Ухвала
05 березня 2024 року
м. Київ
справа № 759/1779/18
провадження № 61-2242ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Державної іпотечної установи, яка підписана представником Стадним Денисом Сергійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Державної іпотечної установи про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання договору про відкриття кредитної лінії недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Державна іпотечна установа 12 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу яка підписана представником ОСОБА_3 , на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року (повне судове рішення складено 28 грудня 2023 року).
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження і особа, яка подала касаційну скаргу, не порушує питання про його поновлення. Постанова Київського апеляційного суду ухвалена 23 листопада 2023 року (повне судове рішення складено 28 грудня 2023 року). Касаційна скарга подана 12 лютого 2024 року, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті. Тобто з пропущенням, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження (ураховуючи вихідні дні) було 29 січня 2024 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Посилання у касаційній скарзі на отримання судового рішення 12 січня 2024 року не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а відповідно до частини другої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі заявлення відповідного клопотання і надання відповідних доказів вручення йому такого судового рішення 12 січня 2024 року (конверт, супровідний лист, роздруківка листа з електронної пошти, тощо).
На підставі викладеного, згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Окрім цього, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред`явлення позову - 2018 рік) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У підпункті 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що Державна іпотечна установа оскаржує постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні її позову про стягнення 3 365 076,74 грн.
Таким чином, ураховуючи ціну позову (3 365 076,74 грн) та клопотання у скарзі, за подання касаційної скарги Державній іпотечній установі необхідно сплатити судовий збір у розмірі 100 952,30 грн (3 365 076,74 грн * 1,5 % * 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Окрім цього, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України особою, яка подала касаційну скаргу, не зазначено її клопотання (прохальну частину касаційної скарги) з урахуванням положень статі 409 ЦПК України.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що Державна іпотечна установа ставить питання лише про скасування постанови Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року. Проте, не зазначає, у якій частині слід скасувати указану постанову (в частині вирішення первісного та/чи зустрічного позовів) та яке рішення слід ухвалити за наслідками її перегляду.
Отже, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 260, 390, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної іпотечної установи, яка підписана представником Стадним Денисом Сергійовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2024 |
Оприлюднено | 07.03.2024 |
Номер документу | 117473204 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Крат Василь Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні