Постанова

від 05.03.2024 по справі 938/549/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 938/549/23

Провадження № 22-ц/4808/417/24

Головуючий у 1 інстанції Чекан Н.М.

Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мальцевої Є.Є.

суддів: Луганської В.М., Баркова В.М.,

секретар Кузів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лазоришина Івана Івановича на ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 про повернення судового збору та матеріалів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Верховинський відділ ДВС Верховинського району Івано-Франківської області ПівденноЗахідного міжрегіонального управління Мінюсту, про зняття арешту зі земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2023 року ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Верховинський відділ ДВС Верховинського району Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Мін`юсту про зняття арешту, накладеного ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 року (справа №340/691/18) на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 2620884101:01:001:0054 та цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що по АДРЕСА_1 .

До позовної заяви долучено квитанцію №0.0.3120133360.1 від 27.07.2023 року про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн..

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09 січня 2024 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України в зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

16 січня 2024 року ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про повернення судового збору та матеріалів позовної заяви.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2024 року відмовлено ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , у задоволенні заяви про повернення судового збору та матеріалів позовної заяви.

Ухвалу від 18.01.2024 року оскаржив представник позивача адвокат Лазоришин І.І., просить скасувати ухвалу та задовольнити заяву про повернення судового збору, сплаченого за подання до суду позовної заяви, про повернення матеріалів позовної заяви. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при розгляді клопотання порушив норми процесуального права. Посилається на те, що пов`язування питання повернення судового збору та матеріалів позовної заяви з набранням законної сили ухвалою про закриття провадження не передбачено ст.ст. 186, 255 ЦПК України і не є підставою для відмови у вирішенні даних питань.

Просить ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2024 року скасувати, заяву про повернення судового збору та матеріалів позовної заяви задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Учасники справи в судове засідання, про дату, час і місце якого повідомлені, до апеляційного суду не явилися (а.с 162-167).

Відповідно до положень статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09.01.2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Верховинський відділ ДВС Верховинського району Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Мін`юсту, про зняття арешту на земельну ділянку на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1073,6 грн. (а.с.15).

16 січня 2024 року ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , подала заяву про повернення судового збору та матеріалів позовної заяви посилаючись на норми ст..186 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» (а.с 132).

18 січня 2024 року оскарженою ухвалою суду відмовлено заявнику у поверненні матеріалів позовної заяви із додатками, відмовлено у поверненні судового збору, при цьому судом роз`яснено право позивача звернутися з клопотанням про повернення судового збору на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» після набрання законної сили ухвали суду від 09.01.2024 року.

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про повернення позовної заяви з доданими матеріалами після закриття провадження у справі і у статті 353 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право апеляційного оскарження ухвал місцевого суду окремо від рішення суду, не передбачено.

Разом з тим Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15-ц.

З огляду на зазначене, колегія суддів переглядає ухвалу про відмову в поверненні матеріалів позовної заяви від 18 січня 2024 року, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо і не може бути оскаржена одночасно із рішення суду першої інстанції, ухваленого в результаті спору.

В апеляційній скарзі представник позивача вказує, що у зв`язку із закриттям провадження у справі і для подальшого захисту власних інтересів позивач має отримати матеріали позовної заяви, які суд повертає у відповідності до положень ч.3 ст.186 ЦПК України.

Стаття 186 ЦПК України регулює порядок відмови у відкритті провадження у справі. Частиною 3 цієї норми встановлено, що до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Зі справи вбачається, що 02 серпня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі ( а.с. 18-19), проведений ряд процесуальних дій.

09 січня 2024 року ухвалою суду провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України (а.с. 126-127) тобто, не відмовлено у відкритті провадження, а відкрите провадження закрито у зв`язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому висновки суду про відсутність підстав для повернення позивачу позовної заяви із додатками відповідають положенням ЦПК України.

Відмовляючи узадоволенні заявипро поверненнясудового збору, судпершої інстанціївиходив зтого,щозаявник просивповернути сплаченийвційсправі судовийзбірнапідставі п.3ч.1ст.7ЗаконуУкраїни «Просудовийзбір»,відповідно доякого сумасудовогозборуповертається заклопотаннямособи,якайогосплатила заухвалоюсудув разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, також суд зазначив, що представник позивача передчасно звернулася до суду із таким клопотанням, оскільки ухвала, якою закінчений розгляд справи, не набрала законної сили.

При цьому судом роз`яснено позивачу право заявити клопотання про повернення судового збору після набрання законної сили ухвалою суду від 09.01.2024 року на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Дійсно, відповідно до положень п.1 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», на який посилався представник позивача, сплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка йогосплатила, заухвалою судув разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Таких процесуальних дій у справі не проводилося.

Однак, згідно з п.5 ч.1 цієї ж норми судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 2 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд про закриття провадження у справі постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

З висновком суду про передчасність звернення з клопотанням про повернення судового збору у зв`язку із тим, що ухвала суду про закриття провадження не набрала законної сили, колегія суддів не може погодитися в повній мірі. Так, процесуальним законодавством передбачений порядок дотримання вимог до позовної заяви навіть після відкриття провадження у справі Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків (ст.. 187 ЦПК України) , а згідно з ч.4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Отже, винесення оскарженої ухвали про повернення судового збору після ухвалення судом про закриття провадження і до набрання законної сили цим рішенням, можливість оскарження якого передбачена законом, не вплинуло б на процесуальні права інших учасників справи, а мало наслідки б тільки для самого позивача.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що суд не позбавив позивача можливості повернути судовий збір, роз`яснив йому право на звернення з відповідним клопотанням після набрання ухвалою від 09.01.2024 року законної сили.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зауважує, що правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань», стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства.

В даному випадку, з урахуванням того, що з апеляційною скаргою на ухвалу суду представник позивача звернувся 05.02.2024 року, в той час, коли ухвала суду про закриття провадження у справі від 09.01.2024 року набрала законної сили вже 24.01.2024 року, колегія суддів вважає, що інтереси позивача, як було зазначено вище, забезпечуються нормою п.5 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», право позивача на повернення судового збору на час перегляду справи ніким не заперечується, і позивач не позбавлена можливості звернутися до суду із відповідним клопотанням, тому підстав для скасування оскарженої ухвали суду немає.

З огляду на викладені обставини у контексті зазначених норм процесуального закону, підстави для скасування ухвали від 18 січня 2024 року з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лазоришина Івана Івановича залишити без задоволення.

Ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 18 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 07.03.2024 року.

Судді Є.Є. Мальцева В.М. Луганська

В.М. Барков