Постанова

від 08.02.2024 по справі 752/17426/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/17426/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/1606/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15.11.2021 року між позивачем та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80. За вказаним договором сторони зобов`язалися в термін до кінця ІV кварталу 2023 укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених зазначеним договором. Нерухомим майном визначена квартира в комплексі житлових будинків під проектним АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:414:0075. Відповідно до договору, продаж зазначеного об`єкту нерухомості буде вчинено за ціною 1330417,94 грн. Позивач зазначає, що користуючись правом, визначеним у договорі щодо одностороннього його розірвання у зв`язку із тривалими воєнними діями, позивач надіслав на електронну адресу відповідача повідомлення про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 року з вимогою повернути грошові кошти. Отриманою відповіддю ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» проінформувало про неможливість розірвати договір в односторонньому порядку та повернути авансовий платіж, з огляду на те, що позивач не направив на адресу відповідача повідомлення про настання форс-мажорних обставин разом із підтверджуючими такими обставинами документи. Позивач вважає, що його право на повернення авансового платежу за договором було порушено.

На підставі викладеного, просив суд стягнути з ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» на його користь 1335872,50 грн основного боргу, інфляційні в сумі 33396,81 грн, 3% річних в сумі 5929,08 грн, 13000,00 судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням Голосіївського районного суду м Києва від 21 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

01 лютого 2024 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

07.02.2024 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пилипака Я.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обґрунтування клопотання адвокат зазначав, що не може прибути у судове засідання, оскільки перебуває на лікарняному, у зв`язку із ГРВІ. В той же час жодних доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин заявник до суду не надав, у зв`язку з чим доводи заявника залишилися недоведеними, відтак не можуть бути прийняті апеляційним судом.

З іншої сторони представник ТОВ «Лев Девелопмент Кепітал» - адвокат Жук Р.С. подав до суду клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку з прийняттям Верховним Судом ухвали про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на протоколу ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14.06.2023 року про відмову у залученні ОСОБА_2 до участі у справі та ухвалу Київського апеляційного суду від 07.11.2023 року.

Підстави для відкладення судом розгляду справи передбачені положеннями ст. 223 та ст. 240 ЦПК України. Крім того, ч. 2 ст. 240 ЦПК України передбачено, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву.

Відповідно до ст.. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

З наведеної вище норми вбачається, що відкладення слухання справи має чітко регламентовані законом підстави, які в даному випадку відсутні.

Не вбачає при цьому апеляційний суд і неможливості продовження розгляду справи в даному випадку й з огляду на факт відкриття вищевказаного касаційного провадження, оскільки предметом касаційного перегляду є питання, які не можуть бути вирішені виключно разом з даною апеляційною скаргою, відтак, можуть бути предметом окремого судового розгляду. За таких умов, вищевказана заява не підлягає до задоволення.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 15.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лев Девелопмент Капітал» був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80.

Відповідно до ст.ст. 1.1., 1.2 вказаного договору встановлено, що сторони зобов`язалися в термін до кінця ІV кварталу 2023 укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначених зазначеним договором. Нерухомим майном визначена квартира в комплексі житлових будинків під проектним АДРЕСА_1 , вздовж Лисогірського узвозу навпроти групи будівель № 26А, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:82:414:0075

Згідно ст.ст. 2.1.4., 2.1.5 договору, продаж зазначеного об`єкту нерухомості буде вчинено за ціною 1330418,94 грн. У випадку, якщо з моменту підписання цього договору до моменту остаточного розрахунку відбудеться зміна курсу долара США по відношенню до курсу української гривні за курсом НБУ, в сторону збільшення, продавець вправі проводити перерахунок суми за наступною формулою: А1 = А0Х(К1/К0), де А1 - ціна на момент платежу; А0 - ціна на момент укладення договору; К0 - курс долара США до гривні на момент укладення цього договору за курсом НБУ; К1 - курс долара США до гривні на момент здійснення платежу за курсом НБУ.

На виконання умов договору позивач сплатив ціну об`єкту нерухомості по договору в розмірі 1335872,50 грн., що відповідає повній вартості об`єкта нерухомості та наведеній формулі у п. 2.1.4 договору, а саме: 1020000,00 грн, що підтверджується квитанцією № 201520041 від 15.11.2021, 315872,50 грн, що підтверджується квитанцією № 202220033 від 22.11.2021.

30.09.2022 відповідач надав відповідь № 30/09/22, в якій проінформував про неможливість розірвати договір в односторонньому порядку та повернути авансовий платіж з огляду на те, що ОСОБА_1 не направив на адресу відповідача повідомлення про настання форс-мажорних обставин разом із підтверджуючими такі обставини документами.

20.10.2022 позивач повторно звернувся до відповідача та повторно надав повідомлення про розірвання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції фактично прийняв позицію позивача щодо ненаправлення позивачем повідомлення про настання форс-мажорних обставин та неотримання позивачем підтвердження таких форс-мажорних обставин у відповідності до положень ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні».

Дана позиція не може бути прийнята апеляційним судом з оглядом на наступне:

Статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Також даною статтею визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до п. 6.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент) Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше обставин непереборної сили, перелічених у ст. 3.1 Регламенту. При цьому вони визначаються як непереборний вплив на виконання відповідного зобов`язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставиною та неможливістю виконання зобов`язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).

Сертифікат про форс - мажор видається на підставі заяви за встановленою формою, що подається зацікавленою особою або заявником (п.п.3.6.1. п.3.6. Регламенту).

Зацікавлена особа або заявник, відповідно до п.п.3.6.2. п.3.6. Регламенту це - компанія, підприємство, організація, установа, фірма тощо або фізична особа, що зареєстрована як особа, яка займається підприємницькою діяльністю або належить до незалежних професій (резиденти); міжнародна організація, іноземна компанія, підприємство, організація, фірма тощо або фізична особа, що зареєстрована в країні заснування бізнесу як особа, яка займається підприємницькою діяльністю або належить до незалежних професій (нерезиденти).

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Варто враховувати, що форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язання (штрафів/пені), а не від виконання зобов`язання за умовами Договору.

Господарському кодексі України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ст. 55 ГК України).

Суб`єкт господарювання це - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, яка займається діяльністю з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншою господарською діяльністю; будь-яка юридична або фізична особа, яка здійснює контроль над суб`єктами господарювання, група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.

З наведених норм вбачається, що вищевказана процедура отримання сертифікату Торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин та подальше направлення іншим сторонам відповідного повідомлення про форс-мажорні обставини, встановлені законодавством виключно для суб`єкту господарювання, який здійснив порушення договірних зобов`язань, та з метою отримання таким суб`єктом в певних випадках підстав для звільнення від відповідальності за таке порушення.

В даному випадку наведена правова конструкція не може бути розповсюджена на спірні правовідносини, оскільки позивач не є:

1) суб`єктом господарювання у даних відносинах;

2) суб`єктом господарювання, що здійснив порушення договірних зобов`язань;

3) суб`єктом господарювання, що здійснив порушення договірних зобов`язань та вимагає звільнення його від відповідальності за таке правопорушення.

В Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

При укладенні сторонами попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 року сторони передбачили певну обставину, яка надає одній із сторін договору право розірвати такий договір в односторонньому порядку.

Зокрема п. 6.9 договору передбачено, що у випадках, коли обставини, визначені в ст.. 6.2 договору діють більше 3 місяців, або коли при виникненні таких обставин стає очевидним, що такі обставини будуть діяти більше такого строку, будь-яка сторона має право розірвати цей договір в односторонньому порядку, шляхом надіслання іншій стороні повідомлення про розірвання договору.

Той факт, що виникнення такого права сторони договору прив`язали до поняття форс-мажору, жодним чином не обґрунтовує необхідність застосування в даному випадку процедури, встановленої для звільнення суб`єкта від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань. В даному випадку виникнення вказаного права прив`язується до обставин непереборної сили є лише в частині регламентації (переліку) тих випадків, які дозволяють ініціювати механізм розірвання договору.

Зокрема, п. 6.2 договору передбачено, що обставинами непереборної сили сторони погодилися вважати: повені, землетруси, пожежі та інші стихійні лиха, війну, воєнні дії, акти тероризму, страйки, що відповідають вимогам чинного законодавства України, акти центральних органів державної влади, що знаходяться поза розумним контролем сторін (надалі «форс-мажор»). Сторони дійшли згоди, що проведення антитерористичної операції не вважається форс-мажором відповідно до умов цього договору.

Таким чином положення п. 6.9 договору у разі тривалості дії обставин, перерахованих п. 6.2 договору, надають стороні право для одностороннього розірвання договору.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Оскільки воєнні дії, про які сторони зазначали в п. 6.2 договору, на даний час є загальновідомими, їх наявність та підтвердження за допомогою сертифікату Торгово-промислової палати для ініціації процедури розірвання договору не є обов`язковими.

Підсумовуючи вищевикладене, з точки зору апеляційного суду для звільнення суб`єкта господарської діяльності від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, він повинен отримати відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, направити контрагенту відповідне повідомлення про форс-мажорні обставини, а в подальшому ще й підтвердити, яким чином такі форс-мажорні обставини фактично перешкодили йому у можливості належного виконання договірних зобов`язань. З іншого боку стороні попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна № СН-2/9-80 від 15.11.2021 року, яка належним чином виконала своє зобов`язання за договором, задля реалізації погодженого обома сторонами права одностороннього розірвання договору у разі настання воєнних дій, не потрібно отримувати відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, а потрібно лише направити іншій стороні відповідне повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку з посиланням на загальновідомий факт, що і було зроблено. За таких умов колегія суддів вважає спірний договорі розірваним з часу повідомлення позивачем про це відповідача.

Оскільки відповідно до п. 6.10 договору при розірванні договору в односторонньому порядку сплачені грошові кошти за договором мають бути повернуті покупцеві протягом п`яти днів з дати дострокового розірвання договору або отримання письмової вимоги покупця, невиконання відповідачем такої вимоги протягом п`яти днів з моменту отримання відповідного повідомлення позивача обумовлює виникнення у відповідача прострочення грошового зобов`язання.

В свою чергу, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Повідомлення про розірвання договору та необхідність повернення грошових коштів було отримано відповідачем 18.09.2022 року, відтак вимога позивача мала бути виконана до 23.09.2022 року включно. З моменту виникнення прострочення до часу подання позову до суду сукупний індекс інфляції склав 102,5%. За таких умов, враховуючи суму основного боргу у розмірі 1 335 872, 50 грн, сума інфляційних втрат склала 33 396, 81 грн., а 3% річних за вказаний період складає 5 929, 08 грн. Вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову та апеляційної скарги, який складає 33 036, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» (код ЄДРПОУ:43473383, адреса:03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,72, оф.4) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) 1 335 872 ( один мільйон триста тридцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят дві грн) 50 коп основного боргу, інфляційних в сумі 33 396 (тридцять три тисячі триста дев`яносто шість грн ) 81 коп, 3% річних в сумі 5929 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять грн),08 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лев Девелопмент Кепітал» (код ЄДРПОУ:43473383, адреса:03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,72, оф.4) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 33 036 ( тридцять три тисячі тридцять шість грн) 00 коп..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько