Ухвала

від 05.03.2024 по справі 386/102/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05 березня 2024 року м. Кропивницький

справа № 386/102/22

провадження № 22-ц/4809/569/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступником якого залучено Голованівську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області,

відповідач - ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Чельник О.І., від участі у розгляді цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2024 року у складі судді Червоненко Д.В.,

В С Т А Н О В И В:

До Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2024 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2024 року Кропивницького апеляційного суду визначено склад: головуючого суддю (суддю-доповідача) Чельник О.І., Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 січня 2024 року витребувано матеріали цивільної справи №404/2721/21.

06 лютого 2024 року матеріали надійшло до Кропивницького апеляційного суду.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 18 січня 2024 року залишено без руху для усунення недоліків. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року продовжено строк виконання ухвали від 07 лютого 2024 року.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 лютого 2024 рокусправу призначено до розгляду.

До Кропивницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Чельник О.І. від участі у розгляді даної справи. Заявник висловлює свою незгоду із процесуальними діями суду по даній цивільній справі.

Колегія суддів вважає заявлений відвід судді-доповідача Чельник О.І. необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Пунктами 3 та 5 частини 1 статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з вимогами ч.2 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК).

Аналіз змісту та доводів заяви про відвід судді-доповідача Чельник О.І. не свідчить про існування обґрунтованих обставин, що викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності суддів, а зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями, а тому не можуть бути підставою для відводу суддів у розумінні статті 36 ЦПК України. Інших обставин, які б могли б свідчили про залежність, упередженість або необ`єктивність судді-доповідача Чельник О.І. у заяві не наведено, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено, що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що «при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими». Вказана позиція міститься в пункті 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та пункті 76 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії».

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 від 19 травня 2006 року, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, то відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_3 відвід судді-доповідача Чельник О.І.

Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах Кропивницького апеляційного суду для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, судді, який буде вирішувати питання про відвід.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко