Ухвала

від 06.03.2024 по справі 420/36548/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36548/23

У Х В А Л А

04 березня 2024 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПотоцької Н.В.

за участю секретаряЗагрійчук О.В.

сторін:

представника позивачаБєлкіної Н.В.

представника відповідачаЄфтенія С.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) заяву представника позивача за вхід. №ЕС/6709/24 про поновлення строку звернення до суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської Міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНА-2019» в якому позивач просить:

- Припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта від 22.03.2023 №ОД051230320253 «Нове будівництво двоповерхового житлового будинку садибного типу з мансардою за адресою: м. Одеса, вул. Саксаганського, 2-А».

Ухвалою суду від 28.12.2023 року залишено без руху у зв`язку з не зазначенням відомостей про позивача.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

09.01.2024 року до суду за вхід. №1094/24 від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року залишено позовну заяву без руху.

15.02.2024 року до суду за вхід. №ЕС/6709/24 та вхід. №ЕС/6739/24 від представника відповідача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що Управлінням не здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до приписів Порядку №553, у зв`язку з дією Постанови №303, а було здійснено комісійне обстеження відповідно до Порядку №135, за результатами якого 27.09.2023 виявлено порушення.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, Позивачу стало відомо про порушення у сфері містобудівної діяльності, що є предметом даної справи саме 27.09.2023, у зв`язку із чим подано адміністративний позов в межах тримісячного строку на звернення до суду із даним позовом.

Розглядаючи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

При оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення ЄСПЛ, як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №160/2551/19.

В той же час, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року №133/2022, затвердженим Законом України № 7168 від 16.03.2022 року, воєнний стан продовжений до 25.04.2022 року.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 1 травня 2023 року №2 54/2023, затвердженим Законом № 3057-ІХ від 2 травня 2023 року, внесено зміни до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом № 2738-ІХ від 16 листопада 2022 року, Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом № 2915-IX від 7 лютого 2023 року), та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Дослідивши доводи представника позивача викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду щодо поважності пропуску строку, суд приходить до висновку, про доведеність поважності причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.

З огляду на вищезазначене, в умовах дії воєнного стану, судом надано оцінку доводам сторін щодо строку звернення до суду та суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2-9, 44, 122, 123, 240, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення процесуального строку від 15.02.2024 року за вхід. №ЕС/6709/24 задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

У задоволенні заяви представника відповідача від 09.01.2024 року за вхід. №1094/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддяНінель ПОТОЦЬКА