Постанова

від 05.03.2024 по справі 299/8558/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 299/8558/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 березня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2023 року, постановлену суддею Бак М.Д. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

встановив:

У грудні 2024 року ТОВ «Інтеркеш Україна» звелося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2023 року позовну заяву ТОВ «Інтеркеш Україна» залишено без руху та надано строк протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зокрема, не зазначено про наявність або відсутність у представника позивача електронного кабінету та не викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області 29 грудня 2023 року позовну заяву ТОВ «Інтеркеш Україна» визнано неподаною та повернуто позивачу. Як на підставу повернення позовної заяви, суд посилається на невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ТОВ «Інтеркеш Україна» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги посилається на те, що суд безпідставно дійшов до висновку про повернення поданого позову, оскільки на виконання ухвали суду про залишення скарги без руху, 22.12.2023 позивачем було надано заяву про усунення недоліків через засоби поштового зв`язку «Укрпошта» та додано заяву про наявність електронного кабінету у представника позивача та заяву про розгляд справи без участі позивача.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2023 року позовну заяву ТОВ «Інтеркеш Україна» залишено без руху та надано строк протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зокрема, не зазначено про наявність або відсутність у представника позивача електронного кабінету та не викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

22 грудня 2023 року ТОВ «Інтеркеш Україна» подало до суду заяву про усунення недоліків. До заяви додано довідку про наявність електронного кабінету у представника позивача та заяву про розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області 29 грудня 2023 року позовну заяву ТОВ «Інтеркеш Україна» визнано неподаною та повернуто позивачу. Як на підставу повернення позовної заяви, суд посилається на невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Із позовної заяви слідує, що ТОВ «Інтеркеш Україна» зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС та вказано електронну адресу.

При цьому представник позивача адвокат Ковач І.В. також зазначає електронну адресу, яка є ідентичною електронної адреси позивача. І у заяві про усунення недоліків позовної заяви, адвокат Ковач І.В. вказує, що є зареєстрованим в електронному кабінеті підсистеми Електронний суд ЄСІТС.

Тобто, вимоги вищевказаної норми закону та ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем виконано.

Що стосується не викладення клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, то апеляційний суд зауважує, що в п. 2 позовної заяви позивач просив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання та у разі виклику - провести судове засідання без участі позивача.

За вказаних обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави, передбачені процесуальним законом для визнання позовної заяви неподаною й її повернення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).

Також ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії").

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, ухвала суду першої інстанції обмежує права позивача та перешкоджає йому у доступі до правосуддя.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, передчасно повернув позовну заяву позивачу, чим допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна», задовольнити.

Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 29 грудня 2023 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 березня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді