Окрема думка

від 21.02.2024 по справі 369/18119/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Крата В. І.

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 369/18119/21

провадження № 61-14642св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Інтер Авто Україна» задовольнив. Постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року скасував. Ухвалу Святошинського районного суду Київської області від 28 листопада 2022 року залишив в силі. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Інтер Авто Україна» 2 684,00 грн витрат на сплату судового збору, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

При цьому касаційний суд вказав, що:

«господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

У справі, що переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» про стягнення неустойки та компенсацію моральної шкоди, мотивуючи заявлені вимоги порушенням відповідачем строків виконання гарантійного ремонту автомобіля, встановлених у пункті 4.7 додатку № 2 до договору № 388368 купівлі-продажу автомобіля від 16 березня 2021 року, який переданий позивачу відповідно до умов договору про фінансовий лізинг № 00022907 від 16 березня 2021 року. Договір № 388368 купівлі-продажу автомобіля від 16 березня 2021 року укладений між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», а договір про фінансовий лізинг №00022907 від 16 березня 2021 року - між ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» та ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем.

Оскільки ОСОБА_1 набув право користування автомобілем по договору про фінансовий лізинг з ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» як фізична особа-підприємець, на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що цей спір слід розглядати у порядку господарського судочинства.

Зазначення позивачем підставою позову Закон України «Про захист прав споживачів» не впливає на визначення юрисдикції цього спору, що виник у зв`язку з виконанням вказаних договорів між суб`єктами господарювання. Тому суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення, що відповідає закону».

Не можу погодитися із цим висновком колегії суддів з таких мотивів.

1. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм, зокрема при вирішенні питання про судові витрати (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

2. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

3. У справі, що переглядалася:

ОСОБА_1 звернувся і з позовом до ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» про стягнення неустойки та компенсацію моральної шкоди у порядку Закону України «Про захист прав споживачів»;

позов мотивований тим, що 16 березня 2021 року між ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» (продавець, постачальник) та ТОВ «Порше Лізинг Україна» (покупець) укладено договір №388368 купівлі-продажу автомобіля. Того ж дня між позивачем і ТОВ «Порше Лізинг Україна» укладено договір про фінансовий лізинг № 00022907. Відповідно до акту приймання-передачі автомобіля від 23 березня 2021 року постачальник передав, а покупець прийняв автомобіль марки «Audi», модель «S8 70 TFSI quattro», державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до зазначених договорів він є лізингоодержувачем та кінцевим споживачем. Після придбання вказаного автомобіля у процесі його експлуатації протягом гарантійного строку ним було виявлено ряд недоліків, а саме: перестала вмикатись та підсвічуватись панель приладів, несправність ходової частини, зокрема, сторонні шуми у передній частині автомобіля під час руху;

позивач 04 травня 2021 року звернувся до відповідача із замовленням з рекламаційним актом на ремонт, в якому зазначив про несправність панелі приладів. Відповідно до акта виконаних робіт від 27 травня 2021 року зазначений недолік було усунуто та проведено заміну щитків приладів у межах гарантійного ремонту. 09 червня 2021 року він звернувся до відповідача із замовленням на ремонт, в якому зазначив про сторонні шуми у передній частині автомобіля. Відповідно до акту виконаних робіт від 24 червня 2021 року проведено заміну одного переднього амортизатора, однак, зазначений недолік не було усунуто, оскільки в процесі подальшої експлуатації автомобіля той самий недолік проявився знову. В результаті проведених діагностичних робіт було встановлено, що причиною наявного недоліку автомобіля є дефектні амортизатори. 11 листопада 2021 року було проведено їх заміну;

відповідно до пункту 4.7 додатку № 2 до договору №388368 купівлі-продажу автомобіля від 16 березня 2021 року терміном усунення виявлених недоліків при гарантійному ремонті встановлено 60 днів, а відповідно до вимог абзацу 1 частини дев`ятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару, вони повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. Оскільки вказані строки щодо усунення недоліків відповідачем були перевищені, з відповідача на його користь підлягає стягненню неустойка у розмірі 1 524 942, 84 грн. Внаслідок тривалого терміну не усунення відповідачем недоліків товару позивачу завдано моральної шкоди, тому він має право на компенсацію завданої шкоди відповідно до положень частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»;

позивач, як фізична особа, не перебував в договірних відносинах із відповідачем ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» (продавець, постачальник), а тим паче в будь-яких господарських відносинах з відповідачем. По своїй суті, предявлений позов опосередковується існуванням гарантійних відносин. Тому, очевидно, що підстав застосовувати пункт 1 частини першої статті 20 ГПК Україниі визначати господарську юрисдикцію спору в касаційного суду не було підстав. Вчинення позивачем, як фізичною особою підприємцем, договору фінансового лізингу із ТОВ «Порше Лізинг Україна», в жодній мірі не впливало на юрисдикцію цього спору. Як наслідок, спір потрібно було вирішувати за правилами цивільного судочинства.

4. Тому касаційному суду необхідно було:

касаційну скаргу ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» залишити без задоволення;

постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року залишити без змін.

Суддя В. І. Крат