Рішення

від 06.03.2024 по справі 608/1706/23

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2024 р. Справа № 608/1706/23

Номер провадження2/608/45/2024

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в місті Чорткові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулися до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач вказав, що 24.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний Договір № 4666589 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом №53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх на сайті: https://creditplus.ua/ru8documents. Сума наданого відповідачці кредиту становила 15 000 грн строком на 30 днів, з процентною ставкою 1,90 % в день, відповідно до Графіку платежів датою повернення кредиту було 23.09.2021 та згідно умов, визначених Кредитним договором строк кредиту може бути продовжено. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало повністю та надало їй кредит в сумі 15 000 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 23.09.2021 відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав та не уклав угоди щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв`язку із чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 днів календарних днів поспіль. Відповідач надалі оплати заборгованості за Кредитним договором не здійснював.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 25 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтранс Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №25-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Відтак, заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем станом на 12.07.2023 складає 15000 грнтіло кредиту та 34200 грннараховані проценти, що разом становить 49200 грн. Інфляційні втрати склали 14907,6 грн., три відсотки річних 2288,81 грн. У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним кредитним договором, інфляційні втрати, три відсотки річних та судові витрати.

06 вересня 2023 року відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позов, в обґрунтування зазначивши, що позов є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення, оскільки, 24 серпня 2021 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 виникли відносини позики коштів. Позивачем не надано кредитного договору з підписом відповідачки, де б було підтверджено, що вона ознайомлювалась з умовами договору. Також, позивач не надає доказів узгодження між ними істотних умов договору. Вона отримала на картку від позивача кошти в сумі 15000 грн., які намагалась повернути, але позивач постійно збільшував суму. Після чого, вона припинила виконання незаконних вимог кредитора і подала претензію з пропозицією варіантів вирішення спору кредитору, однак, банк таке звернення проігнорував, що між сторонами було погоджено ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ст..1055 ЦК України). Кредитор не дотримав вимог Правління НБУ від 21 липня 2015 постанову №467 «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо роботи банків з боржниками фізичними особами, у яких виникли/можуть виникнути фінансові труднощі». Відповідачку не було повідомлено про відступлення права вимоги. Того відсутні докази, щоб стверджувати, що такі договори про відступлення права вимоги та повідомлення про відступлення права вимоги і справді направлялися і вручалися, а не були складені безпосередньо перед зверненням до суду. Отже, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги вимоги закону, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та три відсотки річних є безпідставними та задоволенню не підлягають. Оскільки, представник позивача є по довіреності, а не як адвокат по договору про правову допомогу, що не передбачає факт послуг на правову допомогу, тому не підлягає до задоволення вимога про стягнення витрат на правову допомогу.

14 вересня 2024 р. представник позивача подав відповідь на відзив, оскільки з доводами відповідача не погоджується, вважає, їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства з наступних підстав. Кредитний договір укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Відповідачкою повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана в позовній заяві. Електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. Сума заборгованості за Договором № 4666589 від 24.08.2021 року розрахована у відповідності до картки обліку договору від ТОВ "АВЕНТУС Україна". Як Первісний Кредитор, ТОВ "АВЕНТУС Україна» здійснив розрахунок відповідно до умов договору. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. Також слід зазначити, якщо стороною документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву про розгляд даної справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи. Нею подано відзив, проти позовних вимог заперечує, просить у позові відмовити .

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що 24 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронному вигляді, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, укладено електронний Кредитний договір № 4666589.

Відповідно до умов договору сума наданого відповідачу кредиту складає 15 000 грн строком на 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 «Пролонгація строку кредиту» цього договору.

Відповідно до п. 1.2. на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до Договору сторони також погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами кредиту, а саме: стандартну процентну ставку - 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту; у межах нового строку, якщо відбулась пролонгація за ініціативою споживача; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась автопролонгація.

Згідно п.1.8. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 23550 грн, за зниженою ставкою 19275 грн.

Також судом встановлено, що 23.07.2021 відповідачем було підписано електронним цифровим підписом паспорт споживчого кредиту.

25 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтранс Україна», як фактором, було укладено договір факторингу №25-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на його електронну пошту зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.

Згідно ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 66396,41 грн, у зв`язку із порушенням зобов`язання за кредитним договором № 4666589 від 24.08.2021.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про споживче кредитування»договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Частинами першою, третьоюстатті 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526,615 Цивільного кодексу Українизобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідност. 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормоюст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положеньст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ізстаттею 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.610,611 ЦК Українипорушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першоюстатті 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно дост. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши 24.08.2021 договір про надання споживчого кредиту, відповідачка ОСОБА_1 , відповідно до статей3,627 ЦК України, добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення тіла кредиту та відсотків підлягає задоволенню повністю

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно зстаттею 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, що в даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2)у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, оскільки позов задоволено, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 2147,20 грн сплаченого судового збору.

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В силу частин третьої, четвертої статті 137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співвмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 20 травня 2020 року у справі № 154/1435/18-ц та від 17 березня 2021 року у справі № 712/1720/19.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу позивачем, суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, відсутність заперечень відповідача з приводу витрат на професійну правничу допомогу, відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,4,12,13,76-78,133,137,141,258-268,273,352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.524,525,526,530,541,553,554,610,611,612,614,629,1046,1048-1050 Цивільного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44559822, вул. Загородня, будинок,15 офіс 118/2, м. Київ, індекс 03150) суму заборгованості в розмірі 49200 (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень, інфляційні витрати - 14907 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сім) грн 60 коп, три відсотки річних - 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 81 коп, а також 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок витрат по сплаті судового збору та 10000 (десять тисяч) грн. витрати на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. В. Яковець