Ухвала

від 05.03.2024 по справі 240/11869/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 240/11869/23

05 березня 2024 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Кузьмишин В.М., розглянувши заяву Житомирської митниці про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрочемпіон" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 лютого 2024 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

03 березня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Житомирської митниці про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Також, за приписами ст.8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто, вказаною нормою визначено вичерпний перелік осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від такої сплати, до якого апелянт не відноситься.

Тому, у відповідності до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія зазначеної норми закону щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Крім того, згідно з ч. 1, 3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

А тому, відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для звільнення або відстрочення від сплати судового збору.

Враховуючи, що звільнення, відстрочення, розстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов`язком суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Водночас, з метою недопущення порушення прав апелянта на доступ до судового захисту, суд, враховуючи приписи ч. 2 ст. 121 КАС України, вважає за необхідне продовжити скаржнику строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.121, 298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 23.02.2024.

3. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, виконати вимоги даної ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у строк не пізніше 10 днів з дня отримання вказаної ухвали.

4. Копію даної ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Кузьмишин В.М.