Ухвала

від 15.04.2024 по справі 910/18388/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.04.2024Справа № 910/18388/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріополіс»

до Національного банку України

про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, завданої позивачу, як учаснику Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - Банк) унаслідок віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та протиправного (незаконного) відкликання у останнього банківської ліцензії, а саме реальних збитків у розмірі вартості акцій на день прийняття рішення відповідача про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних/відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку, визначеної у звіті про стан фінансово-господарської діяльності Банку, складеної міжнародну визнаною аудиторською фірмою.

Ухвалою від 06.12.2023 у справі № 910/18388/23 господарський суд міста Києва залишив вищевказаний позов без руху; встановив позивачу десятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; а також попередив позивача про наслідки невиконання у встановлений строк вимог вказаної ухвали.

14.12.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства від 13.12.2023 року, в якій останнє зазначило про реєстрацію електронного кабінету, просило суд відстрочити сплату судового збору до отримання судом звіту про стан фінансово-господарської діяльності банку, що складається міжнародно визнаною аудиторською фірмою, призначеною за ухвалою суду, а у разі відмови у відстроченні сплати судового збору - продовжити на максимально можливий строк виконання ухвали господарського суду міста Києва від 06.12.2023 року № 910/18388/23.

Ухвалою від 22.12.2023 року господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні клопотання Товариства від 13.12.2023 року в частині відстрочення сплати судового збору; відмовив у задоволенні клопотання Товариства від 13.12.2023 року в частині продовження строку на виконання ухвали господарського суду міста Києва від 06.12.2023 року № 910/18388/23; позовну заяву Товариства повернув заявнику.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 22.12.2023 року в справі № 910/18388/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою від 05.03.2024 року, з урахуванням ухвали від 27.03.2024, Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства задовольнив; ухвалу господарського суду міста Києва від 22.12.2023 року в справі № 910/18388/23 скасував; справу № 910/18388/23 передав до господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Постановляючи ухвалу від 05.03.2024 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Товариству на підставі частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України згідно з якою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Так, за висновками Північного апеляційного господарського суду, суд першої інстанції отримав заяву позивача про відстрочення від сплати судового збору 14.12.2023 року, коли до кінця строку на усунення недоліків залишалось чотири дні. За таких обставин, якщо б позивач дізнався про відмову у задоволенні його заяви про відстрочення від сплати судового збору раніше, ніж 22.12.2023 року, в нього була б можливість сплатити судовий збір та подати суду відповідні докази в межах установленого строку або клопотати про його поновлення.

Враховуючи висновки, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 910/18388/23, господарський суд міста Києва зазначає наступне.

Як вказав господарський суд міста Києва в ухвалі від 22.12.2023 року в справі № 910/18388/23, відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За статтею 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За змістом частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Зокрема, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених у статті 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року в справі № 0940/2276/18.

Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання заяви, передбачений положеннями Закону України «Про судовий збір», і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту заяви щодо сплати судового збору за подання такої заяви та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

На підтвердження зазначених у клопотанні доводів позивачем надано копію наказу від 28.01.2021 № 2 про оголошення простою Товариства (код ЄДРПОУ 39290116), а також копії податкових декларацій позивача за 2021 рік, 2022 рік та 3 квартали 2023 року.

Згідно зі статтею 46.1 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Суд зауважує, що у податковій декларації відображаються обсяги доходів (прибутків) за визначений звітний (податковий) період.

За таких обставин, означені декларації не є належними доказами на підтвердження відсутності у позивача будь-яких доходів станом на дату подання цієї позовної заяви (01.12.2023 року).

Позивач не надав доказів того, що на усіх рахунках позивача, що відкриті у фінансових установах недостатньо коштів для сплати судового збору.

Беручи до уваги викладене та зміст заяви про відстрочення сплати судового збору, господарський суд міста Києва в ухвалі від 22.12.2023 року дійшов висновку про те, що позивач у поданих заявах не навів обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтував належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

За таких обставин, господарський суд міста Києва ухвалою від 22.12.2023 року в справі № 910/18388/23 відмовив Товариству в задоволенні клопотання від 13.12.2023 року в частині відстрочення сплати судового збору.

Слід зауважити, що при перегляді вказаної ухвали суд апеляційної інстанції не виснував щодо неправильності застосування господарським судом міста Києва норм матеріального чи процесуального права при відмові Товариству в задоволенні клопотання від 13.12.2023 року про відстрочення сплати судового збору, а також не ухвалював жодного судового рішення про надання Товариству такої відстрочки.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 року, а також зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів оплати Товариством судового збору за звернення до господарського суду першої інстанції з наведеним позовом, господарський суд міста Києва вирішив встановити Товариству додатковий строк, що не перевищує 10 днів з дня отримання цієї ухвали для подання доказів сплати судового збору в сумі 499 500,00 грн.

Керуючи ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кріополіс» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду подання доказів сплати судового збору у сумі 499 500, 00 грн.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кріополіс», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

4. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака