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022.
Відповідач вважає, що заступник керівника Одеської обласної прокуратури, маючи доступ до інформації щодо надання погодження на надання спеціального дозволу на користування надрами у 2018 році, міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, не через 5 років з дня виникнення оскаржуваних правовідносин.
Крім того, відповідач зазначив, що Указом Президента України від 25.03.2021 року № 122/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо стану справ у сфері надрокористування» від 19.03.2021 року, відповідно до якого, зокрема:
- доручено Держгеонадра забезпечити проведення у 2021 році в установленому порядку позапланових перевірок діяльності суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки;
- рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.
Проте, органи прокуратури лише наприкінці 2023 року вирішили вжити заходів щодо виявлення можливих порушень інтересів держави та стати на їх захист, при тому, що доступ, зокрема, до протоколу ДКЗ, рішення облради та наказу Держгеонадра був відкритим з 2018 року.
Відповідач вважає, що відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 року Указом Президента України від 25.03.2021 року № 122/2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
На думку відповідача, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваних протоколу, рішення, наказу та звернення за їх отриманням лише у 2023 році не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.
Відповідач наголосив, що спірні правовідносини виникли принаймні ще у 2018 році (оформлення протоколу ДКЗ, оприлюднення рішення облради та видання наказу про надання спеціальних дозволів на користування надрами), проте, позовну заяву позивачем до суду надано лише 20.09.2023 року, тобто, з порушенням трьохмісячного строку звернення до суду, а підстави для поновлення такого строку - відсутні.
18.10.2023 року ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» подані письмові пояснення, в яких третя особа просила залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, з огляду на викладене.
Так, третьою особою зазначено, що прокурор посилається на те, що факт порушення інтересів держави в даній справі ним встановлено 25.08.2023 року, після отримання в межах кримінального провадження № 42023000000000708 документів, які подавалися суб`єктом господарювання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин, якою в подальшому прийнято оскаржуваний протокол від 16.08.2018 року № 4478.
Позивач на підтвердження факту неподання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» документу, що засвідчував право на користування надрами, посилається на два документи: протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478, лист Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року, яким було повідомлено Одеську обласну прокуратуру про відсутність у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціальних дозволів відповідно до відомостей електронної бази даних станом на 15.03.2023 року.
Третьою особою наголошено, що протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478 було отримано Одеською обласною прокуратурою у відповідь на її запит разом з листом Держгеонадра від 29.03.2023 року.
Третьою особою звернуто увагу на те, що підставою для подання даного позову є не протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478, а факт відсутності у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» на момент вирішення відповідного питання та складання цього протоколу необхідного спеціального дозволу на користування надрами.
Цей факт було встановлено Одеською обласною прокуратурою також на підставі вищевказаного листа Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року.
Третьою особою зазначено, що вказаний лист отримано Одеською обласною прокуратурою ще 23.03.2023 року, тоді як позов було подано до Одеського окружного адміністративного суду лише 25.09.2023 року.
Третя особа посилається на те, що відповідно до чинної редакції ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення до суду становить 3 місяці.
Враховуючи викладене, третя особа вважає, що прокуратурі, як позивачу, стало відомо про існування підстав для подання даного позову у розумінні висновків про застосування норми права, викладених у рішеннях КАС ВС від 26.01.2023 року у справі № 240/3379/19, від 05.12.2019 року у справі № 806/906/17, - 23.03.2023 року, а не 25.08.2023 року з матеріалів кримінального провадження № 42023000000000708, як стверджує позивач, позов підлягає залишенню без розгляду.
06.11.2023 року Заступником керівника Одеської обласної прокуратури подані заперечення на клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, наголошуючи на тому, що факт порушення інтересів держави в даній справі встановлено Одеською обласною прокуратурою 25.08.2023 року, після отримання в межах кримінального провадження документів, які подавались суб`єктом господарювання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин, якою в подальшому прийнято оскаржуваний протокол від 16.08.2018 року № 4478.
Суд першої інстанції погодився з доводами заявників щодо пропуску прокурором строку звернення до суду та за результатами розгляду заявлених клопотань про залишення позовної заяви без розгляду, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року, позовну заяву залишено без руху, позивачу надано п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
15.12.2023 року позивач подав пояснення, в яких звернув увагу на те, що ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» не підпадало під дію Рішення РНБО від 19.03.2021 року, оскільки на час його прийняття товариство не володіло спеціальним дозволом на користування надрами.
Прокурор вважає, що лише публікація наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 року № 521 та протоколу Державної комісії по запасам корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478 не свідчить про наявність обставин вчинення кримінального правопорушення, які б надавали підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або вжиття заходів представницького характеру.
Прокурор зазначає, що підстави для звернення Одеської обласної прокуратури до суду з даним позовом виникли лише в ході проведення досудового розслідування № 42023000000000708 та після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави.
З огляду на викладене, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотань про залишення позовної заяви без розгляду та продовжити розгляд справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав пропуску прокурором строку звернення до суду та ненадання позивачем доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушенні норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначив наступне.
Прокурор вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, висновки суду першої інстанції про порушення прокурором встановленого строку звернення до суду.
Прокурор зазначає, що посилання на Рішення РНБО від 19.03.2021 року не заслуговують на увагу, оскільки це рішення передбачало проведення позапланових перевірок діяльності суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які відповідно до підпунктів а-г поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, однак, ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» не отримало та не володіло спеціальними дозволами на користування надрами, а тому, не підпадало під дію Рішення РНБО від 19.03.2021 року.
Прокурор послався на те, що відомості про вжиття заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» вимог законодавства про надра у Рішенні РНБО від 19.03.2021 року відсутні та відповідно до Переліку позапланових заходів, на виконання доручення Прем`єр-міністра від 14.05.2021 року № 13237/14-1-21, вжиття заходів до ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» - не передбачались.
Крім того, прокурор вказав, що Рішенням РНБО від 19.03.2021 року передбачено здійснення разом із правоохоронними органами щокварталу опрацювання інформації обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про незаконне видобування корисних копалин у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць, однак, будь-яких доказів про інформування правоохоронних органів щодо наявності порушень з боку ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» під час подання документів на отримання дозволу на користування надрами або незаконне видобування товариством корисних копалин ні Державною службою геології та надр України, ні Державною комісією України по запасах корисних копалин не надано.
Також, прокурор вважає, що є помилковими висновки суду першої інстанції про те, що про прийняття оскаржуваних рішень, прокурору стало відомо від початку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На думку прокурора, законність видачі наказів Державної служби геології та надр України встановлюється за результатами опрацювання усіх в сукупності документів, що слугували підставою їх прийняття.
Таким чином, прокурор зазначає, що сама лише видача та публікація Державною комісією по запасам корисних копалин протоколу від 16.08.2018 року № 4478, Державною службою геології та надр України наказу від 27.12.2018 року № 521 про надання суб`єктам господарювання дозволів на користування надрами на підставі пп. 1 п. 8 Порядку їх видачі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, не свідчить про наявність порушень вимог законодавства у сфері використання надр, не свідчить про порушення інтересів держави, а тому, не є самостійною підставою для звернення прокурора до суду про їх оскарження.
Прокурор вказує на те, що постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 25.08.2023 року надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави.
У подальшому Офісом Генерального прокурора скеровано доручення від 31.08.2023 року щодо опрацювання матеріалів кримінального провадження № 420230000000708 від 27.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на предмет наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони та використання надр.
Прокурори Одеської обласної прокуратури не є процесуальними керівниками у кримінальному провадженні № 42023000000000708 та отримали можливість опрацювання матеріалів лише на підставі та в обсязі визначеному процесуальним керівником у постанові від 25.08.2023 року.
Таким чином, прокурор вважає, що відлік строку звернення прокурора до суду пов`язаний із виникненням підстав для оскарження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478 та наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 року № 521 лише після отримання в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708 копій документів, що слугували підставою для їх прийняття.
Одеська обласна прокуратура невідкладно, лише за результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження, наданих процесуальним керівником 25.08.2023 року, вже 22.09.2023 року звернулась із зазначеною позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду, тобто, з дотриманням строку звернення до суду.
Представником Державної комісії України по запасах корисних копалин поданий відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на пропуск прокурором строку звернення до суду без поважних причин.
Відповідач зазначає, що наказ Держгеонадра від 27.12,2018 року № 521 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік, відповідно до змісту цього наказу ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, цей підпункт Порядку № 615 передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
Протокол засідання колегії ДКЗ від 16.08.2018 року № 4478 оформлено за результатами розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів нафти і розчиненого газу Боутинської структури Боутинської площі Одеської області, поданих ТОВ «Сабіна Компані Лімітед», у першій частині протоколу ДКЗ № 4478 закріплено, які документи та матеріали розглянуті колегією ДКЗ, а в преамбулі та другій частині оскаржуваного протоколу висвітлено, на підставі яких документів проведено геолого-економічну оцінку та підстави подання матеріалів на розгляд ДКЗ.
Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022.
Відповідач вважає, що незважаючи на формулювання у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 року вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова «рекомендувати», зважаючи на норми частини 4 статті 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідні заходи.
Відповідач посилається на те, що спірні правовідносини виникли принаймні ще у 2018 році (оформлення протоколу ДКЗ та оприлюднення його, оприлюднення рішення обласної ради та видання наказу Держгеонадр), проте, органи прокуратури лише наприкінці 2023 року вирішили вжити заходів щодо виявлення можливих порушень інтересів держави та стати на їх захист, при тому, що доступ до протоколу ДКЗ, рішення облради та наказу Держгеонадра був відкритим з 2018 року по лютий 2022 року.
Беручи до уваги вищевикладене, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду, а підстави для поновлення такого строку - відсутні.
Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представником Державної служби геології та надр України поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на те, що оскаржуваний наказ Держгеонадр № 521 від 27.12.2018 року було опубліковано на офіційному сайті Держгеонадр протягом 5 днів з моменту прийняття, на виконання п. 25 Порядку № 615, а доступ до сайту Держгеонадр не обмежувався навіть після повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24.02.2022 року.
Відповідач також зазначив, що оскаржуваний протокол ДКЗ від 16.08.2018 року № 4478 оприлюднено на сайті ДНВП «Геоінформ України» згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Таким чином, відповідач вважає, що починаючи з 23.08.2018 року, з дати публікації протоколу ДКЗ № 4478, та з 03.01.2019 року, з дати публікації наказу Держгеонадр № 521, позивач, згідно статті 122 КАС України, повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач зазначив, що прокурор не вчинив дії, а саме звернення із запитом на отримання документів, що слугували підставою прийняття оскаржуваних протоколу ДКЗ, наказу Держгеонадр та рішення Одеської обласної ради, для з`ясування підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави.
Щодо посилань прокурора на те, що звернення до суду із позовом стало можливим лише після отримання копій документів в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708, відповідач вважає, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено дану обставину та вірно встановлено, що про прийняття оскаржуваних рішень, як мінімум, було відомо прокурору станом на момент початку кримінального провадження - 27.04.2023 року, в той час, як позов подано до суду 25.09.2023 року.
Отже, на думку відповідача, процесуальні строки на звернення до суду є пропущеними, а відтак адміністративний позов має бути залишено без розгляду.
ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначає, що позивач на підтвердження факту неподання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» документу, що засвідчував право на користування надрами, посилається на два документи:
- протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478;
- лист Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року, яким було повідомлено Одеську обласну прокуратуру про відсутність у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціальних дозволів відповідно до відомостей електронної бази даних станом на 15.03.2023 року.
Третя особа вказує на те, що протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478 було отримано Одеською обласною прокуратурою у відповідь на її запит разом з листом Держгеонадра від 29.03.2023 року.
Третя особа посилається на те, що підставою для даного позову є не протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478, як такий, а факт відсутності у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» на момент вирішення відповідного питання та складання цього протоколу необхідного спеціального дозволу на користування надрами, цей факт було встановлено Одеською обласною прокуратурою на підставі вищевказаного листа Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року, який отримано Одеською обласною прокуратурою ще 23.03.2023 року.
Позов було подано до Одеського окружного адміністративного суду лише 25.09.2023 року, тобто, більше ніж через 6 місяців з моменту, коли Одеській обласній прокуратурі стало відомо про відсутність у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» будь-якого спеціального дозволу на користування надрами та відповідно про існування підстав для подання позову.
На думку третьої особи, прокурором не наведено підстави та причини пропуску строку звернення до суду, а саме: не вказано обставини, які виникли об`єктивно та незалежно від волі прокурора, які безпосередньо унеможливили або ускладнили вчинення процесуальних дій у тримісячний строк з моменту одержання органом прокуратури інформації про відсутність у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» документу, що засвідчує право на користування надрами, тобто, з 29.03.2023 року, не додано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Зважаючи на вищезазначене, третя особа вважає, що аргументи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Прокурором подані відповіді на відзиви Державної комісії України по запасах корисних копалин та ТОВ «Сабіна Компані Лімітед», а відповідачем заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII).
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3, 4, 6 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:
1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);
2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;
3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
4) брати участь у розгляді справи;
5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;
6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;
7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
Частинами 3, 4, 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В свою чергу, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора), відлік строку для звернення до суду КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення.
ВП ВС в зазначеній постанові наголосила, що установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові виклала висновок про те, що підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.
Наведені висновки ВП ВС неодноразово застосовані Верховним Судом щодо строків звернення до суду прокурора в інтересах держави, зокрема, але не виключно, постанови від 28 травня 2019 року у справі № 826/2890/13-а, від 23 серпня 2023 року у справі № 380/7024/22, від 21 вересня 2023 року у справі № 380/7839/22, від 21 вересня 2023 року у справі № 380/7550/22.
Застосовуючи наведені вимоги чинного законодавства та висновки Верховного Суду до обставин даної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду стало наведене в позові порушення відповідачами законодавства під час розгляду документів, прийняття рішень щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Сабіна Компані Лімітед», що, на думку прокурора, свідчить про порушення інтересів держави.
При цьому, прокурор посилається на те, що на даний час відсутній державний орган, до повноважень якого віднесено контроль законності оскаржуваних протоколу, рішень у сфері надрокористування.
Таким чином, прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави, як самостійний позивач.
Прокурор просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол від 16.08.2018 року № 4478 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської обласної ради від 21.12.2018 року № 874-VII «Про надання погодження Державній службі геології та надр України щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного конденсату, нафти Боутинської структури Боутинської площі, розташованої в межах Одеської області»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 року № 521 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Сабіна Компані Лімітед».
З матеріалів справи вбачається, що протокол засідання колегії ДКЗ від 16.08.2018 року № 4478 оформлено за результатами розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів нафти і розчиненого газу Боутинської структури Боутинської площі Одеської області, поданих ТОВ «Сабіна Компані Лімітед».
Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково- виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра.
На офіційному сайті Одеської облради оприлюднено 28 грудня 2018 року рішення Одеської обласної ради від 21.12.2018 року № 874-VII «Про надання погодження Державній службі геології та надр України щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату, нафти Боутинської структури Боутинської площі, розташованої в межах Одеської області».
Наказ Держгеонадра від 27.12.2018 року № 521 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік.
Відповідно до змісту цього наказу ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.
Зазначені обставини не оспрюються прокурором.
Таким чином, прокурором у даній справі оскаржується протокол, рішення, наказ щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами, які прийняті та оприлюднені у 2018-2019 р.р.
В свою чергу, позов у даній справі прокурором поданий до суду засобами поштового зв`язку 22.09.2023 року.
Тобто, прокурор звернувся до суду з позовом зі сплином близько п`яти років з моменту прийняття та оприлюднення оскаржуваних протоколу, рішення, наказу щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами.
Щодо строку звернення до суду, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, прокурор посилається на те, що лише публікація оскаржуваних протоколу, рішення, наказу не свідчить про наявність обставин щодо вжиття заходів представницького характеру та подання позову в інтересах держави.
Прокурор зазначає, що підстави для звернення Одеської обласної прокуратури до суду з даним позовом виникли лише в ході проведення досудового розслідування № 42023000000000708 та після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави.
Так, прокурором вказано наступне.
15.08.2023 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.07.2023 року у справі № 757/27230/23-к, слідчим здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні Державної служби геології та надр України, з можливістю вилучення їх копій.
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 15.08.2023 року, в ході слідчої дії вилучено копії: договору купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 23.02.2017 року № 18/11; акту прийому-передачі геологічної інформації до договору від 23.02.2017 року № 18/11; експертного висновку № 3942; CD-R диск з умовними позначеннями 65917_1 «Текст», 65917_2 «Графіка», 65917_3 «Протокол».
Постановою процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 25.08.2023 року надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави.
Таким чином, прокурор вважає, що відлік строку звернення прокурора до суду пов`язаний із виникненням підстав для оскарження протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478 та наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 року № 521 лише після отримання в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708 копій документів, що слугували підставою для їх прийняття.
Прокурор зазначає, що Одеська обласна прокуратура невідкладно, лише за результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження, наданих процесуальним керівником 25.08.2023 року, вже 22.09.2023 року звернулась із зазначеною позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду.
Надаючи оцінку доводам прокурора, колегія суддів виходить з наступного.
Так, враховуючи наведені вимоги КАС України та висновки Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що відлік строку для звернення до суду прокурора в інтересах держави починає свій перебіг з моменту виникнення підстав, що надають йому право на таке звернення.
В свою чергу, досліджуючи обставини, які визначені прокурором в якості підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави, колегія суддів звертає увагу на те, що у позові прокурор посилається на зміст оскаржуваного протоколу та зазначає, що товариство не подавало документів, що засвідчують право на користування надрами, тобто, спеціального дозволу на користування надрами.
Також, прокурор посилається на те, що відсутність у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціальних дозволів на користування надрами підтверджується листом ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617.
Саме з наведених підстав прокурор вважає, що відповідачами прийняті протиправно оскаржувані протокол, рішення, наказ щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами без аукціону, оскільки товариство не володіло та не подавало документів, що засвідчують право на користування надрами, чинного спеціального дозволу на користування надрами, не є надрокористувачем.
В свою чергу, з додатків до позовної заяви колегією суддів встановлено, що лист ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617, на який посилається прокурор, як на доказ відсутності у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціальних дозволів на користування надрами, що, на думку прокурора, свідчить про протиправність оскаржуваних рішень, - датований 15.03.2023 року та наданий на запит прокурора від 14.03.2023 року.
Лист ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року зареєстрований Одеською обласною прокуратурою 23.03.2023 року.
Крім того, з наданих третьою особою до суду першої інстанції доказів, які отримані на запит адвоката, суд апеляційної інстанції встановив, що 14.03.2023 року Одеською обласною прокуратурою на адресу Державної служби геології та надр направлявся лист, в якому зазначено наступне.
Обласною прокуратурою вивчається стан дотримання законодавства у сфері охорони та використання надр на території області.
За результатами опрацювання відомостей офіційного сайту Одеської обласної ради установлено, що рішенням сесії обласної ради від 21.12.2018 року № 874-VII надано погодження Державній службі геології та надр України щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), газу природного, конденсату, нафти Боутинської структури Боутинської площі, розташованої в межах Одеської області.
Прокурором зазначено, що ним установлено, що 22.10.2018 року вищевказане товариство звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою про отримання спеціального дозволу на користування надрами, до якої долучило пакет документів, серед яких наявний протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 16.08.2018 року № 4478 про затвердження апробації прогнозних ресурсів.
Наказом Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 року № 521, на підставі пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, вирішено надати вищезазначеному підприємству, без проведення аукціону, спеціальний дозвіл на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовища.
Прокурором вказано, що за результатами опрацювання відомостей офіційного сайту служби, встановлено, що на даний час підприємство такий спеціальний дозвіл про право на використання надр не отримало.
Прокурор послався на те, що відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо використання надр без проведення аукціону, є особливо суворими та, як виняток, застосовуються до суб`єкта, який їх виконав. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр, як національного багатства.
Ураховуючи важливість питання щодо раціонального використання природних ресурсів, з метою встановлення наявності підстав щодо захисту інтересів держави у даній сфері, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просив направити на адресу обласної прокуратури:
- належним чином завірені копії наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2018 року № 521 та документів, які слугували підставою для його прийняття.
- належним чином завірені копії протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.08.2018 року № 4478 про затвердження апробації прогнозних ресурсів та документів, що слугували предметом розгляду комісії та підставою прийняття протоколу (в тому числі: звіт «Початкова геолого-економічна оцінка прогнозних ресурсів вуглеводнів Боутинської структури Боутинської площі Одеської області» станом на 01.01.2018; довідку про державну реєстрацію РДГВН за формою 3-гр № У-18-235/1; протокол від 30.06.2018 спільного засідання науково-технічної наради; експертні висновки тощо).
Державною службою геології та надр України розглянуто запит Одеської обласної прокуратури від 14.03.2023 року щодо ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» та у межах компетенції повідомлено наступне.
У Держгеонадрах на опрацюванні знаходиться заява ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» від 20.11.2018 року щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобування нафти і газу (промислова розробка родовищ) нафти, газу, розчиненого у нафті Боутинської структури Боутинської площі, що знаходиться в Одеській області, на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615.
Наказом Держгеонадр від 27.12.2018 року № 521 прийнято рішення надати дозвіл, листами Держгеонадр від 28.12.2018 року товариство було повідомлене про прийняте рішення та необхідність сплати збору за надання дозволу, та 28.12.2018 року Товариство сплатило збір за надання дозволу у повному обсязі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2021 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі № 640/8661/20, визнано бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо обов`язку видачі Товариству дозволу у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018 року № 521 протиправною, зобов`язано Державну службу геології та надр України надати Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами у відповідності до наказу Держгеонадр від 27.12.2018 року № 521.
На Робочій групі з питань надрокористування (протокол від 22.07.2022 року) рекомендовано Держгеонадрам надати ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціальний дозвіл на користування надрами, про що Товариство було повідомлене листом Держгеонадр від 05.09.2022 року № 2897/07/2-22, а також про необхідність підготовки Угоди про умови користування надрами (у 2-х примірниках) та подання її із супровідним листом до Держгеонадр для подальшого опрацювання.
Станом на 28.03.2023 року Угода про умови користування надрами згідно з примірною формами Угод про умови користування надрами, затвердженої наказом Держгеонадр від 03.08.2022 року № 278, від Товариства не надходила.
Станом на 28.03.2023 року бланк спеціального дозволу на користування надрами Товариству не видавався.
До зазначено листа додано: копію наказу Держгеонадр від 27.12.2018 року № 521 з додатками, копію форми 3-ГР, копію протоколу ДКЗ № 4478 від 16.08.2018 року та оглядові карти ділянки надр (додатки на 24-х арк.).
Вказаний лист отриманий прокуратурою 29.03.2023 року, що підтверджується листом Одеської обласної прокуратури від 12.04.2023 року, в якому йдеться посилання на наведений вище лист Держгеонадр.
З наведеного вбачається, що Одеською обласною прокуратурою вивчався стан дотримання законодавства у сфері охорони та використання надр на території області, в тому числі, щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень про надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами та встановлювались підстави щодо захисту інтересів держави у даній сфері у березні 2023 року.
Одеською обласною прокуратурою у березні 2023 року направлялись запити до Держгеонадр, ДНВП «Геоінформ України» та 23.03.2023 року, 29.03.2023 року прокуратурою отримано, зокрема, копію протоколу ДКЗ № 4478 від 16.08.2018 року та лист ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року, на які прокурор посилається в позовній заяві, як на докази відсутності у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» чинного спеціального дозволу на користування надрами та відповідно відсутності підстав для прийняття оскаржуваних протоколу, рішення, наказу щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами без аукціону.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, оскільки прокурором у даній справі оскаржуються протокол, рішення, наказ щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами, які прийняті та оприлюднені у 2018-2019 р.р., та протокол ДКЗ № 4478 від 16.08.2018 року і лист ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року, зміст яких, як вказано у позові, свідчить про відсутність у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» чинного спеціального дозволу на користування надрами та про протиправність оскаржуваних протоколу, рішення, наказу, - отримані прокурором 23.03.2023 року, 29.03.2023 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор звернувся до суду з даним позовом засобами поштового зв`язку 22.09.2023 року з пропуском тримісячного строку з дня виникнення підстав, що давали прокурору право на пред`явлення наведених вимог.
Водночас, колегія суддів зазначає, що пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця обставина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але він цього не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Однак, будь-яких доводів та доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску прокурором строку звернення до суду із даним позовом не наведено та не надано.
Як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, прокурор посилається на те, що відлік строку звернення прокурора до суду у даній справі має обраховуватись з моменту опрацювання матеріалів кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, наданих 25.08.2023 року процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні - прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора на підставі постанови від 25.08.2023 року про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708 з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави.
Проте, колегія суддів вважає вказані доводи прокурора безпідставними, з огляду на викладене.
Колегія суддів враховує, що дійсно згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, на яку посилається прокурор, обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду, повинні враховуватися судами, як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Водночас, колегія суддів наголошує, що у позовній заяві прокурором чітко визначені підстави подання позову та докази, які підтверджують наявність цих підстав (обставин).
Так, прокурор посилається у позовній заяві виключно на зміст оскаржуваного протоколу ДКЗ № 4478 від 16.08.2018 року та лист ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року, які, на думку прокурора, свідчать про відсутність у ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» чинного спеціального дозволу на користування надрами та про протиправність оскаржуваних протоколу, рішення, наказу щодо надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами без аукціону.
В свою чергу, як встановлено судом у даній справі та не оспорюється прокурором, протокол ДКЗ № 4478 від 16.08.2018 року та лист ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року отримані прокурором 23.03.2023 року, 29.03.2023 року, на запити Одеської обласної прокуратури від 14.03.2023 року.
Також, колегія суддів наголошує, що у листі-запиті Одеської обласної прокуратури від 14.03.2023 року, який направлявся до Держгеонадр, прокурором прямо вказано, що Одеською обласною прокуратурою вивчається стан дотримання законодавства у сфері охорони та використання надр на території області, в тому числі, щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень про надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами та встановлюються підстави щодо захисту інтересів держави у даній сфері.
З огляду на викладене, оскільки Одеською обласною прокуратурою вивчався стан дотримання законодавства у сфері охорони та використання надр на території області, в тому числі, щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень про надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами та встановлювались підстави щодо захисту інтересів держави у даній сфері у березні 2023 року, та докази, які, на думку прокурора, підтверджують протиправність оскаржуваних рішень, ним отримані у березні 2023 року, колегія суддів відхиляє доводи прокурора про те, що підстави для подання даного позову у нього з`явились лише після опрацювання матеріалів кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 року, наданих 25.08.2023 року процесуальним керівником у цьому КП.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у позовній заяві у розділі «Підстави позову» прокурор не посилається на матеріали, отримані з наведеного кримінального провадження, а зазначає, що доказом протиправності оскаржуваних рішень є протокол ДКЗ № 4478 від 16.08.2018 року та лист ДНВП «Геоінформ України» № 06/306-0617 від 15.03.2023 року, які отримані прокурором у березні 2023 року на його запити.
Крім того, колегія суддів зазначає, що на запит прокурора, листом від 29.03.2023 року, Держгеонадри направлено не лише копію протоколу ДКЗ № 4478 від 16.08.2018 року, а і копію наказу Держгеонадр від 27.12.2018 року № 521 з додатками, копію форми 3-ГР, оглядові карти ділянки надр (додатки на 24-х арк.).
Однак, прокурор не зазначає, що йому перешкоджало звернутись до суду із даним позовом після отримання наведених вище документів та у строк, встановлений КАС України.
Колегія суддів також вважає за необхідне вказати, що прокурор посилається на кримінальне провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 року, тобто, на КП, яке розпочато вже після того, як Одеською обласною прокуратурою вивчався стан дотримання законодавства у сфері охорони та використання надр на території області, в тому числі, щодо підстав прийняття оскаржуваних рішень про надання ТОВ «Сабіна Компані Лімітед» спеціального дозволу на користування надрами та встановлювались підстави щодо захисту інтересів держави у даній сфері, а також вже після того, як Одеською обласною прокуратурою отримано документи, на які посилається прокурор у позові.
Окрім того, процесуальним керівником вказаного КП не виступає Одеська обласна прокуратура.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000708 від 27.04.2023 року не може зупиняти для Одеської обласної прокуратури строк звернення до суду, який розпочав свій перебіг з моменту з`ясування прокурором порушень інтересів держави, на які останній посилається у позові.
Колегія суддів наголошує, що спірні правовідносини виникли у 2018 році, а тому, прокурор не може зволікати із поданням позову щодо цих правовідносин з моменту з`ясування, на його думку, порушень інтересів держави.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій прокурора не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор пропустив строк звернення до суду без поважних причин, а тому, заявлений позов підлягає залишенню без розгляду.
Разом з цим, колегія суддів частково приймає до уваги доводи апеляційної скарги та вважає, що апелянтом вірно звернуто увагу на те, що Рішення РНБО від 19.03.2021 року само по собі не свідчить про виникнення підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом та прийняття цього рішення не може бути початком відліку строку звернення до суду у спірних правовідносинах.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції мав дослідити підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом, докази, на які він посилається, та встановити, коли прокурор дізнався про ці підстави/обставини/докази та відповідно, коли у нього виникли підстави для подання позову в інтересах держави.
Суд першої інстанції не в повній мірі дослідив обставини справи.
В свою чергу, судом апеляційної інстанції досліджені підстави для звернення прокурора до суду з даним позову та надано оцінку обставинам щодо дотримання прокурором строку звернення до суду.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні із викладенням її мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції, із доповненням висновками суду апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У даній справі суд першої інстанції поновив прокурору строк звернення до суду та відкрив провадження у справі, проте, в ході розгляду справи та враховуючи доводи відповідачів і третьої особи щодо пропуску прокурором строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку із чим, позовну заяву залишено без руху для надання можливості подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.
Тобто, суд першої інстанції забезпечив можливість подання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку.
Однак, в подальшому, залишаючи заявлений позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду без поважних причин, суд першої інстанції помилково послався на положення п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, згідно якого, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
За обставин даної справи та наведеного правового регулювання, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції також підлягає зміні в частині підстав, визначених КАС України для залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції зміні із виключенням мотивів, з яких виходив суд першої інстанції, та визначенням мотивів за цією постановою, які викладені у судовому рішенні суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року змінити, виключити мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та визначити мотиви за цією постановою, які викладені у судовому рішенні суду апеляційної інстанції.
В іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 04.03.2024 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: І.О. Турецька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117449752 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шеметенко Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні