Постанова

від 05.03.2024 по справі 400/962/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/962/19

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Офіса великих платників податків ДПС (правонаступник - Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 400/962/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс" до Офіса великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївський окружний адміністративний суд додатковим рішенням від 27.11.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс" про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнив.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур - Екс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 48 450,00 грн. (сорок вісім тисяч чотириста п`ятдесят гривень нуль копійок).

Не погоджуючись з даним рішенням, представник Офіса великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що додаткове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача задовольнити частково.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Апелянт акцентував, що суд першої інстанції не врахував те, що ця справа не потребувала значних затрат часу, її підготовка не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому справедливим буде призначення позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката у розмірі прожиткового мінімума на 2019 рік ( 1921,00 грн).

Також, апелянт просив суд врахувати, що ринкові ціни на адвокатські послуги є значно меншими та і складність справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

05.03.2024 до П`ятого апеляційного адміністративного суду звернувся представник Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із заявою, у якій просив замінити Офіс великих платників податків ДПС на правонаступника Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.03.2024 клопотання Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнив, замінив Офіс великих платників податків ДПС на правонаступника Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

05.03.2024 до суду надійшло клопотання від представника апелянта по розгляд справи без його участі.

Представниця позивача на з`язок у режимі відеоконференції не вийшла.

Отже, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 400/962/19, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

До того ж згідно пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, вирішуючи питання щодо правильності застосування судом норм чинного законодавства, а також щодо обґрунтованості поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За правилами частини 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 та у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18.

Пунктами 4, 6 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно пунктів 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені Законом.

Статтею 30 цього закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розум ним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року « 09» червня 2017 року (Зі змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року « 15» лютого 2019 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав суду до першої інстанції копії: договору про надання правової допомоги від 22.04.2019 №11-1/36-2019, укладеного між позивачем та АО КМ Партнер; Акта прийому-передачі послуг в рамках судової справи №400/962/19 за період з 01.05.2019 по 29.07.2019; рахунку-фактури від 11.09.2019 №102, яким було виставлено позивачу до оплати 48 450,00 грн. на підставі даних акту прийому-передачі; оригінал платіжного доручення № 0020008032 від 21.10.2019 на підтвердження оплати позивачем послуг, наданих АО КМ Партнери в розмірі 48 450,00 грн.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; посвідчення адвоката; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України на підтвердження статусу адвоката.

Згідно наданого акту-прийому передачі виконаних робіт по договору № 11-1/36-2019 від 22.04.2019 про надання правової допомоги, вказано, що на замовлення ТОВ Грінтур-Екс у період з 01.05.2019 по 29.07.2019 було надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 400/962/19, а саме:

- підготовка клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та у судовому засіданні з повідомленням і викликом сторін від 07.05.2019, адвокат Сучик Т.Я.; кількість витраченого часу 0,5 год. (ставка учасника грн./год. 5 100,00 грн., усього 2550,00 грн.);

- підготовка клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 07.05.2019, включаючи підготовку додатків (документів для підтвердження подальшого руху закупленого у контрагента товару та визначення якості товару), адвокат Сучик Т.Я.; кількість витраченого часу 1,2 год. (ставка учасника грн./год. 5 100,00 грн., усього 6 120,00 грн.);

- підготовка заяви про виклик в якості свідків вагарів позивача від 08.05.2019, адвокат Сучик Т.Я.; кількість витраченого часу 0,4 год. (ставка учасника грн./год. 5 100,00 грн., усього 2 040,00 грн.);

- підготовка заяви про виклик в якості свідка особи, яка безпосередньо зустрічалася з директором контрагента від 15.05.2019, адвокат Сучик Т.Я.; кількість витраченого часу 0,4 год. (ставка учасника грн./год. 5 100,00 грн., усього 2 040,00 грн.);

- підготовка клопотання про долучення документів до матеріалів справи від 15.05.2019, включаючи підготовку додатків (документів стосовно призначення перевірки, підтвердження отримання послуг митного оформлення товару та транспортно-експедиційного обслуговування), адвокат Сучик Т.Я.; кількість витраченого часу 0,9 год. (ставка учасника грн./год. 5 100,00 грн., усього 4 590,00 грн.);

- підготовка відповіді на відзив від 28.05.2019, адвокат Сучик Т.Я., кількість витраченого часу 4,1 год. (ставка учасника грн./год. 5 100, 00 грн., усього 20 910,00 грн.);

- участь у судовому засіданні 15.05.2019, адвокат Сучик Т.Я., кількість витраченого часу 0,4 год. (ставка учасника грн./год. 5100 грн., усього 2040,00 грн.);

- участь у судовому засіданні 29.05.2019, адвокат Сучик Т.Я., кількість витраченого часу 0,2 год. (ставка учасника грн./год. 5100 грн., усього 1 020,00 грн.);

- участь у судовому засіданні 12.06.2019, адвокат Сучик Т.Я., кількість витраченого часу 0,2 год. (ставка учасника грн./год. 5100 грн., усього 1020,00 грн.);

- участь у судовому засіданні 15.07.2019, адвокат Сучик Т.Я., кількість витраченого часу 0,9 год. (ставка учасника грн./год. 5100 грн., усього 4590,00 грн.);

- участь у судовому засіданні 29.07.2019, адвокат Сучик Т.Я., кількість витраченого часу 0,3 год. (ставка учасника грн./год. 5100 грн., усього 1530,00 грн.);

Суд першої інстанції, оцінивши акт-прийому передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги, встановив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним з наданими послугами адвоката, пов`язаними із розглядом даної справи та підлягає відшкодуванню позивачеві у сумі 48 450,00 грн.

Досліджуючи вищезазначені документи, колегія суддів встановила, що дані докази можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів.

Апеляційний суд акцентує увагу, що розгляд цієї справи триває з 2015 року , отже підготовка даної справи вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, а тому розмір витрат на правову допомогу на рівні 48 450,00 грн. є співмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.

Принагідно колегія суддів акцентує, що питання розподілу судових витрат окрім іншого пов`язане також із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22 грудня 2018 року справа №826/856/18.

Оцінюючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд в постанові від 21.08.2020 по справі № 520/2915/19 зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Відповідно частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, витрати на правову допомогу повинні бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим та мати розумну суму.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу у додатковому рішенні.

Проаналізувавши перелік наданих позивачу адвокатом послуг з розміром гонорару який був присуджений судом першої інстанції до відшкодування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 450,00 грн. відповідає критеріям реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини 9 статті 139 КАС України та є співмірною зі складністю справи.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 400/962/19.

Керуючись статтями 139,308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПО С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 400/962/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк