Ухвала

від 22.02.2024 по справі 363/2822/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/824/1017/2024 Категорія: ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України

ЄУН: 363/2822/23 Суддя у І інстанції: ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 42019111200000872, внесеному до ЄРДР 13 грудня 2019 року, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю учасників апеляційного розгляду:

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року задоволено клопотання обвинуваченого про повернення обвинувального акту прокурору і обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019111200000872 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернутий прокурору.

Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань обвинуваченого про закриття кримінального провадження.

Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Прокурор, вважаючи ухвалу необґрунтованою, невмотивованою, такою, що не ґрунтується на нормах КПК України, не відповідає фактичним обставинам, винесена з порушенням норм процесуального права, зазначає, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстави для його повернення прокурору відсутні, а висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, є надуманими, оскільки вимоги до обвинувального акту, передбачені ст. 291 КПК України, прокурором дотримані.

Так, прокурор наголошує, що в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 42019111200000872 від 13 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та належним чином сформульоване обвинувачення.

Прокурор зазначає про безпідставність доводів суду про те, що обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України взагалі не містить відомостей про місце вчинення кримінального правопорушення, його спосіб, оскільки на аркушах 8-10 обвинувального акту у кримінальному провадженні міститься формулювання обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважав встановленими і які відносяться до предмету доказування у кримінальному провадженні у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 91 КПК України, а, окрім того, зазначено час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, як звертає увагу прокурор, обвинувальний акт містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність. За таких обставин, висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вказані вище обставини, прокурор вважає, що оскаржувана ухвала суду про повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_7 прокурору для усунення недоліків та приведення обвинувального акту у відповідність до Кримінального процесуального кодексу України винесена без наявності для цього підстав, передбачених ст. ст. 3, 291, 314 КПК України, тобто всупереч вимогам кримінального процесуального закону.

Не погоджуючись з апеляційною скаргою прокурора з доповненнями, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК Українисуд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019111200000872, внесеному до ЄРДР 13 грудня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 314 КПК Українисуд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування і саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено приписами ст. 337 КПК України.

Пунктами 1-9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік тих відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов`язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а згідно з п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України - дату та місце його складення та затвердження.

За результатами підготовчого судового засідання ухвалою суду від 22 листопада 2023 року обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні повернутий прокурору у зв`язку з невідповідністю вимогам КПК України.

Ухвала суду обґрунтована тим, що формулювання обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України, викладене в обвинувальному акті, взагалі не містить відомостей про місце вчинення кримінального правопорушення, його спосіб вчинення, оскільки формулювання «вчинив всі дії» без зазначення цих дій є невизначеним та неконкретним. Також у формулюванні обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України відсутні відомості, які саме завідомо неправдиві відомості вніс ОСОБА_7 до договору купівлі-продажу та актів приймання передачі, а також обставини, за яких він особисто заволодів грошовими коштами Комунального підприємства. Окрім того обвинувачення в цій частині містить положення, що суперечать одне одному, оскільки зловживання службовим становищем у товаристві на користь цього ж товариства є взаємовиключними обставинами.

Окрім того, суд вказав про те, що також недостатньо визначеною є зазначена у формулюванні обвинувачення за ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України ознака автобусів - «не були новими», не зазначено рік випуску, пробіг та інші характеристики характерні для транспортних засобів.

Наведені обставини, на переконання суду першої інстанції, у своїй сукупності перешкоджає стороні захисту реалізувати своє право на захист та є передумовою порушення права на захист.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що вищеописані порушення вказують на те, що складений обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження, порушує основні засади кримінального провадження, а тому обвинувальний акт з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду, оскільки повернення обвинувального акту прокурору може мати місце лише за умови виявлення судом прямої невідповідності положень обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, які перешкоджали суду призначенню обвинувального акта до судового розгляду.

Проте таких порушень колегією суддів не встановлено.

Так, за змістом обвинувального акта щодо ОСОБА_7 вбачається, що у ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення з описом конкретних дій, які інкримінуються обвинуваченому, в тих межах, в яких слідчий, прокурор вважали їх встановленими, у т.ч., всупереч висновків суду першої інстанції, вказано про те, що:

- 18 грудня 2019 року в робочий час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у приміщенні ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 10-б, укладено договір купівлі-продажу № 2018/435 між Товариством в особі директора ОСОБА_7 та ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» в особі заступника директора Київської обласної дирекції ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» в особі …. (ас. 8);

- 22 лютого 2019 року в робочий час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, за адресою: Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, представник продавця в особі директора ОСОБА_7 та представника покупця-лізингодавця в особі … склали та підписали акт приймання-передачі товару …,

як і інші обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, у т.ч. щодо внесення до офіційних документів відомостей, які, на думку сторони обвинувачення, є завідомо неправдивими, про що обґрунтовано вказав прокурор в апеляційній скарзі.

Також в обвинувальному акті зазначена правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і частину статті Закону про кримінальну відповідальність (ас. 11) та окремо наведено формулювання обвинувачення (ас. 11), тобто, викладена позиція сторони обвинувачення в такому виді, як це вважає за правильне прокурор, та, всупереч висновкам суду першої інстанції, з зазначенням об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому злочину (дата, час, вина, мотив та мета, спосіб, місце, обстановка, засоби та знаряддя вчинення злочину, наслідки інкримінованого злочину).

Враховуючи, що згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст. 291 КПК України, а обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто, суть обвинувального акта, є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність недоліків в обвинувальному акті з вказівкою фактично на неповноту та неконкретність обвинувачення, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

При цьому, на переконання колегії суддів, приймаючи рішення за результатами підготовчого судового засідання, місцевий суд має виходити з положень ст. 22, ст. 26 КПК України щодо змагальності та диспозитивності кримінального провадження та положень ст. 337 КПК України, яка визначає межі судового розгляду, який проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а обов`язок доказування обставин, передбачених ст.. 91 КПК України, відповідно до ст. 92 КПК України, покладається під час судового розгляду на прокурора.

Зазначені положення норм процесуального законодавства судом першої інстанції не було враховано належним чином.

Таким чином під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_7 , які б перешкоджали суду першої інстанції призначити кримінальне провадження до судового розгляду, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість повернення обвинувального акта є слушними.

Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України та повернення обвинувального акта прокурору є помилковим, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора, як обґрунтована, підлягає до задоволення, а ухвала суду на підставі п.п.2, 3 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412 КК України у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду постановити законне та обґрунтоване рішення, - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019111200000872 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, повернутий прокурору, - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4