Рішення

від 26.02.2024 по справі 910/12769/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.02.2024Справа № 910/12769/23

За позовом ОСОБА_1

до Міністерство юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу безпеки України

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІКВЕЛ КОМПАНІ"

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС УКРАЇНА"

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОХІЛЛС ТЕХНОЛОГІЇ"

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРИЙ ОФІС ПРОДЖЕКТ"

третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ М"

третя особа-8, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕКОРД ДЕВЕЛОПМЕНТ"

третя особа-9, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНГРЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ"

третя особа-10, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ ХОЛДІНГ"

третя особа-11, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ТАУНХАУС"

третя особа-12, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ КОЛЛЕКШН"

третя особа-13, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР АГРАРНИХ СИСТЕМ"

третя особа-14, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державний реєстратор Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Лариса Вікторівна

третя особа-15, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державний реєстратор Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванюха Олег Володимирович

третя особа-16, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державний реєстратор Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмила Миколаївна

третя особа-17, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталія Вікторівна

про визнання протиправним та скасування наказу

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники:

від позивача - не з`явилися

від відповідача - Барановська А.М.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з`явилися

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-8, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-9, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-10, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-11, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-12, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-13, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-14, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-15, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи-16, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

від третьої особи -17, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), згідно якої просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2767/5 від 02.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

28.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12769/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.10.2023 о 14:00 год, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу безпеки України; третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"; третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"; третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТІКВЕЛ КОМПАНІ"; третю особу-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС УКРАЇНА"; третю особу-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНВЕСТОХІЛЛС ТЕХНОЛОГІЇ"; третю особу-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТРИЙ ОФІС ПРОДЖЕКТ"; третю особу-7, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РІАЛ ІСТЕЙТ М"; третю особу-8, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕКОРД ДЕВЕЛОПМЕНТ"; третю особу-9, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНГРЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ"; третю особу-10, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ ХОЛДІНГ"; третю особу-11, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ТАУНХАУС"; третю особу-12, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СМАРТ КОЛЛЕКШН"; третю особу-13, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР АГРАРНИХ СИСТЕМ"; третю особу-14, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларису Вікторівну; третю особу-15, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванюху Олега Володимировича; третю особу-16, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного реєстратора Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилу Миколаївну; третю особу-17, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталію Вікторівну.

21.09.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд закрити провадження в частині вимог про скасування пунктів 3, 5 Наказу Міністерства юстиції України від 02.08.2023 №2767/5 "Про задоволення скарги" та відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

26.09.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку для подання до суду доказів і пояснень на позов до 13.10.2023.

У підготовче засідання, призначене на 02.10.2023, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Представники третіх осіб - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у підготовче засідання, призначене на 02.10.2023, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

У підготовчому засіданні 02.10.2023, суд протокольною ухвалою продовжив процесуальний строк третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, для подання до суду доказів і пояснень на позов до 13.10.2023.

У підготовчому засіданні, 02.10.2023, судом оголошено перерву до 23.10.2023 о 15:20 год.

09.10.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.

17.10.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку для подання до суду доказів і відзиву до 23.10.2023.

19.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

19.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів.

23.10.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку для подання до суду доказів і відзиву до 13.11.2023.

У підготовче засідання, призначене на 23.10.2023, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Представники третіх осіб - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у підготовче засідання, призначене на 23.10.2023, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені.

У підготовчому засіданні 23.10.2023 суд поновив позивачу строк для подання доказів та долучив докази до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні, призначеному на 23.10.2023, здійснювався розгляд заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, поданої 23.10.2023 через відділ діловодства суду, про продовження процесуального строку для подання до суду доказів і відзиву до 13.11.2023. Заява судом задоволена.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі на 27.11.2023 о 10:00 год.

15.11.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшли пояснення.

15.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

23.11.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

У підготовче засідання, призначене на 27.11.2023, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Представники третіх осіб - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у підготовче засідання, призначене на 27.11.2023, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.11.2023, здійснювався розгляд клопотання відповідача, що міститься у відзиві на позовну заяву, про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

У підготовчому засіданні 27.11.2023 суд протокольною ухвалою зобов`язав третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подати невідкладно до суду переклад на державну мову доказів, що були долучені третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, до пояснень, поданих 15.11.2023 через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.11.2023, здійснювався розгляд клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, поданого 23.11.2023 через відділ діловодства суду, про витребування доказів.

У підготовчому засіданні, призначеному на 27.11.2023, судом запропоновано подати усім учасникам справи письмові пояснення щодо клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 27.11.2023 судом запропоновано подати до суду інформацію, у разі її наявності, про відоме фактичне місцезнаходження третіх-осіб - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а також відомості щодо наявності/відсутності їх електронних кабінетів.

У підготовчому засіданні 27.11.2023 судом оголошено перерву до 18.12.2023 о 10:20 год.

27.11.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.

11.12.2023 в системі "Електронний суд" позивачем сформована та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

15.12.2023 в системі "Електронний суд" позивачем сформовані та зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на клопотання про витребування доказів. Позивач просив суд відмовити у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Служби безпеки України), про витребування доказів, оскільки таке клопотання подане з пропуском встановленого строку на його подання, без заяви про поновлення строку, за відсутності належного обґрунтування підстав для витребування доказів та конкретних даних, які мали свідчити про те, що витребувані докази знаходиться саме у позивача та містять відомості, які стосуються предмета доказування в межах даного спору.

У підготовче засідання, призначене на 18.12.2023, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Представники третіх осіб - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у підготовче засідання, призначене на 18.12.2023, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у підготовчому засіданні, призначеному на 18.12.2023, подав клопотання про долучення до матеріалів справи інформації про наявність/відсутність електронної адреси у третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача. Судом клопотання долучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для подальшої реєстрації.

Представник відповідача у підготовчому засіданні, призначеному на 18.12.2023, подав пояснення щодо клопотання Служби безпеки України про витребування доказів, відповідно до яких просив суд задовольнити клопотання Служби безпеки України про витребування доказів, враховуючи, що позивачем не доведено ті обставини, на які наявні посилання у позовній заяві. Судом пояснення долучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для подальшої реєстрації.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.12.2023, здійснювався розгляд клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, подане 23.11.2023 через відділ діловодства суду, про витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відхилення клопотання про витребування доказів, оскільки третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не доведено, що витребувані докази стосуються предмета доказування у даній справі.

Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.

У підготовчому засіданні, призначеному на 18.12.2023, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.01.2024 о 10:40 год.

Позивачем сформовано в системі "Електронний суд" 15.12.2023 клопотання про долучення до матеріалів доказів, а саме перекладу на українську мову документів на виконання вимог ухвали суду. Дане клопотання зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 18.12.2023.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Служба безпеки України) сформовано в системі "Електронний суд" 28.01.2024 додаткові пояснення, які зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 29.01.2024.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Служба безпеки України) сформовано в системі "Електронний суд" 28.01.2024 клопотання про поновлення процесуального строку та приєднання доказів до матеріалів справи. Дане клопотання зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 29.01.2024.

У судове засідання, призначене на 29.01.2024, з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Представники третіх осіб - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судове засідання, призначене на 29.01.2024, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені.

У судовому засіданні, призначеному на 29.01.2024, суд приєднав до матеріалів справи додаткові пояснення та клопотання разом з доданими до нього доказами, які сформовано в системі "Електронний суд" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні, призначеному на 29.01.2024, суд оголосив перерву до 26.02.2024 о 10:20 год.

26.02.2024 через відділ діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, направлене до суду засобами електронного зв`язку.

У судове засідання, призначене на 26.02.2024, з`явився представник відповідача.

Представники відповідача та третіх осіб - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судове засідання 26.02.2024 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце цього засідання були належним чином повідомлені.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судове засідання 26.02.2024 не з`явився, разом з тим подав клопотання про відкладення судового засідання.

Судом відхилено клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні 26.02.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 26.02.2024 суд заслухав вступне слово представника відповідача.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.02.2024 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судових дебатах представник відповідача виступив з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.02.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) станом на 20.02.2022 була власником 100 % акцій компанії ASTREUS HOLDINGS LIMITED (АСТРЕУС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД), 2028, Республіка Кіпр, Строволос муніципалітет округу Нікосія, вулиця Досітеу, 42, ідентифікаційний код: ILE 254101, що підтверджується нотаріально посвідченими копіями: свідоцтв про склад акціонерів ASTREUS HOLDINGS LIMITED (АСТРЕУС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД) (а.с. 64-65, 70-71 т. 3), листа від ASTREUS HOLDINGS LIMITED (АСТРЕУС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД) від 20.09.2023 (а.с. 83 т. 3).

Позивач зазначила, що станом на 20.02.2022 75 % акцій компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) належало компанії ASTREUS HOLDINGS LIMITED (АСТРЕУС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД) (100 % статутного капіталу якої належить ОСОБА_2 ), та 25 % акцій компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) належало гр. України ОСОБА_3 .

У свою чергу, компанія INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) є власником 100 % статутного капіталу ТОВ "ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 42554108).

ТОВ "ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС УКРАЇНА" (ідентифікаційний код 42554108) також є власником частки у розмірі 99,903% статутного капіталу ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (ідентифікаційний код 41264766). Частка у розмірі 0,097% статутного капіталу ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" належить громадянину України ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" є власником 100 % статутного капіталу наступних компаній: ТОВ "ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ТАУНХАУС" (ідентифікаційний код 34851246), ТОВ "РЕКОРД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (ідентифікаційний код 44463659), ТОВ "СТРИЙ ОФІС ПРОДЖЕКТ" (ідентифікаційний код 44246781), ТОВ "РІАЛ ІСТЕЙТ М" (ідентифікаційний код 43807412), ТОВ "ТІКВЕЛ КОМПАНІ" ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 44377869).

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" також є власником 50 % статутного капіталу ТОВ "КОНГРЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ" (ідентифікаційний код 43488033). Інші 50 % статутного капіталу ТОВ "КОНГРЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ" належать ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ГОРИЗОНТ" (ідентифікаційний код 39013897), кінцевим бенефіціарним власником якої із часткою у 100 % є громадянин України ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

21.02.2022 акціонерами компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД), реєстраційний номер НЕ227154, було прийнято рішення про збільшення акціонерного капіталу INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД), реєстраційний номер НЕ227154 з метою фінансування операційної діяльності. При цьому, ОСОБА_2 також прийняла рішення не приймати участь у збільшенні акціонерного капіталу INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД), реєстраційний номер НЕ227154 за рахунок додаткової емісії акцій.

Відповідно, за рішенням ОСОБА_2 , акціонер INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) - компанія ASTREUS HOLDINGS LIMITED (АСТРЕУС ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД) (100 % статутного капіталу якої належить ОСОБА_2 ) відступила право купівлі додаткової емісії акцій на користь іншого акціонера INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) - ОСОБА_3 .

На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до матеріалів справи нотаріально посвідчені копії: Протоколу позачергових загальних зборів компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД), які відбулись 21.02.2022; Письмових рішень Ради директорів компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) відповідно до статуту компанії від 21.02.2022, листа від ОСОБА_1 від 21.02.2022, Відмовою від переважного права від 21.02.2022 (а.с. 58-59, 80-81, 85, 90 т. 3).

Внаслідок викупу ОСОБА_3 всієї додаткової емісії акцій INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД), опосередкована участь ОСОБА_1 в INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) зменшилась до 5%.

Новий розподіл акцій у компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) після 21.02.2022 підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи нотаріально посвідченими копіями: реєстру акціонерів компанії INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) (а.с. 74-78 т. 3), сертифікатами акцій INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) (а.с. 46-48, 51-53 т. 1), листом від INVESTOHILLS PARTNERS LTD (ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС ЛТД) від 26.09.2023 (а.с. 56 т. 3).

16.11.2022 Департамент захисту національної державності Служби безпеки України (далі - Департамент СБУ, скаржник) звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою від 16.11.2022 року № 5/7/1/3-18552, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 за № СК-3250-22 (далі - скарга) (а.с. 14-17 т. 2), у якій просив скасувати наступні реєстраційні дії:

- від 25.05.2022 № 1000711070029037956 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (ідентифікаційний код юридичної особи 41264766);

- від 26.05.2022 № 1000741070034035136 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (ідентифікаційний код юридичної особи 36799749);

- від 30.05.2022 № 1000731070006044678 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІКВЕЛ КОМПАНІ" (ідентифікаційний код юридичної особи 44377869);

- від 30.05.2022 № 1000711070015042680 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС Україна" (ідентифікаційний код юридичної особи 42554108);

- від 30.05.2022 № 1000701070016080426 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТОХІЛЛС ТЕХНОЛОГІЇ" (ідентифікаційний код юридичної особи 42172535);

- від 30.05.2022 № 1000731070005045039 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИЙ ОФІС ПРОДЖЕКТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 44246781);

- від 30.05.2022 № 1000731070007043089 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "РІАЛ ІСТЕЙТ М";

- від 30.05.2022 № 1000731070003045482 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОРД ДЕВЕЛОПМЕНТ";

- від 30.05.2022 № 1000731070003041950 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Орел Л.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНГРЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ";

- від 31.05.2022 № 1000741070005086894 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванюхою Олегом Володимировичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ ХОЛДІНГ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43165985);

- від 31.05.2022 № 1003561070026003319 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилою Миколаївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ТАУНХАУС";

- від 12.07.2022 № 1000711070023030891 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Натальєю Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ КОЛЛЕКШН";

- від 12.07.2022 № 1000711070015038649 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Сліпченко Н.В. щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР АГРАРНИХ СИСТЕМ" (ідентифікаційний код юридичної особи 41499640) (далі разом - Товариства або Компанії).

У поданій до Міністерства юстиції України скарзі скаржник також просив анулювати доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстраторам Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В., Іванюсі О.В., Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області Захарченко Л.М. та приватному нотаріусу Сліпаченко Н.В.

Скарга обгрунтована тим, що державна реєстрація, унаслідок якої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) виключено відомості про громадянку Ізраїлю та російської федерації ОСОБА_1, проведена державними реєстраторами Орел Л.В., Іванюхою О.В., Захарченко Л.М. та приватним нотаріусом Сліпченко Н.В. з порушенням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військової агресією російської федерації" (далі - Постанова КМУ № 187). Додатково скаржник зазначив, що дізнався про вчинені реєстраційні дії 07.11.2022 у ході оперативно-службової діяльності.

20.03.2023 центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) здійснено розгляд скарги, за результатами якого прийнято Висновок від 20.03.2023, згідно якого рекомендовано відмовити у задоволенні скарги Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі - скаржник), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.11.2022 (а.с. 232-235 т. 2).

Дорученням Міністра юстиції України від 24.03.2023 № 130/1/48-23 (а.с. 236-237 т. 2) скаргу Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 16.11.2022 було повернуто для організації повторного розгляду на засіданні Колегії з метою більш детального вивчення її обставин.

Колегією відповідно до пункту 11 розділу III Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 № 71/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.01.2020 за № 24/34307 (доручення Міністерства юстиції України від 24.03.2023 № 130/1/48-23) повторно розглянуто скаргу Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 16.11.2022, за результатами якого прийнято Висновок від 24.07.2023, згідно якого рекомендовано задовольнити скаргу Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (а.с. 308-311 т. 2).

02.08.2023 Міністерством юстиції України за результатами розгляду скарги Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України прийнято наказ № 2767/5 "Про задоволення скарги" (далі - Наказ Мін`юсту № 2767/5) (а.с. 307 т. 2), яким вирішено:

1. Скаргу Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 16.11.2022 задовольнити.

2. Визнати вчиненими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та анулювати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 25.05.2022 № 1000711070029037956 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТ А» (ідентифікаційний код юридичної особи 41264766), від 26.05.2022 № 1000741070034035136 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36799749), від 30.05.2022 № 1000731070006044678 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКВЕЛ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44377869), від 30.05.2022 № 1000711070015042680 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТОХІЛЛС ПАРТНЕРС Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 42554108), від 30.05.2022 № 1000701070016080426 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТОХІЛЛС ТЕХНОЛОГІЇ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42172535), від № 1000731070005045039 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРИЙ ОФІС ПРОДЖЕКТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44246781), від 30.05.2022 № 1000731070007043089 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «РІАЛ ІСТЕЙТ М» (ідентифікаційний код юридичної особи 43807412), від 30.05.2022 № 1000731070003045482 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКОРД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44463659), від 30.05.2022 № 1000731070003041950 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисою Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНГРЕС ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43488033), від 31.05.2022 № 1000741070005086894 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванюхою Олегом Володимировичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ ХОЛДІНГ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43165985), від 31.05.2022 № 1003561070026003319 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилою Миколаївною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ ТАУНХАУС» (ідентифікаційний код юридичної особи 34851246), від 12.07.2022 № 1000711070023030891 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Натальєю Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ КОЛЛЕКПІН» (ідентифікаційний код юридичної особи 38778076), від 12.07.2022 № 1000711070015038649 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Натальєю Вікторівною щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР АГРАРНИХ СИСТЕМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41499640).

3. Тимчасово блокувати державним реєстраторам Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Ларисі Вікторівні та Іванюсі Олегу Володимировичу, державному реєстратору Виконавчого комітету Ржищівської міської ради Захарченко Людмилі Миколаївні, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сліпченко Наталії Вікторівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 14 (чотирнадцять) днів.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Наказ Мін`юсту № 2767/5 обгрунтований тим, що:

- шляхом аналізу відомостей, які містяться в ЄДР, Колегією встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій державним реєстраторам Орел Л.В., Іванюсі О.В. та Захарченко Л.М., а також приватному нотаріусу Сліпченко Н.В. було подано, зокрема, структуру власності щодо Товариств, відповідно до яких ОСОБА_1 є громадянкою Держави Ізраїль та російської федерації;

- водночас, відповідно до відомостей ЄДР щодо Товариств Колегією встановлено, що на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій в ЄДР містилися відомості про ОСОБА_1 виключно як про громадянку Ізраїлю;

- відповідно до вимог законодавства державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації у разі невідповідності відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом.;

- відтак, державні реєстратори Орел Л.В., Іванюха О.В. та Захарченко Л.М., а також приватний нотаріус Сліпченко Н.В. повинні були відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 10-4 частини першої статті 28 Закону у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР;

- Колегія дійшла висновку, що оскаржувані реєстраційні дії є протиправними та підлягають анулюванню як такі, що були вчинені з порушенням вимог реєстраційного законодавства;

- зазначені порушення слугують підставою для тимчасового блокування державним реєстраторам Орел Л.В., Іванюсі О.В., Захарченко Л.М. та приватному нотаріусу Сліпченко Н.В. доступу до ЄДР строком на 14 (чотирнадцять) днів.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (стаття 124 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Міністерства юстиції України (відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2767/5 від 02.08.2023.

Позивач вважає, що Мін`юстом було порушено порядок розгляду скарги Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 16.11.2022 № 5/7/1/3-18552, оскільки не зважаючи на наявні підстави для відмови у задоволенні скарги, скаргу було розглянуто по суті та задоволено, в результаті чого відповідачем постановлено незаконний наказ № 2767/5 від 02.08.2023, виконання якого призведе до порушення прав та законних інтересів позивача, тому такий наказ підлягає скасуванню.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила таке:

- зміна ОСОБА_2 як кінцевого бенефіціарного власника Товариств відбулась 21.02.2022 до початку повномасштабного вторгнення російської федерації та прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військової агресією російської федерації", також, така зміна не передбачала відчуження корпоративних прав ОСОБА_2 , тому, на думку позивача, наявність або відсутність у ОСОБА_2 права перебувати на законних підставах на території України на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не впливає на законність таких дій, до оскаржуваних реєстраційних дій не можуть бути застосовані положення вказаної Постанови КМУ;

- строк дії посвідки на тимчасове проживання в Україні ОСОБА_2 (а.с. 57-58 т. 1) закінчився після 24.02.2022, ОСОБА_2 має чинний дозвіл на застосування праці іноземців осіб без громадянства в Україні (а.с. 56 т. 1), ОСОБА_2 має право до 30.11.2022 звернутися щодо обміну посвідки на тимчасове проживання в Україні, тому, на думку позивача, на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій ОСОБА_2 не втрачала статус особи, яка має право на законних підставах перебувати на території України, крім того, ОСОБА_2 подала заяву про припинення громадянства російської федерації, що підтверджується довідкою Генерального консульства російської федерації у Мілані від 24.04.2023 (а.с. 153-154 т. 1);

- у Служби безпеки України відсутні повноваження щодо звернення до Міністерства юстиції України зі скаргами про порушення порядку проведення державної реєстрації юридичних осіб, скаржник не є учасником суб`єктів господарювання, корпоративні права у яких належать ОСОБА_2 , тому, на твердження позивача, у Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України відсутні порушене право та статус скаржника, що є підставою для відмови у задоволенні скарги;

- скарга подана до Міністерства юстиції 16.11.2022, а оскаржувані реєстраційні дії здійснені в період з 25.05.2022 по 31.05.2022, тому, на твердження позивача, Департамент захисту національної державності Служби безпеки України подав скаргу з порушенням двомісячного строку, встановленого ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", що є підставою для відмови у задоволенні скарги.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вбачається з матеріалів справи, виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача, як учасника вказаних вище Товариств, з наказом Мін`юсту № 2767/5, яким, зокрема, анульовано в ЄДР реєстраційні дії, унаслідок проведення яких було змінено відомості про кінцевих бенефіціарних власників Товариств. За доводами позивача, відновлення відповідачем у ЄДР при виконанні оскаржуваного Наказу № 2767/5 відомостей щодо наявності у позивача статусу кінцевого бенефіціарного власника Товариств як резидента рф призведе до зупинення видаткових операцій Товариств, що, у свою чергу, унеможливить виплату дивідендів на користь позивача, який є лише учасником Товариств, а не кінцевим бенефіціарним власником Товариств.

Судом враховано, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Відповідний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 821/1504/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 826/13961/17 висловила позицію, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір щодо оскарження результатів розгляду скарг у сфері державної реєстрації має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із суті права, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що спір у даній справі відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки звернення позивача з позовом до суду обумовлено необхідністю захисту корпоративних та майнових прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин.

Судом враховано, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування реєстраційних дій у ЄДР, не мав публічно - правових відносин саме з позивачем. Оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за скаргою іншої особи, а не позивача.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 2767/5 від 02.08.2023.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 №71/5, Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок розгляду скарг).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону державна реєстрація базується на таких основних принципах:

1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі;

2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення;

3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом;

4) державної реєстрації за заявницьким принципом;

6) єдності методології державної реєстрації;

7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі;

8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги, зокрема, на проведені державним реєстратором реєстраційні дії.

Згідно з ч. 6 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент повторного розгляду скарги), за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);

про залишення скарги без розгляду по суті.

Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації без розгляду по суті, якщо:

1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;

2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;

3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації;

4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації не порушено;

5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;

6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду;

7) набрало законної сили судове рішення, яким оскаржуване рішення скасовано або оскаржувані дії, бездіяльність у сфері державної реєстрації прав визнані вчиненими з порушенням цього Закону та анульовані;

8) скаргу подано на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 7 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент повторного розгляду скарги), у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Підставою для визнання прийнятою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії є:

а) Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор провів реєстраційну дію з порушенням загальних засад державної реєстрації, визначених пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 4 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором проведено реєстраційну дію;

б) Міністерством юстиції України встановлено, що реєстраційні дії проведено за наявності підстав для відмови в державній реєстрації. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій проведено реєстраційну дію;

в) Міністерством юстиції України встановлено, що реєстраційні дії проведено всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України "Про санкції". У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну санкцію (з посиланням на відповідне положення Закону України "Про санкції"), всупереч якій проведено реєстраційну дію.

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. (ч. 10 ст. 34 Закону).

Відповідно до пунктів 5, 8 Порядку розгляду скарг (в редакції, чинній на момент подання скарги та на момент повторного розгляду скарги) встановлено:

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, серед яких: подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги (абз. 7, 8 п. 5).

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються (абз. 1 п. 8).

Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально (абз. 2 п. 8).

Таким чином, Мін`юст здійснює колегіальний розгляд скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, що оскаржуються, виключно за умови відсутності підстав для відмови в задоволенні такої скарги чи підстав для пересилання її за належністю.

Саме за результатом розгляду скарги (як колегіального, так і невідкладно без розгляду колегіально) Мін`юст приймає одне з визначених ч. 6 ст. 34 Закону мотивованих рішень.

Щодо права Департаменту СБУ на звернення до Мін`юсту зі скаргою на реєстраційні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Службу безпеки України").

Організаційна структура СБУ визначається Президентом України (ч. 2 ст. 9 Закону "Про СБУ").

Президент України Указом №1860/2005 від 27.12.2005 "Питання СБУ" затвердив організаційну структуру СБУ, до якої входить Департамент СБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Службу безпеки України" на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про Службу безпеки України").

Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана, зокрема:

- здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов`язаних з національною безпекою України (п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Службу безпеки України");

- здійснювати контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення і розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України (п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Службу безпеки України").

Контррозвідувальна діяльність - спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України (ст. 1 Закону "Про контррозвідувальну діяльність").

Метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення. Завданнями контррозвідувальної діяльності є, зокрема, протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян (ст. 2 Закону "Про контррозвідувальну діяльність").

В ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право, зокрема, проводити контррозвідувальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривної, терористичної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України (п. 3 ч. 2 ст. 7 Закону "Про контррозвідувальну діяльність").

З 24.02.2022 рф розпочала новий етап широкомасштабної військової агресії проти України. У відповідь держава Україна запровадила комплекс заходів захисту як військового, так і правового характеру щодо захисту національних інтересів.

Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військової агресією російської федерації" (далі - Постанова КМУ № 187), відповідно до підпункту 2 пункту 1 якої (в редакції, чинній на момент подання скарги) постановлено для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на відчуження, передачу в заставу, будь-які інші дії, які мають чи можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання Російською Федерацією або особами, пов`язаними з державою-агресором, крім безоплатного відчуження на користь держави Україна. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови КМУ № 187 до осіб, пов`язаних з державою-агресором, відносяться громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах.

В обгрунтування поданої до Мін`юсту скарги Департамент СБУ посилався на порушення при проведення оскаржуваних реєстраційних дій вимог, встановлених Постановою КМУ № 187.

З матеріалів справи вбачається, що дії Департаменту СБУ з подання скарги до Мін`юсту були спрямовані не на захист своїх приватно-правових інтересів, а на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України.

Судом враховано висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 21.06.2023 у справі № 910/2529/22, згідно якого: "У випадках, коли подається скарга до суб`єкта владних повноважень, необхідно виходити з безумовного обов`язку суб`єкта владних повноважень (за винятком, зокрема, судів, для яких встановлений окремий порядок розгляду звернень у формі позовних заяв, скарг тощо) розглянути відповідне звернення та прийняти вмотивоване рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий висновок ґрунтується на положеннях Конституції України: усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19)".

З огляду на наведене спростовуються доводи позивача про те, що Департамент СБУ не мав права звертатися зі скаргою про скасування реєстраційних дій до Мін`юсту, оскільки СБУ не є учасником суб`єктів господарювання, корпоративні права у яких належать ОСОБА_2 , а права Департаменту СБУ внаслідок вчинення оскаржуваних реєстраційних дій не порушені.

Отже, у Мін`юсту були відсутні підстави для відмови у задоволенні скарги, визначені абз. 8 п. 5 Порядку розгляду скарг, а також були відсутні підстави для залишення скарги без розгляду по суті, визначені п. 4, 5 ч. 6 ст. 34 Закону.

Щодо строку для звернення зі скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону (в редакції, чинній на момент подання скарги) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності.

Верховний Суд у постановах від 06.07.2018 у справі №826/3442/17, від 30.03.2021 у справі №400/1825/20 вказав, що для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права.

За загальним правилом строк звернення обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналася про рішення державного реєстратора. При цьому "повинна" варто тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

17.10.2019 до ГПК України внесено зміни, зокрема ст. 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньої кількості доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 16.07.2021 у справі № 916/2620/20, від 16.09.2021 у справі № 910/12930/18.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, він покладає тягар доказування на сторони; одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує; така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).

Мін`юст під час розгляду даної справи вказував, що у скарзі Департамент СБУ зазначив, що дізнався про вчинені реєстраційні дії 07.11.2022 у ході оперативно-службової діяльності. Скарга Департаменту СБУ № 5/7/1/3-18552 датована 16.11.2022, зареєстрована у Мін`юсті 16.11.2022 за № СК-3250-22. Отже, скарга подана в межах строку, встановленого ч. 3 ст. 34 Закону № 755-ІУ.

Судом враховано, що обставин та доказів на їх підтвердження, які б спростовували такі доводи Департаменту СБУ, Колегією під час розгляду скарги не встановлено.

Твердження позивача про те, що Департаменту СБУ було відомо про оскаржувані реєстраційні дії раніше, ніж 07.11.2022, судом відхиляються, оскільки позивач на підтвердження власної позиції не надав жодних належних та допустимих доказів, з яких би вбачалося існування іншої дати обізнаності Департаменту СБУ про оскаржувані реєстраційні дії. Отже, доводи позивача щодо пропуску Департаментом СБУ строку на звернення до Мін`юсту зі скаргою є небгрунтованими та безпідставними.

З огляду на наведене, у Мін`юсту були відсутні підстави для відмови у задоволенні скарги, визначені абз. 7 п. 5 Порядку розгляду скарг, а також були відсутні підстави для залишення скарги без розгляду по суті, визначені п. 1 ч. 6 ст. 34 Закону.

Щодо порушень вимог законодавства, встановлених за результатами розгляду скарги Департаменту СБУ.

Колегія Мін`юсту при розгляді по суті скарги Департаменту СБУ встановила такі обставини та дійшла таких висновків (Висновок Колегії від 24.07.2023, мотиви рішення у розгорнутому викладенні):

Унаслідок проведення оскаржуваних реєстраційних дій від 25.05.2022 № 1000711070029037956 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», від 26.05.2022 № 1000741070034035136 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», від 30.05.2022 № 1000731070006044678 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000711070015042680 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000701070016080426 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000731070005045039 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000731070007043089 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000731070003045482 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000731070003041950 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», від 31.05.2022 № 1000741070005086894 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1003561070026003319 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», від 12.07.2022 № 1000711070023030891 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000711070015038649 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» було змінено відомості про кінцевих бенефіціарних власників Товариств та керівника ТОВ «ВЕРДИКТ ХОЛДІНГ».

Шляхом аналізу відомостей, які містяться в ЄДР, Колегією встановлено, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій державним реєстраторам Орел Л.В., Іванюсі О.В. та Захарченко Л.М., а також приватному нотаріусу Сліпченко Н.В. було подано, зокрема, структуру власності щодо Товариств, відповідно до яких ОСОБА_1 є громадянкою Держави Ізраїль та російської федерації.

Водночас, відповідно до відомостей ЄДР щодо Товариств Колегією встановлено, що на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій в ЄДР містилися відомості про ОСОБА_1 виключно як про громадянку Ізраїлю.

Відповідно до пункту 10-4 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації у разі невідповідності відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом.

Отже, державні реєстратори Орел Л.В., Іванюха О.В. та Захарченко Л.М., а також приватний нотаріус Сліпченко Н.В. повинні були відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 10-4 частини першої статті 28 Закону у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР.

Колегія наголошує на тому, що державний реєстратор зобов`язаний проводити державну реєстрацію дотримуючись загальних засад та принципів державної реєстрації, передбачених Законом та проводити реєстраційні дії за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації, шляхом, зокрема, перевірки поданих йому документів на їх відповідність вимогам законодавства.

Згідно з частиною шостою та пунктом 1 частини сьомої статті 34 Закону за результатом розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає рішення про задоволення скарги, визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії, якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації.

Оскільки оскаржувані реєстраційні дії проведені за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, визначеної пунктом 10-4 частини першої статті 28 Закону, такі дії підлягають анулюванню, а скарга - задоволенню.

В матеріалах справи (а.с. 98-100 т. 4) наявні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 була громадянкою російської федерації на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій. Цей факт не заперечувався позивачем. Подана позивачем заява про припинення громадянства російської федерації, що підтверджується довідкою Генерального консульства російської федерації у Мілані від 24.04.2023 (а.с. 153-154 т. 1), не спростовує наведеного.

Таким чином, встановивши, що оскаржувані реєстраційні не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації, Мін`юст згідно з ч. 6 та п. 1 ч. 7 ст. 34 Закону прийняв правомірне рішення про задоволення скарги Департаменту СБУ, визнання вчинених з порушенням Закону та анулювання в ЄДР оскаржуваних реєстраційних дій.

Щодо тверджень позивача про неможливість застосування положень Постанови КМУ № 187 до оскаржуваних реєстраційних дій та щодо наявності або відсутності у позивача права на законних підставах перебувати на території України.

Відповідно до п. 9 Порядку розгляду скарг визначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

З огляду на зазначене, Мін`юстом під час розгляду скарги Департаменту СБУ було розглянуто обставин, якими обґрунтовано скаргу, та встановлено інші обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За результатами розгляду скарги Департаменту СБУ, Мін`юстом встановлено, що державні реєстратори Орел Л.В., Іванюха О.В. та Захарченко Л.М., а також приватний нотаріус Сліпченко Н.В. повинні були відмовити у державній реєстрації на підставі пункту 10-4 частини першої статті 28 Закону у зв`язку з невідповідністю відомостей, зазначених у структурах власності Товариств, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в ЄДР.

З огляду на зазначене, твердження позивача про неможливість застосування положень Постанови № 187 до оскаржуваних реєстраційних дій та щодо наявності або відсутності у ОСОБА_2 права на перебування на території України на законних підставах на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій є безпідставними, оскільки оскаржувані реєстраційні дії були скасовані з інших підстав.

Судом також встановлено, що заявляючи вимоги про визнання недійсним в цілому наказу Мін`юсту, позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено неправомірність прийняття Мін`юстом в оскаржуваному наказі пунктів 3, 5, зокрема щодо тимчасового блокування визначеним державним реєстраторам та приватному нотаріусу доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань строком на 14 (чотирнадцять) днів та покладення виконання пункту 3 наказу на Державне підприємство «Національні інформаційні системи», а рівно не доведено порушення прав саме позивача у зв`язку з прийняттям Мін`юстом в оскаржуваному наказі пунктів 3, 5.

Відтак, доводи позивача стосовно порушення відповідачем при видачі оскаржуваного наказу приписів Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, не знайшли свого підтвердження.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

Як встановлено судом, позивач не довів, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу порушив права позивача.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Приписами статей 78, 79 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст. 86 ГПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Мін`юсту про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту № 2767/5 від 02.08.2023 задоволенню не підлягають та у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Разом з цим судом враховано, що у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом, проте висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається із сум судового збору у розмірі 2 684,00 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.

Відповідачем не подано попереднього розрахунку суми судових витрат в порядку ст. 124 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду наведені приписи ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позовних вимог повністю, судовий збір за подання позовної заяви покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 06.03.2024

Суддя Оксана ГУМЕГА