Рішення

від 29.02.2024 по справі 910/16150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2024Справа № 910/16150/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" про ухвалення додаткового рішення у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація"

про визнання договору недійсним

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація" (далі-відповідач) про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарської продукції № 566П-Ф від 30.08.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий орган позивача (директор) не мав повноважень на укладення спірного договору із відповідачем без попередньої письмової згоди загальних зборів учасників позивача, а тому вказаний правочин підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" - задоволено. Визнано недійсним договір поставки сільськогосподарської продукції № 566П-Ф від 30.08.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. - судового збору.

13.02.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" про ухвалення додаткового рішення (сформована в системі «Електронний суд»), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на правничу допомогу адвоката у даній справі у розмірі 44 904, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 розгляд заяви призначено на 29.02.2024.

27.02.2024 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація" про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідач, зокрема зазначає про завищення витрат адвоката та невідповідність розміру критерію розумності, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача.

У це судове засідання представники сторін не з`явилися, однак про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Отже, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2023 між Адвокатським бюро «Адвокат Бордаченко та партнери» (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" (далі - клієнт) укладено договір № 68-АБ про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до якого адвокат зобов?язується здійснити захист, представництво або надати клієнту інші види правової (правничої) допомоги, що передбачені п. 2.1. цього договору, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов?язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, адвокат надає клієнту правову (правничу) допомогу за завданнями (дорученнями) Клієнта, які погоджуються Сторонами шляхом їх підписання. У кожному завданні (дорученні) Сторони погоджують вид і зміст правової (правничої) допомоги, строки, вартість, а також інші необхідні умови її надання.

У п. 4.7. договору його сторони погодили, що після надання Адвокатом правової (правничої) допомоги Клієнту, Сторони можуть підписувати Акт про виконання завдання (доручення), який підтверджує належне виконання Адвокатом своїх зобов?язань за відповідним завданням (дорученням) Клієнта, якщо належне виконання Адвокатом своїх зобов?язань за договором не підтверджене іншими документами, отриманими в ході виконання ним завдання (доручення) Клієнта або не випливає із суті завдання (доручення). Якщо Клієнт не підписав Акт про виконання завдання (доручення) впродовж 3 робочих днів з дати його отримання і не повернув Акт в межах цього ж строку Адвокату із запереченнями, то цей Акт вважається підписаним Клієнтом, а надана правова (правнича) допомога прийнятою Клієнтом у повному обсязі, при цьому Акт є чинним за підписом лише одного Адвоката.

Згідно п. 5.1 договору, розмір гонорару Адвоката визначається у відповідному завданні (дорученні), погодженому Сторонами. Якщо Сторони не домовились про гонорар у завданні (дорученні), тоді Клієнт повинен оплатити гонорар Адвокату згідно погодинної ставки роботи Адвоката, розмір якої становить гривневий еквівалент 50,00 доларів США без ПДВ згідно офіційного курсу, встановленого НБУ на дату виставлення рахунку Адвокатом, за одну годину роботи Адвоката, і звіту Адвоката про кількість часу на виконання завдання (доручення) Клієнта.

Сторони домовились, що представництво інтересів Клієнта в суді оплачується Клієнтом Адвокату в сумі, що становить не менше ніж одна година роботи Адвоката, навіть якщо Адвокату фактично знадобилось менше часу для надання правничої допомоги Клієнту в суді (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, якщо Сторони не домовились про інше у завданні (дорученні), тоді Клієнт повинен оплачувати гонорар Адвокату на умовах передоплати. Клієнт сплачує Адвокату гонорар у строки, що визначені відповідним завданням (дорученням) Клієнта. Якщо строк сплати гонорару не визначений у завданні (дорученні) Клієнта, то Клієнт повинен сплатити Адвокату гонорар протягом трьох робочих днів з дати виставлення рахунку Адвокатом.

Цей договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє три рои. Якщо за один місяць до завершення строку дії договору жодна сторона не повідомила про припинення договору, договір вважається пролонгованим автоматично на наступний трирічний строк (п. 7.1. договору).

Згідно завдання (доручення) № 1 від 12.10.2023, що є додатом до договору № 68-АБ про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2023, адвокат за цим завданням (дорученням) зобов?язується ініціювати та супроводжувати судову справу за позовом Клієнта до ТОВ «Українська тютюнова корпорація» (код ЄДРПОУ 42916873) про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарської продукції №566П-Ф від 30.08.2023, а Клієнт зобов?язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього завдання.

Ініціювання та супроводження Адвокатом судової справи включає в себе підготовку, підписання та подачу усіх необхідних процесуальних документів, зокрема, позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв, пояснень, клопотань, апеляційної, касаційної скарги, збирання і подачу до суду доказів по справі, судове представництво та вчинення Адвокатом усіх необхідних процесуальних дій у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, перед будь-якими фізичними або юридичними особами, органами державної влади або місцевого самоврядування, а також на стадії виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень у цій судовій справі, з метою представництва інтересів Клієнта та захисту його прав і законних інтересів (п. 2 завдання).

Відповідно до п. 3 завдання, клієнт оплачує Адвокату винагороду (гонорар) за надання правової (правничої) допомоги за цим завданням (дорученням) згідно умов Договору:

3.1. Клієнт повинен сплатити Адвокату передоплату за 10 робочих часу в сумі, що становить гривневий еквівалент 500,00 доларів США без ПДВ згідно офійного курсу, встановленого НБУ на дату виставлення рахунку Адвокатом, на поточний рахунок Адвоката протягом 2 банківських днів з дати підписання Сторонами цього завдання (доручення).

3.2. Подальші розрахунки між сторонами здіснюються відповідно до умов договору.

Так, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 справа № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

З матеріалів справи також вбачається, що 04.12.2023 та 12.02.2024 між Адвокатським бюро «Адвокат Бордаченко та партнери» (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" (клієнт) складено та підписано акти про виконання завдання (доручення) № 1 від 12.10.2023 до договору № 68-АБ від 12.10.2023, додатком до яких є звіти про надану правничу допомогу.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом із АБ «Адвокат Бордаченко та партнери» під час надання правничої допомоги ТОВ "Сарни Агро" на виконання завдання (доручення) № 1 від 12.10.2023 до договору № 68-АБ про надання правової (правничої) допомоги від 12.10.2023 за період з 12.10.2023 по 12.02.2024, адвокатом надано наступну правничу допомогу:

- правовий аналіз матеріалів та первинних документів, наданих ТОВ «Сарни Агро», по його господарським відносинам з ТОВ «Українська тютюнова корпорація» з приводу укладення та виконання договору поставки №5661-Ф від 30.08.2023; час - 2 год.;

- підготовка до Господарського суду міста Києва позовної заяви ТОВ «Сарни Агро» до ТОВ «Українська тютюнова корпорація» про визнання недійсним договору поставки від 30.08.2023 року, з урахуванням практики Верховного Суду. Отримання 2 витягів з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Сарни Агро» і ТОВ «Українська Тютюнова Корпорація», як додатків до позовної заяви; час - 7 год.;

- оформлення додатків до позовної заяви. Відправлення позовної заяви з додатками ТОВ «Українська тютюнова корпорація» поштою, а також подача позовної заяви до канцелярії Господарського суду міста Києва наручно; час - 1, 5 год.;

- підготовка і подача через електронний кабінет адвоката до Господарського суду міста Києва заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 910/16150/23 представником позивача, внесення відомостей про представника позивача до електронного кабінету та надання доступу до електронної справи; час - 0,25 год.;

- ознайомлення з матеріалами справи № 910/16150/23 в Господарському суді міста Києва; час - 1* год.;

- правовий аналіз відзиву ТОВ «Українська тютюнова корпорація» та доданих до нього матеріалів, сфотографованих у суді під час ознайомлення з матеріалами справи №910/16150/23; час - 1 год.;

- представництво інтересів ТОВ «Сарни Агро» у Господарському суді міста Києва у підготовчому судовому засіданні під час розгляду судом справи № 910/16150/23 (з урахуванням очікування); час - 1* год.;

- підготовка до Господарського суду міста Києва відповіді на відзив по справі № 910/16150/23. Оформлення додатків. Подача документів відповідачу та до суду через електронний кабінет адвоката у ЄСТС; час - 4,5 год.;

- правовий аналіз заперечення ТОВ «Українська тютюнова корпорація» на відповідь на відзив по справі № 910/16150/23, отриманих через електронний кабінет адвоката у ЄСІТС; час - 0, 25 год.;

- представництво інтересів ТОВ «Сарни Агро» у Господарському суді міста Києва у підготовчому судовому засіданні під час розгляду судом справи № 910/16150/23 (з урахуванням очікування); час - 1* год.;

- представництво інтересів ТОВ «Сарни Агро» у Господарському суді міста Києва під час розгляду судом справи № 910/16150/23 по суті (з урахуванням очікування); час - 1* год.;

- представництво інтересів ТОВ «Сарни Агро» у Господарському суді міста Києва під час розгляду судом справи № 910/16150/23 по суті на стадії судових дебатів (з урахуванням очікування); час - 1* год.;

- представництво інтересів ТОВ «Сарни Агро» у Господарському суді міста Києва під час розгляду судом справи № 910/16150/23 по суті на стадії завершення судових дебатів та виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення судом рішення по суті спору (з урахуванням очікування); час - 1* год.;

- підготовка і подача через електронний кабінет адвоката до Господарського суду міста Києва заяви про стягнення судових витрат ТОВ «Сарни Агро» на правничу допомогу адвоката та ухвалення додаткового рішення по справі № 910/16150/23; час - 2,0 год.

Всього АБ «Адвокат Бордаченко та партнери» було надано правничу допомогу ТОВ «Сарни Агро» в суді першої інстанції у справі № 910/16150/23 у кількості 24, 5 робочих годин часу, понесені фактичні витрати в сумі 251, 00 грн., а всього на суму 44 904, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено оплату послуг адвоката на суму 44 904, 00 грн., що підтверджується банівською виписккою про рахунку АБ «Адвокат Бордаченко та партнери».

Суд зазначає, що інтереси позивача в судових засіданнях у даній справі представляв адвокат Бордаченко О.В. (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 631 від 18.05.2012), який діяв на підставі ордера № 1477927 від 17.10.2023, виданого Адвокатським бюро «Адвокат Бордаченко та партнери».

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю даної справи, часом витраченим адвокатом на надання послуг у даній справі.

Тож, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 30 000, 00 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача викладені у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу в частині, що стосується правовідносин сторін за договором поставки сільськогосподарської продукції № 566П-Ф від 30.08.2023, оскільки оцінку доводам позивача та відповідача щодо змісту заявлених позовних вимог було надано судом в рішенні, ухваленому за результатами розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тютюнова корпорація" (вул. Туполєва Академіка, буд. 18 В, приміщення 4, м. Київ, 04128, ідентифікаційний код - 42916873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарни Агро" (вул. Центральна, буд. 77, с. Люхча, Сарненський район, Рівненська обл., 34508, ідентифікаційний код - 42310320) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст додаткового рішення складено: 07.03.2024.

Суддя С.О. Щербаков