Ухвала

від 15.10.2024 по справі 369/2798/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2798/24

Провадження № 2-зз/369/64/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Фінагеєвої О.І.,

секретаря Бреус К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №369/2798/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2024 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з заявою про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №369/2798/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.

Свої вимоги мотивували тим, що ухвалою суду від 04 березня 2024 року у цивільній справі було накладено арешт на автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 . А ухвалою суду від 03 вересня 2024 року залишено без розгляду позовну заяву у зв`язку з відмовою позивача від позову.

На підставі зазначеного представник відповідача просив скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 04 березня 2024 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно доч.ч.1,2ст.158ЦПКУкраїнисуд можескасуватизаходизабезпечення позовузвласноїініціативи абозавмотивованимклопотанням учасникасправи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 19 лютого 2024 року завернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2024 року було постановлено накласти арешт на автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Від позивача ОСОБА_3 до суду 02 вересня 2024 року за Вхідним номером № 39299 надійшла заява про залишення без розгляду позовних вимог у цивільній справі №369/2798/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, залишено без розгляду.

Згідно із ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду набрала законної сили 19 вересня 2024 року.

Пунктом 10 постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни№9від22грудня2006року«Пропрактикузастосуваннясудамицивільногопроцесуального законодавстваприрозглядізаявпрозабезпеченняпозову» роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, щостаттею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей2,18,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьоїстатті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Статтею 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи викладене, та, приймаючи до уваги той факт, що розгляд справи, в рамках якої вживалися заходи забезпечення позову було закінчено та ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду набрала законної сили 19 вересня 2024 року, обставини у справі свідчать про відсутність достатніх підстав для наявності на даний час вжитих ухвалою суду від 04 березня 2024 року заходів забезпечення позову, а тому суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, застосовані у даній справі, в зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №369/2798/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/2798/24 від 04 березня 2024 року, шляхом зняття арешту, накладеного на автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА