Ухвала

від 20.02.2024 по справі 369/2798/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2798/24

Провадження № 2/369/4234/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2024 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі №369/2798/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя , -

ВСТАНОВИЛА:

19 лютого 2024 року до суду від представника позивача Браславської Л. надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , а також заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та іншим третім особам, які діють в її інтересах або з її дозволу та/або її доручення, відчужувати та/або здійснювати дії, що направлені на відчуження та/або обтяження правами третіх осіб (в тому числі, але не виключно: дарувати, продавати, обмінювати, вносити до статутного капіталу (фонду) юридичних осіб, передавати у довірчу власність, передавати як об`єкт забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань, передавати в оренду, передавати на зберігання третім особам та інше, транспортний засіб автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 .

Заява прозабезпечення позовумотивована тим,що позивачзвернулася досуду зпозовом довідповідача про поділ майна подружжя, в якій просить визнати за відповідачем право власності на 1/2 частини майна, на яке заявник просить накласти арешт.

Зазначила, що ймовірність відчуження рухомого майна відповідачем є досить високою. Право заявника на частку у рухомому майні відповідач не визнає. У досудовому порядку вирішити питання щодо поділу спірного майна із відповідачем не вдалось.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 лютого 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Браславська Л. звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Позивач просив застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , а також заборонити ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та іншим третім особам, які діють в її інтересах або з її дозволу та/або її доручення, відчужувати та/або здійснювати дії, що направлені на відчуження та/або обтяження правами третіх осіб (в тому числі, але не виключно: дарувати, продавати, обмінювати, вносити до статутного капіталу (фонду) юридичних осіб, передавати у довірчу власність, передавати як об`єкт забезпечення виконання взятих на себе зобов`язань, передавати в оренду, передавати на зберігання третім особам та інше, транспортний засіб автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 .

Однак на підтвердження права власності ОСОБА_2 на автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , позивачем надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , яке підтверджує право власності на момент видання свідоцтва та реєстрації тобто 25 жовтня 2023 року.

Станом на день подання заяви про забезпечення позову відомості щодо перебування спірного автомобіля у власності ОСОБА_2 відсутні.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю, оскільки право власності відповідача на спірний автомобіль станом на день подання заяви про забезпечення позову не доведено.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; оскільки на даний час судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, а також заявником належним чином не обґрунтовано свої вимоги щодо забезпечення позову, та не підтверджено право власності ОСОБА_2 на спірний автомобіль.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 258, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , про забезпечення позову у цивільній справі №369/2798/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: І.О. Фінагеєва