Постанова

від 28.02.2024 по справі 361/5205/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/5205/20 головуючий у суді І інстанції Радзівіл А.Г.

провадження № 22-ц/824/4387/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Актив-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг», треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору про відступлення прав за договором іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила визнати недійсним договір укладений 20 листопада 2019 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим № 437.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 березня 2010 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір. 24 березня 2010 року для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим № 437, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано земельні ділянки. 25 червня 2014 року між банком та ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором. 29 червня 2014 року між банком та ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки. 04 грудня 2014 року між ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» та ОСОБА_3 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», за яким ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» набуло право власності на земельні ділянки, які були предметом іпотеки. 13 лютого 2015 року ОСОБА_5 придбав у ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» частину земельних ділянок, які були предметом іпотеки. 28 лютого 2019 року між банком та ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» укладено договір про відступлення прав вимоги № 51-dеbtХ_8688 за яким передано право вимоги за кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_4 20 листопада 2019 року між банком та ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» укладено договір відступлення прав за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим № 437. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З., реєстровий № 2671. В лютому 2020 року позивач - ОСОБА_1 набула право власності на частину земельних ділянок, які належали ОСОБА_5 , що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 202439798, № 202439309, 202439089, № 202438874, № 202438652, № 202438408, № 202438179, № 202437915, № 202437645). Під час реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не містилось жодних обмежень щодо укладання даного правочину. Про укладання договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 10 листопада 2019 року ОСОБА_1 дізналась після пред`явлення ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач зазначила, що договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 20 листопада 2019 року укладено всупереч норм законодавства та грубо порушує її права, як власника земельних ділянок, а тому просить визнати його недійсним. Звертає увагу суду, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04 грудня 2014 року не визнавався в судовому порядку недійсним, а тому, в розумінні положень ст. 204 ЦК України всі права, набуті сторонами за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Підсумовуючи викладене, договір іпотеки права за яким були передані банком ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» припинився 04 грудня 2014 року в силу положень ст. 17 Закону України «Про іпотеку». При цьому, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який став підставою для припинення договору іпотеки є чинним та не визнаний в судовому порядку недійсним.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на аналогічні обставини, викладені нею в позовній заяві та вказує про те, що судом першої інстанції повністю проігноровані обставини того, що договір іпотеки є припиненим в силу положень ст. 17 Закону України «Про іпотеку», а тому за ним не могли бути відступлені права вимоги. Крім того, договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 04 грудня 2014 року не визнавався в судовому порядку недійсним, а тому в розумінні положень ст. 204 ЦК України всі права, набуті сторонами за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Даний факт також підтверджується відповіддю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 січня 2022 року. Таким чином, не може бути предметом договору відступлення прав вимога, яка вже не існувала на момент переходу прав на неї. Також, судом першої інстанції було проігноровані обставини того, що права вимоги за договором іпотеки в частині земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_1 , не було реалізовано на користь ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг». Таким чином, з огляду на те, що банком не реалізовувались на аукціоні права вимоги за іпотечним договором, предметом яких є земельні ділянки, які станом на сьогоднішній день належать ОСОБА_1 , то ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» не могла набути такі права вимоги. Позивач також вказує, що на дату посвідчення нотаріусом договору іпотеки, земельні ділянки, що на сьогоднішній день перебувають у власності ОСОБА_1 не виступали забезпеченням за кредитними договорами № 0318/01 та № 1215/01. Надаючи оцінку даним обставинам, суд посилаючись на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 26 грудня 2018 року у справі N9 331/2936/17 зробив висновок, що відсутність запису про обтяження майна іпотекою не припиняє дії іпотечного договору та не позбавляє Банк прав іпотекодержателя. При цьому, нотаріус зобов`язаний був перевірити обсяг переданих прав, чи є Банк іпотекодержателем станом на дату укладання договору та чи не припинено договір іпотеки. Відтак, нотаріус не мав права посвідчувати договір від 20 листопада 2019 року про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим №437, а зобов`язаний був відмовити сторонам даного правочину у його посвідченні, оскільки на дату звернення сторін до нотаріуса договір іпотеки був припинений, Банк не мав статусу іпотекодержателя, а правочин на підставі якого договір іпотеки було припинено не був спростований.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» вказує про те, що апеляційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню. Зазначає, що компанія не являється іпотекодержателем за Іпотечним договором, оскільки Договір від 25 червня 2014 року та Договір відступлення прав іпотекодержателя на підставі яких Компанія набула прав іпотекодержателя за Іпотечним договором були визнані недійсними Рішенням по справі № 910/869/15-г та постановою по справі №910/16846/15, які набрали законної сили. Відтак, і підстави припинення іпотечного договору передбачені ст. 17 Закону України «Про іпотеку» не настали, а відповідно іпотека не припинила своє існування. Крім того, посилання позивача на ту обставину, що в паспорті активу не було зазначено належних їй земельних ділянок не є підставою для визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, оскільки паспорт активу несе виключно інформацію, в той же час, у договорі № 51-debtX_8688 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 28 лютого 2019 року зазначено, що здійснюється відступлення права вимоги за Кредитним договором №0318/01 та договорами, що забезпечують виконання зобов`язань за ним, а оскільки іпотека не припинена, то відповідно до Товариства переходить і право вимоги за іпотечним договором. Відповідач також вказує, що нотаріусом було належним чином перевірено, що іпотека не припинена відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та посвідчено відповідний договір.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 24 березня 2010 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_4 , був укладений кредитний договір (а.с. 10).

24 березня 2010 року для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором від 24 березня 2010 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим № 437, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано земельні ділянки.

25 червня 2014 року банк, як первісний кредитор, та ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп», як новий кредитор, уклали договір про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014, за умовами якого банк за плату, частково відступає, а компанія частково набуває права грошових вимог первісного кредитора за рядом кредитних договорів, в тому числі й за кредитним договором від 24 березня 2010 року № 0318/01 ( ОСОБА_4 ), від 15 грудня 2011 року № 1215/01 ( ОСОБА_3 ) з усіма наступними змінами та доповненнями, що укладений між первісним кредитором та позичальником.

Згідно з п. 1.2 названого договору новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника належного виконання частини зобов`язань визначених основним договором в сумі 10 000 грн.

29 червня 2014 року між ПАТ «КБ «Актив- Банк» та ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Пинзеник О.М., зареєстрований в реєстрі за № 693.

Згідно якого банк передав товариству права вимоги за Договором іпотеки, посвідченому 24 березня 2010 року приватним нотаріусом Гончаренко Н.О. за реєстровим номером № 437, зі змінами та доповненнями укладеним між Банком та ОСОБА_3 , відповідно до якого в забезпечення виконання зобов`язань перед банком було передано в іпотеку нерухоме майно. В тому числі спірні земельні ділянки:

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0040 площа 0,2498 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_1 ); (пункт 44)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0036 площа 0,2489 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_2 ); (пункт 41)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0034 площа 0,2495 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_3 ); (пункт 39)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0032 площа 0,2495 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_4 ); (пункт 37)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0030 площа 0,2493 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_5 ); (пункт 35)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0025 площа 0,2492 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_6 ); (пунк 4)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0024 площа 0,2491 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_7 );(пункт1)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0023 площа 0,2464 га, що розміщена за адресою: АДРЕСА_8 );(пункт 2)

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0022 площа 0,2457 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_9 ). (пункт 1)

Рішенням господарського суду м. Києва від 01 липня 2015 року у справі № 910/869/15 визнано недійсним договір № 25/06-2014В про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами від 25 червня 2014 року, який укладений між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, оф.173, ідентифікаційний код 38320537), визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26 червня 2014 року, який укладений між ПАТ «КБ «Актив-Банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, ідентифікаційний код 26253000) та ТОВ «ФК «Інвест Кредит Груп» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, оф.173, ідентифікаційний код 38320537).

Постановою Вищого господарського суду України від 16 грудня 2015 року у справі за № 910/869/15г касаційну скаргу Національного банку України задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2015 року у справі № 910/869/15-г скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 01 липня 2015 року залишено без змін.

28 січня 2016 року постановою Київського апеляційного господарського суду, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 29 березня 2016 року у справі №910/16846/15 апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 20 жовтня 2015 року у справі № 910/16846/15 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 09 листопада 2015 року у справі № 910/22468/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача повернути ПАТ «КБ «Актив-Банк» оригінали пов`язаних з оспорюваними правочинами договорів - залишено без змін, в іншій частині рішення скасоване та прийняти нове рішення:

- припинено провадження у справі в частині визнання недійсним договору від 25.06.2014 року № 25/06-2014 про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами та в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 26.06.2014 року, відповідно до якого цедент передає, а цесіонарій приймає права вимоги за договором іпотеки, посвідченим 05.06.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. за реєстровим № 1569.

- визнано недійсним договір від 26.06.2014 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 682;

- визнано недійсним договір від 26.06.2014 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 685;

- визнано недійсним - договір від 26.06.2014 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 692;

-визнано недійсним договір від 26.06.2014 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 693;

-визнано недійсним договір від 26.06.2014 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 694.

18 квітня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду виправлено описку в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 28 січня 2016 року у справі № 910/16846/15 допущену технічну описку, та вважати правильним наступні дати договорів в реєстрі: № 692 від 27.06.2014 року, № 693 від 29.06.2014 року, № 694 від 30.06.2014 року.

14 вересня 2015 року заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області у цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Актив-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнив, стягнув з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Актив-Банк» ( код ЄДРПОУ 26253000) заборгованість у сумі 130036071 (сто тридцять мільйонів тридцять шість тисяч сімдесят одна) гривня 31 копійку, стягнув з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Актив-Банк» судовий збір в розмірі 1 950 541 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят тисяч п`ятсот сорок одна) гривень 07 копійок.

28 лютого 2019 року між банком та ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» укладено договір про відступлення прав вимоги № 51-dеbtХ_8688 за яким передано право вимоги за кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_4

01 квітня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області по справі №363/2030/15-ц ухвалою задовольнив заяву ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг», замінена сторона виконавчого провадження із ПАТ «КБ «Актив-Банк» на ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг».

20 листопада 2019 року між банком та ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» укладено договір відступлення прав за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим № 437. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Русанюком З.З., реєстровий № 2671.

В тому числі і земельні ділянки:

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0040 площа 0,2498 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_1 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0036 площа 0,2489 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_2 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0034 площа 0,2495 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_3 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0032 площа 0,2495 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_4 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0030 площа 0,2493 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_5 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0025 площа 0,2492 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_6 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0024 площа 0,2491 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_7 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0023 площа 0,2464 га, що розміщена за адресою: АДРЕСА_8 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0022 площа 0,2457 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_9 ).

Згідно наданих витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованих 29 лютого 2020 року (а.с. 58-66) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на наступні земельні ділянки:

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0040 площа 0,2498 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_1 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0036 площа 0,2489 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_2 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0034 площа 0,2495 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_3 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0032 площа 0,2495 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_4 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0030 площа 0,2493 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_5 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0025 площа 0,2492 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_6 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0024 площа 0,2491 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_7 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0023 площа 0,2464 га, що розміщена за адресою: АДРЕСА_8 );

-кадастровий номер 3221286801:01:046:0022 площа 0,2457 га, що розміщена за адресою АДРЕСА_9 ).

Вказані земельні ділянки набуті на праві власності шляхом укладення договорів дарування земельних ділянок від 29 лютого 2020 року, посвідченими приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Семенченко В.І.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір від 25 червня 2014 року та договір відступлення прав іпотекодержателя, на підставі яких товариство набуло прав іпотекодержателя за іпотечним договором були визнані недійсними, права іпотекодержателя повернулись до Банку. Відсутність запису про обтяження майна іпотекою не припиняє дії іпотечного договору та не позбавляє банк прав іпотекодержателя.

Апеляційний суд по суті погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що суб`єктний склад правочинів з відступлення права вимоги законом не обмежений, на відміну від договорів факторингу, однією зі сторін якого обов`язково має бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (пункти 51-52)).

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач не навела доводів та не надала доказів на їх обґрунтування в частині порушення її прав оскаржуваними договорами.

Постанова Верховного Суду від 25 червня 2020 року у справі № 904/2922/18 містить такий правовий висновок:

Тлумачення змісту статей 16, 203, 215 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: по-перше, пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; по-друге, наявність підстав для оспорення правочину; по-третє, встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду".

Верховний Суд України у своїй постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-78цс13 навів такий правовий висновок:

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-806ц16 міститься такий правовий висновок:

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось".

При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Зазначений висновок викладений в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20.

Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним договору укладеного 20 листопада 2019 року між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг» про відступлення прав за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим № 437, позивач не звернула уваги, що на момент укладення даного договору її права ніяким чином не були порушені, оскільки станом на 20 листопада 2019 року в неї не існувало жодних прав, на які міг впливати даний договір відступлення права вимоги.

Як було зазначено вище, лише в лютому 2020 року позивач - ОСОБА_1 набула право власності на частину земельних ділянок, які належали ОСОБА_5 , які були предметом іпотеки за договором, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. за реєстровим № 437, право вимоги за яким було відступлене за оспорюваним позивачем договором відступлення права вимоги від 20 лютого 2019 року.

Отже, станом на 20 листопада 2019 року права чи інтереси позивача ніяким чином не були і не могли бути порушенні в результаті укладення оспорюваного договору відступлення права вимоги, що є окремою достатньою підставою до відмови в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Надаючи оцінку доводам позивача в частині чинності чи не чинності іпотеки, суд першої інстанції не звернув уваги, що в даному випадку права позивача укладенням оспорюваного договору ніяким чином не були порушені, а відтак обґрунтованість інших доводів позовної заяви правового значення не має (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції в частині відсутності підстав до задоволення позову, по суті відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 04 березня 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.