Справа № 953/1699/24
н/п 2-з/953/22/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" березня 2024 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою,
в с т а н о в и в:
Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просять визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 у такий спосіб: виділити в користування позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлову кімнату №1, площею 31,1 кв.м., житлову кімнату №2 площею 10,8 кв.м., житлову кімнату №3, площею 15 кв.м., а всього три кімнати житловою площею 56,9 кв.м.; виділити в користування відповідачу ОСОБА_3 житлову кімнату АДРЕСА_2 , площею 10,1 кв.м.; виділити в користування відповідачу ОСОБА_4 житлову кімнату №4, площею 16,4 кв.м.; житлову кімнату №5, площею 14,6 кв.м., а всього дві кімнати житловою площею 31 кв.м.; кухню, коридор, вбиральню залишити в загальному користуванні співвласників.
Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти заборону на відчуження 51/500 частин квартири АДРЕСА_1 , які зареєстровані на праві спільної часткової власності за ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви посилається на те, що співвідповідачу ОСОБА_3 належать на праві спільної часткової власності 51/500 частин квартири АДРЕСА_1 . 13.02.2024 позивач отримала від ОСОБА_3 лист, в якому остання повідомляє про те, що має намір продати належну їй частку квартири. Місячний термін для надання позивачем відповіді на вказаний лист відповідача спливає 13.03.2024, після чого ОСОБА_3 має реальну можливість розпорядитися своєю часткою без згоди та відома позивача, продати свою частку квартири третім особам, що в подальшому, у разі задоволення позову, може унеможливити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких позивач звернулась до суду, зазначений вид забезпечення позову ніяким чином не порушуватиме прав відповідача ОСОБА_3 до вирішення справи по суті та є співмірним із заявленими нею вимогами. Захід забезпечення позову, який позивач просить застосувати є найменш обтяжливим для власника, не вимагає від сторін будь-яких витрат та не обмежує у користуванні.
Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогамст. 153 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.
Частиною першоюстатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову, зокрема арешт та заборона вчиняти певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, щодо якого інша сторона просить вжити заходи забезпечення позову.
Надана заява та матеріали справи, свідчать, що між сторонами дійсно виник спір з приводу порядку користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить сторонам на праві спільної часткової власності, однак наявність спору не є підставою для його забезпечення.
Проте заявлене забезпечення позову -заборона на відчуження частки квартири, є явно не співмірним із заявленими вимогами, щодо встанолення порядку користування квартирою.
Враховуючи відсутність доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема, що у разі зміни власника на належні відповідачу ОСОБА_3 51/500 частин квартири за вищевказаною адресою, буде неможливо визначити порядок користування зазначеною квартирою відповідно до рішення суду, заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 151-153, ЦПК України, суддя -
постановив:
В задоволені заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Бородіна Н.М.
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2024 |
Оприлюднено | 11.03.2024 |
Номер документу | 117501212 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Бородіна Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні