Вирок

від 28.02.2024 по справі 699/704/18

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 699/704/18

провадження № 1-кп/691/38/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника (адвоката) ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 (бере участь в режимі відеоконференції з ДУ "Житомирська виправна колонія № 4"), розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, обєднані в суді кримінальні провадження № 12018250190000314 відомості внесені 08.06.2018 року до ЄРДР, № 1201825190000446 відомості внесені 02.08.2018 року до ЄРДР, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черняховськ Калінінградської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та жителя за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, засуджений:

- 29.10.2012 року Корсунь - Шевченківським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік,

- 20.06.2018 року Корсунь - Шевченківським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, 22.04.2021 року ухвалою Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області скасовано звільнення від відбування покарання за вироком суду від 20.06.2018 року,

- 28.12.2021 року вироком Корсунь - Шевченківського районого суду Черкаської області за ч. 3 ст. 297, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на 5 років 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , будучи раніше судимим, 07 червня 2018 року у нічний час, близько другої години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , повтороно, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою здійснення викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, таємно, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу зайшов на територію домоволодіння звідки шляхом демонтажу викрав алюміневі відливи, які належать ОСОБА_7 , чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на суму 308 гривень 00 копійок. Після чого, з місця вчинення злочину ОСОБА_6 зник та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Він же, в невстановлений в ході досудового розслідування період на території домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: на присадибній ділянці за місцем свого проживання самосадом насіялись рослини роду конопель, після того, як рослини конопель проросли, почав за ними доглядати, час від часу звільняючи їх бур`яну, шляхом його виривання руками навколо рослини коноплі, поливання водою, та обрізування верхівок кущів з метою їх культивації, тим самим вчиняючи незаконне вирощування вказаних рослин, до 18 серпня 2018 року, коли о 07:45 год. дані рослини в кількості 61 шт. було виявлено та вилучено працівниками поліції в ході обшуку за вищевказаною адресою. Згідно до висновку експерта № 2/1293 від 29.08.2018 року рослини зеленого кольору, зразки яких надані на експертизу в кількості 15 рослин - є рослинами роду коноплі, які містять психотропну речовину.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України, як незаконне вирощування рослин конопель в кількості понад 50 рослин.

Він же, у невстановлений в ході досудового розслідування період, забезпечуючи можливість вживання наркотичних засобів, за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , діючи умисно, безоплатно, на прохання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав останній підсобне приміщення, розташоване на території подвір`я для незаконного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, канабісу, який ОСОБА_8 вжила шляхом куріння через саморобний пристрій з полімерної пляшки з фольгованим папером.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 317 КК України, а саме, утримування місця для незаконного вживання наркотичних засобів іншими способами.

Він же, в кінці липня 2018 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території домоволодіння за місцем власного проживання, за адресою АДРЕСА_1 , за допомогою ножа зрізав верхівкові частини кущів рослин роду коноплі в кількості 29 шт., які вирощував на території домоволодіння за вказаною вище адресою, тим самим придбав їх, та залишив сушитись на присадибній ділянці на території власного домоволодіння за вищевказаною адресою, тим самим зберігаючи їх без мети збуту. В ході досудового розслідування 18.08.2018 на підставі ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, наданої Звенигородським районним судом від 17.08.2018 року, було проведено обшук на території домоволодіння за адресою, АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході якого було вилучено, 29 зрізаних рослин, зовні схожих на рослини роду коноплі у висушеному стані, які зберігались на присадибній ділянці та поблизу господарських споруд, згідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС № 2/1292 від 29.08.2018 року, верхівкові частини рослин з листям, наданих на експертизу частин рослин зелено-коричневого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу (канабісу) у перерахунку на суху речовину, становить 501,8 г..

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні не брав участі, повідомлявся належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, будь-яких клопотань або заяв до суду не надав.

Із врахуванням вимог ст. 325 КПК України, та думок учасників кримінального провадження, які не заперечували проти проведення судового розгляду у відсутність потерпілого, суд на місці ухвалив провести судовий розгляд в даному кримінальному провадженні у відсутність потерпілого ОСОБА_7 ..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, можливість дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, необхідних для вирішення долі речових доказів та процесуальних витрат.

Судом роз`яснено положення частини 3 статті 349 КПК України, а саме, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений погодився з думкою прокурора щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження. Захисник не заперечила щодо розгляду обвинувальних актів щодо ОСОБА_6 в спрощеному порядку відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому ОСОБА_6 роз`яснені та зрозумілі.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Будучи допитаний судом, обвинувачений ОСОБА_6 вину в скоєнні кримінальних правопорушень, за якими повідомлено про підозру та пред`явлено обвинувачення, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, в скоєному розкаявся, та дав пояснення, які повністю узгоджуються з обставинами скоєння злочинів. Про те, що 07 червня 2018 року у нічний час доби з території домоволодіння, що по АДРЕСА_2 , здійснив крадіжку алюміневих відливів, коштами від продажу розпорядився на власний розсуд. В липні 2018 року зрізав верхню частину рослин коноплі, які вирощував на присадибній ділянці за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , в кількості більше 20 шт., які висушив та зберігав їх без мети збуту, для власного вживання. В літку 2018 року на присадибній ділянці за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , незаконно виростив рослини конопель, які самі насіялися, а він їх полов, поливав водою та обрізував, які в серпні цього ж року були виявлені та вилучені працівниками поліції в кількості більше 50 шт.. Приблизно в цей же період часу на прохання знайомої ОСОБА_8 надав їй підсобне приміщенні, що розташованве на території його подвір`я для вжиття наркотичного засобу, шляхом куріння через самоборний пристрій. Та, вказує, що усвідомив вчинене, зробив для себе відповідні висновки, про вчинене дуже жалкує.

Так, покази обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, суті обвинувачення, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому, роз`яснивши про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог КПК України.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, а також оцінені судом згідно ст. 94 КПК України, з дослідженням письмових доказів, що необхідні для вирішення долі речових доказів, судових витрат, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 мали місце.

Суд, кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за : ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; ч. 2 ст. 310 КК України, як незаконне вирощування рослин конопель в кількості понад 50 рослин; ч. 1 ст. 317 КК України, як утримування місця для незаконного вживання наркотичних засобів іншими способами; ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах.

Прокурор ОСОБА_4 , як сторона обвинувачення, в судових дебатах зазначила, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, та перевірені судом у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає їх доведеними, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України, з призначенням покарання за кожне окремо з урахуванням сукупності злочинів. Та, з врахуванням характеристики обвинуваченого, визнання вини, наявного вироку суду від 28.12.2021 року з призначенням покарання у виді позбавлення волі, вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 заслуговує покарання за скоєне у виді позбавлення волі, остаточно із застосування норм ч. 4 ст. 70 КК України. Клопотала про стягнення з обвинуваченого витрат за проведення експертиз, про вирішення долі речових доказів.

Захисник (адвокат) ОСОБА_5 в судових дабатах просила суд призначити остаточну міру покарання для ОСОБА_6 за вчинені кримінальні правопорушення у виді позбавлення волі строком 5 років 7 місяців, врахуваваши визнання ним вини, щире каяття.

Обвинувачений ОСОБА_6 під час судового розгляду обвинувальних актів в кримінальних провадженнях, що об`єднанні в одне судове провадження, та в судових дебатах, остнньому слові, повністю визнав себе винним за пред`явленими обвинуваченнями. Ніякі фактичні обставини справи не заперечував. В скоєному щиро кається. Просив суворо не крати.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_6 покарання, суд виходить з такого.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму ВСУ № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що помякшують і обтяжують покарання. На підставі статтей 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Європейський суд з прав людини у справі "Скоппола проти Італії" від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".

Як обставину, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлені.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше судимий, не працює, посередньо характеризується по місцю проживання, його вік, не одружений, на обліку у лікаря- психіатра та нарколога не перебуває, конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень.

Відповідно до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне та обирає обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше судимий вироком Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.12.2021 року за ч. 3 ст. 297 КК України, на підсаві ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано частину покрання, яке було призначнено вироком Корсунь - Шевченківського райсуду від 20.06.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, визначено цей строк в один рік шість місяців позбавлення волі, з остаточним призначення до відбуття покарання у виді п`яти років шести місяців позбавлення волі.

Частиною 4 статті 70 КК України передбачено, що якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, у цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Та, з урахуванням того, що ОСОБА_6 був засуджений вироком Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 28.12.2021 року за ч. 3 ст. 297 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з остаточним призначення до відбуття покарання у виді п`яти років шести місяців позбавлення волі, та вчинив злочини до постановлення попереднього вироку, у зв`язку з чим, суд вважає за потрібне визначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип зарахування у строк покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком, з визначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 9 місяців.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Із урахуванням ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства неможливе, тому не вбачає підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України.

Долю речових доказів, які є в кримінальному провадженні слід вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України, а саме, алюмінієві відливи повернути потерпілому ОСОБА_7 , та 15 кущів рослин роду конопель, 29 верхівкових частин рослин конопель у висушеному стані, саморобний пристрій, схожий на саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів шляхом куріння, виготовлений з верхньої частини полімерної пляшки та наперстка із фольгованого паперу, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Корсунь - Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області знищити.

Також, на підставі частини 2 статті 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні, а саме: товарознавчої експертизи № 10-000297 від 27.06.2018 року в кримінальному провадженні № 12018250190000314 від 08.06.018 року в розмірі 286,00 грн.; експертизи № 2-001292 від 29.08.2018 року у кримінальному провадженні від 02.08.2018 року за № 12018250190000446 в розмірі 715,00 грн.; експертизи № 2-001293 від 29.08.2018 року у кримінальному провадженні № 12018250190000446 від 02.08.2018 року в розмірі 572,00 грн.; експертизи № 2-001294 від 29.08.2018 року у кримінальному провадженні № 12018250190000446 від 02.08.2018 року в розмірі 572,00 грн.. Загальна сума процесуальних витрат становить 2 145,00 грн..

Цивільний позов у кримінальному провадженні, відсутній.

Заходи забезпечення кримінального провадження, як і запобіжний захід не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374, 394 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 , визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за :

- ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 310 КК України у виді трьох років шести місяців позбавлення волі;

- ч. 1 ст. 317 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 309 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України, призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів за цим вироком та вироком Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2021 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п`ять) років 9 (дев`ять) місяців позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з 22.04.2021 року, зарахувавши у строк відбуття покарання період перебування під вартою з 27.11.2018 року по 10.04.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на данийчас перебуваєв ДУ"Житомирськавиправна колонія№ 4",на користьдержави витратина залученняексперта дляпроведення судовихекспертиз, щоскладає взагальному розмірі 2145,00грн. (дві тисячі сто сорок пять гривень 00 копійок).

Речові докази:

- алюмінієві відливи в кількості пятнадцять штук загальною довжиною 14 метрів 73 см., які знаходяться у потерпілого ОСОБА_7 , повернути останньому звільнивши від зберігальної розписки;

- 15 кущів рослин роду конопель, 29 верхівкових частин рослин конопель у висушеному стані, саморобний пристрій, схожий на саморобний пристрій для вживання наркотичних засобів шляхом куріння, виготовлений з верхньої частини полімерної пляшки та наперсток із фольгованого паперу, що передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Корсунь - Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, знищити.

Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії такого рішення. При цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. В разі оскарження вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1