Постанова

від 08.02.2024 по справі 158/1877/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/1877/23 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л. Провадження № 22-ц/802/145/24 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Алєніна Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Олика Агро» про розірвання договорів оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 листопада 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

Покликалася на те, що 18 вересня 2017 року з ПП «Олика Агро» уклала два договори оренди землі. Згідно цих договорів передала відповідачу у строкове, платне користування належні їй земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 3,1880 га з кадастровим номером 0721881600:06:000:0114; площею 0,5817 га з кадастровим номером 0721881600:06:000:0351, що знаходяться на території Дідичівської сільської ради, Ківерцівського району, Волинської області. Договори було укладено на 7 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Крім того вказувала, що 04 вересня 2020 року з відповідачем також уклала договори оренди землі, а саме належних їй земельних ділянок площею 0,5816 га, кадастровий номер 0721881600:06:000:0350, та площею 3,1886 га, кадастровий номер 0721881600:06:000:0113, які знаходяться на території Цуманської сільської ради, Ківерцівського району, Волинської області. Дані договори було укладено на 10 років.

Позивач також зазначала, що, починаючи з 2021 року, орендар ПП «Олика Агро», порушуючи умови договору, невчасно та не в повному розмірі сплачує їй орендну плату за вищевказаними договорами оренди землі.

Враховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 просила суд розірвати договори оренди землі: від 18 вересня 2017 року, земельної ділянки площею 3,1880 га, кадастровий номер: 0721881600:06:000:0114; земельної ділянки площею 0,5817 га, кадастровий номер: 0721881600:06:000:0351; та договори оренди землі: від 04 вересня 2020 року, земельної ділянки площею 0,5816 га, кадастровий номер: 0721881600:06:000:00350; земельної ділянки площею 3,1886 га, кадастровий номер: 0721881600:06:000:011, які укладені між нею та відповідачем ПП «Олика Агро» і зобов`язати останнього повернути їй вказані земельні ділянки.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, у якому зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи, просила його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, дав невірну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, які вона надала суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача, вважаючи доводи апеляційної скарги позивача безпідставними та необґрунтованими, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за безпідставністю, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено в судовому засіданні факт неналежного виконання умов договорів оренди землі відповідачем, а саме систематичної несплати орендної плати останнім, а відтак відсутні підстави для їх розірвання.

Такий висновок суду є правильний.

Встановлено, що 18 вересня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Олика-Агро» були укладені договори оренди землі, відповідно до яких позивач надала відповідачу в оренду земельні ділянки: площею 3,1880 га, кадастровий номер 0721881600:06:000:0114; площею 0,5817 га, кадастровий номер 0721881600:06:000:0351, строком на 7 років із сплатою орендної плати в розмірі не менше 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, яка на дату укладення договорів першої та другої земельних ділянок відповідно стаовить 6352 грн 89 коп. та 1158 грн 97 коп. (а.с.3 - 8).

Дані земельні ділянки розташовані на території Дідичівської сільської ради, Ківерцівського району, Волинської області.

Згідно пунктів 36 зазначених договорів оренди землі, часткове та/або не систематичне невиконання орендарем обов`язку по виплаті орендної плати не може бути підставою для розірвав договору оренди.

Вказані договори оренди землі зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Рожищенської районної державної адміністрації, Волинської області 16 жовтня 2016 року за № 193992 та 17 серпня 2019 року за № 1917890407218.

Крім того встановлено, що 04 вересня 2020 року між сторонами спору ОСОБА_1 та ПП «Олика-Агро» були укладені договори оренди землі: земельної ділянки площею 0,5816 га, кадастровий номер 0721881600:06:000:0350; земельної ділянки площею 3,1886 га, кадастровий номер 0721881600:06:000:0113, строком на 10 років із сплатою орендної плати в розмірі не менше 12% від їх нормативної грошової оцінки на рік, яка на дату укладення цих договорів відповідно становить 1545 грн 29 коп. та 8470 грн 52 коп. (а.с. 9 - 14).

Згідно пунктів 12.3 зазначених договорів оренди землі, їх дія припиняється шляхом розірвання за взаємною згодою сторін або рішенням суду, на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою із сторін обов`язків передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом та договором.

Вказані договори оренди землі зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Цуманської селищної ради Ківерцівського району, Волинської області 08 вересня 2020 року за № 1969965707218 та 07 вересня 2020 року за № 1970047307218.

Дані земельні ділянки знаходяться на території Дідичівксьої сільської ради, Ківерцівського району, Волинської області.

Відповідно до умов оспорюваних договорів орендна плата вноситься, як правило, у грошовій формі, але за згодою сторін може бути проведена у натуральній формі (сільськогосподарській продукції) або відробітковій формі. Номенклатура, кількість та вартість продукції, робіт, послуг, що надаються орендарем орендодавцю у рахунок орендної плати, оформляється сторонами відповідними документами (відомостями, актами приймання-передачі, товарними, товарно-транспортними накладними тощо), що підтверджують передачу сільськогосподарської продукції чи товарів та виконання робіт або надавання послуг.

Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року щорічно.

З наявної в матеріалах справи копій заяв вбачається, що позивач ОСОБА_1 неодноразово у листопаді 2022 року та у березні 2023 року зверталась до відповідача ПП «Олика-Агро» з вимогами про розірвання вищезазначених договорів оренди землі, вказуючи на те, що їх сім`я має намір здійснювати обробіток землі самостійно.

У даних заявах ОСОБА_1 не заперечувала тих обставин, що за 2021 рік отримала орендну плату за землю в розмірі 25000 грн, а за 2022 рік у рахунок орендної плати отримувала пшеницю, поставивши свій підпис у відповідних відомостях (а.с. 16- 23).

З наявних в матеріалах справи письмових доказів відомостей на виплату готівки, платіжного доручення та виписки по рахунку АТ КБ «ПриватБанк» слідує, що позивач за здачу в оренду земельних ділянок у 2021 році отримала орендну плату в сумі (1243,97+1243,96+6000+6000+13637,52)= 28125 грн 46 коп. (а.с. 38-45,48).

Крім того, згідно відомостей на виплату готівки встановлено, що у 2022 році ОСОБА_1 отримала орендну плату за землю в сумі (7300+7300+7300+7300+5000)= 34200 грн (а.с. 46-47).

Факт отримання орендної плати за землю позивачем за 2021 та 2022 роки підтверджується також приєднаними до матеріалів справи відомістю з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела (суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 станом на 24 травня 2023 року) та довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 29 грудня 2023 року про рух коштів по картці (рахунку позивача) (а.с. 81-84, 125-129).

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

У частинах першій та другій статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і щодо несплати орендної плати.

Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Отже, відповідно до статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 551/543/20.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, на підставі наведених вище письмових доказів, установивши, що позивач ОСОБА_1 отримувала за 2021 та 2022 роки орендну плату за здачу в оренду земельних ділянок та не довела обставин систематичної невиплати їй орендної плати відповідачем, на що посилалась як на підставу розірвання договорів оренди цих земельних ділянок, дійшов вірного висновку про безпідставність заявлених останньою позовних вимог та цілком законно і обґрунтовано відмовив їй у позові.

Отже, оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване позивачем рішення суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає вимогам закону, і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваного рішення і зводяться до незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції та переоцінки доказів, які були предметом дослідження суду.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді