Постанова

від 05.03.2024 по справі 910/12923/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 910/12923/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Кузмінської О.Р.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 05.03.2024 у справі №910/12923/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023, повний текст якої складений 13.12.2023,

у справі № 910/12923/23 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

до відповідача 1 Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація)

до відповідача 2 Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до відповідача 3 Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

про визнання укладеним договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про уточнення позовних вимог залишено без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції, встановивши, що за своєю правовою природою заява позивача є заявою про зміну предмету позову, яка, відповідно до приписів ч. 3 ст. 46 ГПК України може бути подана до закінчення підготовчого засідання та що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 судом було закрито підготовче провадження у справі, дійшов висновку щодо залишення без розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог на підставі ст. 118 ГПК України яка встановлює, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 та задовольнити заяву позивача про уточнення позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального законодавства та про те, що судом першої не надано належної оцінки фактичним обставинам та процесуальним підставам на які посилався позивач, як на підставу правомірності уточнення позовних вимог.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим, проте заву про уточнення позовних вимог позивачем було подано 12.12.2023, тобто до відкриття судового засідання, що свідчить про те, що на час подання заяви про уточнення позовних вимог 12.12.2023 ще тривало підготовче провадження.

Також апелянт зауважив на поважності причин для подання ним заяви про уточнення позовних вимог.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023, справу № 910/12923/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Євсіков О.О. - головуючий суддя; судді: Корсак В.А., Алданова С.О..

25.12.2023 суддею Євсіковим О.О. було заявлено самовідвід у справі № 910/12923/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 вказану заяву було задоволено, а матеріали справи № 910/12923/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023, справу № 910/12923/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12923/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/12923/23.

18.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 та повідомлено про право на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали, шляхом подачі до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

02.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, додані докази сплату судового збору у вказаному розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 05.03.2024 о 10:55 год.

14.02.2024 до суду від відповідача 3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 3, з посиланням на те, що, враховуючи вимоги ст. 46, 118 ГПК України та закриття підготовчого провадження ухвалою від 29.11.2023, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення без розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

14.02.2024 другий примірник відзиву відповідача 3 на апеляційну скаргу надійшов на електронну пошту суду.

23.02.2024 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник, з посиланням на те, що:

- відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, а відтак позивач мав процесуальне право на зміну предмета або підстав позову до 29.11.2023, натомість заява позивача подана 13.12.2023, тобто з пропуском строку встановленим законом;

- навіть, якщо і припустити, що 12.12.2023 ще тривало підготовче провадження, то заява про уточнення була сформована та відправлена позивачем через систему ЄСІТС «Електронний суд» о 18:18 год., що підтверджується квитанціями № 381580, № 381578, № 381581, № 381579 про доставку документів, які містяться у матеріалах справи, тобто після закінчення робочого часу суду, проте відповідно до ч. 6 ст. 116 ГПК України, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу;

- позивач під виглядом заяви про уточнення позовних вимог змінює редакцію договору, який в свою чергу є предметом позовної заяви, що свідчить про одночасну зміну позивачем предмету та підстав позовних вимог, а відтак за своє правовою природою така заява є по суті новим позовом. Таким чином є підстави стверджувати про недотримання позивачем приписів статті 46 ГПК України,

просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

01.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій апелянт підтримав викладену у апеляційній скарзі правову позицію.

05.03.2024 до суду від позивача надійшла заява у якій заявник, з посиланням на зайнятість свого представника в іншому судовому засіданні, просить оголосити перерву у справі.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданої позивачем заяви про оголошення перерви, з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 05.03.2024 у цій справі уповноваженого представника позивача та зауважує йому на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником позивача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 05.03.2024 за відсутності уповноваженого представника позивача. Відсутність представника позивача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію позивача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Слід врахувати і те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Станом на 05.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Позивач представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників учасників судового процесу за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечили.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Київської міської військової адміністрації (Київська міська державна адміністрація), 2. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 3. Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про визнання укладеним договору про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (або послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води) (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися відповідним категоріям споживачів, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (або послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води), послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування для відповідної категорії споживачів, підтверджена територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах та не профінансована з державного бюджету у попередніх періодах, у редакції, яка наведена у позовній заяві.

Зі змісту проекту договору слідує, що позивач просить провести організацію взаєморозрахунків щодо заборгованості в сумі 371 660 186,30 грн., яка виникла за період з 01.06.2021 по 31.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023, серед іншого, відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2023.

20.09.2023 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 25.10.2023.

25.10.2023 судом було відкладено підготовче засідання на 29.11.2023.

29.11.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.12.2023.

12.12.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку та повернення до стадій підготовчого засідання, у якому позивач просив поновити строк на подання нових доказів та долучити до матеріалів справи протокол № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, а також повернутись до стадії підготовчого провадження для встановлення фактичних обставин у справі, викладених у протоколі № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.

Крім того, до початку судового засідання 13.12.2023, до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій вказаний учасник судового процесу просив суд прийняти до розгляду уточненні позовні вимоги, виклавши пункти проекту договору в іншій редакції.

Колегія суддів зазначає про те, що з заяви про уточнення позовних вимог слідує, що, з огляду на те, що в протоколі № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах позивачу узгодили обсяг заборгованості з різниці в тарифах за періоди з 01.06.2021 до 30.06.2022 (станом на 01.07.2022), з 01.07.2022 до 30.09.2022 у розмірі 412 274 035,74 грн., загальна сума узгодженого розміру заборгованості за період з 01.07.2023 по 30.09.2023 та обсяги (уточненні) заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.06.2021 до 30.06.2022 (станом на 01.07.2022), з 01.07.2022 до 30.09.2022 (станом на 01.10.2022), з 01.10.2022 до 31.12.2022 (станом на 01.01.2023023) складає 500 000 095,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про уточнення позовних вимог залишено без розгляду.

З матеріалів справи слідує, що оскаржувана ухвала прийнята за наслідками розгляду двох поданих позивачем заяв з процесуальних питань, а саме:

- клопотання про поновлення процесуального строку та повернення до стадії підготовчого засідання;

- заяви про уточнення позовних вимог.

При цьому зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що за наслідками розгляду:

1) клопотання про поновлення процесуального строку та повернення до стадії підготовчого засідання, у якому позивач просив поновити йому строк на подання нових доказів та долучити до матеріалів справи протокол № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, а також повернутись до стадії підготовчого провадження для встановлення фактичних обставин у справі, викладених у протоколі № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, суд першої інстанції вказане клопотання задовольнив частково, а саме:

- задовольнив його в частині поновлення строків на подачу доказу (протоколу № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах) та долучив такий доказ до матеріалів справи;

- відмовив у задоволення клопотання в частині повернення до стадії підготовчого засідання, з огляду на те, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості повернення зі стадії розгляду справи по суті до попередньої стадії судового процесу;

2) відносно заяви про уточнення позовних вимог судом прийнято рішення про повернення її позивачу з огляду на те, що за своєю правовою природою заява позивача, є заявою про зміну предмету позову, яка, відповідно до приписів ч. 3 ст. 46 ГПК України може бути подана до закінчення підготовчого засідання та те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 судом було закрито підготовче провадження у справі.

Водночас у апеляційній скарзі позивач фактично не оскаржує ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 в частині розгляду його клопотання про поновлення процесуального строку та повернення до стадії підготовчого засідання.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про неможливість повернення зі стадії розгляду справи по суті до попередньої стадії судового процесу та, з вказаного приводу, зазначає про наступне.

Главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії судових дебатів.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

«Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18».

У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив:

«Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним».

З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Водночас слід врахувати, що у цій справі позивач просив повернутись до стадії підготовчого судового засідання саме для встановлення фактичних обставин у справі, викладених у протоколі № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, проте, як встановлено вище, судом першої інстанції такий доказ долучено до матеріалів справи, а відтак він буде досліджуватись при вирішенні спору сторін по суті.

Отже, відмова у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого судового засідання для встановлення фактичних обставин у справі, викладених у протоколі № 5 від 28.11.2023 засідання Київської міської територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, не порушує жодних прав позивача та фактично ним не оскаржується.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення за наслідками розгляду клопотання позивача про поновлення процесуального строку та повернення до стадії підготовчого засідання.

Щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог, слід зазначити таке.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що що за своєю правовою природою заява позивача, є заявою про зміну предмету позову.

В свою чергу ч. 3 ст. 46 ГПК України встановлено що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Як встановлено вище, 29.11.2023 судом першої інстанції було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.12.2023.

Колегія суддів вважає помилковими висновки позивача про те, що відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим, проте заяву про уточнення позовних вимог позивачем було подано 12.12.2023 тобто до відкриття судового засідання, що свідчить про те, що на час подання заяви про уточнення позовних вимог 12.12.2023 ще тривало підготовче провадження та з вказаного приводу зазначає про наступне.

У постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 910/22824/17 зазначено, що законодавець чітко встановлює певні строки для вчинення певних процесуальних дій, визначаючи їх, в т.ч., і певними стадіями судового процесу. При цьому, законодавець розрізняє строки «до закінчення підготовчого провадження» та «до початку судового розгляду справи по суті», зокрема, наприклад, надаючи право позивачу змінити предмет або підстави позову збільшити, а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог саме до закінчення підготовчого засідання.

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви саме до закінчення підготовчого провадження засідання, а не до початку судового розгляду справи по суті, тобто скористатися таким правом позивач мав до постановлення судом першої інстанції ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, що згідно з протоком судового засідання № 2201196 від 29.11.2023 відбулось 29.11.2023 об 11:06:05.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем заяву про зміну предмету позову було подано з порушенням визначеного ГПК України строку.

Посилання апелянта на те, що його висновки про те, що на час подання заяви про уточнення позовних вимог 12.12.2023 ще тривало підготовче провадження підтверджуються викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19 висновками спростовуються змістом вказаних постанов.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що:

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З огляду на пропущення позивачем процесуальних строків на подання заяви про зміну предмету позову, суд першої інстанції цілком вірно залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про уточнення позовних вимог.

Водночас колегія суддів зауважує на наступному.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4 ст. 119 ГПК України).

Колегія суддів зауважує позивачу на тому, що:

- одночасно з поданням заяви про уточнення позовних вимог позивачем не було подано заяву про поновлення строку для подання заяви про уточнення позовних вимог, а суд не наділений повноваженнями на поновлення відповідного строку за власною ініціативою;

- у цій справі позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з новою заявою про уточнення позовних вимог, додавши до неї відповідне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження.

Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що при розгляді цієї апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не досліджуються та не встановлюються обставини щодо поважності причин пропуску позивачем процесуального строку на подання заяви про уточнення позовних вимог, які викладені в апеляційній скарзі, так як вказане знаходиться поза межами повноважень апеляційного суду при розгляді цієї апеляційної скарги, адже судом першої інстанції відповідні доводи позивача фактично не розглядались.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 у оскаржуваній частині, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі № 910/12923/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12923/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 05.03.2024.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала