Постанова

від 06.03.2024 по справі 480/7734/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 480/7734/20

адміністративне провадження № К/990/13511/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у складі судді Савицької Н.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Резнікової С.С. (головуючий), суддів: Бегунца А.О., Курило Л.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвесткомплект" (далі - Товариство) до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, про визнання протиправним та скасування пункту додатку до рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 додатку до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.10.2020 № 525 «Про демонтаж незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення на території міста Суми» щодо демонтажу тимчасової споруди зупинка громадського транспорту громадського транспорту № 105 «Технічне училище» по вул. Прокоф`єва.

1.1. В обґрунтування позову зазначило, що оскаржуваним рішенням передбачено здійснити демонтаж тимчасової споруди зупинка громадського транспорту № 105 «Технічне училище» по вул. Прокоф`єва, яка належить позивачеві. Звертає увагу суду на те, що вказана споруда розміщувалась Товариством на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.08.2005 № 441 "Про встановлення та облаштування зупинок громадського транспорту", а також інших необхідних на той час документів. Земельна ділянка під розміщення спірної тимчасової споруд була надані підприємству на підставі договору оренди від 13.02.2006 із строком дії до 29.12.2015, а у 2016 році вказаний договір оренди був поновлений на тих же умовах і діє до 15.10.2025. Позивач стверджує, що Товариство має паспорт на вищезазначену тимчасову споруду, виданий у 2005 році, він продовжує свою дію, окремий паспорт прив`язки з терміном дії згідно нових норм законодавства підприємством розроблятись не повинен у зв`язку з тим, що нових об`єктів позивач не встановлював і користується тимчасовою спорудою, дозвіл на розміщення якої був наданий ще у 2006 році та на підставі поновленого договору оренди земельної ділянки під розміщення торгівельного кіоску.

2. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 23.03.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, позов задовольнив.

2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач затвердив результати проведеного конкурсу на право оренди земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм на зупинках громадського транспорту згідно з рішенням міської ради від 05.07.2005 № 1271- МР «Про проведення конкурсу та надання в оренду земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм та схеми розміщення зупинок громадського транспорту в м. Суми».

Виконавчий комітет Сумської міської ради дозволив встановлення та облаштування зупинок громадського транспорту суб`єктам підприємницької діяльності, переможцям конкурсу, зокрема до яких належало Товариство, по проведенню конкурсу на право оренди земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм на зупинках громадського транспорту згідно з рішенням від 17.08.2005 №441.

На підставі вказаного рішення зобов`язано управління архітектури та містобудування міської ради (Биков В.Б.) та правове управління міської ради (Єременко О.В.) розробити типовий дозвіл виконавчого комітету міської ради на встановлення та облаштування зупинок громадського транспорту у м. Суми.

Відтак факт відсутності у позивача на момент прийняття оскаржуваного рішення дозвільних документів на розміщення тимчасових споруд відповідачем не доведено.

3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

3.1. 22.10.2020 виконавчим комітетом Сумської міської ради прийнято рішення №525 «Про демонтаж незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення на території міста Суми», пунктами 1, 2 якого вирішено управлінню архітектури та містобудування Сумської міської ради вжити заходів щодо попередження про проведення демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми згідно з додатком. У разі невиконання власником об`єкта, що підлягає демонтажу, вимог щодо усунення порушень чинного законодавства України, комісії з питань демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми.

3.2. Додатком до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 22.10.2020 №525 затверджено Перелік елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми, які підлягають демонтажу, у пункті 1 якого зазначено наступний об`єкт: тимчасова споруда (у складі зупинки громадського транспорту) синьо-білого кольору, яка розташована за адресою: вул. Прокоф`єва (зупинка громадського транспорту №105 "Технічне училище".

3.3. 13.02.2006 між позивачем та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Товариство отримало в користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Прокоф`єва, під розміщення торгівельного кіоску. Вказаний договір оренди укладався терміном до 29.12.2015, однак згідно з рішенням Господарського суду Сумської області від 13.06.2016 по справі № 920/573/16 термін поновлений на той самий строк та на тих самих умовах згідно з додатковою угодою (строк дії договору по 15.10.2025).

3.4. Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №71253474 у користуванні Товариства на праві оренди до 15.10.2025 знаходиться земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Прокоф`єва.

3.5. З метою обґрунтування позовних вимог позивач долучив до матеріалів справи копії: паспорта на тимчасову споруду зупинка по вул. Прокоф`єва, дозвіл на розміщення малої архітектурної форми №39, виданий 17.04.2006, оригінал, якого досліджувався під час розгляду справи в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції, витяг з рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про встановлення та облаштування зупинок громадського транспорту" від 17.08.2005 № 441.

3.6. Допитаний як свідок ОСОБА_1 показав, що перебував на посаді головного архітектора м. Суми - начальника управління архітектури та містобудування Сумської міської ради в 2005 році та на час виникнення спірних відносин місцевими органами влади був проведений аукціон та виділено майданчики для установлення на цих майданчиках малих архітектурних форм, після чого проведено процедуру виділу земельних ділянок та процедуру оформлення дозволів на розміщення малих архітектурних форм, у тому числі, оформлення такого дозволу Товариству.

Свідок підтвердив, що на оригіналі дозволу на розміщення малої архітектурної форми №39 від 17.04.2006, наданого представником позивача для огляду в судовому засіданні суду, проставлений його власноручний підпис.

Також зазначено, що на той час (час видачі дозволу від 17.04.2006 №39) був великий обсяг виданих суб`єктам господарської діяльності дозвільних документів та форма цих дозволів є відповідною до форми, встановленою інструкціями того часу. Оскільки така форма була спрощеною, порівняно з нинішньою формою дозволу.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.1. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанції порушено норми процесуального права, зокрема статей 94, 102, 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Судові рішення ухвалені без врахування висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 27.01.2022 по справі №480/4396/18, що призвело до неправильного вирішення справи по суті через неможливість встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Так, судами, в порушення норм статті 94 КАС України взято до уваги копію дозволу №39 від 17.04.2006 на розміщення малої архітектурної форми по вул. Прокоф`єва (зупинка громадського транспорту №105 "Технічне училище", хоч третя особа ставила його під сумнів. Суд апеляційної інстанції призначив судову експертизу по справі на предмет визначення ознак підробки вказаного дозволу. Проте суд не забезпечив її проведення і отримання висновку експерта. Відтак безпідставно взяв до уваги, як доказ, пояснення свідка ОСОБА_1 . На думку скаржника, наявність дозволів має бути підтверджена оригіналами цих дозволів, а не показаннями свідка.

4.2. Крім того, судами попередніх інстанції не взято до уваги те, що позивач не надав паспорта прив`язки тимчасової споруди, обов`язковість якого встановлена Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244.

4.3. На переконання третьої особи вказані порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржених судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 353 КАС України.

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін з огляду на дотримання судами першої інстанції норм процесуального права та правильного застосування норм матеріального права.

5.1. В обґрунтування заперечень проти касаційної скарги позивач зазначає, що третя особа зареєстрована як юридична особа публічного права 04.05.2016, а до цього його повноваження, зокрема і щодо видачі дозволів, здійснювало Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради і всі дозвільні документи та документи, на підставі яких видавались дозволи, третій особі не передавались. Відтак вважає твердження цього учасника справи про відсутність дозвільних документів на право розміщення позивачем малої архітектурної форми по вул. Прокоф`єва у м. Суми безпідставними.

5.2. Зазначає, що до суду позивач подав оригінал, а не копію дозволу №39 від 17.04.2006, який було оцінено судами поряд з іншими доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_1 , який ствердив, що підписав дозвіл він як начальник Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради. Також було досліджено документацію про надання позивачу земельної ділянки за вказаною адресою для розміщення малої архітектурної форми.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-третьої статті 341 КАС України, за якими Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин.

8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. За частиною сьомою статті 24 Закону України від 20.04.2000 № 1699-III «Про планування та забудову території» порядок отримання дозволу на будівництво тимчасових споруд та розміщення реклами визначається місцевими правилами забудови відповідно до закону.

10. Такий порядок у 2005 році був урегульовано Типовими правилами розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.2000 № 227 (далі - Правила № 227), пунктами 8, 12-14 якого встановлено, що для отримання дозволу на розміщення стаціонарної малої архітектурної форми суб`єкту підприємницької діяльності необхідно подати до Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради документи, визначені в пункті 3 Правил (письмова заява за формою згідно з додатком 1, у якій зазначаються бажане місце та термін розміщення, функціональне призначення і характеристика об`єкта; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності в Україні; копія свідоцтва реєстрації платника ПДВ (при потребі); документ, що посвідчує право на земельну ділянку).

На замовлення суб`єкта підприємницької діяльності здійснюється розроблення паспорта відповідними підприємствами, установами, організаціями.

У складі паспорта виготовляється план прив`язки малої архітектурної форми та благоустрою майданчика на топографо-геодезичній основі у М 1:500, креслення фасадів об`єкта з кольоровим вирішенням у М 1:200, креслення вузлів підключення до інженерних мереж у М 1:100 (при потребі). У разі розміщення групи малих архітектурних форм виконується схема їх розміщення на топографо-геодезичній основі з прив`язкою кожного окремого об`єкта, відображенням благоустрою та інженерного забезпечення майданчика в М 1:500.

Орган містобудування та архітектури перевіряє відповідність паспорта прив`язки малої архітектурної форми державним будівельним нормам і видає суб`єкту підприємницької діяльності дозвіл на розміщення малої архітектурної форми в тижневий термін після подання до органу містобудування та архітектури документів, визначених у пункті 3.

11. Отже, за загальними правилами розміщення тимчасової споруди (кіоску) у м. Суми в 2005 році здійснювалось на підставі дозволу органу містобудування та архітектури, за умови наявності розробленого паспорта прив`язки малої архітектурної форми, який складається з плану прив`язки малої архітектурної форми та благоустрою майданчика па топографо-геодезичній основі у М 1:500, креслення фасадів об`єкта з кольоровим вирішенням у М 1:200; креслення вузлів підключення до інженерних мереж у М 1:100 (при потребі).

12. Своє чергою Порядком демонтажу незаконно встановлених/розміщених елементів благоустрою, тимчасових (металевих) гаражів, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення на території міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.02.2019 №4505-МР встановлено, що демонтажу (знесенню) підлягають незаконно встановлені/розміщені елементи благоустрою, ТГ, ТС на території міста Суми, а відповідна територія (місце розташування) прибиранню від сміття, що залишилося після демонтажу, у випадках: 1) відсутності, анулювання, закінчення строку дії паспорта прив`язки ТС, ТГ, договору та/або інших дозвільних документів, на підставі яких встановлено/розміщено об`єкти; 2) самовільного встановлення/розміщення об`єктів; 3) невідповідності розташування об`єктів будівельним нормам та правилам, чинним нормативним актам у сфері благоустрою, паспорту прив`язки ТС, документам на елементи благоустрою (технічним паспортам на об`єкти благоустрою, паспортам дитячих ігрових та спортивних майданчиків, тощо); 4) відсутності документа, що посвідчує право на земельну ділянку для ТС, ТГ; 5) самовільної зміни власником призначення ТС, ТГ; 6) рішення судових органів; 7) передбачених чинним законодавством України.

13. Суди попередніх інстанцій встановили, що 13.02.2006 між позивачем та Сумською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ТОВ «Техноінвесткомплект» отримало в користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Прокоф`єва , під розміщення торгівельного кіоску і строк дії цього договору закінчується 15.10.2025. Право оренди зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №71253474.

Суди у судових засіданнях дослідили оригінал дозволу №39 від 17.04.2006, який оцінено судами поряд з іншими доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_1 , який ствердив, що вказаний дозвіл підписав він як начальник Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

14. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у позивача наявні всі необхідні документи, які підтверджують законність розміщення ним тимчасової споруди, а тому підстави для її демонтажу відсутні, у зв`язку із чим оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.

15. Щодо доводів особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без врахування висновку Верховного Суду від 27.01.2022 по справі №480/4396/18, то вони є безпідставними, оскільки обставини зазначеної справи і справи, що розглядається, не є подібними.

16. Зокрема, у справі №480/4396/18 суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що судами попередніх інстанцій не повно встановлені та досліджені обставини справи, оскільки позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано, серед іншого, копії дозволів №330 та №331 від 24.03.2006 на відкриття кіосків в м. Суми по вул. Червонозоряній (сучасна Івана Харитоненка) зупинка «Школа №19». При цьому суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, належним чином не дослідив дозволів №330 та №331 від 24.03.2006, не з`ясував їх чинність станом на час виникнення спірних правовідносин та не навів мотивів, з яких ним такі докази не взято до уваги.

Натомість суд апеляційної інстанції взяв до уваги надані позивачем копії документів «Дозвіл №38», «Дозвіл №37», «Дозвіл №23» за 17.04.2006. При цьому, походження таких документів апеляційний суд не з`ясував та їх відповідність затвердженій Порядком №227 формі не перевірив. У свою чергу відповідач існування таких дозволів заперечує.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що «Дозвіл №23» стосується адреси м. Суми, вул. Петропавлівська, однак судом апеляційної інстанції не з`ясовано чи була така адреса предметом прийнятих відповідачем та оскаржуваних у цій справі рішень, та відповідно чи стосується такий доказ предмету позовних вимог.

Тому у справі №480/4396/18 суд касаційної інстанції прийшов до переконання про те, що судами попередніх інстанцій, у порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, не з`ясовано чинність, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, та строк дії дозволів №330 та №331 від 24.03.2006, які позивачем надано під час розгляду справи судом першої інстанції, а також походження та статус наданих позивачем документів «Дозвіл №38», «Дозвіл №37», «Дозвіл №23», їх належність до предмету доказування у цій справі, а відтак і законність розміщення спірних тимчасових споруд.

17. Між тим, у справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій дослідили оригінал дозволу №39 від 17.04.2006 на розміщення торгівельного кіоску по вул. Прокоф`єва у м. Суми . З приводу його видачі та автентичності допитаний як свідок ОСОБА_1 , який на момент видачі дозволу перебував на посаді начальника Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради і був уповноважений на підписання таких дозволів. Свідок підтвердив у судовому засіданні факт видачі дозволу і його підписання у встановленому порядку.

18. З цього приводу суд касаційної інстанції також зауважує, що згідно з частиною шостою статті 94 КАС України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

19. Оскільки за обставинами цієї справи суди попередніх інстанцій витребували і дослідили оригінал доказу - дозволу №39 від 17.04.2006, встановили його допустимість, у цих судів не було підстав не брати такий доказ до уваги. Відтак суд касаційної інстанції уважає безпідставними доводи третьої особи про порушення судами попередніх інстанцій норм статей 94, 102, 242 КАС України.

20. До подібних висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 по справі №480/2320/19 за участю цих же учасників справи і за правовідносинами, які є подібними до справи, що розглядається.

21. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів уважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2022 у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевірили обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін