Постанова

від 13.02.2024 по справі 344/2770/20-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №344/2770/20-ц Головуючий у 1 інстанції: Матійчук Г.О.

провадження №22-ц/824/2877/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України, третя особа: Чернівецький окружний адміністративний суд, про стягнення додаткових коштів для придбання квартири та компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду в розмірі 3 % річних від несплаченої суми, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути за рахунок державного бюджету з розрахункового рахунку Державного казначейства України шляхом нарахування на розрахунковий рахунок судді у відставці ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», IBAN НОМЕР_2 , додаткових коштів в сумі 701 165 гривень для придбання квартири для нього та членів його сім`ї загальною площею 73 кв. м. на загальну вартість

1 061 876, 25 грн та компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду від 16.10.2009 року в розмірі 3 % річних від несплаченої суми - 360 711, 25 грн за період від 2013-2019 роки, яка становить 69 803 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що від 29.03.2013 року по дату звернення до суду з вказаним позовом в Державній казначейській службі України знаходиться на виконанні виконавчий лист Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.04.2011 року у справі №2a-1652/09/0970 про стягнення за рахунок державного бюджету з розрахункового рахунку Державного казначейства України шляхом нарахування на розрахунковий рахунок Чернівецького окружного адміністративного суду коштів в сумі 360 711, 25 гривень для придбання квартири і передачі її в користування судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .

Вказував, що виконання рішення суду від 16.10.2009 року у даній адміністративній справі, яке набрало законної сили й у відповідності до вимог ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.18 ЦПК України є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Зазначав, що рішення суду досі не виконане, а невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Також зазначав, що суд першої інстанції під час розгляду справи в 2009 році вірно згідно вимог ст.66 ЖК України визначив вартість житла для позивача, виходячи з його розміру на 3-х членів сім`ї та додаткової жилої площі в розмірі 10 кв. метрів, а всього - 73 кв. метри та з урахуванням перевищення на 25 відсотків опосередкованої вартості будівництва житла за даними Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства у відповідному регіоні. На час розгляду справи вартість такого житла становила 360 711,25 гривень. При придбанні житла для позивача витрати, пов`язані з переоформленням права власності на нього та внесенням передбачених законодавством податків, зборів та інших обов`язкових платежів також мають бути сплачені за рахунок державного бюджету. Вказані витрати можуть бути визначені лише при придбанні конкретного житла та сплачені за рахунок державного бюджету, а тому суд не міг визначити вказані витрати під час розгляду справи.

В результаті інфляційних процесів, що пройшли в Україні від 2009 до 2020 року на сьогоднішній день за кошти по рішенню суду від 16.10.2009 року в сумі 360 711.25 грн нереально придбати житлову площу розміром 73 кв. м., оскільки у відповідності до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №6286 від 02.12.2019 року «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» вартість 1 кв. м. загальної площі квартир будинку з урахуванням ПДВ станом на 01.10.2019 року в Чернівецькій області становить 11 637, 00 грн. А тому розрахунок вартості придбання житла на сьогоднішній день за таких обставин буде наступний: 11637 ?73=849501:25%=212375.25+849501=1061876.25 грн.-360711.25=701165 грн.

Вважає, що на даний час йому для придбання в Чернівецькій області 73 кв.м. загальної площі житла необхідно 1 061 876,25 грн, а з урахуванням 360 711,25 грн, які підлягають стягненню за рішенням від 16.10.2009 року необхідно достягнути кошти в сумі 701 165 грн.

Крім цього, за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду у відповідності до вимог ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» підлягає стягненню компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми - 360 711,25 грн за період від 2013-2019 роки, яка становить 69 803, 00 грн, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позов задовольнити.

Скарга обґрунтована тим, що зразу після набрання постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року законної сили по його заяві від 29.04.2011 року судом виданий виконавчий лист із зазначенням його як стягувача, а не третю особу по справі - Чернівецький окружний адміністративний суд, як зазначає суд, який ОСОБА_1 звернув до виконання у квітні 2011 року за підвідомчістю до департаменту ДВС відділу примусового виконання МЮ України м.Київ. Дана постанова виконана частково.

Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду про стягнення коштів на придбання житла ухвалена 16.10.2009 року. Зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду позивач був виключений 14.02.2012 року згідно його заяви від 13.02.2012 року, тобто через 2 роки і 4 місяці. Даний факт спростовує посилання суду на неможливість виконання рішення суду в зв`язку із призначенням суддею апеляційного суду Івано-Франківської області.

Крім цього, суд в своєму рішенні зазначає ще і про неможливість забезпечення ОСОБА_1 саме службовим житлом, хоча резолютивна частина постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року не містить визначення такого критерію житла, а правовідносини по забезпеченню житлом суддів на час ухвалення вищезгаданої постанови регулювалися ст.44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 15.12.1992 року, чим і керувався суд в 2009 році. Викладені вище висновки суду не відповідають вищенаведеним ним обставинам справи із-за неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Наряду з цим вважає, що суд першої інстанції у своєму рішенні не застосував Закон України «Про судоустрій і статус судців» в редакції від 15.12.1992 року, який підлягав застосуванню при даних правовідносинах, а безпідставно застосовував до існуючих на час ухвалення постанови Закон України «Про судоустрій і статус суддів» без зазначення редакції, яка регулює питання забезпечення службовим житлом суддів, що є теж порушенням норм матеріального права.

Вважає за необхідне зазначити, що для повного виконання рішення суду від 16.10.2009 року, він 05.02.2020 року, як стягувач, звернувся з позовною вимогою до суду про стягнення додаткових коштів, в чому йому було відмовлено 22.05.2023 року Печерським районним судом м. Києва.

У зв`язку з тривалим - від 19.12.2019 року невикористанням Чернівецьким окружним судом бюджетних коштів в сумі 360 711.25 грн. для придбання квартири, які надійшли на його депозитний рахунок, позивач в листопаді 2020 року звернувся до суду про визнання бездіяльності протиправною і постановою восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 року зобов`язано Чернівецький окружний адміністративний суд здійснити дії щодо цільового використання бюджетних коштів в сумі 360 711.25 грн. для придбання квартири.

Однак, таких дій Чернівецький окружний адміністративний суд не здійснив і ухвалою Івано-Франківського окружного суду від 25.08.2021 року за заявою відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано- Франківській області змінено спосіб виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року і кошти в сумі 360 711.25 грн. перераховано позивачу для придбання квартири.

Вказує, що тільки у серпні 2021 року, не з його вини, через майже 12 років відбулося часткове виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року, а тому ним 05.02.2020 року підставно заявлено позовні вимоги про стягнення додаткових коштів для придбання квартири та компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду в розмірі 3% річних від несплаченої суми -360 711.25 грн. за період від 2013 року до 2019 року, яка становила 69 803 грн. Період виплати компенсації збільшився від 2013 року до 2021 року від несплаченої суми - 360 711.25 грн. Сума компенсації за кожний рік прострочки становить 10822 грн. на загальну суму 88 379.72 грн.

Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі у зв`язку із його необґрунтованістю та безпідставністю.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року (справа №2a-1652/09/0970), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 року, ухвалено стягнути за рахунок державного бюджету з рахункового рахунку Державного казначейства України шляхом перерахування на рахунковий рахунок Чернівецького окружного адміністративного суду кошти в сумі 360 711, 25 грн для придбання квартири і передачі її в користування судді Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 (а.с.4-6, т.1).

На виконання вищевказаної постанови суду Івано-Франківським адміністративним судом 29.04.2011 року видано виконавчий лист по справі №2a-1652/09/0970, який перебував на виконанні в Державній казначейській службі України (а.с.112, т.1).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі №2а-1652/09/0970 роз`яснено постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду 16.10.2009 року (справа №2a-1652/09/0970), та зазначено, що Державна судова адміністрація України є відповідальним виконавцем щодо бюджетної програми з кодом 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», а отже в розумінні положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 являється боржником в процедурі стягнення коштів державного бюджету.

Відповідно до меморіального ордеру від 17.12.2019 року №230313054 на рахунок Чернівецького окружного адміністративного суду Казначейством 19.12.2019 року перераховані кошти в сумі 360 711, 25 грн за призначенням платежу: « Безспірне списання на користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа Івано-Франківського ОАС від 29.04.2011 року №2a-1652/09/0970» (а.с. 113, т. 1).

Чернівецький окружний адміністративний суд відповіддю №02-22/3863/20 від 22.07.2020 року повідомляв ОСОБА_1 , що судом вчиняються всі можливі дії щодо виконання виконавчого листа №2a-1652/09/0970. Проте, з незалежних від суду обставин, безспірне списання коштів не вбачається можливим у зв?язку з набранням чинності норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 року №553-IX в частині зупинення здійснення Казначейством безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 року у справі №300/2239/20 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Чернівецького окружного адміністративного суду, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання вчинити дії і зобов`язано Чернівецький окружний адміністративний суд здійснити дії щодо цільового використання бюджетних коштів в розмірі - 360 711, 25 грн, що надійшли з розрахункового рахунку Державного казначейства України (19.12.2019 року здійснено безспірне списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів») на рахунок суду для придбання квартири та передачі її в користування ОСОБА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 року змінено спосіб і порядок виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2020 року №300/2239/20, про зобов?язання Чернівецький окружний адміністративний суд здійснити дії щодо цільового використання бюджетних коштів в розмірі - 360 711,25 грн. що надійшли з розрахункового рахунку Державного казначейства України (19.12.2019 здійснено безспірне списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів») на рахунок суду для придбання квартири та передачі її в користування ОСОБА_1 , на здійснення нарахування на особистий розрахунковий рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 360 711,25 грн. для подальшого придбання ним квартири.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо інший порядок забезпечення службовим житлом не передбачено законом.

Крім того, завданням Житлового кодексу України (далі - ЖК України) є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією України права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.

Згідно зі ст.118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв?язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяють як правило, окремі квартири.

Відповідно до ст.119 ЖК України перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством України. Відповідно до законодавства України у випадках, які визначаються Кабінетом Міністрів України, службові жилі приміщення можуть надаватися окремим категоріям військовослужбовців.

Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення (стаття 124 ЖК України).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що службове житло не породжує права власності осіб, які таке житло отримали у користування.

Відповідно до матеріалів справи первісну позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби, Державної судової адміністрації України, третя особа на стороні відповідачів - Чернівецький окружний адміністративний суд, про стягнення коштів для придбання житла в сумі 793 840 грн. позивачем 05.02.2009 року подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, який 16.10.2009 року вірно, згідно вимог ст.66 ЖК України, визначив вартість житла для позивача, виходячи з його розміру на 3-х членів сім`ї та додаткової жилої площі в розмірі 10 кв. метрів, а всього - 73 кв. метра та з урахуванням перевищення на 25 відсотків опосередкованої вартості будівництва житла за даними Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства у відповідному регіоні. На час розгляду справи вартість такого житла становила 360711,25 гривень. При придбанні житла для позивача витрати, пов`язані з переоформленням права власності на нього та внесенням передбачених законодавством податків, зборів та інших обов`язкових платежів, також мали бути сплачені за рахунок державного бюджету. Вказані витрати можуть бути визначені лише при придбанні конкретного житла та сплачені за рахунок державного бюджету, а тому суд не міг визначити вказані витрати під час розгляду справи. Вищенаведені факти спростовують висновок Печерського районного суду м. Києва про повне виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року із-за неналежної підготовки до розгляду та не відповідає обставинам справи, яка виконана частково з огляду на наступне.

В результаті інфляційних процесів, що пройшли в Україні від 2009 року до 2021 року на час подачі апеляційної скарги за кошти по рішенню суду від 16.10.2009 року в сумі 360 711.25 грн. нереально придбати житлову площу розміром 73 кв. м., оскільки у відповідності до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №286 від 02.12.2019 року «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку з урахуванням ПДВ станом на 01.10.2019 року в Чернівецькій області становить 11637 грн. А тому розрахунок вартості придбання житла на сьогоднішній день за таких обставин є наступним:

11637 х73=849501:25%=212375.25+849501=1061876.25 грн.-360711.25=701 165 грн.

Таким чином, на даний час позивачу для придбання в Чернівецькій області 73 кв.м. загальної площі житла необхідно 1061876.25 грн., а з врахуванням 360 711.25 грн. , які стягнені за рішенням від 16.10.2009 року необхідно достягнути кошти в сумі 701 165 грн.

Як стверджує апелянт, з цим рішенням не погоджувалися відповідачі по справі та протягом майже двох років затягували його виконання шляхом оскарження до різних судових інстанцій.

Саме тому зразу після набрання постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року законної сили по заяві ОСОБА_1 29.04.2011 року судом виданий виконавчий лист із зазначенням його як стягувача, а не третю особу по справі - Чернівецький окружний адміністративний суд, як зазначає суд. Даний виконавчий лист ОСОБА_1 звернув до виконання у квітні 2011 року за підвідомчістю до департаменту ДВС відділу примусового виконання МЮ України м.Київ. Дана постанова виконана частково.

Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду про стягнення коштів на придбання житла ухвалена 16.10.2009 року. Зі штату Чернівецького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було виключено 14.02.2012 року згідно його заяви від 13.02.2012 року, тобто через 2 роки і 4 місяці. Даний факт спростовує посилання суду на неможливість виконання рішення суду у звязку з призначенням його суддею апеляційного суду Івано-Франківської області.

Також, суд в своєму рішенні зазначає ще і про неможливість забезпечення ОСОБА_1 саме службовим житлом, хоча резолютивна частина постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року не містить визначення такого критерію житла, а правовідносини по забезпеченню житлом суддів на час ухвалення вищезгаданої постанови регулювалися ст.44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 15.12.1992 року, чим і керувався суд в 2009 році. Викладені вище висновки суду не відповідають вищенаведеним обставинам справи із-за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Крім того, суд першої інстанції у своєму рішенні не застосував Закон України «Про судоустрій і статус судців» в редакції від 15.12.1992 року, який підлягав застосуванню при даних правовідносинах , а безпідставно застосовував до існуючих на час ухвалення постанови правовідносин Закон України «Про судоустрій і статус суддів» без зазначення редакції, яка регулює питання забезпечення службовим житлом суддів, що є теж порушенням норм матеріального права.

Для повного виконання рішення суду від 16.10.2009 року ОСОБА_1 05.02.2020 року, як стягувач, звернувся з позовною вимогою до суду про стягнення додаткових коштів, в чому йому було відмовлено.

Через тривале - від 19.12.2019 року невикористання Чернівецьким окружним судом бюджетних коштів в сумі 360 711.25 грн. для придбання квартири, які надійшли на його депозитний рахунок, в листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з питання визнання бездіяльності протиправною і постановою восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 року було зобов'язано Чернівецький окружний адміністративний суд здійснити дії щодо цільового використання бюджетних коштів в сумі 360 711.25 грн. для придбання квартири(докази надаються).

Проте, таких дій Чернівецький окружний адміністративний суд не здійснив і ухвалою Івано-Франківського окружного суду від 25.08.2021 року за заявою відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано- Франківській області змінено спосіб виконання постанови Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року і кошти в сумі 360 711.25 грн. перераховано ОСОБА_1 для придбання квартири.

Отже, лише у серпні 2021 року, не з вини позиивача, через майже 12 років відбулося часткове виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 року, а тому ОСОБА_1 05.02.2020 року було підставно заявлено позовні вимоги про стягнення додаткових коштів для придбання квартири та компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду в розмірі 3% річних від несплаченої суми -360 711.25 грн. за період від 2013 року до 2019 року, яка становила 69 803 грн. Період виплати компенсації збільшився від 2013 року до 2021 року від несплаченої суми- 360 711.25 грн. Сума компенсації за кожний рік прострочки становить 10822 грн. на загальну суму 88 379,72 грн.

За період 2014-2020 роки включно: 7 років х 10822 грн. = 75754 грн.+ 5411 грн. (за шість місяців 2013 р.) + 7214.72 грн. (за вісім місяців 2021 р.) = 88 379.72 грн.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зокрема, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.376 підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити та стягнути за рахунок державного бюджету, з розрахункового рахунку Державного казначейства України, шляхом нарахування на розрахунковий рахунок судді у відставці ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні АТ КБ «ПриватБанк», IBAN НОМЕР_2 додаткових коштів в сумі 701 165 гривень для придбання квартири для нього та членів його сім`ї загальною площею 73 кв. м. на загальну вартість 1 061 876, 25 грн та компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду від 16.10.2009 року у розмірі 3 % річних від несплаченої суми - 360 711, 25 грн за період із 2013-2019 роки, яка становить 69 803 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Державної судової адміністрації України, третя особа: Чернівецький окружний адміністративний суд, про стягнення додаткових коштів для придбання квартири та компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду в розмірі 3 % річних від несплаченої суми задовольнити.

Стягнути за рахунок державного бюджету, з розрахункового рахунку Державного казначейства України, шляхом нарахування на розрахунковий рахунок судді у відставці ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», IBAN НОМЕР_2 додаткових коштів в сумі 701 165 гривень для придбання квартири для нього та членів його сім`ї загальною площею 73 кв. м. на загальну вартість 1 061 876, 25 грн та компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду від 16.10.2009 року у розмірі 3 % річних від несплаченої суми - 360 711, 25 грн за період із 2013-2019 роки, яка становить 69 803 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 05 березня 2024 року.

Головуючий:

Судді: