Постанова

від 05.03.2024 по справі 910/18388/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/18388/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.12.2023

у справі № 910/18388/23 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс»

до Національного банку України

про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/18388/23 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» від 13.12.2023 в частині відстрочення сплати судового збору, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» від 13.12.2023 в частині продовження строку на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/18388/23, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» визнано неподаною і повернуто заявнику.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» від 13.12.2023 в частині відстрочення сплати судового збору суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Відмовляючи у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» від 13.12.2023 в частині продовження строку на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/18388/23 суд першої інстанції виходив з того, що:

- у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарського процесуального кодексу України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарського процесуального кодексу України строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16;

- оскільки суд встановив позивачу максимально можливий строк (десять днів) в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 174 ГПК України , правові підстави для задоволення клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору, відсутні.

Також суд першої інстанції, встановивши, що ухвалу суду 06.12.2023, якою позовну заяву позивача залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали, було доставлено в електронний кабінет представнику позивача Зубчук Оксані Русланівні 06.12.2023 року о 16:09 год., останнім днем для подання заяви про усунення недоліків є 18.12.2023, проте у встановлений строк позивач не виконав вимог ухвали суду від 06.12.2023 у справі № 910/18388/23 в частині подання доказів сплати судового збору, дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Кріополіс».

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва по справі № 910/18388/23 від 22.12.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на наявність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024, справу № 910/18388/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю. Тищенко О.В..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18388/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/18388/23.

18.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/18388/23 залишено без руху, а також надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

30.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява, до якої додані докази сплати судового збору у визначеному розмірі.

За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/18388/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

15.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, з посиланням на те, що судом першої інстанції у повному обсязі з`ясовано обставини справи та із додержанням норм матеріального та процесуального права постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Станом на 04.03.2024 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, те, що на даний час такий стан продовжений, справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

01.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» до Національного банку України про відшкодування шкоди.

У позовній заяві позивач вказував, що на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, у зв`язку з чим просив суд визначити попередньо розмір судового збору з наступним стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого судового збору, з урахуванням ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 у справі № 910/18388/23 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків, а саме, надання суду подання заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету та подання доказів сплати судового збору у сумі 499 500, 00 грн., а також встановлено строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Порядок вручення судових рішень встановлений ст. 242 ГПК України, згідно з якою в редакції на дату винесення цієї ухвали, днем вручення судового рішення, зокрема, є день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 доставлено до електронного кабінету представника позивача 06.12.2023 о 16:09.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч. 1 ст. 116 ГПК України).

За таких обставин, днем вручення ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 є 06.12.2023, а недоліки позивач, з урахуванням вихідних днів, мав усунути у строк до 18.12.2024 включно.

14.12.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового, в якому заявник просив відстрочити сплату судового збору до отримання судом звіту про стан фінансово-господарської діяльності банку, що складається міжнародно визнаною аудиторською фірмою, призначеною за ухвалою суду, а у разі відмови у відстроченні сплати судового збору продовжити на максимально можливий строк виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/18388/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 у справі № 910/18388/23 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» від 13.12.2023 в частині відстрочення сплати судового збору, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» від 13.12.2023 в частині продовження строку на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 06.12.2023 у справі № 910/18388/23, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» визнано неподаною і повернуто заявнику.

Колегія суддів з судом першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

Так, при розгляді Великою Палатою Верховного Суду касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Іванцової Марини Валеріївни на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 у справі № 910/10939/22 виникло питання про те, чи має суд застосувати положення статті 119 ГПК України у такому випадку:

1) заявниця апеляційної скарги не виконала вимог процесуального закону, вказаних у статті 258 ГПК України, не додала до апеляційної скарги доказів сплати судового збору та не заявила в апеляційній скарзі клопотання про звільнення її від сплати судового збору;

2) після залишення судом апеляційної скарги без руху у зв`язку з несплатою судового збору заявниця подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору;

3) якщо суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, чи має він у цьому випадку продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги,

Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22:

24. Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

25. За статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

26. За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

27. Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

28. З наведених норм права вбачається, що за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення скаржник повинен сплатити судовий збір. Проте суд за клопотанням такого скаржника може звільнити його від сплати судового збору в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу цього скаржника.

29. Згідно з пунктом 7 частини другої та пунктом 2 частини третьої статті 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, клопотання особи, яка подала скаргу; до апеляційної скарги додаються, в тому числі, докази сплати судового збору.

30. Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

31. Згідно із частинами першою - четвертою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених процесуальним законом вимог, протягом п`яти днів з дня надходження її до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються її недоліки, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

32. Аналогічні положення містить стаття 185 ЦПК України і стаття 169 КАС України.

33. Відповідно до частин першої, другої статті 119 ГПК України (стаття 127 ЦПК України та стаття 121 КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

34. Згідно із частинами четвертою, шостою, сьомою статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

35. Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

36. Таким чином, скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги.

37. У разі пропущення скаржником зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.

38. Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору по суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.

39. У разі коли суд поновив пропущений строк та розглянув клопотання по суті, він постановляє ухвалу про звільнення скаржника від сплати судового збору або відмову у задоволенні вказаного клопотання.

40. Якщо апеляційна скарга залишається судом без руху, то скаржнику надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

41. Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків апеляційної скарги понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

42. У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

43. У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

44. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

45. Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

46. Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу.

47. У цій справі позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою 27 березня 2023 року. До апеляційної скарги позивачка не додала доказів сплати судового збору та не заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

48. Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року апеляційну скаргу позивачки було залишено без руху та наданий їй строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвалу позивачка отримала 18 квітня 2023 року, отже, повинна була усунути недоліки апеляційної скарги до 28 квітня 2023 року.

49. 19 квітня 2023 року позивачка подала заяву про звільнення її від сплати судового збору з доказами відсутності доходів для сплати судового збору, яку апеляційний суд отримав 24 квітня 2023 року.

50. Ухвалою від 01 травня 2023 року апеляційний суд розглянув по суті заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору, відмовив у задоволенні цієї заяви за недостатністю доказів та повернув апеляційну скаргу позивачці у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору.

51. З наведеного вбачається, що апеляційний суд одночасно постановив ухвалу про відмову позивачці в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та повернення апеляційної скарги. Внаслідок цього позивачка була позбавлена можливості дізнатись про те, що їй відмовили у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору, та відповідно не змогла сплатити судовий збір і усунути недоліки апеляційної скарги.

52. Слід зауважити, що апеляційний суд отримав заяву позивачки про звільнення від сплати судового збору 24 квітня 2023 року, коли до кінця строку на усунення недоліків залишалось чотири дні. Якщо б позивачка дізналась про відмову їй у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору раніше 01 травня 2023 року, в неї була б можливість сплатити судовий збір та подати суду відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.

54. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом положення містять ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

З матеріалів справи слідує, що суд першої інстанції отримав заяву позивача про відстрочення від сплати судового збору 14.12.2023, коли до кінця строку на усунення недоліків залишалось чотири дні і якщо б позивач дізнався про відмову у задоволенні його заяви про відстрочення від сплати судового збору раніше ніж 22.12.2023, в нього була б можливість сплатити судовий збір та подати суду відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.

Отже, суд першої інстанції постановляючи ухвалу від 22.12.2023, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» на підставі ч. 6 ст. 174 ГПК України згідно з якою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою..

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскарженої ухвали судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/18388/23 підлягає скасуванню, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» до Національного банку України про відшкодування шкоди - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для прийняття його до розгляду.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» підлягає задоволенню.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/18388/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/18388/23 скасувати.

3. Справу № 910/18388/23 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко