Рішення

від 19.11.2024 по справі 299/8558/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2024 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі судді Бак М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 299/8558/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна»</a> (надалі ТОВ «Інтеркеш Україна») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

19.12.2023 року в суд поступила позовна заява ТОВ «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.06.2021 року № 6-33297 в сумі 34452,52 грн.

Позов мотивовано тим, що згідно кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 100000,00 грн зі сплатою 43,8 відсотків річних на термін до 18.06.2022 року. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у порядку, визначеному договором. Виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором забезпечено заставою транспортного засобу марки «Dodge» моделі «Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до договору застави від 18.06.2021 року, укладеного між сторонами.

Відповідач не виконував умови договору належним чином, зокрема не здійснював погашення кредиту в строки та в розмірах, що передбачені графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору, не сплачує суму боргу в добровільному порядку, чим порушив вимоги статей 526, 530, 1048, 1054 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Станом на 05.12.2023 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 34452,52 грн, з них: 26340,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 3803,00 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом; 3151,28 грн інфляційне збільшення заборгованості; 1158,24 грн три проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

У позовній заяві позивач виклав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. 67-70), яке залишено без розгляду ухвалою суду від 05.06.2024 року (арк. 111-113).

03.06.2024 року в суд поступила заява позивача від 22.12.2023 року про розгляд справи за відсутності представника позивача (арк. 96, 97), яка не розглядалася, тому що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

31.10.2024 року суд постановив ухвалу, якою позивачу роз`яснено право подати доказ (арк. 131).

Судом встановлено, що 18.06.2021 року між позивачем ТОВ «Інтеркеш Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 6-33297.

На підставі кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 100000,00 грн на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, зокрема на споживчі цілі, платності та забезпеченості на термін до 18.06.2022 року. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 43,8 відсотків річних.

18.06.2021 року між сторонами укладено договір застави транспортного засобу, згідно якого позивач передав відповідачу в заставу транспортний засіб марки «Dodge» моделі «Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою забезпечення вимог позивача за кредитним договором від 18.06.2021 року № 6-33297.

Наведені обставини підтверджено відомостями, які містяться в таких документах:

1) копії кредитного договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 18.06.2021 року № 6-33297, укладеного між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 з копією паспорта споживчого кредиту інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) від 18.06.2021 року, підписаного ОСОБА_1 (арк. 71-75);

2) копії заяви ОСОБА_1 № 6-33297 до ТОВ «Інтеркеш Україна» про надання кредиту (арк. 79);

3) копії заяви ОСОБА_1 від 18.06.2021 року до ТОВ «Інтеркеш Україна» про перерахування на банківський рахунок грошових коштів відповідно до кредитного договору від 18.06.2021 року № 6-33297 (арк. 80);

4) копії договору застави транспортного засобу від 18.06.2021 року, укладеного між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 (арк. 87, 88).

Згідно частини першої статті 78 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У частині другій статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (абзац другий частини п`ятої статті 95 ЦПК України).

Згідно статті 76 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-XII (зі змінами) вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана юридичною особою, що видала оригінал документа. У такому разі копія документа має бути викладена на бланку цієї юридичної особи з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться у цієї юридичної особи.

Копія з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 29.01.2019 року ТСЦ 2146 (арк. 89), відповідність якої оригіналу засвідчено представником позивача ОСОБА_2 , не є доказом, який одержано в порядку, встановленому законом.

Копія розрахунку про наявну заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту від 18.06.2021 року № 33297 станом на 20.11.2023 року (арк. 81, 82) та копія розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 19.06.2022 року до 05.12.2023 року (арк. 83, 84), у яких немає відомостей про осіб, які склали документи, відсутні підписи, тобто немає реквізитів документа, передбачених підпунктом 4.1 пункту 4 національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144 «Про прийняття та скасування національних стандартів», не підлягають врахуванню як джерела доказів.

Копія досудової вимоги ТОВ «Інтеркеш Україна» від 01.09.2022 року № 10893400-6/2, адресованої ОСОБА_1 (арк. 76), у якій неповністю відображено відомості щодо особи, яка склала документ, не відображено підпис цієї особи, не виступає джерелом доказу.

У частинах першій, другій статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на те, що копія досудової вимоги ТОВ «Інтеркеш Україна» від 01.09.2022 року № 10893400-6/2 не є джерелом доказу, то не мають значення для розгляду справи докази надіслання досудової вимоги відповідачу, а саме: 1) копія конверта рекомендованого листа № 8800400007557, надісланого ТОВ «Інтеркеш Україна», з копією довідки Укрпошти про причини повернення/відсилання рекомендованого листа (арк. 77, 78); 2) копія фіскального чека від 01.09.2022 року № 14, виданого АТ «Укрпошта», про оплату рекомендованого листа № 8800400007557 (арк. 76); 3) копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу щодо рекомендованого листа № 8800400007557, надісланого 01.09.2022 року ТОВ «Інтеркеш Україна» (арк. 77).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У частині третій статті 12 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно положень пункту 1.3 кредитного договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 18.06.2021 року № 6-33297, укладеного між сторонами, кредитодавець зобов`язаний видати кредит позичальнику протягом 5 робочих днів з дня підписання договору, але не раніше дня оформлення необхідного забезпечення виконання зобов`язання за договором.

Обставину, викладену в позовній заяві, щодо надання позивачем кредиту відповідачу не доведено, тому що відомості, які містяться в копії кредитного договору, копії заяви відповідача від 18.06.2021 року до позивача з приводу перерахування кредитних коштів та копії договору застави транспортного засобу від 18.06.2021 року, укладеного між сторонами, не є достатніми доказами для встановлення відповідної обставини.

У зв`язку з недоведеністю того, що позивач надав відповідачу кредит згідно кредитного договору, стягнення заборгованості за яким є предметом позову, немає підстав для висновку про порушення відповідачем права позивача, про захист якого пред`явлено позов, тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

у позові ТОВ «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна»</a>, місцезнаходження: 88018, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. № 17, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39000364.

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Суддя М. Д. Бак